Страхування від нещасних випадків належить до особистого страхування фізичних осіб. Його основна мета — відшкодування шкоди, завданої здоров’ю та життю застрахованої особи в результаті непередбачених та випадкових подій.
Цей вид страхування відповідно до Закону про страхування може бути добровільним та обов’язковим.
Серед обов’язкових видів особистого страхування значиться особисте страхування від нещасних випадків на транспорті (див. п. 6 ст. 7 Закону про страхування). А отже, виступати в ролі страхувальників тут повинні суб’єкти господарювання, які мають стосунок до транспорту. Проте чи всіх власників транспортних засобів стосується ця вимога?
Особисте страхування від нещасних випадків на транспорті: для кого обов’язкове?
Порядок та умови здійснення обов’язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті регулює Положення № 959.
Відповідно до цього документа обов’язковому особистому страхуванню на транспорті підлягають працівники транспортних підприємств незалежно від форм власності і видів діяльності, безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях.
Цікаво, які підприємства вважаються транспортними? Відповідь знаходимо у ст. 6 Закону України «Про транспорт» від 01.11.94 р. № 232/94-ВР. З цієї статті випливає, що до підприємств транспорту належать підприємства, що займаються перевезенням пасажирів, вантажів, багажу, пошти, наданням інших транспортних послуг, у яких такі види діяльності прямо передбачені статутом.
Ваше підприємство потрапило до їх числа? Тоді врахуйте таке.
Страхувальниками водіїв є юридичні особи або дієздатні громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності, які володіють транспортними засобами або експлуатують їх та уклали зі страховиком договори страхування.
Страховий платіж з обов’язкового особистого страхування водіїв на автомобільному транспорті визначено в розмірі до 0,18 % страхової суми за кожного застрахованого (п. 4 Положення № 959).
Розмір страхової суми для кожного застрахованого становить 6000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 102000 грн.)
Важливо! Застрахованими вважаються водії тільки на час обслуговування поїздки (п. 2 Положення № 959).
На кожен нещасний випадок, що стався із застрахованим водієм на транспорті, підприємство складає Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1. Цю форму ви знайдете в додатку 4 до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженому постановою КМУ від 30.11.2011 р. № 1232.
Хочете знати, на підставі яких документів страховик виплачує страхову суму застрахованій особі (її сім’ї чи спадкоємцям)? Відповідь на це запитання — на рисунку на с. 37.
А якщо суб’єкт господарювання, який має транспортні засоби, не належить до категорії транспортних підприємств? Тоді особисте страхування від нещасних випадків на транспорті його водіїв буде добровільним.
А як ідуть справи з оподаткуванням страхових платежів за договорами особистого страхування від нещасних випадків на транспорті? Розповідаємо.
У працівника — застрахованої особи
ПДФО і ВЗ. Повторимо: особисте страхування водіїв (працівників) від нещасних випадків на транспорті є обов’язковим видом страхування тільки для транспортних підприємств ( п. 6 ст. 7 Закону про страхування).
Суми страхових платежів, перераховані підприємством за своїх працівників за договорами обов’язкового страхування, не включають до оподатковуваного доходу таких працівників на підставі п.п. 165.1.5 ПКУ.
Також не потрібно з них утримувати ВЗ (див. пп. 1.2 і 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Таким чином,
суми страхових внесків за договорами особистого обов’язкового страхування від нещасних випадків на транспорті не є об’єктом обкладення ПДФО і ВЗ
Однак такі суми роботодавець відображає в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ (у розділі I з ознакою доходу «132»).
Проте знайте: якщо водій працює у вас на підставі договору цивільно-правового характеру, то вся сума страхових внесків за таким видом страхування буде його оподатковуваним доходом у вигляді додаткового блага. Адже в цьому випадку страхування перетворюється з обов’язкового на добровільне. А оскільки так, то обкладення цих сум ПДФО і ВЗ вам не уникнути.
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ страхові платежі — додаткове благо — відображайте з ознакою доходу «126».
Тепер поговоримо про водіїв нетранспортних підприємств. Для них таке страхування вважається добровільним. Тому вся сума страхових платежів зі страхування від нещасних випадків на транспорті буде для них оподатковуваним доходом у вигляді зарплати (див. п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). А отже, тут «світять» ПДФО і ВЗ.
Такі добровільні платежі показуйте в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ з ознакою доходу «101».
А ще майте на увазі: до бази оподаткування сума оподатковуваних страхових платежів має потрапити збільшеною на «натуральний» ПДФО-коефіцієнт.
ЄСВ. Страхові внески, які роботодавець сплачує за договорами обов’язкового страхування, не зазначені в Інструкції № 5 у числі виплат, що входять до фонду оплати праці. Тобто ці виплати не мають жодного стосунку до заробітної плати, тому ЄСВ з них не справляють.
А якщо страхування від нещасних випадків — добровільне? Тоді пам’ятайте ось про що. Якщо роботодавець застрахував:
— працівника підприємства, то сума страхового платежу увійде до бази нарахування ЄСВ у складі зарплати ( п.п. 2.3.4 Інструкції № 5). А отже, доведеться нарахувати на неї ЄСВ. Про порядок нарахування ЄСВ на доходи, що виплачуються в натуральній формі, читайте на с. 31;
— особу, яка виконує роботи за цивільно-правовим договором, то сума такого платежу не потрапить до бази нарахування ЄСВ. Чому? Усе просто: ця виплата здійснена не в межах трудових відносин і не є винагородою за виконані роботи (надані послуги).
У підприємства-страхувальника
Податковоприбутковий облік. Ви, звичайно, вже вивчили напам’ять, що об’єктом обкладення податком на прибуток є фінансовий результат, обчислений за бухгалтерськими правилами. Так розпорядився п.п. 134.1.1 ПКУ.
У бухобліку ж суми страхових внесків за договорами страхування підприємство включає до своїх витрат ( П(С)БО 16). При цьому транспортні підприємства відображають такі суми у складі загальновиробничих витрат на рахунку 91 ( п. 15.7 П(С)БО 16).
Увага! Якщо страхові платежі ви сплачуєте раз на квартал або на рік, відносьте їх на витрати не одразу одним махом, а частинами до витрат відповідних періодів (місяців дії договору страхування).
Заздалегідь такі суми відображайте на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів». А вже надалі в кожному місяці дії договору страхування суми з рахунка 39 списуйте до витрат звітного періоду.
ПДВ. Операції зі страхування життя та здоров’я працівників за рахунок коштів роботодавця не є об’єктом обкладення ПДВ. Так стверджує п.п. 196.1.3 ПКУ.
Тепер — саме час для прикладу.
Приклад. Транспортне підприємство у вересні 2016 року уклало на 1 рік договір особистого страхування від нещасних випадків на транспорті водія Мірошниченка В. П. (реєстраційний номер облікової картки платника податків — фізособи — 2363874935). Водій безпосередньо зайнятий на транспортних перевезеннях.
Сума страхового платежу в розмірі 360 грн. сплачена одноразово за весь рік. Щомісячно на витрати звітного періоду підприємство списуватиме частину страхового платежу в сумі 30 грн. (360 грн. : 12 міс.).
У своєму обліку ці операції підприємство відображає так:
Облік страхових платежів за договором обов’язкового страхування
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Перераховано страховій компанії страховий внесок за договором страхування | 654 | 311 | 360 |
| 2 | Отримано від страхової компанії страховий поліс | 39 | 654 | 360 |
| 3 | Списано на витрати звітного періоду (щомісячно) суму страхового платежу (1/12 частина) | 91 | 39 | 30 |
| 4 | Віднесено на фінансовий результат витрати, пов’язані з договором страхування | 791 | 91 | 30 |
Ну ось, друзі, ми з вами й розібралися в особливостях особистого страхування від нещасних випадків на транспорті. Бажаємо всім водіям ні гвіздка, ні жезла ☺!
висновки
- Обов’язковому особистому страхуванню на транспорті підлягають працівники підприємств, безпосередньо зайняті на транспортних перевезеннях.
- Застрахованими вважаються водії тільки на час обслуговування поїздки.
- Страхові платежі, перераховані підприємством за своїх працівників за договорами обов’язкового страхування, не включаються до оподатковуваного доходу таких працівників.
