Переваги та недоліки різних способів фінансування підприємства

Внесок до СК

Класичний спосіб отримання фінансування. Підприємство не зобов’язане повертати отримане (хіба що при виході учасника або ліквідації)

Необхідно дотримуватися процедурних формальностей, складності та тривалості оформлення.

Збільшуючи СК, внески логічно робити всім учасникам. Інакше частки тих, хто не «довнесе», будуть розмиті (зменшені). Аналогічно і при введенні нових учасників (на жаль, повністю нівелювати розмиття тут не вийде).

Учасники не можуть миттєво повернути внесені кошти

Отримання внеску до СК не призводить до додаткового податковоприбуткового навантаження емітента та інвестора. Якщо учасники-фізособи вносять майно, то в них не буде наслідків і за ПДФО

Внесок майном розглядається для інвестора-загальносистемника як продаж з відповідним оподаткуванням (податок на прибуток, ПДВ), а для інвестора-єдиноподатника ця операція зовсім заборонена.

Єдиноподатник-емітент повинен пам’ятати, що у статутному капіталі сукупність часток, що належать юрособам-неєдиноподатникам, має бути менше 25 %

Додатковий внесок засновника

Підприємство може отримати кошти досить оперативно. Немає складної процедури і тривалого оформлення, немає необхідності збільшувати СК.

Їх не потрібно повертати учаснику навіть при його виході або ліквідації підприємства

Недостатня правова врегульованість унесення додаткових внесків.

Учасник, який вніс додатковий внесок, не має права забрати його при виході або ліквідації

Жодних податкових наслідків

Схожість з безповоротною фіндопомогою може спровокувати контролерів розглядати отримане саме як дарунок. А це призведе до включення додаткового внеску до складу доходів (у тому числі для єдиноподатника)

Кредит

Класичний, прозорий і порівняно швидкий спосіб залучення «чужих» грошей

За користування грошима потрібно сплачувати процент, а самі кошти залучаються на поворотній основі.

Можливі й інші платежі (комісії, плата за видачу, за дострокове погашення тощо).

Часто потрібне забезпечення зобов’язання (застава, порука). Це призводить до додаткових витрат (оцінка, страхування, нотаріальне оформлення) і втрати часу

Тіло кредиту не включається до доходів.

Сплачені проценти та платежі за оформлення включаються до витрат (або безпосередньо, або через амортизацію придбаного за рахунок кредиту кваліфікаційного необоротного активу).

Для єдиноподатника отримані кошти не обкладаються єдиним податком незалежно від терміну користування кредитом

Інколи проценти потрібно капіталізувати (уключати до вартості кваліфікаційного активу, а не відносити прямо на витрати). Це суттєво ускладнює ведення бухгалтерського обліку і не дозволяє їх одразу віднести на фінансовий результат (це не стосується суб’єктів малого підприємництва)

При отриманні кредиту від пов’язаного нерезидента в податковому обліку можуть виникнути різниці ( ст. 140 ПКУ). Крім того, проценти обкладаються податком на доходи нерезидента (так званий податок на репатріацію)

Позика

Очевидно, найшвидший спосіб залучення коштів.

Немає складної процедури і тривалого оформлення.

Не потрібно сплачувати процент за користування коштами та оплачувати інші послуги.

Сума і термін (крім одержувачів — платників єдиного податку) позики обмежуються тільки умовами договору

Кошти залучаються на поворотній основі.

При наданні (поверненні) позики готівкою можуть виникнути запитання з готівковими обмеженнями (так звані обмеження «10 тис.» і «150 тис.»).

Обмеження за термінами повернення позики для платників єдиного податку (12 місяців з дня отримання). Втім, обидва обмеження можна обійти

Залучені кошти не включаться до доходів при отриманні і не включаються до витрат при поверненні. Жодних податкових наслідків немає і в позикодавця

Ті, хто веде облік за МСФЗ, повинні дисконтувати отриману довгострокову позику. Знецінення отриманих у позику коштів може спричинити появу доходів у бухобліку, що прямо вплине на збільшення податку на прибуток. Деякі фахівці вбачають небезпеку і у фіскальному тлумаченні П(С)БО 13.

Отримувач-єдиноподатник має повернути позику протягом 12 місяців з дня отримання, інакше доведеться сплатити з неї єдиний податок

Купівля у кредит/розстрочку

Порівняно з класичним кредитуванням знижуються витрати на транзакції. Покупець уже після здійснення операції може користуватися купленим майном

Фінансування залучається на поворотній основі і під процент.

При розстрочці право власності переходить за останнім платежем. Для одержувача це не зовсім зручно (платить за майно, яке йому поки що не належить).

При товарному кредиті —забезпечення зобов’язання заставою, що призводить до додаткових витрат і втрати часу

Сплачені проценти включаються до витрат (або безпосередньо, або через амортизацію придбаного кваліфікаційного необоротного активу),

а ПДВ з відсотків — до складу податкового кредиту

Інколи проценти потрібно капіталізувати (включати до вартості кваліфікаційного активу, а не відносити прямо на витрати). Це суттєво ускладнює ведення бухгалтерського обліку і не дозволяє одразу віднести проценти на фінансовий результат (це не стосується суб’єктів малого підприємництва)

Проценти за користування товарним кредитом обкладаються ПДВ

Виконання зобов’язань третьою особою

Порівняно швидке і не потребує складних процедур отримання фінансування в разі, коли потрібно сплатити борг.

Не потрібно платити відсоток за залучення грошових коштів

Фінансування залучається, як правило, на поворотній основі (тобто борг треба буде сплатити третій особі).

Якщо третя особа не виконає зобов’язання, виконати його доведеться боржнику (усі ризики лишаються на боржнику)

Жодного додаткового податкового навантаження не створює ані для кредитора, ані для боржника (зрозуміло, крім власне виконання угоди, наприклад, купівлі-продажу товару), ані для третьої особи

Не до кінця врегульовано момент виписки податкової накладної на товар, що поставляється кредитором, в разі, коли першою подією є перерахування коштів третьою особою кредитору (продавцю) в оплату ще не відвантаженого товару (логічно все-таки виписувати податкову накладну на дату надходження коштів, хоча це і суперечить ПКУ). У цій ситуації є питання і с датою формування податкового кредиту боржником (покупцем) (логічно його збільшувати за датою отримання товару)