Податки & бухоблік: № 92, листопад, 2016

Відступлення права вимоги: загальні питання та правова основа Напевно, кожне підприємство стикалося у своїй господарській діяльності з негрошовими розрахунками. Це може бути не тільки бартер, а й розрахунки векселями, відступлення права вимоги і переведення боргу, заліки тощо. Як правило, суб’єкти господарювання вдаються до таких схем у непростих економічних умовах. Сьогоднішній стан економіки важко назвати процвітаючим, тому ми вирішили підготувати тематичний номер щодо таких негрошових розрахунків. Бартер ми аналізували зовсім нещодавно (див. спецвипуск «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 14). Тому основний наголос зробимо на інші форми негрошових розрахунків (утім, на одне запитання читача про бартер ми все ж таки відповіли, див. с. 46). А почнемо з відступлення права вимоги. Давайте розбиратися з юридичним аспектом такої операції.

Відступлення права вимоги грошової заборгованості: відображення в обліку Будь-якого бухгалтера в питанні відступлення права вимоги насамперед цікавить порядок відображення таких операцій у податковому та бухгалтерському обліку. У цій статті піде мова про відображення в обліку відступлення права грошової вимоги. Причому орієнтуватися будемо на останні роз’яснення контролерів.

Відступлення права вимоги товарної заборгованості: відображення в обліку На продовження теми відступлення права вимоги у цій статті розберемося з особливостями обліку відступлення права вимоги на товарну заборгованість.

Переведення боргу: загальні питання та правова основа Як і відступлення права вимоги, переведення боргу пов’язане із заміною сторони в зобов’язанні. При цьому якщо відступлення вимоги — це заміна кредитора, то переведення боргу — заміна боржника. Так, у випадках, коли боржник не може своєчасно погасити свій борг перед кредитором, виходом може стати переведення боргу на третю особу. У цій статті розглянемо загальний порядок здійснення операцій з переведення боргу.

Переведення грошового боргу: відображення в обліку На продовження теми переведення боргу в цій статті розглянемо облікові особливості відображення операції переведення грошового боргу.

Переведення товарного боргу: відображення в обліку Бувають ситуації, коли підприємство, отримавши аванс, з тих чи інших причин не може своєчасно виконати зобов’язання з постачання товарів, робіт (послуг). У такому разі боржник може перекласти обов’язок відвантажити товар або виконати роботи (послуги) на іншу особу шляхом укладення договору переведення боргу. Причому зобов’язання першого боржника припиняються і переходять до нового боржника в повному обсязі. Про облікові особливості переведення такої товарної заборгованості і піде мова в цій статті.

Вексель: коли видається і як обліковується? Однією із розповсюджених форм негрошових розрахунків є видача векселя. Давайте подивимося, коли векселі можна застосовувати і як це обліковувати!

Погашення векселя Після того, як вексель видано через певний час, векселедавець повинен погасити його. Давайте подивимося, як це відображається в обліку!

Індосамент векселя: що воно таке і як його обліковують Вексель, виданий векселедержателю, може передаватися останнім на умовах індосаменту. У цій статті зупинимося на такій процедурі.

«Арфы нет — возьмите бубен!»*: якщо винагороду за ЦП-договором виплатили товаром Часто підприємства співпрацюють з фізичними особами на підставі цивільно-правових договорів. За підсумками виконання таких договорів виконавцю виплачують застережену суму винагороди. Але як бути, якщо в замовника вітер у кишенях гуляє? Тоді цілком можливий варіант продажу продукції підряднику (виконавцю) з подальшим заліком заборгованості за неї в рахунок заборгованості за винагородою. Ось тільки як бути з оподаткуванням доходу, отриманого громадянином у такій формі? Давайте розбиратися.

Зустрічним однорідним вимогам залік! Залік однорідних вимог може цілком успішно використовуватися для позбавлення від «висяків», що виникають між контрагентами, які давно і тісно співпрацюють. Але в чому його суть? Чи є обмеження щодо застосування? Як це відображатиметься в бухобліку? Про це й розповімо.

Негрошові розрахунки для єдиноподатника Про те, що негрошові розрахунки для єдиноподатника — табу, чув, напевно, кожен. Це, можна сказати, «золоте» «єдиноподатне» правило. Йому і присвячено нашу сьогоднішню статтю. У ній ми розберемося з тим, які саме негрошові розрахунки є забороненими, розглянемо найпоширеніші види «негрошових» операцій, а також відповімо на запитання: яка відповідальність загрожує в разі, якщо заборонений негрошовий розрахунок все ж таки відбудеться.

Вексель і підприємець на загальній системі Виявляється, з векселями працюють не тільки великі компанії, а й суб’єкти підприємництва менш масштабні. Судячи із запитань наших читачів, багатьох хвилюють питання вексельного обігу у фізосіб-підприємців. На перший план тут виходять загальносистемники. Як показують консультації податківців, тут багато цікавого і неочевидного.

Обмін неподібними товарами в обліку Підприємство здійснило бартерну операцію — в обмін на переданий товар отримано інший товар меншої вартості з доплатою. Підкажіть, як таку операцію відобразити в бухгалтерському обліку? (м. Запоріжжя)

Зміни в порядку електронного адміністрування ПДВ для підприємств, що надають комунальні послуги Уряд своєю постановою від 09.11.2016 р. № 788 врегулював питання врахування в системі електронного адміністрування ПДВ сум податку, на які підприємства, що надають комунальні послуги, зменшили заборгованість з податку, в рамках проведення розрахунків з погашення за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення тощо, які постачалися населенню.

Праця за сумісництвом: як рахувати «декретні» Мінсоцполітики у листі від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16, зокрема, зазначило, що якщо застрахована особа також працює за сумісництвом, допомога по вагітності та пологах надається за місцем роботи за сумісництвом на підставі копії листка непрацездатності, при цьому доплата до суми допомоги по вагітності та пологах до розміру мінімальної заробітної плати не здійснюється, оскільки норма ч. 2 ст. 26 Закону № 1105* реалізована за основним місцем роботи.

ДРС вважає, що ф. № 1-РА та № 1-РТ подавати не потрібно Державна регуляторна служба (ДРС) 10.11.2016 р. на сайті газети «Урядовий кур’єр»*** повідомила, що Мінфін не виконав у встановлений строк рішення ДРС від 04.07.2016 р. № 8 щодо скасування форм звітів № 1-РА та № 1-РТ та порядків їх заповнення, затверджених наказом Мінфіну від 11.02.2016 р. № 49. Також Мінфін не оскаржив цього рішення у відповідному порядку.

Перелік основних документів, що використовуються у тематичному номері

№92