Теми статей
Обрати теми

«50 тищ» — багато чи не дуже? (нові готівкові обмеження)

Олексій Павленко, податковий експерт
Ну що, ви зраділи новим обмеженням у готівкових розрахунках — у розмірі 50 тис. грн. на день замість колишніх 150 тис. грн.?* Запитання риторичне — можете не відповідати. ☺ Краще давайте глибше вникнемо в деталі останніх «готівкових» метаморфоз.
img 1

* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 5, с. 42.

Зміни до горезвісної «готівкової» постанови № 210** були внесені постановою Правління НБУ від 25.11.2016 р. № 407.

** Постанова Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210.

Новації набули чинності 4 січня 2017 року.

Види обмежень

Починаючи із згаданої дати застосовуються наступні три види обмежень в готівкових розрахунках:

1) підприємств (підприємців) між собою протягом одного дня — у розмірі 10000 грн. (залишилося, як і раніше);

2) між фізичною особою і підприємством (підприємцем) протягом одного дня — у розмірі 50000 грн.;

3) між фізичними особами за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, — у розмірі 50000 грн.

Обмежено усе (і зарплата!)

Перший вид обмежень («10-тисячний») залишився незмінним. Що стосується третього — між фізичними особами по засвідчуваних нотаріально договорам купівлі-продажу — то там змінилася (у три рази знизилася) тільки гранична сума.

Тому сьогодні більше уваги приділимо другому виду обмежень готівкових розрахунків — між фізичними особами і підприємствами (підприємцями).

Спочатку нагадаємо, що обмеження поширюється на готівкові розрахунки, які проводяться в обидві сторони: не лише коли фізична особа платить підприємству (підприємцеві), але і навпаки. Цей момент, пов’язаний з невдалим формулюванням в постанові № 210, НБУ на рівні листів вже давно відрегулював (див., наприклад, лист НБУ від 24.03.2014 р. № 11-117/12189).

А тепер повернемося до наших нових готівкових «баранів» і відмітимо момент, який важливий для усіх читачів:

з формулювання, що обмежує розрахунки між фізичною особою і підприємством (підприємцем), прибрали слова «за товари (роботи, послуги)»

Тобто тепер формально під це обмеження підпадають будь-які види готівкових розрахунків, окрім лише тих, які потрапили у виключення.

Нагадаємо, що згідно з п. 2.3 Положення № 637*** обмеження щодо сум розрахунків між фізичними особами і підприємствами (підприємцями) (а також — обмеження розрахунків підприємств (підприємців) між собою), як і раніше, не поширюються лише на:

*** Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637.

а) розрахунки підприємств (підприємців) бюджетами і державними цільовими фондами;

б) добровільні пожертвування і благодійну допомогу;

в) використання коштів, виданих на відрядження.

Причому, нормативи не передбачають виключень для цих готівкових обмежень більше ні для яких інших видів розрахунків/виплат (включаючи оплату праці)!

Крім того, щодо першого і другого виду обмежень нагадаємо, що кількість підприємств (підприємців) і фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, впродовж дня не обмежується (п. 2.3 Положення № 637). Тобто прийняти за день можна будь-яку суму готівки (хоч млрд грн.). Головне, щоб розрахунки з конкретною особою (за одним або декількома платіжними документами) впродовж дня не перевищили відповідний граничний розмір (10 або 50 тисяч).

Окремі види готівкових платежів

Продовжуючи розмову про другий вид обмежень, розглянемо найбільш поширені види платежів, що потрапляють під цей «готівково-обмежувальний» ковпак.

Зарплата й інші. До виходу якихось виразних ліберальних роз’яснень від НБУ підприємствам (підприємцям) краще

не видавати/не отримувати фізичній особі/від фізичної особи готівкові кошти (у тому числі зарплату) в день на загальну суму понад 50 тис. грн.

При цьому, як ми сказали, якщо виплата не потрапила у виключення, не має значення вид готівкових платежів — зарплата, виплати за цивільно-правовими договорами, грошовий вклад у СК, дивіденди, фіндопомога (окрім згаданої вище благодійної допомоги або добровільних пожертвувань), компенсація збитку і т. д., і т. п.

Відмітимо такий момент. При дуже формальному прочитанні п. 1 постанови № 210 для штрафних цілей виплати, що проводяться протягом одного дня з однією і тією ж особою в обидві сторони, можуть підсумовуватися. Наприклад, підприємство (підприємець) виплатило фізичній особі «готівкою» зарплату — 40000 грн. і того ж дня вона внесла до каси готівки (скажімо, в погашення збитку) 20000 грн. І що: оскільки загальна сума готівкових розрахунків за день з однією особою перевищить граничні 50 тис., то посадовець підприємства (чи підприємець) ризикує наразитися на штраф за ст. 16315 КУпАП (читайте про нього нижче)?.. Ми так не думаємо — попередня практика застосування постанови № 210 не допускала підсумовування зустрічних грошових розрахунків. Крім того, такий фіскальний підхід суперечить духу цих готівкових обмежень. Але все-таки за наявності зустрічних заборгованостей — якщо при їх проведенні через касу (нехай навіть тільки на «папері» — прихід-витрата) загальна сума з однією особою може перевищити 50 тис. грн., мабуть, краще буде документально оформити залік зустрічних (однорідних) заборгованостей, а через касу провести (видати або отримати) тільки різницю, що не перевищує «50 тищ»

Госппотреби. Зазначене вище тепер може торкнутися й операцій з видачі підзвітним особам готівкових коштів на госппотреби (і повернення таких невитрачених коштів з підзвітної суми). Але з більшою вірогідністю під обмеження можуть потрапити компенсації за авансовим звітом працівникові витрачених їм при цьому власних коштів на потреби підприємства (підприємця). Тепер такі виплати-розрахунки теж можуть «заграти» новим фіскальним забарвленням. ☹

Але перш за все відмітимо такий момент — обмеження, встановлені постановою № 210, поширюються на «розрахунки готівкою». У зв’язку з чим слід звернути увагу на визначення відповідного терміна — «готівкові розрахунки», наведеного в п. 1.2 Положення № 637. Він визначений як «платежі готівкою підприємств (підприємців) і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна».

Другий вид згаданих в цьому визначенні розрахунків/платежів — платежі позареалізаційні. А виходячи з приведеного в тому ж п. 1.2 визначення позареалізаційних надходжень під «готівкові розрахунки» формально можна підвести і видачу готівки під звіт і повернення таких (невитрачених) сум. До речі, формально під обмеження повинна потрапляти і видача готівкових коштів на відрядження,— адже п. 2.3 Положення № 637 не обмежує тільки «використання коштів, виданих на відрядження», а не саму операцію з видачі. Разом з тим, цей момент можна «проексплуатувати» для зворотного твердження — що видача готівки під звіт на відрядження (а такою ж мірою — і на госппотреби!) апріорі не повинна підпадати під 50-тисячне обмеження, і що НБУ такі видачі готівковими розрахунками для цілей цих обмежень не вважає. Посилити аргументи можна і ухвалою ВАСУ від 21.06.2016 р. № К/800/44326/15, в якій судді вказують, що видача готівки працівникам під звіт не є платежем підприємства і не є готівковим розрахунком в розумінні Положення № 637.

Однак, про всяк випадок

рекомендуємо не перевищувати 50-тисячний ліміт також і при «підзвітних» розрахунках

І доки НБУ не видасть із цього приводу якогось виразного роз’яснення, суму, що перевищує 50 тис. грн. (чи взагалі усю суму), краще перекидати підзвітній особі на картку. Про це слід пам’ятати і підприємствам, що «тікають» від «надліміту» шляхом видачі «на ніч» грошей працівникам під звіт, якщо такі «видачі» і «повернення» перевищуватимуть 50 тисяч…

Тим більше не виключаються проблеми з компенсацією працівникові витрачених їм коштів в готівкових сумах, що перевищують 50 тис. грн. на день. Особливо, якщо витрати, що компенсуються, трактуватимуться як виконані працівником дії самостійно і на користь (але не за дорученням) підприємства. У зв’язку з цим певний інтерес представляє лист НБУ від 21.06.2016 р. № 50-0004/51974, текст якого допускає подвійні трактування розрахунків в подібних ситуаціях.

Щоб уникнути можливих проблем при готівкових перевірках, краще в таких випадках компенсувати за авансовим звітом одній особі в день не більше 50 тисяч. А краще — якщо сума перевищує 50 тисяч, переказувати виплату працівникові на картрахунок.

Отже при новій редакції постанови № 210 і при таких видах готівкових розрахунків краще не перевищувати 50 тис. сумарно за день «в одні руки»/«від одних рук».

Крім того, нагадаємо: якщо працівник при «госппотребній» закупівлі чогось у підприємства (підприємця) перевищить 10000 грн. або у фізичної особи — 50000 грн. на день, то фіскали намагатимуться до посадовців підприємства такого працівника застосувати згаданий адмінштраф — за ст. 16315 КУпАП. Адже у такому разі вважається, що працівник проводив готівкові розрахунки від імені і за дорученням підприємства. Той же самий підхід можливий і в ситуаціях, коли працівник скупився для потреб підприємства за власні готівкові кошти — і навіть, коли їх йому підприємство ще не компенсувало — все одно можна наразитися на цей адмінштраф (див. згаданий лист НБУ).

Нагадаємо також, що і перше, і друге

готівкові обмеження діють і тоді, коли працівник витрачає на госппотреби (за винятком витрат на відрядження) готівку, зняту з корпоративної картки

Майте на увазі, що усе це стосується готівкових розрахунків, проведених починаючи з 4 січня. І якщо ще є можливість щось виправити, виправіть. Справедливості ради відмітимо, що і раніше — при старому формулюванні («за товари (роботи, послуги)») — НБУ і фіскали намагалися увіпхати під готівково-розрахункове обмеження деякі «нетоварні» (позареалізаційні) розрахунки (виплату дивідендів, позик тощо), хоча нормативних підстав тоді для цього не було.

Через РРО. Розрахунки готівкою через РРО теж підпадають під обидва згаданих готівкові обмеження, але це стосується тільки ситуацій, коли через РРО розраховуються саме готівковими коштами. На користь такого висновку свідчить вже згадуваний нами вище термін «готівкові розрахунки» з Положення № 637, який припускає, що платіж проводиться тільки готівкою. Інша справа, якщо платіж здійснюється за допомогою платіжної картки через працюючий «в комплекті» з РРО термінал (а такі платежі теж проводяться через РРО).

Готівкові обмеження на розрахунки платіжними картками не поширюються

Адже ці платежі є безготівковими (див. роз’яснення НБУ // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 5, с. 42, а також БЗ 109.13 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 7, с. 3).

Але будьте обережні у випадку проведення «змішаних» розрахунків — це коли частина платежу — готівкою, а частина — карткою, і при цьому вартість купівлі перевищує 50 тис. грн. (читайте про це нижче).

«Змішаний» розрахунок (частина — готівкою, частина — безготівково)

Якщо читати п. 1 постанови № 210 буквально, то можна однозначно стверджувати, що, незалежно від загальної суми грошових зобов’язань за договором або рахунком, готівкою можна сплатити у розмірі граничної суми (при першому і другому обмеженні — впродовж кожного дня, при третьому — взагалі), а решту — те, що понад граничну суму — вже безготівково. При цьому звернемо увагу, що згадані в цьому пункті усі три суми обмежень є не сумою рахунку/договору/купівлі, а граничною сумою готівкового розрахунку за рахунком/договором/купівлею.

Проте, головний «готівковий» регулятор вважає інакше. НБУ і раніше роз’яснював, і зараз продовжує гнути шкідливу лінію на предмет того, що коли сума розрахунків (вартість купівлі, т. п.) перевищує граничні 50 тисяч, то усю суму слід сплатити безготівково. Тобто, на їх думку, наприклад, при загальній сумі платежу 70 тис. грн. не можна 50 тисяч внести в касу (через РРО), а 20 тис. перерахувати безготівково (чи внести в касу банку) ☹.

Враховуючи цю позицію НБУ (хоч вона, на наш погляд, не підкріплена нормативно), краще бути акуратним в таких розрахунках і розбивати одну купівлю на дві (50 тис. «готівкою» — «за роги», а 20 тис. «безготівковим розрахунком» — «за копита»), або розкидати готівковий платіж на декілька днів. Або — як пропонує НБУ, сплатити усю суму безготівковими коштами чи внести в касу банку.

Між «фізиками»

У першому і в другому обмеженнях йдеться про граничну суму розрахунків готівкою «протягом одного дня», а ось в третьому обмеженні така обмовка відсутня — там йдеться про один договір, а часові «параметри» проведення розрахунків не обмежені. Ми вже згадали, що постанова № 210 і для третього обмеження в готівкових розрахунках (між «фізиками») не забороняє «змішаної» форми розрахунків — тобто сплати частини суми (щоб розрахунок готівкою не перевищив 50 тис. грн.) — вже безготівковими коштами****.

**** У п. 1 постанови № 210 йдеться саме про суму, в межах якої можна розраховуватися готівкою (50 тис. грн.), і ця гранична сума розрахунку ніяк не прив’язується до загальної суми договору, що підлягає нотаріальному посвідченню.

Проте НБУ і тут проти! Про це говориться в п. 2 вищезгаданого роз’яснення «від НБУ». А раніше такий підхід «продавлювався» в листі НБУ від 29.08.2013 р. № 18-111/10879, який є, по суті, «платіжною» інструкцією для нотаріусів і громадян, зобов’язаних (чи бажаючих) нотаріально завіряти «нерухомі» (й інші) угоди). Разом з тим, за порушення третього виду готівкових обмежень ні до фізичних осіб, що беруть участь в «нотаріальній»***** угоді, ні до нотаріуса жодних санкцій не передбачено (див. нижче). А на правомірності самої угоди порушення цього готівкового обмеження ніяк не позначиться.

***** Обов’язковому нотаріальному посвідченню (коли йдеться тільки про фізичних осіб) згідно з ГКУ підлягають тільки договори купівлі-продажу нерухомого майна.

Штрафи

Нагадаємо, що за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), і у тому числі за перевищення граничних сум розрахунків готівкою, передбачений адміністративний штраф в ст. 16315 КУпАП.

Цей штраф накладається не лише на винних в таких порушеннях посадовців підприємств, але також і на осіб-підприємців (ФОП).

Оскільки, як ми згадали вище, готівкові обмеження поширюються на обидві сторони — учасників розрахунків, то адміністративно може бути покарана особа кожної із сторін (у тому числі ФОП), що здійснили готівкові розрахунки з порушеннями (а не тільки сторони, що платить). Тому пам’ятайте, що ваші «готівкові» контрагенти теж можуть опинитися під штрафним «ударом».

Штраф встановлений в розмірі від 1700 до 3400 грн.

За повторне «готівкове» порушення, допущене впродовж року, розмір адмінштрафу збільшується до «вилки» від 8500 до 17000 грн., що набагато неприємніше.

Штраф за цією статтею накладають податківці.

Разом з тим зауважимо, що цей адмінштраф може бути накладений не пізніше чим через два місяці з моменту здійснення правопорушення (ст. 38 КУоАП). Цей момент підтверджують і фіскали (див. консультацію в категорії 109.21 БЗ). Так що іноді можна «готівково нагрішити» і, відсидівшись пару місяців без перевірок, вийти сухим із води. ☺

Що стосується відповідальності за такі порушення звичайних фізичних осіб, то для них вона не встановлена. Цей висновок стосується і фізичних осіб, винних в порушенні не лише третього, але і другого виду готівкових обмежень (при розрахунках фізичної особи з підприємством або ФОП).

Немає санкцій і для нотаріусів, які «закрили очі» на третє обмеження при реєстрації «понадп’ятдесятитисячної» угоди.

Загалом, «готівково» працювати в нових умовах треба обережно і — «з оглядкою». Пам’ятайте, що готівкові обмеження тепер практично «всеосяжні». Поки НБУ не видасть «спец-індульгенцій» — не перевищуйте граничні 50 тисяч, у тому числі при зарплатних, «госпотребних» і т. п. готівкових виплатах.

Допустимі (з точки зору) НБУ варіанти проведення некараних «ерзац-розрахунків» приведені у згаданому матеріалі «від НБУ» в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 5, с. 42. Популярністю користується варіант з внесенням готівки в касу банку, а також варіант з перерахуванням коштів на(з) платіжну(ої) картку(ки).

Цілком прийнятні розрахунки готівкою «у розстрочку»: по сумі в день — в межах максимально допустимої (коли є можливість і дозволяє ліміт, можна навіть провести їх «поденно» заднім числом).

Загалом, намагайтеся дотримуватися обмежень, щоб не трястися потім два місяці під «дамокловим мечем»…

висновки

  • Гранична сума розрахунків між підприємствами (ФОП) і фізичними особами, а також фізичними особами між собою знижена до 50 тис. грн.
  • Під «готівкові» обмеження тепер потрапляють будь-які готівкові розрахунки між підприємствами (ФОП) і фізичними особами (у тому числі по зарплаті, госппотребам та ін.).
  • Якщо платіж здійснюється за допомогою платіжної картки через працюючий «в комплекті» з РРО термінал, то він не підпадає під «готівкові» обмеження.
  • Для фізичних осіб (не ФОП) не передбачено відповідальності за перевищення граничної суми готівкових розрахунків.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі