(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 24
  • № 23
  • № 22
  • № 21
  • № 20
  • № 19
  • № 18
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/23
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Березень , 2016/№ 25

Придбання та продаж необоротного активу: ПДВ-наслідки для підприємця

Запитання, які ми обговоримо сьогодні, у підприємців завжди викликали підвищений інтерес. Чи може ФОП — платник ПДВ віднести до податкового кредиту (ПК) суму податку, сплаченого ним при придбанні необоротного активу? Чи повинен він нарахувати податкові зобов’язання (ПЗ) у разі реалізації такого активу? Давайте подивимося, чи змінилися відповіді на них за останній час.

ФОП придбав необоротний актив: чи є право на ПК?

Ви добре знаєте, що суми ПДВ, сплачені/нараховані платником, зокрема, при придбанні необоротних активів, належать до складу податкового кредиту ( п.п. «б» п. 198.1 Податкового кодексу України; далі — ПКУ).

Водночас, згідно з п. 198.6 ПКУ право на податковий кредит не може бути реалізоване, якщо суми сплаченого/нарахованого податку не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними. Це обмеження діє для всіх платників ПДВ: як для юридичних, так і для фізичних осіб.

Жодних додаткових спеціальних обмежень щодо права на податковий кредит для фізичних осіб — підприємців ПКУ не містить. Тому

ФОП — платник ПДВ за наявності зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної має право віднести до податкового кредиту суми податку, сплачені/нараховані ним при придбанні необоротного активу

Проте податківці наполегливо відстоюють позицію, згідно з якою у ФОП такого права немає. Посилаються вони при цьому на норми Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ). Ось, наприклад, у їх роз’ясненні у БЗ 101.14 зазначено: «…оскільки ФОП не може бути власником необоротного активу, а придбання, спорудження, будівництво такого майна може бути здійснене ним тільки як фізичною особою, то право на податковий кредит за операціями придбання, спорудження, будівництва зазначеного майна не виникає...». Наскільки обґрунтований цей їх висновок?

Дійсно, згідно з ч. 1 ст. 325 ЦКУ суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи. ФОП як окремий суб’єкт права власності в ЦКУ не виділений. Але якщо вважати цей факт достатнім для того, щоб позбавити підприємця — платника ПДВ права на податковий кредит, то такого права у нього також не буде і щодо всіх інших його придбань (будь-яких інших товарів/послуг). Адже їх власником, як і власником необоротного активу, теж є фізична особа, а не ФОП. Чому ж податківці згадують про ці норми ЦКУ тільки тоді, коли йдеться про необоротні активи? І чи доречно взагалі в цьому випадку посилатися на зазначені норми ЦКУ?

На наш погляд, висновок, озвучений податківцями у своєму роз’ясненні, помилковий. Адже підприємець — це просто додатковий статус, набуваючи який фізична особа отримує нові права та обов’язки (передбачені господарським і податковим законодавством), але свої цивільні права та обов’язки і, найголовніше, статус простої фізичної особи — громадянина при цьому не втрачає. Тому, коли предметом регулювання є сфера цивільних відносин, фізична особа має тільки права та обов’язки, передбачені цивільним законодавством. Якщо ж предмет регулювання — підприємницька діяльність, у такої фізособи з’являються додаткові права та обов’язки, передбачені господарським і податковим законодавством.

Отже, якщо громадянин придбаває необоротний актив з метою його використання у своєму повсякденному житті, у нього виникають право власності й інші права та обов’язки, передбачені цивільним законодавством. Якщо ж він придбаває необоротний актив з метою використання в підприємницькій діяльності, до цивільних прав та обов’язків додаються ще господарські і податкові права та обов’язки. Одним із таких прав і є право на податковий кредит*. І говорити про те, що в підприємця відсутня операція придбання, в податківців немає підстав, якщо таке придбання здійснене фізичною особою в межах підприємницької діяльності.

* Звичайно ж, тільки в разі, якщо підприємець зареєстрований платником ПДВ.

Тут, до речі, слід також зауважити, що наразі право на податковий кредит виникає незалежно від того, в якій діяльності (господарській/негосподарській, оподатковуваній/неоподатковуваній) використовується придбаний актив. Проте в разі, якщо фізична особа придбаває необоротний актив з метою його використання в негосподарській діяльності, вважаємо, що це загальне правило не діє. Адже тоді немає підстав вважати таке придбання здійсненим у межах підприємницької діяльності, а отже й оформляти таку купівлю слід на просту фізособу — непідприємця. У такому разі права на податковий кредит у ФОП дійсно не буде.

Якщо ж планується, що придбаний необоротний актив використовуватиметься в підприємницькій діяльності, можна сміливо вважати, що він придбаний фізичною особою в підприємницькому статусі. При цьому надалі цільове призначення придбаного необоротного активу цілком може змінитися — цей факт не позбавить підприємця права на податковий кредит, але зобов’яже його нарахувати податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.

Підбиваючи підсумок усьому зазначеному вище, можна з упевненістю сказати, що

підприємець не може бути позбавлений права на ПК на підставі того, що ФОП не виділений у ЦКУ як окремий суб’єкт права власності, якщо придбання необоротного активу здійснене ним у межах підприємницької діяльності

Утім, податківці й самі, мабуть, не впевнені в достатності своїх аргументів, наведених у БЗ 101.14. А тому додають до них іще один, не менш надуманий. Так, у листі ДФСУ від 08.09.2015 р. № 8523/В/99-99-17-02-02-14 ідеться про те, що права на податковий кредит при придбанні необоротного активу в підприємця немає, тому що він… не веде бухгалтерський облік!

Але як може впливати відсутність бухгалтерського обліку на право платника на податковий кредит? Адже в ПДВшних нормах ПКУ немає жодного слова про те, що право на податковий кредит виникає тільки для платників, які ведуть бухгалтерський облік. Водночас, ці норми встановлюють, що зареєстрована в ЄРПН податкова накладна — єдиний і достатній документ, що підтверджує таке право. Тому відсутність бухгалтерського обліку також не може бути причиною, з якої підприємця можна позбавити права на ПК.

Водночас слід зазначити: жоден нормативний документ не забороняє підприємцю вести бухгалтерський облік, якщо він бажає це робити. Тому платникам, які хочуть догодити податківцям, нічого не заважає вести облік необоротних активів. Право на податковий кредит у такому разі підтверджує лист Міндоходів від 24.06.2014 р. № 4130/Д/99-99-17-02-02-15. Але в такому разі дані цього обліку необхідно буде враховувати при продажу необоротних активів.

ФОП продає необоротний актив: чи потрібно нарахувати ПЗ?

Для того, щоб відповісти на це запитання, знову ж таки необхідно розуміти, в якому статусі платник планує здійснити продаж. Вплине на відповідь і той факт, чи був відображений податковий кредит при придбанні необоротного активу, що реалізується. Давайте розглянемо кожен із можливих варіантів.

Якщо фізична особа здійснює продаж необоротного активу в підприємницькому статусі, ПЗ з ПДВ виникають незалежно від того, в якому статусі отримувався необоротний актив, що реалізується, і чи був відображений податковий кредит при його придбанні. Базу оподаткування підприємець визначає виходячи з договірної вартості, але з урахуванням вимог абзацу другого п. 188.1 ПКУ, згідно з яким

база оподаткування при постачанні необоротного активу не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного періоду, в якому таке постачання здійснюється (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни)

Як бачимо, платник, який вирішив вести бухгалтерський облік необоротних активів, і платник, у якого такий облік відсутній, орієнтуватимуться на різні величини.

Якщо фізична особа здійснює продаж необоротного активу у своєму цивільному статусі і податковий кредит при придбанні необоротного активу, що реалізується, відображений не був, ПЗ з ПДВ не виникають. Якщо ж податковий кредит при придбанні був відображений, платнику слід нарахувати податкові зобов’язання згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ*. База оподаткування в такому разі визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості на початок звітного періоду, в якому здійснено негосподарське використання (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи зі звичайної ціни).

* Такі ПЗ виникають на дату продажу, тільки якщо необоротний актив до такої дати використовувався в госпдіяльності. Якщо ж його використання в госпдіяльності припинилося раніше, такі ПЗ виникають на дату початку використання необоротного активу в негосподарській діяльності.

Слід зазначити: податківці вважають, що об’єкт оподаткування при продажу підприємцем необоротного активу не виникає. Причина та сама: суб’єктом права власності є фізична особа, а отже і продаж «фізик» здійснює у своєму цивільному статусі (див. БЗ 101.02). Але скористатися цим роз’ясненням, звичайно, може тільки платник, що дотримувався їх роз’яснення з категорії 101.14 та не відображав податковий кредит при його придбанні.

Хоча слід урахувати, що в іншому своєму роз’ясненні з цієї самої категорії податківці визнають право фізичної особи здійснювати операції з необоротними активами у своєму підприємницькому статусі. Так, на запитання, чи є об’єктом обкладення ПДВ операція щодо внесення фізособою рухомого/нерухомого майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, податківці відповіли ствердно, якщо така фізична особа здійснює підприємницьку діяльність і є зареєстрованим платником ПДВ.

Як бачимо, у цих роз’ясненнях податківці самі собі суперечать. А отже, крім наведених вище аргументів, платник, що відстоює своє право на податковий кредит при придбанні необоротного активу, може також пригадати і про презумпцію правомірності ( п. п. 4.1.4, п. 56.21 ПКУ).

Туди ж можна віднести і згадку в абзаці другому п. 188.1 ПКУ і в п. 189.1 ПКУ про порядок визначення бази оподаткування в разі, якщо облік необоротних активів відсутній. Адже вона прямо свідчить про те, що необоротний актив може бути проданий фізичною особою — підприємцем, оскільки тільки підприємець має право такий облік не вести. А отже, може бути ним же і придбаний.

висновки

  • ФОП має право на податковий кредит при придбанні необоротного активу, якщо таке придбання здійснене ним у межах підприємницької діяльності і його сума підтверджена зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною.
  • Якщо продаж необоротного активу здійснюється від імені ФОП, податкові зобов’язання з ПДВ виникають незалежно від того, чи був відображений податковий кредит при його придбанні.
  • Якщо продаж необоротного активу здійснюється від імені фізичної особи і податковий кредит при придбанні необоротного активу, що реалізується, відображений не був, об’єкт обкладення ПДВ не виникає.
  • Якщо продаж необоротного активу здійснюється від імені фізичної особи, але податковий кредит при придбанні було відображено, платник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ.
необоротний актив, ПДВ додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті