(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/11
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2016/№ 18

«Роздрібний» акциз. Порахувати і відзвітувати

Продовжуємо розмову про «роздрібний» акциз. Для цього акцизу передбачено особливий механізм розрахунку і звітування. У цій статті саме і розглянемо питання розрахунку «роздрібного» акцизу і заповнення декларації тими платниками, які з нього звітують.

Із попередньої статті ви вже мали можливість актуалізувати свої знання про «роздрібний» акциз. Тому повторюватися не будемо, а зосередимося винятково на тих аспектах, які стосуються: (1) правил розрахунку «роздрібного» акцизу і (2) правил, за якими платники «роздрібного» акцизу складають і подають декларацію.

Розраховуємо суму податку

Головне, що потрібно розуміти для розрахунку: акцизний податок є непрямим ( п.п. 14.1.4 ПКУ). Тобто його сума збільшує ціну реалізації підакцизних товарів. Причому особливість ситуації полягає в тому, що сума ПДВ потрапляє до бази оподаткування «роздрібним» акцизом ( п.п. 214.1.4 ПКУ), а от сума акцизу — до бази оподаткування ПДВ — не потрапляє ( п. 188.1 ПКУ). Причому якщо у минулому році останнє правило діяло на підставі відповідних роз’яснень податківців, то Закон № 909 уніс відповідні зміни до п. 188.1 ПКУ. «Роздрібному» акцизу було надане «привілейоване» право — не бути уключеним до бази оподаткування ПДВ.

Також Закон № 909 прибрав суто формальну норму, згідно з якою ставка «роздрібного» акцизу встановлювалася місцевими органами. Відтепер ставки «залізно» встановлені у п.п. 215.3.10 ПКУ.

При розрахунку «роздрібного» акцизу важливо зважати на максимальну роздрібну ціну ( п.п. 14.1.106 ПКУ). Її встановлюють виробники або імпортери підакцизних товарів (нагадаємо, йдеться про тютюнові вироби). Саме вони декларують такі ціни у порядку, встановленому ст. 220 ПКУ. Більш детально про значення цього показника для платників «роздрібного» акцизу скажемо пізніше.

Враховуючи зміни, внесені Законом № 909 в частині ставок «роздрібного» акцизу, розглянемо окремо розрахунок суми «роздрібного» акцизу на пальне і окремо — «роздрібного» акцизу на інші підакцизні товари.

«Роздрібний» акциз на пальне

Для платників «роздрібного» акцизу на пальне Закон № 909 встановив специфічну ставку акциз­ного податку. Ця ставка складає 0,042 євро за кожний літр реалізованого (відпущеного) пального ( п.п. 215.3.10 ПКУ).

Як же розраховувати суму податку, якщо ставку встановлено в євро? Закон № 909 відповів і на це запитання. Саме для платників «роздрібного» акцизу на пальне у ПКУ з’явилася спеціальна норма ( абзац другий п. 217.3 ПКУ). Вона звучить так:

сума «роздрібного» акцизу із товарів, ставки на які встановлені в іноземній валюті, розраховується за офіційним курсом НБУ, що діє на 20-й день місяця, що передує кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції)

Цей курс «фіксується» і залишається незмінним протягом усього звітного кварталу. Отож у першому кварталі 2016 року буде застосовуватися курс євро за даними НБУ станом на 20.12.2015 р., у другому кварталі 2016 року — станом на 20.03.2016 р. і т. д.

Податківці у листі від 03.02.2016 р. №3495/7/99-99-19-03-03-17 рекомендують застосовувати при розрахунку «роздрібного» акцизу на пальне таку формулу (1):

ПЗ = Vл х (0,042є х Кє), де (1)

ПЗ — податкове зобов’язання з «роздрібного» акцизу на пальне;

Vл — об’єм реалізованого пального у літрах;

0,042є — ставка «роздрібного» акцизу на пальне згідно з п.п. 215.3.10 ПКУ;

Кє — офіційний курс НБУ до євро станом на 20-й день місяця, що передує звітному кварталу.

Розглянемо на прикладі, як розраховується сума «роздрібного» акцизу на пальне.

Приклад 1. АЗС 09.02.2016 р. реалізувала через свою роздрібну мережу 800 літрів бензину. Пальне було фактично відпущене кінцевим споживачам.

Оскільки пальне було реалізоване у першому кварталі 2016 року, застосовуємо курс НБУ станом на 20.12.2015 р. (25,462988 грн./євро). Розрахуємо суму «роздрібного» акцизного податку на реалізоване пальне:

0,042 євро/літр х 25,462988 грн./євро х 800 літрів = 855,56 грн.

«Роздрібний» акциз на інші підакцизні товари

Для платників «роздрібного» акцизу на інші підакцизні товари (крім пального) з 01.01.2016 р. практично нічого не змінилося. Для них ставка «роздрібного» акцизу, як і раніше, складає 5 % вартості таких товарів разом з ПДВ ( пп. 215.3.10, 214.1.4 ПКУ).

Інакше кажучи, у таких платників фактично не змінилися ані ставки акцизу, ані база оподаткування. Тож вони цілком можуть, як і раніше, використовувати при розрахунку «роздрібного» акцизу роз’яснення, надані у листі ДФСУ від 20.01.2015 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17.

Коротко нагадаємо ці правила. Ключовим при розрахунку є поняття максимальної роздрібної ціни, яку декларують виробники тютюнових виробів в порядку, що його визначено ПКУ ( п.п. 14.1.106 ПКУ). Нагадаємо, що згідно з цим підпунктом сума «роздрібного» акцизу не включається до максимальної роздрібної ціни. Як наслідок,

після включення «роздрібного» акцизу ціна реалізації не повинна перевищувати встановлену максимальну роздрібну ціну більш ніж на 5 %

Для того, аби краще уявити собі правило, за яким формується роздрібна ціна реалізації підакцизного товару, погляньмо на рисунок нижче.

Якщо платники «роздрібного» акцизу реалізують підакцизні товари і не хочуть збільшувати ціну, їм доведеться розраховувати суму «роздрібного» акцизу зворотнім шляхом. Виходячи з роздрібної ціни підакцизного товару.

Якщо ж роздрібна ціна буде збільшуватися, то цілком можна розраховувати суму «роздрібного» акцизу і прямим шляхом — просто додати 5 % до ціни реалізації з ПДВ.

Гадаємо, із «прямим» розрахунком у вас не буде жодних проблем. Тому розглянемо на прикладі розрахунок «роздрібного» акцизу зворотнім рахунком.

Приклад 2. Підприємство роздрібної торгівлі (платник ПДВ) за день реалізувало 300 пачок цигарок за ціною 32 грн. (у тому числі ПДВ і «роздрібний» акциз).

Розраховуємо суму ПДВ і акцизу відповідно до роз’яснень, наданих у листі ДФСУ від 20.01.2015 р. № 1519/7/99-99-19-03-03-17.

Сума акцизного податку складає [(300 х 32) / 105 % х 5 %] = 9600/1,05 х 0,05 = 457,14 грн.

Сума ПДВ складає: {[(300 х 32) - 457,14]/ 120 %} х 20 % = 9142,86/1,2 х 0,2 = 1523,81 грн.

Отже, як бачите, розраховувати податкові зобов’язання із «роздрібного» акцизу не так вже й складно. Тож на цьому можемо поставити крапку у розрахунку власне суми податкових зобов’язань і перейти до складання декларації.

Складаємо декларацію

Форму «акцизної» декларації затверджено наказом № 14 (ср. 025069200). За цією формою звітують усі платники акцизного податку (див. лист ДФСУ від 21.01.2016 р.№ 1903/7/99-99-19-03-03-17).

Не є винятком і платники «роздрібного» акцизу. Декларацію за зазначеною формою вони подають, як і решта платників, — протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 2 розд. ІІІ Порядку № 14; п.п. 49.18.1 ПКУ).

Загальна частина

Загальну частину «акцизної» декларації платники «роздрібного» акцизу в цілому заповнюють так само, як і решта платників акцизного податку. У загальній частині зазначаються:

— тип декларації (звітна, звітна нова чи уточнююча);

— звітний період;

— найменування (або П. І. Б.) платника;

— код ЄДРПОУ або ІПН (серія та номер паспорта) платника;

— податкова адреса платника (згідно зі ст. 45 ПКУ).

Із заповненням зазначених реквізитів у вас не повинно виникати ніяких проблем. Бо ж правила їх заповнення доволі детально описують пп. 3 — 5 розд. ІІ Порядку № 14. Особливостей у заповненні загальної частини декларації для платників «роздрібного» акцизу є дві.

По-перше, у полі 05 «Вид платника акцизного податку» вони роблять позначку «Х» навпроти п.п. 212.1.11 ПКУ (як платники «роздрібного» акцизу).

По-друге, платники «роздрібного» акцизу обов’язково заповнюють поле 07 «Місцезнаходження пункту продажу товарів». Відповідно до роз’яснень податківців, у цьому полі зазначаються адреси пунктів продажу підакцизних товарів (див. консультації із БЗ, підкатегорія 116.07).

Причому зауважте:

платники «роздрібного» акцизу подають декларацію саме за місцезнаходженням пункту продажу підакцизних товарів

Тобто декларація подається до контролюючого органу, який територіально обслуговує адміністративно-територіальну одиниці, на яких розташовано пункти продажу підакцизних товарів (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 116.07). І в полі 07 зазначаються тільки ті адреси пунктів продажу підакцизних товарів, які належать до адміністративно-територіальної одиниці, яка обслуговується цим контролюючим органом.

Наприклад, пункти продажу товарів знаходяться на території різних адміністративно-територіальних одиниць, але обслуговує ці одиниці один контролюючий орган (об’єднана ДПІ або міська ДПІ, яка обслуговує декілька районів міста). У такому випадку декларація складається одна і у полі 07 зазначаються адреси усіх пунктів продажу товарів.

Але якщо пункти продажу товарів знаходяться на території адміністративно-територіальних одиниць, які обслуговуються різними контролюючими органами, — тут ситуація інша. Тут треба для кожного контролюючого органу складати окрему декларацію. І в полі 07 зазначати тільки ті адреси пунктів продажу товарів, які знаходяться на території адміністративно-територіальної одиниці, яку обслуговує відповідний контролюючий орган.

Тепер переходимо власне до основної частини декларації. Платник заповнює лише відповідний розділ і додатки до «акцизної» декларації, які відповідають виду господарської діяльності платника, виду підакцизних товарів (продукції) (п. 3 розд. ІІІ Порядку № 14). Отже

платники «роздрібного» акцизу заповнюють тільки розділ Ґ декларації і додаток 6 до неї

Про те, що цим для «роздрібників» усе складання декларації і обмежується, спеціально говорить також примітка № 2 до заголовної частини декларації*.

* Проте якщо платник «роздрібного» одночасно є платником іншого(их) виду(ів) акцизного податку — він може заповнювати також і інші розділи декларації і додатки.

Розділ Ґ декларації

Розділ Ґ має назву «Податкові зобов’язання з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів».

Зміст розділу відповідає його назві — у розділі відображаються суми акцизного податку у розрізі підакцизних товарів і адміністративно-територіальних одиниць, на яких знаходяться пункти продажу цих підакцизних товарів.

Порядок, у якому заповнюється розділ Ґ, доволі детально описано у п. 7 розд. IV Порядку № 14. Суми у розділі Ґ зазначаються у гривнях без копійок (п. 7 розд. ІІ Порядку № 14).

При заповненні рядків Ґ1.1 — Ґ1.11 нас цікавлять виключно третя і четверта колонки. Про інші подбав законодавець ☺.

У третій колонці «Код показника додатка» зазначаються коди показника додатків, що використовуються для обчислення суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі. Цю колонку повинні заповнювати лише ті платники, які здійснюють роздрібну торгівлю: (1) виноробною продукцією, іншими спиртовими дистилятами, продуктами із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об’ємних одиниць та більше чи (2) нафтопродуктами (легкими, середніми та важкими дистилятами).

Податківці у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 116.07 дозволяють платникам «роздрібного» акцизу взагалі не заповнювати цю колонку. А у деяких комп’ютерних програмах у ній взагалі стоять самі лише позначки «Х» (у тому числі і у рядках Ґ1.2 і Ґ1.6).

У четвертій колонці «Сума акцизного податку» зазначаються суми «роздрібного» акцизу, обчислені за формою згідно з додатком 6. Суми у рядках Ґ1.1 — Ґ1.11 зазначають окремо за кожним видом підакцизних товарів.

У рядку Ґ2 зазначаються податкові зобов’язання в розрізі відповідних кодів місць здійснення роздрібної торгівлі підакцизними товарами (КОАТУУ).

При цьому, як роз’яснюють податківці, у другій колонці зазначаються коди адміністративно-територіальних одиниць (згідно з КОАТУУ), а у четвертій колонці — суми акцизного податку у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Третя колонка рядка Ґ2 залишається незаповненою. Зверніть увагу! Розподіляти суму податку за кодами КОАТУУ — обов’язково! Без цього податківці не вважають подану декларацію податковою (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 116.07).

Додаток 6 до декларації

Додаток 6 призначено для розрахунку «роздрібного» акцизу окремо за кожним видом реалізованих підакцизних товарів.

Додаток 6 складається окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої знаходяться місця, де реалізуються підакцизні товари

Тобто кількість кодів КОАТУУ, зазначених у розділі Ґ декларації, відповідає кількості додатків 6 до неї. Показники додатка 6 розраховуються сумарно за всіма місцями продажу в межах одного коду за КОАТУУ та переносяться у відповідні рядки розділу Ґ.

При заповненні заголовної частини додатка 6 у полі «Розділ» зазначається літера «Ґ» а у полі «Код операції» вказується «Ґ1» (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 116.07).

Додаток 6 на відміну від розділу Ґ заповнюється у гривнях з копійками. Тому при перенесенні даних із додатка(ів) до розділу Ґ використовуються загальноприйняті округлення.

Порядок заповнення додатка 6 визначено у п. 6 розд. V Порядку № 14:

у графі 3 зазначається загальна вартість (разом з ПДВ) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків;

у графі 4 зазначається вартість підакцизних товарів (разом з ПДВ), реалізованих у роздрібній торговельній мережі для комерційного використання споживачів. До уваги платників акцизу на пальне: вони не будуть заповнювати цю графу! Бо ж починаючи з 01.01.2016 р. акциз на пальне сплачується з усього обороту пального, а не тільки з пального, що його реалізовано кінцевим споживачам (втім податківці і раніше перекручували поняття роздрібної торгівлі). Відтак, у платників акцизу на пальне уся вартість реалізованого товару потраплятиме у графу 3.

у графі 5 зазначається фактична база оподаткування «роздрібним» акцизом. Вона розраховується як різниця між значеннями графи 3 і графи 4;

у графі 6 зазначається ставка «роздрібного» акцизу. Платники «роздрібного» акцизу на пальне цю графу не заповнюють;

у графі 7 зазначається сума розрахованого «роздрібного» акцизу. Вона розраховується за формулою: (графа 5) х (графа 6).

Виняток із цього правила — для платників «роздрібного» акцизу на пальне. Оскільки ставка для цих платників змінилась і наразі її встановлено не у відсотках — нову ставку не може бути зазначено у графі 6.

Таким платникам податківці у листі від 03.02.2016 р. № 3495/7/99-99-19-03-03-17 рекомендують заповнювати у додатку 6 тільки графу 7, де зазначати розраховану суму акцизу на пальне.

Натомість у спеціальному полі «акцизної» декларації платники «роздрібного» акцизу можуть, керуючись п. 46.4 ПКУ, пояснити, яким чином розраховано суму податку.

Приклади заповнення розділу Ґ, додатку 6 і спеціального поля, в якому платники «роздрібного» акцизу на пальне показують розрахунок податку, наведено у листі від 03.02.2016 р. № 3495/7/99-99-19-03-03-17.

Що ж, гадаємо, що сказаного достатньо, аби ви могли розрахувати суму «роздрібного» акцизу і відзвітувати з нього. Далі поговоримо про «акцизні» первинні документи.

висновки

  • «Роздрібний» акциз збільшує ціну реалізації підакцизних товарів. Порядок, у якому розраховуються суми податку, для більшості підакцизних товарів не змінився.

  • Сума «роздрібного» акцизу на пальне розраховується як добуток ставки, встановленої п.п. 215.3.10 ПКУ, реалізованого обсягу пального і офіційного курсу НБУ на дату, встановлену п. 217.3 ПКУ.

  • Платники «роздрібного» акцизу заповнюють у декларації лише розділ Ґ і додаток 6. У розділі Ґ сума акцизного податку обов’язково розшифровується не тільки за підакцизними товарами, але і за кодами КОАТУУ (адміністративно-територіальними одиницями, на території яких реалізувалися підакцизні товари).

  • Додаток 6 складається окремо за кожним кодом КОАТУУ, зазначеним у розділі Ґ декларації. Платники роздрібного акцизу на пальне заповнюють лише графу 7 цього додатку. Такі платники у спеціальному полі декларації згідно з п. 46.4 ПКУ відображають розрахунок суми податку.

роздрібна торгівля, акциз додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті