«Учися, стажере!»: приймаємо студента (учня) на стажування

Хороші кадри, хай навіть «зелені», — на вагу золота. Це розуміє більшість роботодавців. Тому кількість підприємств, готових узяти до себе на стажування «необстріляних бійців», зростає з кожним роком.

Ви теж згодні допомогти новачкові отримати перший професійний досвід? Тоді насамперед розберіться, що таке стажування. Адже тут свої правила оформлення відносин зі стажерами та оплати виконаної ними роботи.

Проте про все по порядку.

Стажери: хто вони?

Навіть мегадосвідчений бухгалтер іноді може сплутати стажування з виробничою практикою. Але попри деякі спільні риси це — різні речі. Про те, що таке виробнича практика і як підприємству поводитися з практикантами, ми розповіли в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 26. А от що являє собою стажування, дізнаємося зараз.

Згідно з ч. 1 ст. 29 Закону про зайнятість* у вільний від навчання час стажуються студенти внз та учні ПТНЗ**, які:

* Закон України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI.

** Вищі навчальні заклади та професійно-технічні навчальні заклади відповідно.

— здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем «кваліфікований робітник», «молодший спеціаліст», «бакалавр», «спеціаліст»;

— продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні.

При цьому

стажуються студенти й учні за професією (спеціальністю), за якою вони здобувають освіту, на умовах, визначених договором про стажування

Порядок укладення такого договору та його типова форма (далі — Типовий договір) затверджені постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20.

Мета стажування — набуття досвіду з виконання професійних завдань та обов’язків, удосконалення професійних знань, умінь та навичок, вивчення та засвоєння нових технологій, техніки, набуття додаткових компетенцій.

Строк стажування не повинен перевищувати 6 місяців ( ч. 1 ст. 29 Закону про зайнятість, п. 6 Порядку № 20***). Причому, ще раз повторимо, стажуватися студенти та учні можуть тільки у вільний від навчання час.

*** Порядок укладення договору про стажування студентів внз та учнів ПТНЗ, затверджений постановою КМУ від 16.01.2013 р. № 20.

Якщо будь-яка з перелічених умов не виконується, то це вже не стажування.

Важливо! Не можуть бути стажерами:

— студенти вищих медичних навчальних закладів та інтерни;

— курсанти (слухачі, студенти) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів;

— курсанти та слухачі вищих навчальних закладів МВЗ і МНС.

Приймати на стажування студентів/учнів можуть підприємства будь-яких форм власності, видів діяльності та господарювання (п. 1 Порядку № 20). А от можливість стажування у фізосіб-підприємців законодавством не передбачена.

Щоб отримати інформацію про можливість стажування, студентові/учневі достатньо звернутися до свого внз/ПТНЗ, центру зайнятості або безпосередньо на підприємство (п. 7 Порядку № 20).

Прийняли стажера — дотримуйте гарантії

Відносини зі стажером починаються з підписання договору про стажування (Типового договору). Щойно договір підписано, керівник підприємства видає наказ про проходження стажування і затверджує індивідуальну програму стажування (далі — ІПС) (п. 10 Порядку № 20).

На підставі наказу кадровики підприємства вносять запис про проходження студентом/учнем стажування до його трудової книжки. Цього вимагають абзац п’ятий ч. 1 ст. 29 Закону про зайнятість та п. 13 Порядку № 20.

У трудовій книжці зазначають (п. 2.17 Інструкції № 58*):

* Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена наказом Мін’юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту від 29.07.93 р. № 58.

— посаду;

— період та місце проходження стажування;

— спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційні рівні) стажера.

Якщо у стажера немає трудової книжки, оформите її за тією самою процедурою, що і в ситуації з першим робочим місцем працівника

Про те, як це зробити, ви можете дізнатися з «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 77, с. 85.

А ще підприємство зобов’язане (див. п. 7 Типового договору):

— надати стажеру робоче місце, обладнане відповідно до правил і норм охорони праці, безпеки праці та виробничої санітарії;

— надати стажеру необхідні обладнання, інструменти, сировину, витратні матеріали тощо відповідно до ІПС;

— створити належні умови для виконання стажером ІПС, не допускати залучення його до виконання робіт, які не відповідають такій програмі, здобутій спеціальності (кваліфікації) або професії (кваліфікаційному рівню);

— проводити обов’язкові інструктажі з охорони праці (ввідний та на робочому місці);

— надати стажеру спецодяг, засоби захисту, забезпечити медобслуговування за нормами, встановленими для штатних працівників;

— надати стажерам можливість користуватися спецлітературою, технічною та іншою документацією, необхідною для виконання ІПС;

— не залучати стажерів до надурочних робіт;

— дотримувати для стажерів тривалість роботи, визначену КЗпП** для відповідної категорії працівників. Наприклад, для стажера віком від 16 до 18 років — 36 годин на тиждень, для стажера старше 18 років, який стажується на роботах з шкідливими умовами праці, — не більше 36 годин на тиждень ( ст. 51, 190 КЗпП).

** Кодекс законів про працю України.

Як оплатити роботу стажера?

Під час стажування студент/учень може:

1) просто набувати досвіду роботи на виробництві за спеціальністю, яку здобуває;

2) крім набуття досвіду, виконувати ще й професійні роботи на основі отриманих завдань.

У першому випадку стажер лише користується спеціальною літературою, технічною документацією, вивчає процес виробництва на практиці, спостерігаючи за керівником стажування, але не бере участі у виконанні професійних робіт. Зрозуміло, що таке пасивне набуття досвіду підприємство стажеру не оплачує.

У другому випадку все складається інакше. Якщо стажер, крім набуття досвіду, виконує ще й професійні роботи відповідно до наданих завдань, то його працю має бути оплачено. Як класифікувати такий дохід? Ми вважаємо, потрібно починати з варіанту оформлення відносин зі студентами/учнями. І нас, зверніть увагу, підтримує в цьому питанні Мінсоцполітики (див. листи від 22.05.2013 р. № 413/039/97-13 та від 07.03.2014 р. № 300/039/97-14).

Якщо йдеться про класичний варіант оформлення відносин зі студентом/учнем — договір про стажування, то ми маємо цивільно-правові відношення

І нехай вас не бентежить зазначене в ч. 3 ст. 29 Закону про зайнятість, де сказано, що стажер отримує зарплату. Адже в п.п. 7 п. 7 Типового договору прописано: оплату за виконану роботу підприємство має забезпечити на підставі акта здавання-приймання робіт (не на підставі штатного розпису та табеля обліку робочого часу). При такому розвитку подій заробітна плата та інші виплати не виплачуються, а також не надаються щорічні відпустки.

Зверніть увагу: повідомляти податківців про оформлення працівника за цивільно-правовим договором (далі — ЦПД) не потрібно. Про це вони самі попередили в консультації з категорії 301.01 БЗ.

У той же час, підприємство легко може укласти з учнем/студентом трудовий договір на період, що влаштовує обидві сторони. У такому разі про його укладення обов’язково повідомте податківців і в трудовій книжці студента/учня зробіть запис про роботу, а не про стажування. Працівнику виплачуйте заробітну плату згідно з установленими системами оплати праці за нормами, розцінками, ставками (окладами) з урахуванням коефіцієнтів, доплат і надбавок.

Вибір варіанту оформлення відносин зі студентами/учнями — за вами. Але у будь-якому разі вам потрібно знати, як оподатковувати нараховані їм виплати.

Як оподатковувати виплату стажеру?

Незалежно від того, на підставі якого договору студент/учень виконує у вас професійні роботи — ЦПД чи строкового трудового договору — будьте готові:

1) утримати з належних йому виплат:

— ПДФО у розмірі 18 %;

— ВЗ у розмірі 1,5 %;

2) нарахувати на такі виплати ЄСВ у розмірі 22 %.

Але пам’ятайте і про нюанси.

Відносини нетрудові — роботи виконуються на підставі договору про стажування. Цілком імовірно, що сума, яка виплачується стажеру, виявиться невеликою. Проте ви до неї не застосовуєте:

1) податкову соціальну пільгу (ПСП). Пояснення тут просте — суми винагород за ЦПД для цілей обкладення ПДФО не є заробітною платою, оскільки не пов’язані з відносинами трудового найму;

2) вимогу про нарахування ЄСВ з мінзарплати* (див. консультацію фахівця ДФСУ в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 13, с. 40);

* Розмір МЗП, установлений на травень — листопад 2016 року, — 1450 грн., на грудень — 1550 грн.

3) ставку ЄСВ у розмірі 8,41 %, якщо стажист — інвалід.

Майте на увазі: якщо винагороду нараховано після закінчення стажування за кілька місяців, то її суму для цілей справляння ЄСВ та порівняння з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ необхідно розділити на кількість місяців, за які вона нарахована.

Суму винагороди, нарахованої та виплаченої стажеру, відображайте у розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «102», а також продублюйте її в розділі II у рядку «Військовий збір».

Крім того, цю суму покажіть у звіті за формою № Д4. Причому, як ми сказали вище, для справляння ЄСВ з винагороди за ЦПД за період, що перевищує один місяць, суму за договором слід розділити на кількість місяців, за які її нараховано.

Винагороду, що припадає на кожен календарний місяць, відображайте в таблиці 6 звіту за формою № Д4 в окремому рядку. За такими сумами в графі 10 таблиці 6 не забудьте проставити код типу нарахувань «1» (сума доходу за виконану роботу (надані послуги), строк виконання якої(их) перевищує календарний місяць).

Якщо винагороду нараховано за один місяць, графу 10 таблиці 6 звіту за формою № Д4 не заповнюйте

У бухгалтерському обліку нараховані суми винагороди включайте до витрат і відображайте їх залежно від того, у якому підрозділі підприємства стажери виконують роботи, за допомогою запису: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 685.

Приклад 1. Підприємство прийняло на стажування на 3 місяці студента юридичного внз, який набув кваліфікацію «бакалавр».

Із студентом укладено ЦПД про стажування. За цим договором стажист повинен виконувати професійні роботи згідно з отриманими завданнями — складати листи-претензії боржникам.

Після закінчення виконання робіт на підставі складеного акта підприємство нарахувало та виплатило стажеру винагороду в сумі 4200 грн.

Ці операції у своєму обліку підприємство відображає так:

Таблиця 1. Порядок обліку виплат стажерам за ЦПД

Відносини трудові — укладено трудовий договір. Виплачуючи заробітну плату стажеру, ви:

1) маєте право застосувати до неї ПСП у підвищеному розмірі — 150 % звичайної соцпільги, якщо студент не отримує стипендію з бюджету ( п.п. «г» п.п. 169.1.3, п.п. 169.2.3 ПКУ*). У 2016 році розмір такої підвищеної соцпільги становить 1033,50 грн. Користуватися чи не користуватися ПСП — працівник-студент вирішує сам;

* Податковий кодекс України.

2) зобов’язані дотримуватися вимоги про сплату ЄСВ з мінзарплати. Тобто, якщо база справляння ЄСВ щодо вашого працівника виявиться нижче мінзарплати, ЄСВ ви сплачуєте саме з мінзарплати;

3) маєте право застосувати до зарплати працівника-інваліда ставку ЄСВ у розмірі 8,41 %.

Суму нарахованої зарплати відображайте:

— у розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «101» і продублюйте її в розділі II у рядку «Військовий збір»;

— у звіті за формою № Д4 у загальному порядку.

У бухгалтерському обліку цю суму включайте до витрат і відображайте залежно від того, в якому підрозділі підприємства працює працівник, за допомогою запису: Дт 23, 91, 92, 93, 94 — Кт 661.

Приклад 2. Підприємство прийняло студента на роботу за строковим трудовим договором. Згідно зі штатним розписом оклад працівника становить 1400 грн. ПСП працівник не користується.

Ці операції у своєму обліку підприємство відображає так (для спрощення прикладу не наводитимемо проводки, що стосуються виплати авансу):

Таблиця 2. Порядок обліку виплат стажерам за строковим трудовим договором

Оце й усі «стажерські» нюанси. Як бачите, нічого складного. Отже, боятися стажерів не слід. Навпаки, як сказав давній філософ, навчаючи інших, ми вчимося самі. ☺

висновки

• Студенти внз та учні ПТНЗ стажуються у вільний від навчання час.
• Відносини зі стажером починаються з підписання договору про стажування.
• Якщо стажер, крім набуття досвіду, виконує ще й професійні роботи відповідно до доручених завдань, то такі роботи мають бути оплачені.
• На нашу думку, виплату за договором про стажування, що нараховується на підставі акта здавання-приймання робіт, слід класифікувати як винагороду за виконану роботу згідно з ЦПД.