податкова звітність
Спершу — про «граничні» дати подання/сплати. З урахуванням встановлених квартальних строків (пп. 49.18.2, 57.1 ПКУ):
— подати декларацію з податку на прибуток за 3 квартали 2016 року потрібно не пізніше 9 листопада, а
— сплатити податок на прибуток за 3 квартали — не пізніше 18 листопада (оскільки граничний строк сплати випадає на 19 листопада — вихідний день, суботу, а перенесення в цьому випадку ПКУ не передбачено), та
— сплатити за нею разовий аванс у розмірі 2/9 — до 31 грудня 2016 року (п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ).
І услід за цим — таке хвилююче запитання:
за який період уперше подавати оновлену декларацію з прибутку?
Наказ № 585 опублікувано 19 серпня 2016 року. Тому «теоретично» подавати оновлену «прибуткову» декларацію необхідно: квартальникам — із звітності за увесь 2016 рік, а річникам узагалі — аж за 2017-й. Тобто згідно з п. 46.6 ПКУ — «за період, що настає за періодом оприлюднення».
Утім, від місцевих податківців версії із цього приводу звучали різні. Так, запорізькі фіскали спершу в такому ж дусі зазначали, що оновлену форму декларації з прибутку уперше слід використовувати, починаючи зі звітності в цілому за 2016 рік (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 73, с. 3). Тоді як їх черкаські колеги, заручившись усними ЦВ від головних податківців, повідомляли, що її вперше потрібно буде подавати вже за 3 квартали 2016 року (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 75, с. 2).
І цей варіант здавався більш реалістичним. Адже декларацію оновили недарма. Її переробили під (!) зміни законодавства. Так, що вона, крім усього іншого, дозволяла розрахувати разовий аванс у розмірі 2/9. Тому не дивно, що головні податківці, «враховуючи, що видання наказу № 585 зумовлено змінами в податковому законодавстві, які впливають на показники бюджету поточного року», почали рекомендувати квартальникам уперше подавати оновлену декларацію з прибутку за звітний період — 3 квартали 2016 року (від ДФСУ із цього приводу вже готується лист).
До речі, схожу картину спостерігаємо і у звітності постійних представництв нерезидентів (детальніше про це див. статтю на с. 13). Їм податківці також пропонують відзвітувати за 3 квартали 2016 року за новими формами, затвердженими наказом Мінфіну від 13.06.2016 р. № 544 (лист ДФСУ від 02.09.2016 р. № 29468/7/99-99-15-02-01-17).
Ну а тепер за традицією про те, хто подає квартальну декларацію.
Хто подає декларацію за 3 квартали
Декларацію за 3 квартали подають:
1) високодохідники-квартальники (тобто великі платники з бухдоходом за минулий 2015 рік понад 20 млн грн.). Нагадаємо, що таких платників з 2016 року беззастережно «посадили на квартал». Отже, протягом року вони продовжують звітувати з податку на прибуток поквартально. Тому у них на носі черговий звітний період — 3 квартали. До речі, зверніть увагу, що
у полі 2 заголовної частини декларації тепер з’явилося місце для помітки про звітний базовий період: «рік» або «квартал»
Тож квартальники поставлять там помітку про «квартал»;
2) прибутківці, які переходять на єдиний податок з IV кварталу (причому незалежно від розміру бухдоходу за минулий 2015 рік, у тому числі й малодохідники, що переходять на спрощенку). Таким платникам потрібно відзвітувати за «прибутковий» період «до» моменту переходу, подавши декларацію за 3 квартали 2016 року в 40-денний строк (див. підкатегорію 102.23.01 БЗ)*.
* Причому, сподіваємося, що в ній і високодохідників, і, тим більше, малодохідників звільнять від абсурдної для них місії обчислювати й сплачувати разовий аванс у розмірі 2/9. Адже цей платіж — по суті, податок на прибуток IV кварталу, коли такі особи вже перебуватимуть на спрощенці та сплачуватимуть єдиний податок, а не податок на прибуток.
А ось у зворотній ситуації — у разі переходу протягом року з єдиного податку на прибуток — платників зараховують до «новачків» (підкатегорія 102.12 БЗ). Тому з урахуванням п. 137.5 ПКУ звітувати та сплачувати податок на прибуток вони будуть аж за підсумками року на підставі річної декларації за період діяльності в звітному році (див. лист ДФСУ від 31.08.2016 р. № 18892/6/99-99-15-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 81, с. 4 та лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 26.09.2016 р. № 2115/10/15-32-12-01-14).
Ну і, мабуть, згадаємо ще один «квартальний» випадок подання декларації (точковий) — коли її подають
3) єдиноподатники, які виплачують дивіденди та сплачують з них згідно з п.п. 57.11.2 ПКУ дивідендний авансовий внесок із податку на прибуток. У такому разі контролери вимагають відзвітувати за квартал виплати дивідендів. Тому за підсумками звітного (податкового) періоду (кварталу, півріччя, 3 кварталів, року), в якому виплачувалися дивіденди та сплачувався дивідендний авансовий внесок, єдиноподатнику потрібно подати декларацію з податку на прибуток із заповненими ряд. 20 — 22 та додатком АВ (підкатегорія 108.05 БЗ, лист ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5383/6/99-99-19-02-02-15).
Хоча в дещо іншій ситуації, коли єдиноподатник сплачує дохід нерезиденту та утримує з нього згідно з п.п. 141.4.2 ПКУ податок (так званий податок на репатріацію), податківці радять єдиноподатникам звітувати аж за підсумками року. Для цього єдиноподатнику за підсумками податкового (звітного) року, в якому виплачувався дохід нерезиденту, потрібно подати декларацію з податку на прибуток із заповненими ряд. 23 — 25 та додатком ПН (підкатегорія 108.05 БЗ, лист ДФСУ від 07.04.2016 р. № 7782/6/99-99-19-02-02-15, консультація в журналі «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2016, № 36, с. 47). Втім, враховуючи, що єдиноподатники, м’яко кажучи, «не вписуються» у визначення «прибуткового» резидента (п.п. 14.1.213 ПКУ), з необхідністю утримання ними податку з нерезидентів та подання такої звітності можна й посперечатися (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 8, с. 14 і № 33, с. 7).
А оскільки податок на прибуток зріднився з бухобліком, то кілька слів про одиниці виміру.
Декларація — у гривнях без копійок. Відомо, що об’єктом обкладення податком на прибуток є фінрезультат, визначений у фінзвітності (п.п. 134.1.1 ПКУ). Проте уся заковика в тому, що фінзвітність складають у тис. грн. без десяткового знака, а декларацію — в гривнях без копійок. Тож нагадаємо, що:
податківці проти «сліпого» перенесення «округлених» даних фінзвітності безпосередньо до декларації (тобто переведення сум у гривні шляхом додавання трьох нулів)
А контролери рекомендують заповнювати декларацію на підставі первинних документів. Тобто орієнтуватися на відповідні показники фінзвітності ще до (!) їх округлення в тис. грн. Одне слово, брати реальні показники доходу та фінрезультату в гривнях з копійками з регістрів бухобліку (на підставі яких заповнюємо фінзвітність) і вже їх округлювати до гривень (підкатегорія 102.23.02 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 47, с. 40).
Хоча на перших порах самі ж пропонували брати дані з фінзвітності (лист ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 15.01.2016 р. № 321/7/04-36-15-03-22 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 23, с. 6), радячи:
— у ряд. 01 зазначати дохід як суму: ряд. 2000 + ряд. 2120 + ряд. 2200 + ряд. 2220 + ряд. 2240 + додаткові рядки (ряд. 2121 + ряд. 2241) ф. № 2, а
— у ряд. 02 показувати фінрезультат із ряд. 2290 (прибуток) або ряд. 2295 (збиток) ф. № 2.
Отже, для «прибуткової» декларації доведеться вивудити бухоблікові (гривневі) дані, що використовуються для заповнення цих фінзвітних рядків. Ну і якщо вже згадали про фінзвітність, одразу скажемо і про те, хто подає її разом з декларацією.
Хто додає фінзвітність
Тут усе залежить від того, ким є платник.
Усі (крім «малих» або «мікро-»). Платники податку на прибуток (крім малих підприємств та суб’єктів мікропідприємництва) разом з декларацією за 3 квартали подають також фінзвітність за такий період (п. 46.2 ПКУ, підкатегорія 102.23.02 БЗ). Квартальна (проміжна) фінансова звітність включає Баланс (Звіт про фінансовий стан, ф. № 1) та Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід, ф. № 2). Про них проставляють позначку «+» у прикінцевій частині декларації (див. виноску 14 до декларації).
Суб’єкти малого підприємництва. Суб’єкти малого підприємництва, тобто юрособи, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 50 осіб, а річний дохід — не більше 10 млн євро за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 ГКУ), подають податківцям тільки річну фінзвітність (п. 46.2 ПКУ).
А ось квартальну фінзвітність (Баланс, ф. № 1-м та Звіт про фінансові результати, ф. № 2-м) складають тільки для статистики. Проте можуть спиратися на її дані при складанні декларації за 3 квартали, відображаючи:
— у ряд. 01 дохід, що відповідає ряд. 2280 ф. № 2-м, а
— у ряд. 02 фінрезультат, що відповідає ряд. 2290 ф. № 2-м.
Щоправда, знов-таки для заповнення «прибуткової» декларації такі дані доведеться узяти точніше — у гривнях (тобто витягнути із регістрів бухобліку ще до округлення для фінзвітності).
Суб’єкти мікропідприємництва. Нагадаємо, до них відносять тих, у кого середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 10 осіб, а річний дохід не більше 2 млн євро за середньорічним курсом НБУ (ч. 3 ст. 55 ГКУ).
«Мікросуб’єкти» складають спрощений фінзвіт (Баланс, ф. № 1-мс та Звіт про фінансові результати, ф. № 2-мс) тільки за підсумками року (п. 46.2 ПКУ, передостанній абзац п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419). Тому їм нічого не залишається, як дані про триквартальний дохід (ряд. 01) та фінрезультат (ряд. 02) збирати з регістрів бухобліку, на підставі яких зазвичай складають фінзвітність.
Разовий аванс у розмірі 2/9 (ряд. 26)
Важливо! У декларації за 3 квартали 2016 року — своя особливість. Крім усього іншого, в ній квартальникам потрібно обрахувати разовий авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі 2/9, який сплатити до 31 грудня 2016 року (див. п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ, причому перший пункт 38, а не другий, адже в «нашому» ПКУ їх чомусь два ☺). До речі, на це вказує і сама виноска 9 до декларації. Зверніть увагу, що
разовий аванс у розмірі 2/9 обраховують та сплачують саме квартальники
А ось річники його не сплачують (див. підкатегорію 102.23.02 БЗ).
Тепер «під» такий авансовий платіж пристосували й декларацію. Так, суму цього авансу розраховуємо та декларуємо у ряд. 26 триквартальної декларації.
При цьому спираємося на формулу розрахунку із самого рядка, тобто:
* Зверніть увагу, що аванс розраховують «з походом»: від «грязних» (тобто нарахованих) податків, без (!) їх зменшення на «зменшуючий» ряд. 16. Тому не можна, скажімо, порахувати аванс як 2/9 від ряд. 17, а доведеться дотримувати формулу розрахунку із ряд. 26!
Причому візьміть до уваги: задекларований у ряд. 26 аванс вважають узгодженим! І за його несплату в строк (до 31 грудня 2016 року) застосують штраф за ст. 123 ПКУ (тобто у розмірі 25 % суми податкового зобов’язання, див. абзаци другий — третій п. 38 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ)*. Так що з його сплатою краще не затягувати, і до кінця року, як задумано, на «2/9» проавансувати бюджет.
* Тоді як штрафи за ст. 126 ПКУ одночасно накладатися не повинні. Хоча насправді штраф за ст. 123 ПКУ логічно застосовувати у разі заниження авансу, а не у разі несплати його суми, узгодженої в декларації (коли взагалі-то має «світити» штраф за ст. 126 ПКУ).
А от зарахувати такий аванс з податком на прибуток, судячи з усього, вийде аж за підсумками року, тобто у декларації за 2016 рік. Саме тоді й заповнимо новоспечений ряд. 16.6 додатка ЗП, де й відобразимо суму цього авансу (фактично перенесемо до ряд. 16.6 «річного» додатка ЗП значення ряд. 26 з попередньої триквартальної декларації). І нехай вас не хвилює, що в ряд. 16.6 йдеться про «нарахований» аванс (який на ділі нараховуємо в декларації за 3 квартали). Тут навіть сама виноска до ряд. 16.6 натякає, що зарахувати його вдасться тільки в декларації за рік. Мається на увазі, що в «річному» ЗП у ряд. 16.6 повинні в будь-якому випадку показати «нарахований» аванс, навіть, якщо його раптом сплатимо пізніше. Тому врахуйте, що:
у декларації за 3 квартали «авансовий» ряд. 16.6 додатка ЗП заповнювати не потрібно
Інакше це вийде «не аванс», а якась фантастика. І він, навпаки, стане частиною платежу за триквартальною декларацією з «відкладеною» сплатою, а цього аж ніяк (!) не може бути. Тоді як задуми законодавців зрозумілі: спочатку, як завжди, спла- чуємо податок за 3 квартали, ну а потім «достроково» до кінця IV кварталу за цей же квартал (!) повинні проавансувати бюджет! А отже, і зарахувати аванс можемо тільки за підсумками року в річній декларації. Загалом, для авансу 2/9 беремо на озброєння таке правило: розрахунок — у декларації за 3 квартали, залік — у декларації за рік.
Ну і попутно — інший «авансовий» момент. Крім разового авансу в 2/9, ряд. 26 також згадує і про щомісячні аванси. Проте не хвилюйтеся — як пояснює виноска 8 до декларації, йдеться про «старі» щомісячні аванси, які сплачували у розмірі 1/12 аж до 2016 року (п. 9 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ). Причому в ряд. 26 їх відображаємо тільки у тому разі (!), коли виправляємо помилки в них (тобто уточнюємо показники декларацій 2013 або 2014 року). Ну і само собою в такому ж оновленому вигляді ряд. 26 тепер красується і в додатку ВП.
Різниці (ряд. 03, додаток РI)
Заповнюючи додаток РI, врахуйте, що:
— у ньому наводять дані, навіть якщо збільшуючі і одночасно зменшуючі різниці по сумі однакові (і в результаті утворюють нуль). Наприклад, якщо бухгалтерська амортизація за величиною дорівнює податковій, то все одно потрібно заповнювати і ряд. 1.1.1, і ряд. 1.2.1 додатка РI (а також додаток АМ);
— деякі коригування (різниці) можуть випереджати витрати у бухобліку. Тобто їх доведеться проводити, навіть якщо операції ще не вплинули на бухфінрезультат. Наприклад: амортрізниці показують за нарахованою амортизацією, не чекаючи, поки вона потрапить до витрат у бухобліку (лист ДФСУ від 30.05.2016 р. № 11769/6/99-99-15-02-02-15, лист ГУ ДФС у Миколаївській області від 29.03.2016 р. № 1043/10/14-29-15-02-20); 30 % збільшуючу різницю за операціями з «особливими» нерезидентами за п.п. 140.5.4 ПКУ також формують незалежно від того, чи відображено покупки у нерезидентів у бухоблікових витратах у звітному періоді (лист ДФСУ від 17.12.2015 р. № 27017/6/99-99-19-02-02-15).
Минулорічні збитки (ряд. 3.2.4 додатка РI). Не забуваємо показати минулорічні податкові збитки, якщо такі були, у ряд. 3.2.4 додатка РI. Фактично до цього рядка збитки потрапляли ще при складанні декларації за I квартал 2016 року і далі переходили в півріччя. Отже, тепер їх повторимо і в ряд. 3.2.4 «триквартального» додатка РI.
Нагадаємо, що минулорічні податкові збитки 2015 року (у яких можуть «сидіти» й зовсім старі збитки, облік яких регулюється п. 3 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ*) не уриваються — їх переносять далі на наступні періоди до повного погашення такого від’ємного значення (п.п. 140.4.2 ПКУ).
* Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 15, с. 4.
Амортизаційні різниці. Нагадуємо, контролери наполегливо роз’яснюють: малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА), а також бібліотечні фонди, земельні ділянки, природні ресурси не належать у податковому обліку до основних засобів (див. п.п. 14.1.138 ПКУ). Щодо них не виникають «амортизаційні» різниці. Тому ані в «амортизаційних» ряд. 1.1.1, 1.2.1 додатка РI, ані в додатку АМ їх відображати не потрібно (див. підкатегорію 102.05 БЗ, лист ДФСУ від 30.05.2016 р. № 11769/6/99-99-15-02-02-15).
Процентні різниці (ряд. 3.1.1, 3.2.1 додатка РI). Якщо нараховуєте проценти за борговими зобов’язаннями пов’язаним особам-нерезидентам (п. 140.1 ПКУ), зверніть увагу на таке:
— для розрахунку суми перевищення за п. 140.2 ПКУ враховують усю суму процентів, нарахованих у бухобліку на користь пов’язаних осіб-нерезидентів, навіть якщо вони ще не встигли вплинути на бухфінрезультат (листи ДФСУ від 10.02.2016 р. № 2669/6/99-99-19-02-02-15, від 27.04.2016 р. № 9491/6/99-99-15-02-02-15, лист ГУ ДФС у Миколаївській області від 12.03.2016 р. № 814/10/14-29-15-02-20). Тому
враховують у тому числі й проценти при створенні кваліфікаційних активів, що капіталізуються
Детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 41;
— якщо за «свіжими» процентами 2016 року за п. 140.2 ПКУ виникає перевищення, на суму перевищення формуємо «збільшуючу» різницю (тобто коригуємо витрати) у ряд. 3.1.1 додатка РI. При цьому пам’ятаємо: у рамках року діє наростаючий підсумок. Через нього щокварталу суму перевищення рахуємо наростаючим підсумком. Тому якщо проценти (їх частина), припустимо, не зараховано/не повністю зараховано у I кварталі/півріччі, їх ще можливо зарахувати в декларації за 3 квартали або в декларації за рік*. А якщо не зарахуються і за підсумками року, то 95 % від їх суми можна перенести на наступний рік (п. 140.3 ПКУ);
* Якщо зарахуються, ряд. 3.1.1 додатка РI не заповнюємо.
— протягом року (у тому числі і в декларації за 3 квартали) можна врахувати минулорічні проценти 2015 року, що не «зіграли» (якщо вони разом із «свіжими» процентами не перевищили обмеження з п. 140.2 ПКУ). Тоді 95 % від їх суми, що не «зіграла», можемо показати як «зменшуючу» різницю (тобто відновити щодо них витрати) у ряд. 3.2.1 додатка РI. Утім, цей рядок вже могли заповнювати в додатку РI за I квартал і півріччя (якщо вписувалися в обмеження за п. 140.2 ПКУ). Тоді таку суму продублюємо в цьому рядку і за підсумками 3 кварталів (якщо усе ще вписуємося в обмеження з п. 140.2 ПКУ);
— а от якщо отримано збитки (у ряд. 02 декларації — збиток) і після додання фінвитрат з амортвідрахуваннями «мінус» зберігається, на жаль, поки в податковому обліку врахувати проценти не вийде (причому, ні минулорічні, що не «зіграли», ні «свіжі» — трьох кварталів). І навіть більше — при збитках на всю суму «свіжих» процентів (нарахованих пов’язаним нерезидентам за 3 квартали) доведеться збільшити фінрезультат — виникне збільшуюча різниця у ряд. 3.1.1 додатка РI (листи ДФСУ від 20.09.2016 р. № 20479/6/99-99-15-02-02-15, від 29.06.2016 р. № 14132/6/99-99-15-02-02-15, від 06.04.2016 р. № 7540/6/99-99-19-02-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 8). При цьому минулорічні проценти в такому «збитковому» випадку у ряд. 3.2.1 додатка РI просто не показуємо, а чекаємо періоду, коли зможемо їх врахувати, не забуваючи про встановлене для них 95 % обмеження (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 100, с. 34).
«Благодійні» різниці (ряд. 3.1.9 додатка РI). Зважте на те, що у разі надання допомоги неприбутковим організаціям може спливати збільшуюча різниця. Усе тому, що згідно з п.п. 140.5.9 ПКУ для високодохідників у податковому обліку
розмір благодійних витрат обмежено 4 % оподатковуваного прибутку за минулий рік
Інакше сума перевищення утворює збільшуючу різницю, що «знімає» зайві витрати (її показуємо у ряд. 3.1.9 додатка РI).
А от якщо за минулий 2015 рік у податковому обліку взагалі було отримано збитки (тобто ряд. 04 декларації за 2015-й від’ємний, читай — у податковому обліку можемо віднести до благодійних витрат «0»), то збільшуюча різниця виникне на всю суму допомоги «неприбутковим». Тобто в такому разі на всю суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) неприбутковим організаціям, доведеться збільшити фінрезультат (лист ДФСУ від 16.09.2016 р. № 20223/6/99-99-15-02-02-15). Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 35.
Зменшення податку (ряд. 16, додаток ЗП)
Податок на прибуток зменшують у додатку ЗП. Його ретельно підредагували — розширили і, нарешті, доукомплектували рядками, яких бракувало для:
— податків, сплачених за кордоном (ряд. 16.1);
— незарахованих авансів з дивідендів: «вхідних» з минулого року (ряд. 16.3), а також «перехідних» на наступні звітні періоди, включаючи наступний рік, якщо вони не зарахуються за підсумками року (ряд. 16.4.2), адже їх враховують до повного погашення;
— разового авансу у розмірі 2/9, нарахованого в декларації за 3 квартали (ряд. 16.6), цей рядок, повторимо, у «триквартальному» додатку ЗП не заповнюємо, а заповнюватимемо тільки у «річному» додатку ЗП.
Зверніть увагу, що податок на нерухомість опустився донизу і «оселився» у ряд. 16.5 додатка ЗП (раніше «мешкав» у ряд. 16.2 — перед дивідендними авансами). Тепер для нього прибрали відсічну формулу, що раніше дозволяла залік тільки після зарахування на аванси. І до речі, зазначають це й самі контролери (див. «Вісник. Право знати все про податки і збори», 2016, № 33, с. 15). Тому з’являється надія, що податківці перестануть чіплятися до послідовності зменшення податку та вставляти палиці в колеса*.
* Як, наприклад, раніше намагалися самовільно це зробити щодо податків, сплачених за кордоном, ставлячи в заліку їх останніми (див. лист ДФСУ від 01.04.2016 р. № 7148/6/99-99-19-02-01 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 33, с. 9). Тим паче, що зараз у додатку ЗП «закордонні» податки взагалі піднялися на самий верх.
Адже в додатку ЗП, правду кажучи, тепер взагалі не спостерігається жорсткої прив’язки до черговості такого зменшення (не визначено, в якій послідовності сумам зменшувати нарахований податок). Тим паче, що така черговість не прописана і в ПКУ. Тоді візьміть на замітку, що в першу чергу краще «витратити» (зарахувати) «закордонні» податки та податок на нерухомість, оскільки їхні суми, що не «зіграли», на наступний рік не переносяться (пропадають). А насамкінець краще приберегти дивідендні аванси та зменшувати ними податок у саму останню чергу (оскільки їх «залишок», що не зіграв, можна перенести на наступний рік). Дочекаємося думки податківців.
Тепер детальніше про кожний зменшувач податку.
«Закордонні» податки (ряд. 16.1). Для них, нарешті, з’явився персональний рядок у додатку ЗП. Тому в ряд. 16.1 «триквартального» додатка ЗП вже належним чином вийде врахувати податки, сплачені за кордоном. Адже право на такий залік дає п.п. 141.4.9 ПКУ. А сам залік можливий: (1) за наявності письмового підтвердження контролюючим органом іншої держави факту сплати податку та (2) за наявності чинного міжнародного договору щодо уникнення подвійного оподаткування.
Нагадаємо, що в колишніх деклараціях податківці радили показувати «закордонподатки» безпосередньо у ряд. 16 додатка ЗП (лист ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2779/7/99-99-19-02-01-17). Отже, не забудьте ці дані врахувати при складанні триквартальної декларації.
Якщо ж, наприклад, частина «закордонподатків» «не зіграє» в декларації за 3 квартали, не хвилюйтеся: вона зможе взяти участь у зменшенні податку в декларації за рік. А ось суми «закордонподатків», що «не зіграли» за підсумками року, на наступний рік не переносяться — згорають. Тобто, інакше кажучи, не враховуються у зменшення податку в наступних звітних роках (листи ДФСУ від 24.05.2016 р. № 11232/6/99-99-15-02-02-15 та від 29.06.2016 р. № 14130/6/99-99-15-02-02-15).
Дивідендні аванси (ряд. 16.2 — 16.4.2). З ними в додатку ЗП також навели лад, передбачивши для них, як і в минулі часи, 5 рядків (див. рисунок):
Нагадаємо, що в попередніх деклараціях податківці радили і поточні, і минулорічні дивідендні аванси укупі відображати в ряд. 16.3.1 додатка ЗП (лист ДФСУ від 28.01.2016 р. № 2779/7/99-99-19-02-01-17). Тому в «триквартальному» ЗП їх доведеться розмежувати, помістивши кожні у «свій» рядок.
Ну і ще одно приємна звістка. Нарешті
для квартальників податківці підтвердили можливість «поквартального» дивідендно-авансового заліку
Так, контролери роз’яснили, що в додатку ЗП квартальних декларацій (за I квартал, півріччя, 3 квартали, рік) у зменшення податку можна зараховувати «свіжі» дивідендні аванси, сплачені в цих же періодах: I квартал, півріччя, 3 квартали, рік (див. підкатегорію 102.23.02 БЗ та листи ДФСУ від 11.08.2016 р. № 17512/6/99-99-15-02-02-15, від 30.08.2016 р. № 18734/6/99-99-15-02-02-15). Тобто чекати річної декларації, щоб їх зарахувати, квартальникам не потрібно. Тоді як певні сумніви щодо цього породжував п.п. 57.11.2 ПКУ, який насправді випускав квартальників з уваги.
А якщо в декларації за 3 квартали зарахуються не усі дивідендні аванси, вони не пропадають, а враховуються далі до повного погашення. Тому їх можна буде врахувати в річній декларації (а коли що, то «хвіст», що не зіграв, перенести на наступний рік).
Податок на нерухомість (ряд. 16.5). Нагадаємо, що податок на прибуток звітного періоду зменшується на суму податку з нежитлової нерухомості, нарахованого (!) за цей же звітний період (п. 137.6 ПКУ), хоча сам «нерухомий» податок сплачується в наступному кварталі (лист ДФСУ від 12.03.2016 р. № 5379/6/99-99-19-02-02-15).
Причому щодо податку на нерухомість, як і щодо інших зменшувачів податку, квартальників у межах року виручає наростаючий підсумок. Тому все те, що за податком на нерухомість не зарахувалося за півріччям, можемо зарахувати в поточній декларації за 3 квартали. А те, що не зарахується в декларації за 3 квартали, можемо зарахувати далі — в декларації за рік.
Причому право на наступний залік не втрачається і в зовсім крайньому випадку — у разі збитків. Тому, якщо в минулих кварталах 2016-го, скажімо, не отримували прибутку (мали місце збитки, через які не могли зарахувати «нерухомий» податок), але потім вийшли на прибуток, то зможемо зарахувати «нерухомий» податок у зменшення податку на прибуток у наступних «прибуткових» періодах — в деклараціях за 3 квартали, рік (див. підкатегорію 101.20 БЗ, а також лист ДФСУ від 06.06.2016 р. № 19570/7/99-99-15-02-02-17, що пояснює, судячи з усього, те ж саме, проте не зовсім вдало).
І тільки податок на нерухомість, що не «зіграв» за підсумками року, на наступний рік не переноситься — згорає (абзац другий п. 137.6 ПКУ, лист ДФСУ від 13.05.2016 р. № 10490/6/99-99-15-02-02-15). Детальніше про податок на нерухомість див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 10, с. 40.
Виправляємося «в поточній»: скільки додавати ВП?
І насамкінець — про виправлення помилок. Якщо разом із звітною декларацією вирішили виправитися за минулі періоди (одне слово, обрали спосіб виправлення помилок «у поточній декларації», п.п. «б» п. 50.1 ПКУ), зважте на такий момент.
Якщо хочемо виправитися одразу за кілька періодів, то
«у поточній декларації» можемо виправити тільки один (!) період
Тобто додати до декларації тільки один додаток ВП. Хоча податківці чомусь роз’яснюють, що нібито за одним заходом можна виправити одразу всі періоди та додати до декларації одразу кілька ВП — за кожен період, що виправляється (див. підкатегорію 102.23.02 БЗ). Насправді це неможливо. Адже форма декларації «пропустить» тільки один додаток ВП. Судіть самі. Так, у полі 3 заголовної частини декларації можемо зазначити тільки один (!) уточнюваний період*. Тому і в прикінцевій частині декларації у спецполі, присвяченому додаткам, поміткою «+» позначаємо, що з декларацією подаємо тільки один додаток ВП. Інакше, якщо їх буде декілька, кількість проставити не вийде (її можна проставляти тільки щодо «нерезидентських» додатків ПН, див. виноску 11 до декларації). Отже, нехай контролери підуть далі й розкриють усі секрети, повідавши, як технічно можливо подати одразу «кілька ВП». Будемо тільки раді! ☺
* Зверніть увагу, якщо «в поточній декларації» не виправляємося (тобто додаток ВП з нею не подаємо), то поле 3 заголовної частини декларації заповнювати не потрібно.
Ну а поки, якщо потрібно виправити одразу кілька періодів — у вас є два шляхи:
(1) задіяти обидва способи самовиправлень, тобто в поточній декларації виправити тільки один період (додавши один додаток ВП), а інші періоди виправити через уточнюючу декларацію (УД). Або ж усі періоди виправляти одним способом: через УД;
(2) якщо віддаєте перевагу способу виправлення «в поточній декларації» і час дозволяє, то в поточній декларації за 3 квартали можете виправити тільки один період (додавши один додаток ВП), а інші періоди також «порційно» виправляти в наступних поточних деклараціях.
Зверніть увагу: якщо подаємо ВП, то додавати до нього ще й уточнюючі додатки не потрібно.
До речі, якщо після подачі фінзвітності до статистики, але до подачі «прибуткової» декларації до ДПІ, виявили помилки в фінзвітності, то декларацію заповнюємо правильно (вказуємо в ній вірні показники) + разом з нею подаємо виправлену фінзвітність, а також надаємо пояснення в додатку до декларації у довільній формі згідно з п. 46.4 ПКУ, див. виноску 13 до декларації (консультація в підкатегорії 102.23.02 БЗ).
Детальніше про виправлення помилок щодо податку на прибуток див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 42.
висновки
- Оновлену декларацію з податку на прибуток (з урахуванням змін, унесених наказом Мінфіну від 08.07.2016 р. № 585) квартальникам уперше потрібно подавати починаючи з декларації за 3 квартали 2016 року.
- У ряд. 26 декларації за 3 квартали 2016 року потрібно обрахувати разовий аванс у розмірі 2/9, який сплатити до 31 грудня 2016 року. А ось зменшувати на нього податок на прибуток будемо в декларації за рік.
- Додаток ЗП «погладшав»: у ньому з’явилися рядки для обліку «закордонподатків», дивідендних авансів, разового авансу у розмірі 2/9.
- У ряд. 16.2 «триквартального» ЗП можна відображати «свіжі» дивідендні аванси, сплачені протягом трьох кварталів 2016 року.
