Той факт, що мінімальна зарплата з 01.01.2017 р. зросла вдвічі, порадував не всіх. Ось, наприклад, деяким категоріям громадянам, які до цієї дати користувалися ПСП, у році, що настав, про неї, на жаль, доведеться забути. Чому? Зараз пояснимо.
Порядок застосування старий, обмеження — нові
Відразу попередимо: порядок надання й застосування ПСП, встановлений ст. 169 ПКУ, з 1 січня 2017 року не змінився.
Також зміни не торкнулися категорій осіб, які мають право на ПСП. Зазначимо, що їх умовно можна поділити на тих, хто має право на ПСП «на себе» (див. п.п. 169.1.1, пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3, пп. «а» — «г» п.п. 169.1.4 ПКУ), і на тих, хто користується ПСП «на дітей» (п.п. 169.1.2, пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ).
Як і раніше, скористатися ПСП може працівник, якщо його зарплата, нарахована за місяць, не перевищує граничний розмір доходу, який дає право на ПСП.
Величину такого граничного розміру, як і раніше, визначають розрахунково. Як саме? Помножують розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (ПМПО), установлений на 1 січня звітного податкового року, на 1,4, а потім округлюють здобуте число до найближчих 10 грн. На 1 січня 2017 року ПМПО дорівнює 1600 грн.
Це означає, що,
за загальним правилом, 2017 року претендувати на ПСП можуть громадяни, у яких заробітна плата за місяць не перевищує 2240 грн. (1600 грн. x 1,4)
Виняток із цього правила передбачено для платників податків, що мають право на ПСП «на дітей» (див. п.п. 169.1.2, пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ). Так, для одного з батьків — користувачів «дитячої» пільги граничний розмір доходу, що надає право на ПСП, визначають кратно кількості дітей, на яких надають пільгу (2017 року — 2240 грн. х кількість дітей віком до 18 років). Для другого — у загальному порядку (2240 грн.).
І все було б добре з ПСП, якби не ст. 31 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР. Вона констатує, що розмір заробітної плати працівника за цілком виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (МЗП).
А якщо виявився нижчим? Тоді роботодавець зобов’язаний нарахувати цьому працівникові доплату до рівня МЗП (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 7, с. 5).
Увага! «Трудову» доплату до МЗП включають до складу зарплати працівника. Отже, її суму ви враховуєте під час визначення права працівника на ПСП.
Розмір МЗП з 1 січня 2017 року, як ми сказали вище, встановлено на рівні 3200 грн. Отже, працівникам, які цілком виконали місячну (годинну) норму праці, ПСП «на себе» цього року не належить. Адже зарплата таких працівників (щонайменше 3200 грн.) однозначно вища за граничну суму доходу для ПСП (2240 грн.).
Але засмучуватися особливо не варто. Річ у тім, що сума, на яку з 01.01.2017 р. було підвищено мінзарплату, перевищила можливу економію на ПДФО, яка виникає в разі застосування ПСП до зарплати у 2240 грн.
До речі, про розміри ПСП. Вони також залежать від розміру ПМПО, установленого законом на 1 січня звітного податкового року (п. 169.1 ПКУ). Оскільки розмір ПМПО на 2017 рік дорівнює 1600 грн., розмір ПСП «на себе» цього року становить:
— звичайної (п.п. 169.1.1 ПКУ) — 50 % від розміру ПМПО, тобто 800 грн. (1600 грн. х 0,5);
— підвищеної (пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 ПКУ) — 150 % від звичайної ПСП, тобто 1200 грн. (800 грн. х 1,5);
— максимальної (пп. «а» — «г» п.п. 169.1.4 ПКУ) — 200 % звичайної ПСП, т. е. 1600 грн. (800 грн. х 2).
Розмір ПСП «на дітей»:
— звичайної (п.п. 169.1.2 ПКУ) дорівнює 800 грн. х кількість дітей віком до 18 років;
— підвищеної (пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ) — 1200 грн. х кількість дітей віком до 18 років.
Важливо!
Якщо працівник має право на застосування ПСП за двома й більше підставами, то до його зарплати застосовують одну ПСП на підставі, яка передбачає її найбільший розмір
Виняток — працівники, які утримують двох або більше дітей віком до 18 років, у тому числі дитину-інваліда (дітей-інвалідів). У такому разі ПСП підсумовують (п.п. 169.3.1 ПКУ).
То хто ж цього року може розраховувати на ПСП? Зараз розповімо. А почнемо з ПСП «на себе».
Хто щасливий володар ПСП «на себе»?
Для відповіді на це запитання припустімо, що в разі виконання місячної норми праці працівник має отримати зарплату в сумі 3200 грн. Тоді 2017 року він зможе скористатися ПСП «на себе», якщо він:
1) основний працівник, який за місяць відпрацював 0,7 (3200 грн. х 0,7 = 2240 грн.) або менше від установленої місячної норми робочого часу.
Хто належить до цієї категорії? Працівники, які:
а) працюють на умовах неповного робочого часу (неповного робочого тижня або неповного робочого дня);
б) відпрацювали тільки частину місяця (наприклад, у зв’язку з тим, що були прийняті на роботу не з першого робочого дня (звільнені не останнім робочим днем) місяця, перебували у відпустці без збереження зарплати, були відсутні на роботі через прогули тощо) і при цьому за невідпрацьовану частину місяця їм не нараховували жодної виплати;
в) працюють на повну ставку, але у звітному місяці перебували на лікарняному, який оплачений виходячи з розрахунку 50 (60, 70) % середньої зарплати.
Важливо! Оскільки в перелічених вище випадках працівники не виконали місячну норму праці, їх
фактичну зарплату порівнюють із МЗП, розрахованою пропорційно до виконаної нормі праці
Детальніше про це читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 3, с. 25; № 7, с. 5, № 13. У результаті може виявитися, що загальна сума зарплати за місяць (з урахуванням «трудової» доплати) буде нижчою за граничний розмір доходу, що надає право на ПСП (2240 грн.). Отже, до зарплати працівника можна буде застосувати звичайну ПСП в розмірі 800 грн.;
2) зовнішній сумісник. Працівник працює на благо двох роботодавців? Тоді він має право самостійно вибрати, у кого з них він користуватиметься ПСП. Таким місцем застосування ПСП цілком може виявитися місце роботи за сумісництвом. Головне, щоб розмір зарплати за місяць, що нараховується цим роботодавцем, дозволяв застосувати ПСП.
Цікаво, а як справи з ПСП «на дітей»?
ПСП «на дітей»: що нового?
У чому особливість ПСП «на дітей»? У тому, що право на її застосування мають обидва батьки. Але тільки одному з них граничний розмір доходу, який надає право на цю пільгу, визначають кратно кількості дітей (абзац другий п.п. 169.4.1 ПКУ). Другому — лише на рівні одноразового граничного розміру доходу.
Таким чином, граничний розмір доходу для батьків визначаємо так:
— 2240 грн. х кількість дітей віком до 18 років — для одного з батьків;
— 2240 грн. — для другого з батьків.
Хто з двох батьків скористається правом на визначення граничного розміру зарплати кратно кількості дітей, батьки дитини (дітей) вирішують самостійно
Причому той платник податків, який скористається таким правом, має вказати в заяві про самостійне обрання місця застосування ПСП, що чоловік (дружина) в разі отримання ПСП за місцем своєї роботи не користується правом на збільшення граничного доходу кратно кількості дітей.
Якихось окремих заяв або довідок з місця роботи чоловіка (дружини), які підтверджують, що вони не користуються правом на збільшення розміру доходу кратно кількості дітей, надавати не треба.
Неважко зрозуміти, що той із батьків, який працює і в якого граничний розмір зарплати буде визначений на рівні 2240 грн., зможе претендувати на ПСП «на дітей», тільки якщо його зарплата (з урахуванням «трудової» доплати) за місяць буде менше ніж 2240 грн.
А це за встановленої МЗП на рівні 3200 грн. можливо тільки в разі, якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу. Ну і у виняткових випадках, про які ми говорили вище, при розгляді права працівників на ПСП «на себе».
Інший із батьків, який працює і в якого граничний розмір зарплати буде визначений кратно кількості дітей (2240 грн. x кількість дітей), звичайно ж, знаходиться в більш виграшному становищі.
Так, за наявності двох дітей граничний розмір зарплати, що надає право на ПСП, для нього дорівнюватиме 4480 грн., за наявності трьох дітей — 6720 грн.
Відповідно, у такому разі в того з батьків, хто працює, є шанс, що його нарахована зарплата «впишеться» в цю межу. І він залишиться і цього року щасливим володарем ПСП «на дітей».
Щоправда, батькам, які мають право на підвищену ПСП на одну дитину, не пощастило. Для них граничний розмір доходу, що надає право на ПСП, — 2240 грн.
Розміри ПСП «на дітей» наведемо в табл. 1.
Таблиця 1. Розміри ПСП «на дітей» у 2017 році
| № з/п | Категорія платників податку (норма ПКУ) | Розмір ПСП, грн. | Граничний розмір доходу, який надає право на ПСП, грн. |
| 1. Звичайна ПСП «на дітей» | |||
| 1 | Платник податку, що утримує двох або більше дітей віком до 18 років, — із розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (п.п. 169.1.2) | 800 х кількість дітей віком до 18 років | Для одного з батьків: 2240 х кількість дітей |
| Для другого з батьків: 2240 | |||
| 2. Підвищена ПСП «на дітей» | |||
| 2.1 | Самотня мати (батько)*, удова (удівець) або опікун, піклувальник — із розрахунку на кожну дитину віком до 18 років (п.п. «а» п.п. 169.1.3) | 1200 х кількість дітей віком до 18 років | Для однієї із зазначених осіб: 2240 х кількість дітей |
| Для другої (за наявності): 2240 | |||
| * Для цілей цього пункту самотньою матір’ю (батьком) або опікуном, піклувальником вважаються особи, які на момент застосування ПСП мають дитину (дітей) віком до 18 років і не перебувають у шлюбі, зареєстрованому відповідно до закону (п. 5 Порядку надання документів для застосування ПСП, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227). Під категорію «самотня мати» підпадають: — жінка, що не перебуває в шлюбі й у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблений в установленому порядку за вказівкою матері; — розлучена жінка, з якою залишилися проживати діти після розлучення і яка на момент застосування пільги не перебуває в офіційно зареєстрованому шлюбі. З урахуванням ч. 2 ст. 143 Сімейного кодексу України можна дійти висновку, що самотнім батьком слід вважати чоловіка, який не перебуває в шлюбі й батьківство якого визначено у свідоцтві про народження дитини або визнано за рішенням суду, за умови, що він проживає разом із дитиною окремо від матері дитини. Підтвердити факт проживання разом із дитиною можна довідкою з ЖЕКу, яку слід надати разом з іншими документами на ПСП. | |||
| 2.2 | Особа, що утримує дитину-інваліда (дітей-інвалідів)*, — з розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (п.п. «б» п.п. 169.1.3) | 1200 х кількість дітей віком до 18 років | Для першого з батьків: 2240 х кількість дітей |
| Для другого з батьків: 2240 | |||
| * Податківці наполягають: якщо в працівника двоє або більше дітей, один з яких є інвалідом, то надають дві ПСП: — на дитину-інваліда в підвищеному розмірі (1200 грн.); — на інших дітей (не інвалідів) — у розмірі, встановленому п.п. 169.1.2 ПКУ (800 грн.) — кратно кількості дітей. | |||
Місце застосування ПСП і необхідні документи
ПСП застосовують тільки за одним місцем нарахування (виплати) заробітної плати (п.п. 169.2.1 ПКУ). Тому якщо працівник працює відразу у двох або більше роботодавців, то розраховувати на ПСП він може тільки за одним (!) місцем роботи.
Таке місце працівник вибирає самостійно. Для цього він просто подає заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП одному зі своїх роботодавців.
І якщо працівник, приміром, не користується ПСП за основним місцем роботи, він може подати заяву на її застосування за місцем роботи за сумісництвом. Про це ми вже говорили вище.
Форму такої заяви в нормативних документах ви зараз не знайдете — її просто немає. На практиці за основу беруть форму, яка була обов’язковою ще в докодексний період (була затверджена наказом ДПАУ від 30.09.2003 р. № 461), але заповнюють її зі вказівкою норм ПКУ та інших необхідних реквізитів (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 12, с. 11).
Якщо працівник претендує на отримання ПСП «на дітей» або на ПСП у підвищеному або максимальному розмірі, то разом із заявою про застосування ПСП він має надати роботодавцеві підтвердні документи.
Перелік цих документів ви знайдете в згаданому вище ПСП-Порядку (див. примітку до п. 2.1 табл. 1). Ми ж тут наведемо тільки документи, які слід надати роботодавцям для отримання ПСП на найбільш «популярних» підставах (див. табл. 2 на с. 10).
Таблиця 2. Які документи дають право на ПСП
| Претендент на ПСП | Назва документа |
| Будь-який платник податків, що отримує дохід у вигляді заробітної плати (п.п. 169.1.1 ПКУ)* | Заява про застосування ПСП |
| * Увага! ПСП не застосовують до зарплати, яку платник податків упродовж звітного податкового місяця отримує одночасно з доходами у вигляді грошового або майнового (речового) забезпечення військовослужбовців, що виплачуються з бюджету (п.п. 169.2.3 ПКУ). Тобто «солдати підприємства» права на ПСП не мають. | |
| Платник податку, який утримує двох або більше дітей віком до 18 років (п.п. 169.1.2 ПКУ) | 1. Заява про застосування ПСП. 2. Копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей), або документ, що підтверджує встановлення батьківства, або документи, що підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, у якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну. 3. Копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки або піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник) |
| Самотня мати (батько), удова (удівець) або опікун, піклувальник, які мають дитину (дітей) віком до 18 років (п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 1. Заява про застосування ПСП. 2. Копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей), або документ зі вказівкою відомостей про батька дитини в Книзі реєстрації актів цивільного стану, або документи, що підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, у якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну. 3. Копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки або піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник). 4. Копія свідоцтва про шлюб і свідоцтва про смерть (якщо із заявою звертається вдова або вдівець). 5. Копія паспорта |
| Особа, що утримує дитину-інваліда віком до 18 років (п.п. «б» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 1. Заява про застосування ПСП. 2. Копія свідоцтва (дубліката свідоцтва) про народження дитини (дітей), або документ, що підтверджує встановлення батьківства, або документи, що підтверджують вік дитини (дітей), затверджені відповідним органом країни, у якій іноземна фізична особа — платник податку постійно проживала до прибуття в Україну. 3. Копія рішення органу опіки і піклування про встановлення опіки або піклування (якщо із заявою звертається опікун або піклувальник). 4. Копія пенсійного посвідчення або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність дитини |
| Особа, віднесена до 1 або 2 категорії осіб, постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи (п.п. «в» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 1. Заява про застосування ПСП. 2. Копія посвідчення (дубліката посвідчення) встановленого зразка. 3. Копія Грамоти Президії Верховної Ради УРСР за участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (для осіб, нагороджених такою грамотою) |
| Особа, яка є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом (п.п. «г» п.п. 169.1.3 ПКУ)* | 1. Заява про застосування ПСП. 2. Довідка з навчального закладу про те, що така особа дійсно навчається в цьому навчальному закладі та не отримує стипендію з бюджету |
| * Важливо! Зазначені категорії можуть скористатися ПСП, якщо одночасно із зарплатою вони не отримують доходи у вигляді стипендії, грошового або майнового (речового) забезпечення, які виплачуються з бюджету (п.п. 169.2.3 ПКУ). | |
| Інваліди I або II групи, у тому числі з дитинства, окрім інвалідів, пільгу яким надано Законом № 3551* (п.п. «ґ» п.п. 169.1.3 ПКУ) | 1. Заява про застосування ПСП. 2. Копія пенсійного посвідчення** або посвідчення одержувача державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, яке містить запис про інвалідність, або довідки до акта огляду МСЕК |
| * Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.93 р. № 3551-XII. До речі, особи, які набули статусу учасника бойових дій за участь в АТО, або, ще гірше, інвалідність, на жаль, права на ПСП за «ветеранським» Законом № 3551 не мають. Річ у тому, що вони воювали на території не інших держав, а нашої країни. ** Періодичність надання відповідає встановленим Мінохоронздоров’я термінам перегляду таких документів. | |
Увага! Щорічне подання заяви про застосування ПСП, якщо підстава для її застосування залишається незмінною, не потрібне. Тому якщо в період дії ПКУ працівник уже подав заяву про застосування ПСП роботодавцеві і 2017 року в нього не виникло права на ПСП на іншій підставі, відмінній від того, яке було зазначене в такій заяві, то подавати цього року нову заяву не треба.
Цікаво, а чи потрібно громадянинові у 2017-му писати заяву про відмову від ПСП, якщо через збільшення розміру МЗП пільга йому тепер не належить? Вважаємо, що ні. Пояснимо чому.
Упродовж року працівник може перейти на неповний робочий час, захворіти, піти у відпустку «за свій рахунок» або, нарешті, прогуляти роботу. У зв’язку з цим його заробітна плата в якісь із місяців, навіть з урахуванням МЗП-межі, цілком може вписатися в рамки доходу, що надає право на застосування ПСП. Тут і згодиться вже наявна заява.
Ось такі новини нас із вами чекають цього року в плані застосування ПСП.
висновки
- Працівникам, які цілком виконали місячну (годинну) норму праці, ПСП «на себе» цього року не належить.
- Розмір звичайної ПСП «на себе» у 2017 році становить 800 грн.
- У загальному випадку шанс скористатися ПСП «на себе» є в основних працівників, які за місяць відпрацювали 0,7 (3200 грн. х 0,7 = 2240 грн.) або менше від установленої місячної норми робочого часу, а також у працівників — зовнішніх сумісників.
