(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/10
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2017/№ 66

Послуги «хмарного» сервісу

Сфера IT-технологій розвивається з такою швидкістю, що ми іноді не встигаємо розібратися, що до чого і як цим користуватися, як уже з’являється щось новіше і сучасніше. Безперечно, на сьогодні одним з найбільш затребуваних і цікавих напрямів в IT-сфері є «хмарні» технології. Причому попит на різні моделі «хмарних» сервісів нестримно зростає. І це не дивно. Адже вони, по суті, дозволяють користуватися різними програмами, додатками, дисковим простором і т. ін. без їх придбання. Це не лише спрощує життя бізнесу, але й дозволяє економити значні кошти. У свою чергу, бухгалтер повинен усю цю «хмарну» красу відобразити в обліку підприємства. А як це зробити правильно, давайте розбиратися разом.

«Хмари — безмежні майданчики!..»*

* Перефразована дитяча пісня «Хмари» (м/ф «Трям! Здрастуйте!»).

Щоб усе правильно зробити в обліку, спершу розберемося, з чим ми маємо справу. Що таке «хмарні» сервіси?

Можна виокремити дві особливості, які чітко характеризують «хмарні» сервіси, — це:

(1) можливість через Інтернет у будь-який момент і з будь-якої точки отримати доступ до необхідного ресурсу (диску, програми тощо) і

(2) позбавляє від необхідності придбавати власні додаткові ресурси (новий комп’ютер, або комплектуючі до нього, флешки, диски й інші носії інформації тощо), а також від залучення фахівців для обслуговування таких ресурсів.

По суті,

«хмара» є робочим майданчиком або простором в Інтернеті, а точніше, на віддаленому сервері третьої особи (виконавця), за допомогою якої ви отримуєте право доступу до необхідного ресурсу:

дискового простору, різних комп’ютерних програм, включаючи операційні системи і додатки (без установки їх на своєму комп’ютері) і т. ін.

Суть такого сервісу полягає в наданні доступу до ліцензійного продукту і його оновлень, які включають невиняткове право користування таким продуктом. При цьому сам продукт, наприклад екземпляр ПЗ, замовником не отримується, а всі питання оновлення і ліцензій на таке забезпечення, відповідно, регулюються постачальником цієї послуги. Як приклад можна навести Google Docs, Google Calendar, бухгалтерські програми (Соната, iFin, 1С Приватбанк і т. ін.) та інші онлайн-програми.

Отримавши загальне уявлення про «хмарні» послуги, давайте розберемося з тим, як відображати їх придбання в бухгалтерському і податковому обліку.

Зовсім не «захмарний» облік

Визначення терміна «хмарні сервіси» ні в податковому, ні в бухгалтерському законодавстві ви не знайдете. А як обліковувати операцію з придбання того чи іншого «хмарного» сервісу, залежить від суті самої операції, тому ми приділили цьому стільки уваги на початку статті.

Підкреслимо, «хмарні» сервіси передбачають надання користувачеві права доступу до ресурсу для використання у власній діяльності замовника.

Причому будь-які майнові права на ПЗ (наприклад, права тиражування, поширення, продажу і т. ін.) та/або право на екземпляр такого ПЗ до користувача, в загальному випадку*, не переходять

* Безумовно, все залежить від умов ліцензійного договору, а тому можуть бути, звичайно, виняткові ситуації. Але в такому разі передача майнових прав на ПЗ повинна чітко простежуватися з предмета договору, і, радше за все, така послуга вже вийде за межі «хмарного» сервісу в описуваному тут розумінні. Адже в такому разі фактично відбудеться передача майнових прав на ПЗ за допомогою «хмарних» технологій.

Отже, є всі підстави розглядати таку операцію як послугу (п.п. 14.1.203 ПКУ). Тому в обліку відображаємо витрати на «хмарні» сервіси як звичайні витрати звітного періоду. При цьому норми ПКУ не передбачають за такими операціями жодних податкових коригувань фінансового результату. Тобто податковий облік повністю орієнтований на бухгалтерський, за винятком обмежень за п.п. 140.5.4 ПКУ**.

** Згідно з п.п. 140.5.4 ПКУ високодохідники і малодохідники-добровольці при здійсненні покупок у неприбутківців і «особливих» нерезидентів за певних умов збільшують свій фінрезультат на 30 % від вартості таких придбань.

Що стосується ПДВ. Оскільки IТ-пільга (п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ) поширюється тільки на постачання комп’ютерної програми, а в цьому випадку передачі КП не відбувається, то операція з надання «хмарних» послуг є звичайною оподатковуваною операцією із застосуванням ставки 20 %.

Причому, як зазначають податківці, «хмарний» сервіс належить до телекомунікаційних послуг, які названі в п.п. «д» п. 186.3 ПКУ, а конкретніше, полягають у наданні доступу до глобальних інформаційних мереж (лист ДФСУ від 10.04.2015 р. № 7695/6/99-99-19-03-02-15). Із цим, у принципі, можна погодитися тільки за умови, що ця послуга здійснюється тільки у сфері телекомунікаційної діяльності (відповідає коду 61). Водночас вважаємо, що «хмарні» послуги ближче до послуг у сфері інформатизації (п.п. «в» п. 186.3 ПКУ), зокрема, це обробка даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов’язана із цим діяльність (код 63.11).

Утім, незалежно від того, послуги телекомунікаційні чи у сфері інформатизації, у будь-якому разі

для обліку ПДВ місце постачання тут визначається за місцем реєстрації замовника (пп. «в» і «д» п. 186.3 ПКУ)

А коли так, то при отриманні «хмарних» послуг від нерезидента, саме замовник є відповідальним за нарахування і сплату «нерезидентного» ПДВ (п. 180.2 ПКУ). Відповідно, вступають у гру спеціальні правила ст. 208 ПКУ (ср. 025069200). При цьому радує, що податок на репатріацію з доходу виплачуваного нерезиденту утримувати в такому разі не доведеться, оскільки маємо справу з платою за послуги (п.п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ).

Хоча майте на увазі, у Комітету ВРУ із цього приводу інша думка.

Я бачу роялті... а ви?

Так, у листі від 13.02.2017 р. № 04-21/13-74 (34081) Комітет ВРУ заявляє, що при наданні «хмарних» послуг, якщо при цьому комп’ютерна програма не отримується користувачем, для цілей оподаткування платежі за такі послуги повинні визнаватися роялті й іншого тут не дано. Нагадаємо: у випадку визнання такої виплати роялті — немає об’єкта обкладення ПДВ (п.п. 196.1.6 ПКУ), зате при користуванні «хмарами» нерезидента доведеться утримувати податок на репатріацію (п.п. «в» п.п. 141.4.1 ПКУ).

Ми з такою позицією не згодні***. Дивіться самі: з п.п. 14.1.225 ПКУ прямо виходить, що не вважаються роялті платежі,

*** Див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 47, с. 9.

«...отримані як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми і її відтворення обмежено кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»)…».

Як ми з’ясували вище, принцип роботи «хмарних» сервісів полягає в наданні прав користування програмою в межах її функціонального призначення для власного споживання замовником у його господарській діяльності, тобто кінцевому споживачеві. У свою чергу, роялті передбачає, передусім, плату за користування майновим правом (зокрема, тиражування, поширення, продаж і т. ін.), а при наданні онлайн-сервісу жодні майнові права на ресурс (програму) не передаються. Тому

вважаємо, що плата за використання «хмарних» сервісів не що інше, як послуга

Причому, зазначимо: Комітет ВРУ згідно з вищезгаданим листом хоче бачити таке ж однозначне тлумачення своєї позиції з боку контролерів. Нагадаємо: податківці раніше дотримували думки, що плата за надання доступу до інформаційних продуктів на веб-сайтах через Інтернет є платою за послуги, а не роялті (листи ДФСУ від 05.05.2016 р. № 10097/6/99-99-15-03-02-15, від 10.04.2015 р. № 7695/6/99-99-19-03-02-15). Цікаво, що із цього приводу вони скажуть тепер? Почекаємо — побачимо. А про порядок відображення роялті в податковому і бухгалтерському обліку див. на с. 8.

І на закінчення наведемо приклад відображення «хмарної» послуги в бухгалтерському обліку.

Приклад. Щомісячна плата за користування «хмарною» програмою з управління продажами для одного користувача складає 120 грн. (у тому числі ПДВ — 20 грн.). Кількість користувачів — 3 особи. Тобто загальна вартість послуги на місяць складає 360 грн. (у тому числі ПДВ — 60 грн.). Виконавцеві перерахований аванс у сумі 2160 грн. (у тому числі ПДВ).

Обліковуємо користування «хмарною» програмою

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Перераховано аванс за право доступу до КП

371

311

2160

2

Відображено суму податкового кредиту

644/1

371

360

3

Отримано зареєстровану в ЄРПН «вхідну» ПН

641/ПДВ

644/1

360

4

Аванс віднесено на витрати майбутніх періодів

39

371

1800

5

Надано право доступу до програми (підписано акт виконаних послуг) і щомісячну суму плати включено у витрати

93

39

300

висновки

  • «Хмарні» сервіси — це можливість доступу до необхідного ресурсу (диску, програми тощо) без його придбання замовником, у будь-який момент і з будь-якої точки за допомогою Інтернету.
  • Для цілей бухгалтерського і податкового обліку плата за користування «хмарними» сервісами, у загальному випадку, — це плата за послуги у сфері інформатизації.
хмарні сервіси, плата за користування, відображення в обліку додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті