(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/14
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2016/№ 87

Є скарб за кордоном? Подайте валютну декларацію!

Будь-який суб’єкт господарювання, який причетний до сфери ЗЕД, має бути напоготові і своєчасно задекларувати свої валютні цінності та майно, що знаходяться за кордоном. А враховуючи, що чергові «звітні» строки декларування ось-ось спливуть, розглянемо, як це вчасно зробити, та ще й довідку отримати.

ЗЕД-звітність

Обов’язок декларувати свої валютні цінності та майно, що знаходяться за межами України, продиктовано ст. 1 Указу Президента України від 18.06.94 р. № 319/94 і ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.93 р. № 15-93 (ср. 025069200). Для цього слугує декларація (стисло — валютна декларація) за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 25.12.95 р. № 207 (далі — наказ № 207).

Хто і коли подає декларацію

Валютну декларацію доведеться подати тільки тим особам, які вписуються в такі умови:

1) декларацію подають тільки суб’єкти господарювання — резиденти. Звичайні фізособи-непідприємці та «незалежні професіонали» не декларують закордонні цінності.

Порядок, умови подання та складання валютної декларації для всіх суб’єктів господарювання однакові. Тобто наказом № 207 не передбачено жодних особливостей, скажімо, для декларування валютних цінностей єдиноподатниками (див. лист ДФСУ від 22.08.2016 р. № 18151/6/99-99-12-02-03-15);

2) валютні цінності та майно повинні знаходитися за межами України.

Якщо на звітну дату валютних цінностей/майна за кордоном немає, то складати і подавати валютну декларацію не потрібно

3) валютні цінності та майно повинні належати суб’єктам господарювання — резидентам.

Так, наприклад, у разі здійснення експортних операцій за договором комісії обов’язок відображення у валютній декларації такого товару покладається на комітента, оскільки саме за ним зберігається право власності на товар ( ст. 1018 ЦКУ). На це звертають увагу й податківці (БЗ 114.04).

Строки подання декларації

Як зазначено в п. 3 наказу № 207, валютну декларацію подають щокварталу у строки, установлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності.

Згідно з п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, фінзвітність подають:

1) до податкової — у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств;

2) до інших органів (наприклад, до органів статистики) — не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, і не пізніше 28 лютого для річного звіту.

У зв’язку з тим, що строки подання фінансової звітності податковому органу та строки подання решті отримувачів не збігаються (або можуть не збігатися), податківці пояснили (див. листи ДФСУ від 12.03.2012 р. № 6994/7/22-3317 і від 22.08.2016 р. № 18151/6/99-99-12-02-03-15), що

абсолютно всім суб’єктам господарювання подавати валютну декларацію слід у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств

При цьому в консультації в підкатегорії 114.04 БЗ уточнюється, що йдеться про 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Як відомо, платники податку на прибуток подають свою рідну ☺ декларацію в різні строки: хтось поквартально (протягом 40 днів), а хтось — раз на рік (протягом 60 днів). Так-от, для валютної декларації орієнтуємося тільки на строк 40 днів.

Зверніть увагу! Декларацію про валютні цінності за III квартал 2016 року слід подати не пізніше 9 листопада 2016 року.

Зауважте! Укластися в цей строк потрібно з поданням валютної декларації не тільки до податкового органу, але ще й територіальному управлінню НБУ (про порядок подання див. далі).

Заповнюємо декларацію

Декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України та знаходяться за кордоном, здійснюється на звітну дату — 1 квітня, 1 липня, 1 жовтня, 1 січня.

До валютної декларації слід вписувати тільки ті валютні цінності, доходи та майно, що належать суб’єкту господарювання — резиденту України, які на звітну дату (при поданні валютної декларації за III квартал 2016 року — на 1 жовтня 2016 року) знаходяться за її межами.

Показники заповнюються у валюті (у валюті вкладення та/або валюті контракту), а також у гривнях за курсом НБУ на звітну дату — на 0 годин 1 числа кварталу. Усі суми зазначаються в числовому форматі і прописом, причому як з копійками, так і без них (БЗ 114.04).

Розділ ІІ «Фінансові вкладення». Тут наводиться інформація виключно про грошові кошти резидента, що перебувають на рахунках за кордоном. Одразу зазначимо: кошти (проценти), що перераховуються нерезидентам за користування кредитами, позиками, у тому числі поворотною фіндопомогою, декларувати не потрібно (БЗ 114.04).

Зверніть увагу! У цьому розділі відображаються не обороти фінансових вкладень за звітний період, а тільки їх залишки. Причому, як пояснюють податківці, відображати залишки валютних коштів на рахунках за кордоном слід на кінець останнього календарного дня звітного періоду (БЗ 114.04). Хоча курс валют для перерахунку слід використовувати станом на звітну дату (за III квартал — на 1 жовтня).

Подробиці заповнення цього розділу порядково наведемо в табл. 1.

Таблиця 1. Як заповнити розд. ІІ валютної декларації

Рядок 1

На рахунках, відкритих в іноземних банках

У цьому рядку відображають залишки іноземної валюти в розрізі банківських рахунків, із зазначенням країни місцезнаходження рахунку, коду, назви та адреси банку (підприємства), дат і номерів платіжних документів, що засвідчують факт перерахування коштів за межі України. Дані для заповнення необхідно брати з регістра бухобліку за субрахунком 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті», відібравши з нього рахунки тільки в іноземних банках і без урахування депозитів. Зазначити дату і номер ліцензії Нацбанку, виданої відповідно до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 р. № 485

Рядок 2

Депозити та вклади в іноземні банки

Відображають суму вкладів. Дані беремо із субрахунку 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» для короткострокових депозитів в іноземних банках, договір за якими укладено на строк не більше ніж на 12 місяців, і 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» для короткострокових депозитів, оформлених ощадними (депозитними) сертифікатами. Проценти, нараховані за депозитами, у цьому розділі не відображаються. Вони відображаються в розділі IV валютної декларації в повній сумі нарахованих та отриманих доходів і в рядку 1 розділу II в розмірі їх залишку на банківському рахунку

Рядки 3, 4 і 6

До статутних фондів іноземних підприємств/дочірніх підприємств/банків за кордоном

У цих рядках відображають фактично здійснені прямі фінансові інвестиції — внесення коштів до статутного капіталу відповідних підприємств за кордоном в обмін на корпоративні права, емітовані такими підприємствами. Дані можна взяти з аналітики рахунків: 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» або 35 «Поточні фінансові інвестиції».

Підтвердними документами будуть платіжні документи, що свідчать про факт перерахування грошових коштів до статутного капіталу в іноземній валюті, а також дата і номер ліцензії, виданої відповідно до Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 16.03.99 р. № 122

Рядок 5

На рахунки філій (представництв) за кордоном:

У цьому рядку відображають дані про залишки іноземної валюти на рахунках філій в іноземних банках у розрізі банківських рахунків, із зазначенням країни місцезнаходження рахунку, коду валюти, назви та адреси банку (підприємства), дат і номерів платіжних документів, що засвідчують факт перерахування коштів за кордон. Підтвердними документами будуть платіжні документи, що свідчать про перерахування грошових коштів в іноземній валюті на рахунки філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємства в іноземних банках

Рядки 7, 8 і 9

На придбання іноземних державних цінних паперів/цінних паперів іноземних банків/цінних паперів іноземних підприємств — кількість акцій та їх вид:

У цих рядках відображають валютні операції, що передбачають придбання цінних паперів, їх похідних та фінансових активів за грошові кошти на фондовому ринку. Підтвердними документами будуть платіжні документи, що свідчать про факт перерахування грошових коштів на придбання цінних паперів іноземних держав, компаній і банків

Рядки 11 і 12

На придбання нерухомого майна/прав інтелектуальної (промислової) власності:

У цих рядках відображають суму коштів в іноземній валюті, перераховану в оплату вартості нерухомого майна і прав інтелектуальної (промислової) власності, навіть якщо операція з придбання цих активів успішно відбулася. Якщо нерухоме майно та об’єкти інтелектуальної власності надходять на умовах наступної оплати (після звітного періоду), то такі операції в цих рядках не відображаються, оскільки фінансові вкладення ще не відбулися

Рядок 13

Сума коштів, перерахованих за кордон, та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів:

У рядку 13 відображають валютні кошти, що перебувають за межами України з порушенням строків розрахунків за імпортними операціями, тобто суми передоплат за імпортними контрактами, за якими в установлений строк не надійшов товар (послуга) до України.

Важливо! Суми передоплат за імпортними контрактами, за якими не порушено законодавчо встановлені строки розрахунків (з 29.07.2016 р. — 120 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, постанови Правління НБУ від 28.07.2016 р. № 361, від 14.09.2016 р. № 386), у цьому розділі не відображаються. За бажанням платник може записати їх до розділу V.

Проте якщо розрахунки за ЗЕД-договорами купівлі-продажу здійснюються в установлені законодавством строки (заборгованість не прострочена) та інших валютних цінностей за межами України у підприємства-резидента немає, то декларацію про валютні цінності взагалі можна не подавати (БЗ 114.04).

А ось дебіторську заборгованість за імпортними операціями слід показувати в декларації починаючи з дня порушення граничних строків розрахунку в інвалюті.

Як звертають увагу податківці, декларувати прострочену заборгованість нерезидента слід незалежно від строку її позовної давності, тобто навіть після його закінчення (див. п. 7 листа ДПАУ від 05.12.2005 р. № 24181/7/22-1017, а також підкатегорію 114.04 БЗ).

Отже, суми простроченої дебіторської заборгованості і навіть списаної після закінчення строку позовної давності на витрати підприємства/за рахунок резерву сумнівних боргів, резидент повинен продовжувати декларувати в рядку 13 розд. II декларації до моменту здійснення постачання товару до України

Рядок 14

Перераховано на інші цілі (пояснити, на які саме):

Тут відображаються фінансові вкладення у вигляді валютних цінностей, що не увійшли до перших 13 рядків. Як варіант, резидент придбаває в нерезидента облігації зовнішньої державної позики України (а не іноземних держав) і зберігає на рахунках в іноземних банках. Такі цінні папери також є валютними цінностями, підлягають обов’язковому декларуванню у рядку 14 розділу II декларації (БЗ 114.04)

Розділ ІІІ «Майно та товари за кордоном». Тут відображається інформація про майно та товари, що знаходяться за кордоном. Дані зазначаються в розрізі валюти із зазначенням країни об’єкта вкладення, його назви та адреси, переліку майна, цифрового коду валюти, вартості у валюті та у гривневому еквіваленті (числом і прописом).

Одразу скажемо: автомобільний транспорт, який у разі перевезення ним товарів є засобом виконання договорів про надання транспортних послуг з переміщення вантажів за межі України, декларувати не потрібно (БЗ 114.04).

Інші подробиці див. у табл. 2.

Таблиця 2. Як заповнити розд. ІІІ валютної декларації

Рядки 1, 2, 4

До статутних фондів іноземних підприємств/дочірніх підприємств/банків за кордоном:

Заповнюють резиденти, які оформили індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення інвестиції, передбачену Інструкцією № 122, та зробили таку інвестицію. Документами, що підтверджують факт внесення майна до статутних капіталів (фондів) іноземних підприємств і банків (у тому числі спільних), а також власних дочірніх підприємств, розташованих за кордоном, є МД, копії яких додаються до валютної декларації

Рядок 3

До філій (представництв) за кордоном:

Відображають товари та майно, передані філіям (представництвам) за кордоном. У цьому рядку слід показати і майно, придбане як імпорт без ввезення на територію України, що використовується представництвом (філією) резидента за кордоном для виробництва товарів або надання послуг (БЗ 114.04)

Рядки 5 — 7

Товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті (за бартерною угодою/як давальницька сировина) і за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку (імпортна частина бартерної угоди/готова продукція або валютні кошти на валютний рахунок резидента в уповноваженому банку):

Заповнюють резиденти у випадках, коли в установлений законодавством строк з моменту експорту товарів, робіт або послуг (з 29.07.2016 р. — 120 календарних днів, постанови Правління НБУ від 28.07.2016 р. № 361, від 14.09.2016 р. № 386), не надійшла оплата в іноземній валюті (товари, роботи, послуги за бартерним контрактом або зворотне постачання за контрактом на переробку давальницької сировини), тобто за «простроченим» (у сенсі строків розрахунку) товаром.

Таку дебіторську заборгованість слід показувати в декларації починаючи з дня порушення граничних строків розрахунку в інвалюті.

Зверніть увагу! У разі здійснення експортних операцій за договором комісії обов’язок відображення у валютній декларації такого товару покладається на комітента, оскільки саме за ним зберігається право власності на товар ( ст. 1018 ЦКУ).

Причому, як звертають увагу податківці, декларувати прострочену дебіторську заборгованість нерезидента слід незалежно від строку її позовної давності, тобто навіть після його закінчення (див. п. 7 листа ДПАУ від 05.12.2005 р. № 24181/7/22-1017, а також підкатегорію 114.04 БЗ).

Отже, суми простроченої дебіторської заборгованості і навіть списаної після закінчення строку позовної давності на витрати підприємства/за рахунок резерву сумнівних боргів, резидент повинен продовжувати декларувати в ряд. 5 — 7 розд. III декларації до моменту зарахування коштів на валютний рахунок експортера в уповноваженому банку (надходження товарів, робіт, послуг за бартерним контрактом або зворотного постачання за контрактом на переробку давальницької сировини)

Рядок 8

Інше майно за кордоном, у тому числі нерухоме майно (пояснити, на яких підставах):

У цьому рядку відображають вартість майна, що не увійшло до попередніх 7 рядків. Сюди слід вписувати майно, що знаходиться за кордоном на підставі договорів операційної оренди або з метою технічного обслуговування та ремонту (див. лист НБУ від 17.09.2013 р. № 28-309/13255). А податківці радять відображати тут (БЗ 114.04) і вартість обладнання, що тимчасово вивозиться за межі території України для надання послуг нерезиденту (з наданням відповідних пояснень)

Розділ IV «Доходи (дивіденди) в іноземній валюті, одержані за межами Україні». Незважаючи на назву, у цьому розділі відображаються не тільки доходи, отримані у вигляді дивідендів, а й інші доходи, отримані за межами України (наприклад, дохід за облігаціями, емітованими нерезидентом, БЗ 114.04).

При цьому до декларації обов’язково додаються легалізовані та перекладені українською мовою (нотаріально засвідчені) копії таких документів:

1) аудиторського висновку про фінансову діяльність іноземного (спільного) підприємства за кордоном;

2) рішення засновників іноземного (спільного) підприємства за кордоном про розподіл прибутків (дивідендів);

3) довідки податкової служби країни, де отримано доходи (дивіденди) в іноземній валюті.

Розділ V «Інформаційні відомості». Рядки цього розділу самі пояснюють свій зміст, так що з їх заповненням складнощів виникнути не повинно. Єдине, що хотілося б уточнити: податківці вимагають заповнювати всі вартісні дані цього розділу за поточний рік (БЗ 114.04):

— у валюті, в якій повинні здійснюватися розрахунки відповідно до контракту, а також у національній валюті за курсом НБУ на звітну дату;

— наростаючим підсумком з початку року.

Порядок декларування

Суб’єкти господарювання, які мають за межами України валютні цінності, зобов’язані не тільки їх задекларувати, а й отримати довідку про таке декларування (див. додаток до наказу № 207). Зауважте! Довідка є підставою для: прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів; проведення суб’єктами підприємницької діяльності розрахунків за ЗЕД-договорами через уповноважені банки України; здійснення інших видів ЗЕД-діяльності.

Якщо ви користуєтеся електронним варіантом декларування, то:

1 крок — до своєї податкової в електронному вигляді ви повинні надіслати валютну декларацію і довідку про валютне декларування, зазначивши в ній свої реквізити;

2 крок — роздрукувати в паперовому вигляді примірник валютної декларації та підписати/поставити на ній штамп у своїй податковій;

3 крок — підписаний і зі штампом такий паперовий примірник валютної декларації подати до територіального відділення НБУ (БЗ 114.04). Отримувати Довідку про валютне декларування в НБУ не потрібно. Митниця одержить інформацію про валютне декларування, тільки-но ви подасте валютну декларацію в електронному вигляді.

А ось ті хто, як і раніше, заповнює декларацію тільки в паперовому варіанті, повинні, судячи з усього, діяти по-старому:

1 крок — подати два примірники валютної декларації до своєї податкової. Один примірник валютної декларації, підписаний посадовою особою, і зі штампом інспекції вам повернуть;

2 крок — підписаний і зі штампом другий примірник декларації подати до тервідділення НБУ.

До тервідділення НБУ валютна декларація має потрапити не пізніше 9 листопада 2016 року

Натомість вам видадуть довідку про декларування валютних цінностей;

3 крок — отриману довідку подати до податкової для завірення/реєстрації. Податкова повинна завірити/зареєструвати та повернути її вам протягом 5 робочих днів (БЗ 114.04);

4 крок — подати довідку за місцем вимоги.

Штрафні санкції

Недотримання порядку і строків декларування валютних цінностей та іншого майна загрожує суб’єкту господарювання штрафами (п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49).

Порушите строки подання валютної декларації — доведеться сплатити штраф у розмірі 170 грн., причому за кожен (!) «прострочений» звітний період.

Порушите сам порядок декларування (точніше, зазначите у валютній декларації недостовірну інформацію або допустите перекручення даних, що призведе до приховання валютних цінностей і майна, що знаходиться за кордоном) — чекайте на штраф у розмірі 340 грн.

Зауважимо, що рішення про застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства (у тому числі й за порушення порядку і строків декларування валютних цінностей і майна, що знаходиться за кордоном) належить до компетенції органів ДФСУ.

Виправлення помилок

Заповнюючи валютну декларацію, постарайтеся не помилятися. Ані подати нову декларацію, ані уточнити вже подану не вийде (див. лист НБУ від 28.07.2005 р. № 13-122/3484, консультацію податківців в БЗ 114.04).

По-перше, це не передбачено самою формою декларації. А по-друге, оскільки порушення вже має місце, то особливого сенсу виправлятися немає — суб’єкту господарювання штрафних санкцій, перелічених вище, усе одно не уникнути.

Хоча не за всяку помилку може бути накладено штраф. Під штраф потраплять тільки ті помилки, що призвели до приховання валютних цінностей і майна, що знаходиться за кордоном.

За різноманітні дрібні помилки в заповненні валютної декларації або ж за завищення її показників, ми впевнені, штрафувати не повинні: немає приховування — немає й штрафу.

Так само не штрафуватимуть за недостовірність інформації в показниках про валютні цінності, що відображаються в розділі V. Інформація, що наводиться в розділі V, у тому числі і про валютні кошти та товари, повернені з порушенням законодавчо встановлених строків, має тільки інформаційний характер.

висновки

  • Подати валютну декларацію за III квартал 2016 року податківцям і до територіального органу НБУ потрібно не пізніше 9 листопада 2016 року.
  • Декларують у розд. II і III тільки ту дебіторську заборгованість, строки ЗЕД-розрахунків за якою прострочені. Причому декларують її незалежно від строку позовної давності, тобто навіть після його закінчення.
  • Якщо на звітну дату валютних цінностей/майна за кордоном немає, то складати та подавати валютну декларацію не потрібно.
суб’єкт господарювання, ВЕД, зовнішньоекономічна діяльність, валютні цінності, майно, декларування, валютна декларація додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті