(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 84
  • № 83
  • № 82
  • № 81
  • № 80
  • № 79
  • № 78
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
10/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2016/№ 85

Експорт на користь третьої особи: як зняти операцію з валютного контролю

До нас звернувся читач із таким запитанням. Спочатку в експортному контракті отримувачем товарів і платником було підприємство, зареєстроване в Німеччині. Але за його розпорядженням вантаж пішов іншому суб’єкту і до іншої країни. Тобто вантажоотримувачем у митній декларації (МД) зазначений резидент Болгарії, який не є стороною в контракті. Читача цікавить, чи зніме банк з контролю таку експортну операцію, коли надійде оплата від резидента Німеччини?

Ситуація, викладена в запитанні, — вельми розхожа. Давайте розбиратися разом. Але одразу зазначимо, що, на наш погляд, при коректному заповненні МД на вивезення товарів до Болгарії і своєчасному (протягом установленого строку*) надходженні оплати за такий експорт проблем зі зняттям банком цієї операції з контролю бути не повинно.

* 120 днів, починаючи з наступного дня за датою оформлення експортної МД (див. постанову Правління НБУ від 14.09.2016 р. № 386 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 77, с. 3).

А тепер — дещо детальніше.

Почнемо із заповнення МД, бо, як ми зазначили, якщо вона заповнена правильно, то проблем бути не повинно.

При такому експортному постачанні (на адресу третьої особи) оформляти експортну МД (єдина форма МД-2) потрібно з урахуванням наступної особливості, передбаченої в Порядку № 651**.

** Порядок заповнення МД…, затверджений наказом Мінфіну від 30.05.2012 р. № 651.

У графі 8 «Отримувач» МД зазвичай зазначаються дані про нерезидента — сторону зовнішньоекономічного договору. Проте в ситуації, коли вантажоотримувач і сторона ЗЕД-контракту (платник) — різні особи, механізм заповнення цієї графи інший. У такому разі у графі 8 МД Порядок № 651 приписує зазначати відомості про фактичного отримувача вантажу, і після цього там зробити запис: «Див. доп.». При цьому

у доповненні навести відомості про нерезидента — сторону зовнішньоекономічного договору/контракту

Тепер зазначимо, що згідно з п. 2.3 Інструкції № 136*** банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього. Тому дуже важливо документально підтвердити прив’язку конкретного надходження інвалюти до конкретного ЗЕД-контракту і конкретної(них) МД. Причому, бажано це зробити одразу в день зарахування виручки на розподільчий рахунок (або навіть — завчасно), оскільки через буквальне трактування цієї норми Інструкції № 136 на практиці операція знімається з контролю за датою зарахування виручки не на розподільчий, а на поточний рахунок. Тобто тут терміновість важлива, щоб банк без затримок відправив валюту за двома напрямами — на продаж обов’язкових 65 % і на поточний інвалютний рахунок експортера — і зняв операцію з контролю.

*** Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.

Отже, як ми зазначили, під час надходження на користь експортера на розподільчий рахунок банку оплати за таким контрактом — незважаючи на наявність у банку даних про цю експортну МД у реєстрі МД, який надають банку митники, — банк усе одно вимагатиме від експортера копію ЗЕД-контракту та інших документів, пов’язаних з цим інвалютним надходженням. Для, так би мовити, «ідентифікації» отримувача та платежу.

Тому якщо в доповненні до МД буде (як це передбачено Порядком № 651) вписана також сторона ЗЕД-контракта — нерезидент, яка зобов’язана здійснити розрахунки за експортне постачання, то при наданні банку копій зазначених документів у банкірів не повинно виникати запитань щодо зняття такої «потрійної» операції з валютного контролю.

Якщо ж з якоїсь причини в МД буде зазначений тільки вантажоотримувач, то інформації з цієї МД (отриманої з реєстру МД, надісланого митницею) банку може бути недостатньо для її ув’язки з оплатою, що надійшла від нерезидента. Тут ситуація може трохи ускладнитися, але проблеми, на наш погляд, цілком можна вирішити. У такому разі під час надходження інвалюти експортер повинен надати банку документ(и), що чітко підтверджує(ють), що товари, які відправлено за експортною МД на адресу третьої особи, є постачанням саме за цим контрактом, — за яким надійшла оплата. Це може бути

копія додаткової угоди до контракту та/або погодженої сторонами окремої транспортної інструкції (рознарядки) до цього контракту тощо

Ось тоді банк зможе зняти операцію з контролю навіть при такій, «недооформленій» МД. Можливо, банк вимагатиме ще якісь додаткові документи чи пояснення.

Крім того, нагадаємо, що у графі 44 МД повинні зазначатися дата і номер експортного контракту, що також має допомогти банку скласти всіх «їжачків» і зняти операцію з контролю. Зауважимо, що графа 28 МД для наших цілей не згодиться, оскільки в ній наводять платіжні реквізити резидента-експортера, а не платника-нерезидента.

Навіть якщо банку здасться недостатньо наданих документів і він не «закриє» грошима, що вам надійшли, заборгованість за МД, оформленою на вантажоотримувача — третю особу, і «настукає» після закінчення граничного строку розрахунків (120 днів) на експортера податківцям, то й тут ще не все втрачено.

Якщо експортер зуміє відшукати або «облаштувати» відповідні документи до початку податкової перевірки «на тему» нарахування ЗЕД-пені у зв’язку з «порушенням» граничних строків ЗЕД-розрахунків, то фіскали можуть допомогти вирішити це питання.

Адже згідно з п. 1.13 Інструкції № 136 підставою для зняття банком з контролю експортної операції резидента (за умови надання останнім документів, необхідних банку для здійснення такого контролю), крім інших підстав, передбачених цією Інструкцією, може бути повідомлення податкового органу, надіслане банку, про те, що немає порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними операціями резидента, про які банк дав інформацію цьому податковому органу згідно з п. 5.9 цієї Інструкції.

Крім того, зверніть увагу ще на пп. 5.2 і 5.6 Інструкції № 136, які можуть мати значення в подібних ситуаціях. У п. 5.2 зазначено: якщо при знятті експортної операції резидента з контролю банк виявить, що в реєстрах МД немає інформації про цю операцію, то він у довільній формі повідомляє про це податковий орган (стосується тільки експорту резидентом продукції, на яку відповідно до чинного законодавства України оформляється МД).

У п. 5.6 йдеться про те, що коли клієнт не надав банку документи, необхідні останньому для з’ясування стану розрахунків за експортними (імпортними) операціями (п. 4.1 Інструкції № 136), то банк повідомляє про це податковий орган.

Зауважимо, що в подібних ситуаціях проблеми з банком і зняттям операції з контролю на практиці інколи виникають, коли вантажоотримувачем є суб’єкт, розташований на територіях із сумнівним статусом, таких як Придністров’я, Північна Осетія тощо. Ми не знайшли, які конкретно нормативи спричиняють такі проблеми. Мабуть, це пов’язано з якимись видами спецмоніторингу, а можливо, просто з перестраховкою конкретних банків. Тому будьте обачні при відправках експорту за рознарядками нормальних покупців у «не дуже нормальні» регіони, а то навіть у разі надходження від нерезидента своєчасної оплати справа може закінчитися ЗЕД-пенею.

валютний контроль, експорт, експорт на користь третьої особи, експортний контракт, митна декларація, експортна операція, резидент додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті