«Автоцивілку» придбали, облікували і «ни гвоздя вам, ни жезла!»*

* Гасло телепрограми для автомобілістів «Бардачок».

Перш ніж перейти безпосередньо до обліку ОСАЦВ, давайте розберемося з його правовою природою і особливостями.

Особливості ОСАЦВ як виду страхування

Вже, власне, із самої назви зрозуміло, що ОСАЦВ є видом обов’язкового страхування. Це підтверджується внесенням його до переліку обов’язкових видів страхування ( п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону про страхування).

Окрім того, що про ОСАЦВ говориться у «загальному» Законі про страхування, законодавець подбав ще й про те, аби усі нюанси здійснення цього виду страхування було відрегульовано спеціальним Законом № 1961. Саме в ньому міститься надважливе правило:

Експлуатація автомобіля без поліса страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів заборонена (п. 21.1 ст. 21 Закону № 1961)

Страховий поліс (сертифікат) про укладення договору ОСАЦВ повинен мати при собі кожен водій транспортного засобу (п. 21.3 ст. 21 Закону № 1961; ст. 16 Закону про дорожній рух; п.п. «ґ» п. 2.1 Правил дорожнього руху). Зверніть увагу: картка на лобовому склі автомобіля з відміткою про те, що вашу автоцивільну відповідальність застраховано, не допоможе! Потрібен саме оригінал страхового поліса.

Обов’язок застрахувати свою відповідальність покладено на всіх власників транспортних засобів. Маються на увазі як фізичні, так і юридичні особи, котрі є власниками і користувачами наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, договору оренди або правомірно експлуатують такі транспортні засоби на інших законних підставах (п. 1.6 ст. 1 Закону № 1961).

Зверніть увагу! Якщо ви збираєтесь придбати поліс ОСАЦВ, вам слід переконатися, що страхова компанія, яка пропонує вам свої послуги, є членом Моторного (транспортного) страхового бюро України. Бо тільки членам цього об’єднання страховиків дозволено займатися наданням послуг з ОСАЦВ ( ст. 13 Закону про страхування).

Мета ОСАЦВ — забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну осіб, які потерпіли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), та водночас захистити при цьому майнові інтереси страхувальника (ст. 3 Закону № 1961).

Одна з головних особливостей ОСАЦВ полягає в тому, що у разі настання страхового випадку (ДТП) страхове відшкодування отримає не страхувальник, а потерпілий. Тож фактично наявність полісу ОСАЦВ звільняє страхувальника від обов’язку компенсувати зі своєї кишені шкоду, яку він завдав іншій особі своїми помилками на дорозі.

Слід зауважити, що поліс ОСАЦВ не покриває шкоду, яку страхувальник завдав власному майну. Тобто, навіть маючи на руках поліс ОСАЦВ, страхувальник буде сам платити за ремонт свого автомобілю, який потрапив у ДТП. Аби отримати страхове відшкодування за шкоду, завдану своєму майну, потрібно мати страховий поліс КАСКО. А це вже зовсім інший вид страхування, і він не є обов’язковим.

Пам’ятайте: за відсутність або непред’явлення працівнику патрульної поліції поліса ОСАЦВ згідно зі ст. 126 КпАП передбачено штраф у розмірі 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (425 грн.).

І ще. Перед тим, як укладати договір ОСАЦВ, візьміть собі до уваги такі моменти:

— договір укладається строком на один рік (не обов’язково календарний, але на строк у 12 місяців).

Договір на менший строк можна укласти щодо автомобілів: (1) які не зареєстровані — на певний час до їх реєстрації; (2) зареєстрованих тимчасово — до моменту постійної реєстрації; (3) зареєстрованих за кордоном — на час перебування на території України (п. 17.1 ст. 17 Закону № 1961);

— страхувальник має право обирати страховика на власний розсуд (п. 14.1 ст. 14 Закону № 1961);

— обов’язкові ліміти відповідальності страхувальника встановлені в розмірі (п. 1 розпорядження № 566):

а) за шкоду, заподіяну майну потерпілих, — 100000 грн. на одного потерпілого;

б) за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, — 200000 грн. на одного потерпілого*.

* У ст. 9 Закону № 1961 досі значаться суми 50000 грн. і 100000 грн. відповідно.

Тут слід зауважити: якщо ви переймаєтеся, що ОСАЦВ не покриє усіх ваших витрат у випадку настання страхового випадку — зазначені ліміти відповідальності можна ще підвищити. Для цього страхові компанії сьогодні пропонують додаткове добровільне страхування автоцивільної відповідальності (так звана «автоцивілка+»);

— базовий річний страховий платіж установлено на рівні 180 грн. (п. 2 розпорядження № 566). Вартість поліса розраховується як добуток базового страхового платежу та коригуючих коефіцієнтів, наведених у зазначеному розпорядженні;

— якщо потерпілим є юридична особа, то їй відшкодовується тільки матеріальна шкода, заподіяна транспортному засобу (п. 22.2 ст. 22 Закону № 1961);

— при настанні страхового випадку страховик має право виплатити страхове відшкодування як особі, яка безпосередньо постраждала, так і (за погодженням із нею) — прямо на банківський рахунок СТО (п. 36.4 ст. 36 Закону № 1961);

— розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілого, не може перевищувати 2 % від страхової суми, у межах якої відшкодовується збиток. При відшкодуванні шкоди, заподіяної життю або здоров’ю потерпілого, франшиза не застосовується (ст. 12 Закону № 1961).

Питання франшизи є одним з найбільш важливих, тож зупинимось на ньому дещо докладніше. Нагадаємо, що франшиза — це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування ( ст. 9 Закону про страхування). Отже, це та сума, на яку страховик має право зменшити суму страхового відшкодування.

Яка доля спіткає зазначену суму? За чий рахунок її буде відшкодовано потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди? Законодавець має на це питання доволі неприємну для страхувальника відповідь:

страхувальник зобов’язаний за свій рахунок компенсувати потерпілому суму франшизи, якщо її передбачено договором (п. 36.6 ст. 36 Закону № 1961)

Отже, у тому випадку якщо у вас страховий поліс із франшизою, навіть його наявність не врятує вас від обов’язку «викласти» зі своєї кишені і виплатити потерпілому частину суми страхового відшкодування. ☺

А тепер давайте подивимося, як відображають в обліку страхові платежі за ОСАЦВ!

Облік платежів за ОСАЦВ та виплат потерпілому

У бухгалтерському обліку страхові платежі, перераховані наперед, списують до дебету рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». Потім їх розподіляють відповідно до тих місяців, до яких вони належать згідно з договором «автоцивілки». До «поточних» із «майбутніх» такі витрати потрапляють через проводку Дт 23/91/92/93 — Кт 39.

Якщо дія договору страхування припадає на один звітний період (наприклад, міжнародний договір «Зелена карта»), то у вас немає потреби застосовувати рахунок 39. Такій сумі — прямий шлях «одноразово» на відповідний витратний рахунок. Отже, якщо у вас страхування на строк менше одного місяця (наприклад, якщо ідеться про страхування незареєстрованого автомобіля), то рахунок 39 не використовується.

Облік розрахунків за страхуванням ведуть на рахунку 65. Окремого субрахунку для «автоцивілки» Інструкція № 291 не передбачає. Тому підприємство має право самостійно відкрити окремий субрахунок (наприклад, 657) для обліку розрахунків за ОСАЦВ.

Якщо настав страховий випадок, і підприємство-страхувальник за свій рахунок покриває суму збитків потерпілого в частині франшизи, то така виплата відображається у складі витрат із застосуванням субрахунків 949 «Інші витрати операційної діяльності», 977 «Інші витрати діяльності».

Окрім того, не включаються до суми страхового відшкодування витрати страхувальника, які не передбачені ст. 29 Закону № 1961 (ср. ). Зокрема, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи, на оплату вартості послуг з оформлення та видачі довідки патрульної поліції тощо. Такі витрати не є складовою фактичного розміру збитків, а належать до господарських витрат страхувальника і оплачуються ним самостійно (див. Оглядовий лист ВГСУ від 14.01.2014 р. № 01-06/15/2014).

В податковоприбутковому обліку підприємства-страхувальника — жодних коригувань. Його бухфінрезультат зменшиться і на витрати у вигляді страхових платежів, і на витрати у вигляді виплат потерпілому «зі своєї кишені» у зв’язку з покриттям суми франшизи. І нехай вас не бентежить, що остання виплата завжди вважалась податківцями такою, що не пов’язана із господарською діяльністю. Бо ж зараз зв’язок із господарською діяльністю — не обов’язкова умова аби відображати витрати у податковоприбутковому обліку. Тож витрати будуть як у мало-, так і у високодохідників.

Щодо ПДВ-обліку, то тут питання про нього взагалі не стоїть. Адже

надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування не є об’єктом оподаткування ПДВ ( п.п. 196.1.3 ПКУ)

Коментуючи зазначену норму, податківці зауважують: виплата страхових платежів також не є об’єктом оподаткування ПДВ. Отож операція з отримання таких страхових платежів чи операція з їх виплати не змінює суму податкового кредиту або податкових зобов’язань ані у застрахованої особи, ані у страхової компанії (страховика) (див. консультацію з БЗ, підкатегорія 101.12).

Для більшої наочності розглянемо облік виплати страхових платежів у межах договору ОСАЦВ і виплат потерпілому (в межах суми франшизи).

Приклад. Підприємство перерахувало страховий платіж за наступні 12 місяців за страховий поліс (на легковий автомобіль адміністративного призначення) на суму 840 грн. Відбувся страховий випадок, сума страхового відшкодування становить 20000 грн, франшиза — 400 грн.

Відобразимо зазначені операції в обліку.

Облік платежів за договором ОСАЦВ

Як бачите, ніяких складнощів з обліком ОСАЦВ не виникає. Тож переходимо до наступної статті, у якій будемо розглядати, як відображається в обліку отримання страхових платежів.

висновки

• ОСАЦВ є обов’язковим видом страхування, без якого заборонено експлуатувати автомобілі та інші наземні транспортні засоби.
• Страхові платежі, які страхувальник перераховує страховику авансом, відображаються в обліку як витрати майбутніх періодів.
• Суму збитків потерпілого, які припадають на суму франшизи, а також витрати на проведення експертизи, отримання довідок від патрульної поліції і т. п. страхувальнику доведеться оплачувати самостійно і відображати у складі своїх витрат.
• Операції з надання страхових послуг не є об’єктом оподаткування ПДВ, а тому сплата страхових платежів ані у страховика, ані у страхувальника ніяк не відобразиться на ПДВ-обліку.