11.1. Фінансові санкції
Право застосовувати штрафні санкції до суб’єктів господарювання — порушників надано посадовим особам органів ДФСУ. Підстава — матеріали проведених ними перевірок і подання Державної фінансової інспекції, фінансових органів та органів Нацполіції в установленому законодавством порядку. Штрафи накладають у розмірах, що діють на день завершення перевірок або на день отримання органами ДФСУ зазначених подань (ст. 2 Указу № 436).
Інформацію про санкції, що застосовують до суб’єктів господарювання — порушників готівково-грошового обігу, наведемо в табл. 11.1.
Таблиця 11.1. Фінансові санкції за порушення правил роботи з готівкою
| № з/п | Вигляд порушення | Санкції за порушення | Нормативний акт |
| 1 | Перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касі | Штраф у розмірі 200 % суми виявленої понадлімітної готівки за кожен день | |
| При проведенні перевірки податківці порівнюють записи про фактичні залишки готівки в касі за касовою книгою з установленим лімітом каси за кожен день. При цьому не має значення, були цього дня касові обороти чи ні. Приклад розрахунку понадлімітних сум наведено в п. 7.23 Положення № 637. Проте пам’ятайте: до розрахунку не повинні включатися суми, що не вважаються понадлімітними згідно з п. 5.9 цього Положення. Крім того, не враховують у розрахунку кошти, призначені для виплат, які належать до фонду оплати праці, стипендій, дивідендів, якщо вони зберігаються в касі протягом дозволеного п. 2.10 Положення № 637 строку (детально див. на с. 62). Штраф за перевищення встановлених залишків готівки в касі також може бути застосовано до підприємства в разі виявлення при його перевірці не підписаних отримувачем видаткових касових документів. Підставою для цього є п. 7.24 Положення № 637. Так, при виявленні видаткових касових ордерів або відомостей на виплату грошей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом отримувача, сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі в день, у якому зазначені видаткові документи оформлено. Надалі ця сума до розрахунку понадлімітних залишків готівки не береться. | |||
| 2 | Неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне оприбуткування) в касах готівки | Штраф у розмірі 500 % неоприбуткованої суми | |
| Цей штраф застосовується за кожен факт неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного оприбуткування) готівки в касах. Зверніть увагу: якщо під час перевірки контролюючим органом у касі підприємства будуть виявлені суми готівкових коштів, не підтверджені прибутковими касовими ордерами, їх визнають неоприбуткованими ( п. 7.19 Положення № 637). | |||
| 3 | Перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також видача готівкових коштів під звіт без повного звіту за раніше видані кошти | Штраф у розмірі 25 % виданих під звіт сум | |
| Щоб уникнути застосування зазначеного штрафу, підзвітні суми повинні повертатися до або під час подання Звіту про використання підзвітних коштів згідно з вимогами ПКУ та з урахуванням строків видачі готівки, передбачених п. 2.11 Положення № 637. Детально про видачу готівки під звіт читайте в розділі 7 на с. 83 цього спецвипуску. | |||
| 4 | Проведення готівкових розрахунків без подання отримувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), що підтверджує сплату покупцем готівкових коштів | Штраф у розмірі сплачених коштів | |
| На перший погляд, ця санкція передбачена для продавця, який не видав необхідний документ покупцю. Проте за роз’ясненнями податківців, викладеними в листі ДПАУ від 30.12.2005 р. № 13363/6/23-8019 (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2011, спецвипуск № 9, с. 84), це не так. Зазначений штраф застосовується до суб’єкта господарювання, в якого при перевірці виявляються затверджені звіти про використання підзвітних коштів, за якими підзвітним особам зараховані (виплачені) суми готівки, не підтверджені відповідними розрахунковими документами. | |||
Крім фінансових санкцій, перелічених у табл. 11.1, Указ № 436 передбачає покарання ще за два види порушень:
1) за витрачання готівки з виручки на виплати, пов’язані з оплатою праці, за наявності податкової заборгованості (абзац четвертий ст. 1);
2) за нецільове використання готівкових коштів, отриманих у банку (абзац сьомий ст. 1).
Але чи діють ці норми сьогодні?
Положення № 637 не містить жодних обмежень щодо виплат з виручки. Відповідно з моменту набуття чинності цим документом (15.02.2005 р.) за виплату з виручки заробітної плати не може бути накладено штраф, установлений абзацом четвертим ст. 1 Указу № 436 (ср. ). Це підтверджують НБУ (див. лист від 18.12.2006 р. № 11-115/4668-13627) і фіскали (див. лист ДПАУ від 15.06.2006 р. № 6563/6/23-8019, консультацію в категорії 109.21 БЗ).
Тепер про нецільове використання коштів, отриманих з банківського рахунка. Абзац сьомий ст. 1 Указу № 436 за цю дію передбачає штраф у розмірі витраченої готівки. Проте ця норма йде врозріз із Положенням № 637.
НБУ в листі від 26.01.2005 р. № 11-111/226-703 роз’яснив, що наразі не діє вимога про використання виключно за цільовим призначенням власних готівкових коштів суб’єкта господарювання, отриманих з банківського рахунка за грошовим чеком. Заповнення відповідного реквізиту у грошовому чеку здійснюється виключно для аналізу грошових потоків за напрямами та вивчення тенденцій готівкового обігу.
Тому
кошти, отримані для видачі працівнику авансу на відрядження, при зміні обставин можна цілком законно спрямувати на господарські потреби
Про незастосування штрафу за нецільове використання коштів зазначалося також у листах НБУ від 01.04.2005 р. № 11-113/1077-3214 і від 13.04.2005 р. № 11-113/1228-3747.
Водночас, на думку фіскалів, що викладена в консультації з категорії 109.21 БЗ, зазначена санкція може застосовуватися й зараз. При цьому під нецільовим використанням готівкових коштів податківці розуміють їх витрачання на цілі, не пов’язані з веденням господарської діяльності.
Важливо! Штрафи, передбачені Указом № 436, є адміністративно-господарськими санкціями (див. лист НБУ від 10.08.2007 р. № 11-113/3036-8220, оглядовий лист ВГСУ від 24.10.2008 р. № 1776/100/13-08). Але чи застосовуються до них строки давності, установлені ч. 1 ст. 250 ГКУ? Нагадаємо: за загальним правилом адміністративно-господарські санкції можуть накладатися протягом 6 місяців із дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через рік із дня його вчинення.
Змушені вас розчарувати. Відтоді, як у ст. 250 ГКУ з’явилася ч. 2 (тобто з 01.01.2011 р.), ці загальні правила не поширюються на штрафні санкції, контроль за дотриманням яких покладено на фіскальні органи.
На думку НБУ, такі штрафи можуть застосовуватися протягом строку, установленого ст. 102 ПКУ, тобто 1095 днів (див. лист від 09.03.2011 р. № 11-117/982-3354 // «Податки та бухгалтерський облік», 2011, спецвипуск № 9, с. 68).
Судові органи наразі також вважають, що строки, передбачені ч. 1 ст. 250 ГКУ, не поширюються на штрафи, які застосовуються відповідно до Указу № 436 за порушення правил готівкового обігу (див. ухвалу ВАСУ від 20.01.2016 р. № К/800/31021/14*, постанову ВАСУ від 02.09.2015 р. № К/9991/78115/12**).
* Див. Єдиний державний реєстр судових рішень: www.reyestr.court.gov.ua/Review/55156374.
** Див. www.reyestr.court.gov.ua/Review/51202129.
11.2. Адміністративна відповідальність
Як ми зазначили раніше, крім санкцій до суб’єктів господарювання, за порушення вимог законодавства у сфері готівкового обігу на працівників підприємств і підприємців можуть накладатися адміністративні штрафи.
При цьому важливо пам’ятати, що адміністративне стягнення може бути накладене не пізніше ніж через 2 місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше 2 місяців із дня його виявлення ( ч. 1 ст. 38 КУпАП).
Про те, яка адмінвідповідальність загрожує працівникам підприємств і підприємцям, ви можете дізнатися з табл. 11.2.
Таблиця 11.2. Адмінсанкції за «готівкові» порушення
| № з/п | Вид порушення | Санкції за порушення | Нормативний акт |
| 1 | Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою | Штраф у розмірі від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.) | Ч. 1 ст. 16315 КУпАП |
| Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення | Штраф у розмірі від 500 до 1000 нмдг (від 8500 до 17000 грн.) | Ч. 2 ст. 16315 КУпАП | |
| Цей штраф накладають органи ДФСУ ( ст. 2342 КУпАП) на винних у таких порушеннях посадових осіб підприємств, а також на фізосіб-підприємців. Причому в разі перевищення граничних сум готівкових розрахунків він загрожує як платникам, так і отримувачам «надграничних» сум. На це звертають увагу фахівці фіскального відомства в консультації, розміщеній у категорії 109.21 БЗ. А ось для фізичних осіб (непідприємців) чинним законодавством узагалі не передбачено жодних штрафів за порушення «готівкових» обмежень (див. консультацію в категорії 109.21 БЗ). | |||
| 2 | Несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | Ч. 1 ст. 1642 КУпАП |
| Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) | Ч. 2 ст. 1642 КУпАП | |
| Зазначений штраф накладають органи Державної фінансової інспекції щодо підконтрольних їм установ і суб’єктів господарювання ( ст. 2341 КУпАП). Відповідно цей штраф може загрожувати тільки підприємствам, пов’язаним з бюджетними коштами. | |||
| 3 | Здавання виторгу торговельними підприємствами всіх форм власності, що здійснюють реалізацію товарів за готівку, з порушенням термінів, установлених правилами розрахунків та ведення касових операцій | Штраф у розмірі від 17 до 88 нмдг (від 289 до 1496 грн.) | Ч. 1 ст. 1644 КУпАП |
| Ті самі дії, вчинені особою, на яку протягом року накладалося адміністративне стягнення за таке саме порушення | Штраф у розмірі від 43 до 175 нмдг (від 731 до 2975 грн.) | Ч. 2 ст. 1644 КУпАП | |
| Цей штраф накладають органи Національної поліції ( ст. 222 КУпАП). | |||
Зверніть увагу: ст. 16315 КУпАП установлює відповідальність не за будь-яке порушення норм Положення № 637, а тільки в частині готівкових розрахунків за товари (послуги). У зв’язку з цим за порушення правил ведення касових документів адміністративну відповідальність на сьогодні не встановлено. З такою думкою погоджуються і фіскали (див. консультацію в категорії 109.21 БЗ).
На цьому закінчуватимемо нашу розмову про операції з готівкою. Вважаємо, що правила поводження з нею вам тепер зрозумілі.
висновки
За порушення правил поводження з готівкою до суб’єктів господарювання можуть застосовуватися штрафні санкції згідно з Указом № 436.
На думку НБУ, наразі штраф за нецільове використання коштів, отриманих з банківського рахунка, застосовуватися не повинен.
У певних випадках на посадових осіб суб’єкта господарювання, а також на фізичних осіб — підприємців можуть бути накладені адміністративні штрафи.
За порушення правил ведення касових документів адміністративну відповідальність не встановлено.
