Доходи фізосіб
Окремі види доходів, де є прив’язка до мінзарплати. У зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати вдвічі зменшено окремі показники «неоподатковуваності», що прив’язані до цього показника. Так, наприклад:
— одна з неоподатковуваних меж за внесками, що сплачуються роботодавцями за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного страхування платника податку, тепер дорівнює 2,5 (а не 5, як було раніше) розміру мінзарплати, установленої законом (у 2017 році — 8000 грн.) (див. п.п. «в» п.п. 164.2.16 ПКУ);
— граничний розмір основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності з цього року дорівнює 25 % (а не 50 %) мінзарплати, установленої на 1 січня звітного року (у 2017 році — 800 грн.) (див. п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ);
— негрошові подарунки тепер не обкладатимуться ПДФО і ВЗ, якщо їх вартість сукупно за місяць не перевищує 25 % (а не 50 %) мінзарплати, установленої на 1 січня звітного податкового року (у 2017 році — 800 грн.) (див. п.п. 165.1.39 ПКУ).
Прощений борг з іпотеки ( п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ). З 01.01.2017 р. фізособи можуть отримати розстрочку зі сплати суми задекларованого податкового зобов’язання, нарахованого на суму боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності за іпотечним кредитом.
Як це працює? Припустимо, що кредитор, який надав фізособі іпотечний кредит, прийняв рішення простити борг (кредит) такої фізособи за договором іпотеки до закінчення строку позовної давності.
Якщо прощена сума не перевищить у 2017 році 800 грн., то вона не потрапить до складу оподатковуваного доходу фізособи на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ. А якщо буде вище за цю величину? Тоді все, що вище 800 грн., перетвориться для фізособи на оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага. Це випливає з абзацу першого п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ.
Про анулювання (прощення) боргу позикодавець повинен проінформувати позичальника (надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення або укласти відповідний договір, або надати повідомлення боржнику особисто під підпис). У цьому випадку ПДФО з такого доходу зобов’язана буде сплатити фізособа-позичальник самостійно за підсумками річного декларування.
Але якщо сума податкового зобов’язання істотна для фізособи, вона зможе скористатися процедурою розстрочки, про яку ми говорили спочатку, і «розтягнути» сплату на три роки, починаючи з року, в якому було задекларовано суму.
Для того, щоб скористатися цим правом, фізособа зобов’язана буде разом з декларацією подати до податкової заяву в довільній формі. У ній слід зазначити суму прощеного кредитором боргу і причини, що призвели до необхідності розстрочки задекларованої суми податкового зобов’язання. До заяви необхідно додати документи, що видані кредитором і підтверджують суму прощеного боргу.
Зауважте, якщо всі умови будуть виконані, суми розстрочених податкових зобов’язань фізособа погашатиме рівними частинами щокварталу (до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня і до 20 грудня) протягом трьох років, починаючи з року, в якому задекларовано податкові зобов’язання. Сплачувати потрібно буде починаючи з кварталу, що настає за кварталом, в якому було подано податківцям перелічені вище документи.
Допомога на лікування і медобслуговування ( п.п. 165.1.19 ПКУ). Завдяки змінам, унесеним до п.п. 165.1.19 ПКУ, з цього року роботодавці можуть надавати неоподатковувану допомогу на лікування/медобслуговування як безпосередньо працівника, так і його члена сім’ї першого ступеня споріднення, дитини, яка перебуває під опікою чи піклуванням цього працівника. Єдина умова для неоподаткування — наявність документів, що підтверджують суму понесених лікувальних витрат.
Цільова благодійна допомога на лікування ( пп. 170.7.4, 170.7.5 ПКУ). Збільшено з 12 до 24 місяців строк, протягом якого отримувач може використовувати цільову благодійну допомогу на лікування без обкладення ПДФО і ВЗ.
Якщо кошти не будуть використані за цільовим призначенням до закінчення цього строку або повернені благодійнику, отримувачу допомоги доведеться включити невикористану суму до складу оподатковуваного доходу і сплатити з неї ПДФО і ВЗ.
Навчання ( п.п. 165.1.21 ПКУ). Скажемо чесно, такого покращення (у хорошому сенсі цього слова) ми не очікували. Тому одразу ділимося новинами.
З 1 січня 2017 року не обкладається ПДФО сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою за здобування освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку при одночасному виконанні двох умов. Перелічимо їх.
Перше — оплата за навчання, підготовку, перепідготовку фізичної особи здійснена вітчизняному вищому або професійно-технічному навчальному закладу.
Друге — сума оплати не перевищує трикратний розмір мінзарплати, установленої законом на 1 січня звітного (податкового) року (у 2017 році — 9600 грн.), за кожен повний або неповний місяць навчання, підготовки або перепідготовки фізособи. Зауважимо, що раніше така неоподатковувана межа дорівнювала розміру доходу, що дає право на ПСП (у 2016 році — 1930 грн.)
Важливо!
Вимогу про обов’язкове укладення договору про трирічний відробіток для необкладення ПДФО відтепер скасовано
Також можна сміливо викинути з пам’яті положення п.п. 165.1.21 ПКУ, що вимагали обкладати ПДФО вартість навчання фізичної особи, якщо така особа припиняла трудові відносини з роботодавцем протягом свого навчання або до закінчення третього календарного року з року, в якому завершується таке навчання. Цих вимог більше немає в п.п. 165.1.21 ПКУ.
Податкова знижка на навчання ( п.п. 166.3.3 ПКУ). Скасовано обмеження за розміром суми, сплаченої за навчання, яку платник податків матиме право включити до складу податкової знижки за підсумками 2017 року (див. п.п. 166.3.3 ПКУ в редакції, що діє з 01.01.2017 р.).
Зазначимо, що до складу податкової знижки, що декларується за підсумками 2016 року, можна включити суму «навчальних» витрат, що не перевищувала 1930 грн. з розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожен повний або неповний місяць навчання протягом такого звітного податкового року.
Вторсировина ( п.п. 165.1.25 ПКУ). Виведено з-під обкладення ПДФО доходи від здавання (продажу) брухту чорних металів (за кодом 7204 УКТ ЗЕД). А от військзбір з таких доходів доведеться сплачувати, як і раніше.
Відрядження ( п. 170.9 ПКУ). За відрядженнями на території України граничну суму неоподатковуваних добових урізали навпіл — до 0,1 мінзарплати на 1 січня. Зроблено це з урахуванням двократного зростання мінзарплати. Тобто
у 2017 році неоподатковуваний розмір добових для відряджень у межах України — 320 грн.
Для закордонвідряджень граничну суму неоподатковуваних добових прив’язали до євро. Чому дорівнює неоподатковувана межа у 2017 році? 80 євро за кожен календарний день закордонвідрядження за офіційним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку на кожен такий день.
Ще один приємний момент за відрядженнями за кордон. Тепер при поїздці до «візової» країни можна не ставити в паспорті відмітки про перетин кордону для визначення суми добових. Проте якщо інших документів, що підтверджують факт перебування за кордоном, у вас не буде, такі відмітки можуть стати для вас рятівною паличкою. Отже, зовсім «забивати» на них не варто.
Щодо документів, що підтверджують «транспортні» витрати у відрядженні, уточнено, що посадковий талон необхідний тільки у випадку, якщо його обов’язковість передбачено правилами перевезення на відповідному виді транспорту.
Продаж транспорту ( ст. 173 ПКУ). Установлено, що в разі оформлення договору відчуження транспортного засобу у присутності посадових осіб органів, що здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів, такі органи виконуватимуть функції податкового агента тільки в частині подання податківцям форми № 1ДФ. Сплачувати ПДФО і військзбір з «продажного» доходу (за необхідності) повинна буде фізособа-продавець самостійно при укладенні договору.
Ставки ПДФО
Сподіваємося, що в недалекому майбутньому буде зменшено ставку ПДФО з 18 % до 9 % для доходів у вигляді дивідендів за акціями, інвестиційними сертифікатами і корпоративними правами, що виплачуються нерезидентами, інститутами спільного інвестування і суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток підприємства. Коли має статися таке зменшення? З дня набуття чинності законом, що визначає правові основи організації та діяльності центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов’язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування і розкриття кримінальних злочинів, об’єктом яких є фінансові інтереси держави та місцевого самоврядування, віднесені до його перебування під слідством відповідно до Кримінально-процесуального кодексу України, та інших осіб, з якими цей орган взаємодіє.
Відзначимо, що, на наш погляд, така відстрочка зниження ставки ПДФО для дивідендів до моменту ліквідації податкової міліції та створення служби фінансових розслідувань сталася в результаті технічної помилки законодавців. В результаті замість п.п. 167.5.3 ПКУ вступили в силу в зміни в п. 168.5 ПКУ (про виключення працівників податкової міліції з числа одержувачів компенсації утриманого ПДФО). Сподіваємося, в найближчому майбутньому законодавці цю помилку виправлять.
Зауважимо, що суб’єкти господарювання — платники податку на прибуток, оподатковують «звичайні» дивіденди за ставкою 5 %. Тут без змін. Інформацію про ставки ПДФО, що застосовуються до окремих видів доходів у 2017 році, див. на с. 44.
Строки сплати ПДФО
Збільшено строки сплати ПДФО у випадку, якщо оподатковуваний дохід:
— надається у негрошовій формі;
— виплачується готівкою з каси податкового агента за рахунок коштів, що не були отримані в банку на ці цілі, а надійшли до каси підприємства, наприклад, як виручка.
У цих випадках ПДФО (і ВЗ, до речі, теж) потрібно буде перераховувати до бюджету протягом трьох банківських днів, що настають за днем такого нарахування (виплати, надання).
Виплата доходів контрагентам-підприємцям
Ваш контрагент — фізособа-підприємець, місцезнаходження або місце проживання якого — тимчасово окупована територія і територія населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення? Тоді з 01.01.2017 р. при нарахуванні (виплаті) йому підприємницького доходу обов’язково утримайте податок на доходи у джерела виплати. Зауважте, система оподаткування, обрана підприємцем, у цьому випадку значення не має.
висновки
- У зв’язку зі зростанням мінімальної зарплати вдвічі зменшено окремі показники «неоподатковуваності», що прив’язані до цього показника.
- Для закордонних відряджень граничну суму неоподатковуваних добових «відв’язали» від гривні. Тепер вона дорівнює 80 євро за кожен календарний день закордонного відрядження за офіційним обмінним курсом гривні до євро, установленим НБУ, з розрахунку на кожен такий день.
- Збільшено строк сплати ПДФО і ВЗ із доходів, що надаються в негрошовій формі, а також виплачуються з виручки, що надійшли до каси підприємства.
