Обговорюваний тут Закон України «Про фінансову реструктуризацію» від 14.06.2016 р. № 1414-VIII (далі — Закон про ФР) наразі не викликав ажіотажу. Навіть у підприємств, яких він може врятувати від банкрутства. Його ж і прийняли з метою подолання негативних наслідків у фінансовому секторі, розуміючи, що збанкрутілі підприємства потягнуть за собою на дно і своїх кредиторів — банківські та інші фінансові установи (за сумно відомим «принципом доміно»)… ☹ Можливо, причина в тому, що Закон про ФР набуде чинності «з відтяжкою» — тільки з 19.10.2016 р. А можливо тому, що він має тимчасовий (нібито «експериментальний») характер і втратить чинність рівно через три роки — з 19.10.2019 р.
Проте, якщо у вашого підприємства виникли проблеми з поверненням коштів за кредитним договором ( ст. 1054 ЦКУ), то є сенс розглянути нові можливості Закону про ФР. Адже його ст. 2 декларує сприяння відновленню нормальної госпдіяльності кризового боржника завдяки, зокрема, забезпеченню його достатнім фінансуванням.
Якщо ви загартовані колишніми фінансовими знегодами, то вам знайома традиційна процедура відновлення платоспроможності боржника. Вона передбачена Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92 р. № 2343-XII (далі — Закон про банкрутство). І називається санацією (ст. 6 цього Закону). Цей варіант ніхто не відміняв, тобто він можливий як альтернатива фінансової реструктуризації (далі — ФР). Більше того, забігаючи наперед, зазначимо, що відповідні податкові пільги*, передбачені ПКУ (згідно з резонансним Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VIII // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 3, с. 4) — з ПДВ, податку на прибуток плюс списання старих податкових боргів (!) — встановлені для обох цих процедур відновлення платоспроможності боржника.
* З 01.01.2016 р. вже діють щодо процедури санації, а з 19.10.2016 р. запрацюють і щодо процедури ФР.
Головні «фішки»
Не станемо тут морочити вам голову «спектральним аналізом» відмінностей процедури ФР від чинного порядку санації. А тільки зауважимо, що «сфера застосування» ФР набагато вужча.
По-перше, згідно з визначенням терміна «боржник» у Законі про ФР (п. 5 ч. 1 ст. 1) — їх коло дуже вузьке:
ініціювати процедуру ФР має право тільки підприємницька юрособа, яка має кредитором хоча б одну фінустанову, що не є пов’язаною з нею особою
По-друге, підставою для ініціювання боржником процедури ФР Закон про ФР установлює (п. 16 ч. 1 ст. 1) досить нечіткий «критичний фінансовий стан — ситуацію, коли боржником визнана неспроможність своєчасно виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами». Причому тут маються на увазі всі кредитори такого боржника, у тому числі й органи стягнення (п. 16 ч. 1 ст. 1), а не тільки не пов’язані з ним фінустанови. Це важливо.
По-третє, п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону про ФР уключає до складу грошового зобов’язання боржника зокрема штрафи та пені і не включає — ЄСВ і зобов’язання перед учасниками боржника, а також за зарплатою перед своїми працівниками (!).
По-четверте, і це чи не найголовніше: на відміну від тієї самої санації процедура ФР — позасудова, тобто вона обходиться взагалі без участі господарського суду (ч. 1 ст. 17 Закону про ФР).
Правила процедури
Якщо говорити по-дорослому, то боржник ініціює процедуру ФР шляхом укладення з окремими (або всіма) своїми кредиторами (з урахуванням зазначеного вище обмеження за їх суб’єктним складом) письмової згоди на реструктуризацію. При цьому такі кредитори (згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону про ФР називаються залученими кредиторами) за допомогою незалежних експертів оцінюють і підтверджують звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності боржника той факт, що його діяльність перспективна (що виливається в укладення власне згоди). Вони укладають між собою рамковий договір* (ст. 6 Закону про ФР), а головне — беруть участь (наприклад, через спеціально сформовані органи) у розробці та узгодженні найважливішого документа — плану реструктуризації (який передбачає конкретні кроки щодо оздоровлення фінансово-господарської діяльності боржника, зокрема, із залученням інвестфінансування). Усі спірні питання вирішуються «міжсобойчиком» або у крайньому випадку — шляхом звернення з так званим повідомленням про спір до відповідного арбітражу (а не до суду!).
* Див. проект від НБУ тут: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=35253554.
За оптимістичного характеру розвитку подій уся процедура ФР повинна укластися в 90 днів, за песимістичного — максимум у 180. У разі «ніякого» розвитку подій (зокрема, якщо боржник передумає і відкликає своє звернення) процедура ФР закінчується нічим — читай: банкрутством боржника… ☹ Якщо ж усе добре, то план реструктуризації (ст. 25 Закону про ФР) підписується сторонами (і згодом виконуються всі передбачені ним заходи — мораторій, додаткове фінансування тощо), після чого процедура ФР вважається успішно завершеною (ст. 27 Закону про ФР).
Зрозуміло, це тільки короткий нарис схеми складної та болючої процедури пошуку взаємних компромісів, подробиці якої вимагають опрацювання нюансів і, звичайно, напрацьованої практики… Але тут ми зробимо акцент тільки на таких моментах.
1. Своєрідно вирішено питання з уключенням до складу «залучених кредиторів» органів стягнення (див. ч. 4, 5 ст. 5 Закону про ФР). Якщо частка загальної суми податкового боргу в загальній сумі грошових зобов’язань боржника перед усіма іншими залученими кредиторами не досягає 1/3, то у фіскалів навіть не питають згоди. ☺ Інакше з ними потрібно на загальних підставах укласти письмову згоду на реструктуризацію.
2. Звертаємо увагу як боржників, так і їх кредиторів, які розглядають перспективи своєї участі у процедурі ФР, на вельми жорсткі і що важливо — двогострі — санкції, установлені у ст. 30 Закону про ФР щодо порушників зобов’язань. Краще як слід подумайте «на цьому березі»…
3. Також звертаємо увагу боржників на такі обмеження.
З одного боку, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону про ФР боржнику заборонено подавати заяву на початок ФР протягом 18 місяців після: (1) початку проведення процедури ФР за його попередньою заявою та/або (2) ініціювання ним же санації згідно із Законом про банкрутство.
З іншого боку, відповідно до п.п. 2 п. 8 розд. Х Закону про банкрутство аналогічну, але менш жорстку заборону встановлено на ініціювання санації, що таки не заборонена «намертво», а тільки обумовлена згодою на її проведення з боку непов’язаних фінустанов-кредиторів, яким належить як мінімум 50 % загальної суми вимог фінустанов, крім вимог пов’язаних осіб.
ПКУ-дарунки боржникам
І на завершення трішки про хороше. Перелічимо стисло податкові поблажки, передбачені для боржників, що вдалися до процедури ФР (або санації).
1. Щодо ПДВ (згідно з п. 46 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ): тимчасово, тобто до 01.01.2020 р., усі операції з продажу товарів боржником (зрозуміло, платником ПДВ) — увага! — для цілей погашення його заборгованості перед кредиторами згідно із затвердженим планом ФР або санації звільняються від ПДВ, причому — що важливо — без шкоди для його ПК. Ця пільга вже потрапила до Довідника податкових пільг, що є втратами доходів бюджету станом на 01.07.2016 р. № 79/1 від 29.06.2016 р. під кодом 14010522.
2. Щодо податку на прибуток (згідно з п. 39 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ): боржник «розмазує» бухдоходи від списання податкового боргу на три подальші роки.
3. Але головна «вишенька на торті» стосується саме виконання податківцями своєї частини заходів відповідно до затверджених планів ФР чи санації ( п. 37 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Найголовніше тут:
протягом 10 робочих днів з дати затвердження плану ФР (санації) вони зобов’язані списати частину податкового боргу пропорційно частці зобов’язань боржника, прощених (списаних) іншими залученими кредиторами, а іншу частину — розстрочити без укладення окремого договору) на умовах, не гірших, ніж для інших таких кредиторів, але на загальний строк не більше трьох років із зазначеної дати
З тієї ж дати майно боржника звільняється з податкової застави. При цьому, незважаючи на невідповідність іншим критеріям безнадійності податкового боргу згідно зі ст. 101 ПКУ, підлягають списанню як безнадійні:
(1) податковий борг, що виник більш ніж за три роки до дня початку ФР (але не санації!);
(2) податковий борг, що виник протягом трьох років до дня початку ФР або (!) санації;
(3) застосовані штрафні санкції та пеня, нараховані до дати початку процедури ФР (але не санації!), за якими йдуть процедури адмін- або судового оскарження.
Якщо ж боржник порушить установлений планом ФР графік погашення, то строк виконання невиконаних ним зобов’язань вважатиметься таким, що настав. А якщо плани ФР або санації припиняються, то нараховуються всі санкції на неоплачену їх суму.
Не підлягають списанню та/або реструктуризації ані податковий борг, ані грошові зобов’язання з ПДФО і ЄСВ, крім штрафних санкцій і пені.
Проте, всі наслідки процедури ФР для боржника заслуговують на окремий розгляд.
висновки
- Ініціювати ФР має право тільки підприємницька юрособа, яка має кредитором хоча б одну фінустанову, що не є пов’язаною з нею особою.
- Процедура ФР — позасудова, тобто вона обходиться без участі господарського суду. Її строк обмежено максимум 180 днями.
- Закон про ФР передбачає жорсткі і двогострі санкції щодо всіх сторін плану реструктуризації за порушення своїх зобов’язань у його межах.
- Не підлягають списанню та/або реструктуризації ані податковий борг, ані грошові зобов’язання з ПДФО і ЄСВ, крім штрафних санкцій і пені.
