«Штрафним» податковим повідомленням-рішенням форми «Н», яке податківці надсилають у цьому випадку, передбачено, що штрафи за прострочення реєстрації ПН/РК накладають:
— на підставі акта перевірки та/або
— за даними ЄРПН.
Напевно, податківці вам виставили штраф за даними ЄРПН. Побачивши там ПН із запізнілою реєстрацією, контролери автоматично наклали штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН. А те, що це насправді повторна (помилкова) ПН, враховано не було.
Вважаємо, що у вас є всі підстави не погоджуватися із штрафними санкціями, оскільки вони були нараховані неправомірно — за «помилковою» ПН. Тобто за тією ПН, якої не повинно було існувати в природі і яка взагалі не повинна була видаватися покупцю (яку ви надалі обнулили «зменшуючим» РК).
Дійсно, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення (!) податкового або іншого законодавства ( п.п. 20.1.19 ПКУ). Проте йдеться про санкції за порушення. А в цьому випадку порушення як такого не було. ПН за першою подією зареєстрували вчасно (усі вимоги законодавства дотримано). А далі була помилка: помилково склали повторну ПН, яку, до речі, поспішили виправити «зменшуючим» РК. Тому, як кажуть юристи: «немає складу порушення».
Тим паче що самі контролери не вважають повноцінним документом «помилкові» (повторні) ПН і навіть закликають не показувати їх у ПДВ-звітності (підкатегорія 101.20 БЗ). Тому до помилково складених ПН, які скасовуються (анулюються), штрафи застосовуватися не повинні. А отже, санкції нараховано безпідставно. От тільки розпізнати «лже-ПН», видно, ЄРПН не під силу.
Тому найбільш правильний спосіб протистояти штрафам і пояснити усе контролерам — це оскаржити податкове повідомлення-рішення (форми «Н»). Адже право на оскарження закріплено в ст. 56 ПКУ. Що цікаво, про таку можливість прямо говориться і в самому повідомленні-рішенні (форми «Н»). Погляньте в його прикінцеву частину. Там чорним по білому написано: «У разі незгоди із сумою штрафу, визначеного у цьому податковому повідомленні-рішенні, зазначене податкове повідомлення-рішення може бути оскаржено з дотриманням вимог статті 56 Податкового кодексу України в адміністративному або у судовому порядку».
Тоді не пропустіть терміни для оскарження. Пам’ятайте, що оскаржити рішення податківців:
— в адміністративному порядку потрібно оперативно — подавши письмову скаргу до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податкового повідомлення-рішення ( п. 56.3 ПКУ). Для цього скористайтеся Порядком оформлення і подання скарг платниками податків... затвердженим наказом Мінфіну від 21.10.2015 р. № 916;
— у судовому порядку можна у будь-який момент після отримання податкового повідомлення-рішення з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто протягом 1095 днів ( п. 56.18 ПКУ). А якщо вирішите вдатися до судового оскарження після адміністративного, то протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження ( п. 56.19 ПКУ).
Якщо ж останній день строку припадає на вихідний або святковий, строк переноситься на перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем ( п. 56.13 ПКУ).
