Правила готівкового обігу тут не порушені. Пояснимо детальніше.
Дійсно, готівкові кошти видаються під звіт за умови, що особа, яка їх отримує, відзвітувала в установленому порядку за раніше отримані під звіт суми ( абзац четвертий п. 2.11 Положення № 637*). А за недотримання цієї вимоги передбачено покарання у вигляді штрафу в розмірі 25 % неправомірно виданих під звіт сум ( абзац п’ятий п. 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. № 436/95).
Але в цій ситуації говорити про недотримання вимог Положення № 637 не доводиться. Адже грошові кошти на обидва відрядження видавалися одночасно, і у момент видачі грошових коштів на друге відрядження заборгованості за першим у працівника ще не було.
Припустимо, гроші видані працівнику не одноразово, і навіть у різні дні. Чи будуть у такому разі порушені зазначені правила?
На наш погляд, порушень у цьому випадку теж не буде. Адже видача готівкових коштів заборонена у разі, якщо працівник порушив установлений законодавством порядок подання звіту за раніше отримані під звіт суми. Якщо ж на момент повторної видачі такий порядок не порушено, жодних обмежень немає. З цього випливає висновок:
оскільки на момент видачі готівкових коштів на друге відрядження строк подання звіту за раніше отриманими коштами, установлений п.п. 170.9.2 ПКУ, ще не настав, факт такої видачі не є порушенням правил готівкового обігу
Цю ситуацію можна порівняти з виплатою авансу на одне відрядження частинами. Те, що здійснення таких «часткових» виплат не є порушенням, свого часу підтвердив навіть Нацбанк (див. лист НБУ від 15.03.2007 р. № 11-113/981-2658). Аргументи ті самі: строк подання звіту за раніше отриманими коштами на дату повторної виплати ще не настав.
А що коли виплата на друге відрядження здійснена підприємством після повернення з першого, але до подання звіту за витраченими в ньому коштами? Так можна?
Ми вважаємо, цілком. Адже в момент здійснення виплати на друге відрядження строк подання звіту за перший ще не минув. Отже, жодних порушень тут теж не вбачається. Хоча майте на увазі, що в податківців щодо цього може бути протилежна думка. ☹
І ще зауважте: їдучи у друге відрядження, не відзвітувавши за перше, працівник ризикує порушити строки подання звіту, установлені ПКУ. Тому, якщо тривалість другого відрядження перевищує такі строки, відзвітувати працівнику все ж варто до від’їзду у друге відрядження. Інакше всю суму витрат, понесених у першому відрядженні, потрібно буде обкласти ПДФО та військовим збором ( п.п. 170.9.1, п.п. 1.2 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). А ось підприємству в цьому випадку загрожує штраф за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки в розмірі 25 % її суми.
А якщо у правилах трудового розпорядку передбачено можливість не виходити на роботу в день від’їзду у відрядження та прибуття з нього? Тоді в цій ситуації між першим і другим відрядженням працівник на підприємстві взагалі не з’явиться. Чи можна в такому разі продовжити строк подання звіту за першим відрядженням до закінчення другого?
Формальних причин для цього немає. Тому в цьому випадку, щоб уникнути штрафонебезпечних ситуацій, краще друге відрядження оформити як продовження першого. Тоді строк подання звіту за таке продовжене відрядження почне свій відлік тільки після його завершення.
