(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 91
  • № 90
  • № 89
  • № 88
  • № 87
  • № 86
  • № 85
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
7/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2016/№ 92

Вексель: коли видається і як обліковується?

Однією із розповсюджених форм негрошових розрахунків є видача векселя. Давайте подивимося, коли векселі можна застосовувати і як це обліковувати!

Вексель (від німецьк. wechsel — «обмін») — це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (ст. 14 Закону про цінні папери).

Отже, вексель згідно із визначенням чинного законодавства має подвійну природу: (1) боргове зобов’язання і (2) цінний папір. Але все ж вексель доволі істотно відрізняється від решти цінних паперів.

Головна відмінність векселя — видавати його можна тільки для того, аби оформити грошову заборгованість за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги

Це правило встановлено ст. 4 Закону про векселі. Отже, вексель може видаватися:

(1) тільки у випадку, коли предметом договору є відвантаження товарів, виконання робіт чи надання послуг. Це правило не стосується фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. Але про них ми зараз не говоримо;

(2) тільки у випадку, коли товари (роботи, послуги) вже фактично поставлені, і покупцеві залишилося їх оплатити. Інакше кажучи, покупець не може видавати вексель замість передоплати за товари (роботи, послуги) — це прямо заборонено. Більше того, за видачу векселя без наявності грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги накладається штраф у розмірі від 400 до 500 нмдг (від 6800 до 8500 грн.) (див. ст. 131 Закону про векселі).

Тобто вексель є формою відстрочки оплати за отримані товари (роботи, послуги) і використовується у тому випадку, коли немає можливості оплатити ці товари «живими» грошима.

Векселі можуть передбачати процент, який векселедавець сплачує векселедержателю за те, що останній відстрочить оплату «живими» грошима. А можуть і не передбачати — сторони можуть на власний розсуд визначати, процентним чи безпроцентним буде вексель.

Векселі (як переказні, так і прості) складаються в документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення. Форма та порядок виготовлення таких бланків затверджуються Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з НБУ з урахуванням норм Уніфікованого закону (ст. 5 Закону про векселі). Іншими словами, «вексельні» бланки є бланками суворого обліку. Тому ви не можете їх виготовляти самостійно, а можете тільки придбавати.

Тепер перейдемо, власне, до обліку виданого векселя.

Облік у векселедавця

У бухобліку у векселедавця видача векселя відображається як переведення кредиторської заборгованості зі звичайної «товарної» форми у «вексельну».

У відносинах з резидентом залежно від характеру заборгованості це відображається:

— проводкою Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» — Кт 621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті»;

— проводкою Дт 631 — Кт 511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті». При цьому субрахунок 511 застосовуємо тоді, коли строк платежу за векселем становить понад 12 місяців з дати балансу. Але коли строк погашення наближається (і становить менше 12 місяців), заборгованість переводимо з довгострокової у короткострокову.

Згодом, при погашенні векселя, субрахунок, на якому обліковується виданий вексель, закриється.

У податковоприбутковому обліку

векселедавець не робить ніяких коригувань свого фінрезультату

Навіть якщо він високодохідник. Адже видача векселя — операція, для якої зроблено виняток і яку виведено із загальних правил «ціннопаперового» обліку ( п.п. 1 п.п. 141.2.6 ПКУ). І це цілком логічно, адже видача векселя всього лише трансформує зобов’язання з оплати товару у зобов’язання з погашення векселя. А це на фінансовий результат ніяк не впливає.

Проценти, нараховані за векселем і враховані у фінансових витратах векселедавця, також ніяк не виключаються із фінрезультату. Навіть у високодохідників.

У ПДВ-обліку векселедавця видача ним векселя не призводить до жодних наслідків. Ця операція — завжди друга ПДВ-подія, якій передує перша подія — придбання товарів (робіт, послуг). А таке придбання відображається в обліку підприємства-векселедавця за загальновстановленими ПКУ правилами, незважаючи на вексельну форму розрахунку.

Облік у векселедержателя

Як правило, вексель потрапляє на підприємство (до векселедержателя) або в результаті отримання його в рахунок відвантажених товарів (робіт, послуг), або шляхом придбання за грошові кошти.

Тому залежно від характеру операції, в бухобліку векселедержатель відображає його на рахунках, призначених для обліку векселів. Залежно від характеру заборгованості (довгострокова чи короткострокова) вексель обліковують на субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані» або на відповідному субрахунку рахунка 34 «Короткострокові векселі одержані». Проценти за векселем нараховуються проводкою Дт 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» — Кт 732 «Відсотки одержані».

При цьому слід пам’ятати, що векселі бувають двох видів: прості та переказні. Для акцептованих та неакцептованих переказних векселів доцільно відкрити окремі субрахунки другого порядку, наприклад 3411 «Переказні векселі одержані, але не акцептовані» та 3412 «Переказні векселі одержані та акцептовані».

Також зауважте, що на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат (або векселедавець простого векселя), повинна мати перед трасантом (та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж) зобов’язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем.

У податковоприбутковому обліку отриманий вексель відображається в залежності від того, з якою метою підприємство його утримує. Якщо вексель у вас є просто підтвердженням грошового зобов’язання вашого покупця — ви жодних коригувань не робите. Адже отримання такого векселя всього лише означає, що ваша дебіторська заборгованість перейшла з «товарної» форми у «вексельну». А це не впливає на фінансовий результат.

А от якщо у вас є вексель, який ви збираєтеся продавати — на операції з його продажу розповсюджуються усі правила «ціннопаперового» обліку, викладені у пп. 141.2.3 – 141.2.5 ПКУ. Тож високодохідникам, які тримають у себе векселі «на продаж», доведеться враховувати ці правила. Зокрема, якщо у звітному періоді в «ціннопаперовому» обліку отримано прибуток — він збільшує «ціннопаперовий» фінрезультат безпосередньо у звітному періоді. Якщо ж отримано збиток — цей збиток переноситься у наступні звітні періоді, і саме тоді він зменшить «ціннопаперовий» фінрезультат.

ПДВ-облік. При постачанні товарів (робіт, послуг) під забезпечення векселем базу обкладення ПДВ визначають у порядку, установленому п. 188.1 ПКУ.Зауважте: база оподаткування збільшується на суму процентів (якщо вексель процентний) і не зменшується на суму дисконту (якщо вексель передається за вартістю, яка нижче номіналу) ( п. 189.7 ПКУ).

Можливо, у вас виникає запитання, як складати «збільшуючий» розрахунок коригування при нарахуванні процентів? На нашу думку, робити це потрібно щомісячно (за фактом нарахування процентів). І ще: база оподаткування збільшується винятково на ті проценти, які нараховувалися за період, поки вексель знаходився у векселедержателя. Якщо цей вексель було передано іншій особі, то на проценти, нараховані з часу такої передачі, перший векселедержатель базу оподаткування не збільшує.

І зауважте: наразі п.п. 213.1.7 із ПКУ виключено, тому

акцизний податок при продажу векселів наразі не сплачується

Тепер закріпимо наші міркування щодо обліку векселів у векселедавця і векселедержателя практичним прикладом.

Приклад. Підприємство придбало в іншого підприємства товарів на суму 12000 грн. (у тому числі ПДВ — 2000 грн.). Собівартість придбаних товарів — 7000 грн. Не маючи можливості розрахуватися грошима, підприємство видало простий безпроцентний вексель.

Відобразимо зазначені операції в обліку.

Облік вексельного розрахунку у векселедавця і у векселедержателя

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

дебет

кредит

сума, грн.

Облік у векселедавця

1

Отримано товар від постачальника

281

631

10000

2

Нараховано податковий кредит з ПДВ

(до реєстрації ПН в ЄРПН)

644/1

631

2000

3

Відображено податковий кредит

641

644/1

2000

4

Видано простий безпроцентний вексель

631

621

12000

Облік у векселедержателя

1

Відвантажено товар покупцеві

361

702

12000

2

Нараховано податкові зобов’язання з ПДВ

702

641

2000

3

Списано собівартість реалізованого товару

902

281

7000

4

Отримано простий безпроцентний вексель

341

361

12000

Що ж, як бачите, тема векселів — доволі не проста. Але у наступній статті ми з вами разом продовжимо розбиратися у питаннях вексельних розрахунків.

висновки

  • Вексель — це особливий вид цінного паперу, який видається для оформлення грошової заборгованості за отримані товари (роботи, послуги).
  • В бухобліку видача векселя означає трансформацію заборгованості за товари (роботи, послуги) із «товарної» форми у «вексельну».
  • Податковоприбуткові коригування фінрезультату потрібно робити тільки тим високодохідникам, які здійснюють операції з продажу векселів.
вексель додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті