Пояснимо, у зв’язку з чим виникло питання.
Пунктом 2 ч. 4 ст. 19 і ч. 2 ст. 26 Закону № 1105* визначено: сума допомоги по вагітності та пологах основної працівниці з розрахунку на місяць не може бути менша, ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на момент настання страхового випадку.
* Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Для виконання цієї вимоги страхувальники зобов’язані:
по-перше, розрахувати середньоденну зарплату виходячи з фактичної зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді;
по-друге, обчислити суму мінімальної середньоденної зарплати, розділивши розмір мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку, на 30,44 (середньомісячна кількість календарних днів);
по-третє, порівняти ці величини. Якщо сума фактичної середньоденної зарплати виявиться нижче мінімальної середньоденної (як у ситуації, описаній у запитанні),
період відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами необхідно оплатити виходячи з мінімальної середньоденної зарплати
Що і зробила наша читачка.
Причому, якщо в повних місяцях відпустки у зв’язку з вагітністю і пологами сума декретних основної працівниці виявиться нижче мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку, необхідно здійснити в цих місяцях** доплату до розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку, і відповідно збільшити суму допомоги по вагітності і пологах (див. лист Мінсоцполітики від 23.06.2016 р. № 215/18/99-16).
** Це місяці з кількістю календарних днів 30 (лютий — 28/29).
Як бачите, у вказаних нормах йдеться про розмір мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку (тобто на дату, з якої згідно з листком непрацездатності у працівниці виникає право на відпустку у зв’язку з вагітністю і пологами). Тому якщо в подальшому мінзарплата «виросте», перераховувати і доплачувати працівниці суму допомоги до нового розміру мінзарплати не треба.
Йдемо далі. Працівниця в січні 2017 року не відпрацювала жодного дня, оскільки знаходилася у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами. Отже, навіть якщо сума доходу за цей місяць виявиться нижче мінзарплати, розраховувати і доплачувати їй «трудову» доплату до 3200 грн. не потрібно.
А що з ЄСВ? А ось тут якраз потрібно-потрібно! ☺ Працівниці, для якої це місце роботи є основним, за січень 2017 року був нарахований дохід (декретні), який входить до бази справляння ЄСВ. Тому роботодавець зобов’язаний провести порівняльні розрахунки, щоб виконати вимоги про сплату ЄСВ з «мінімалки». Якщо база справляння ЄСВ за січень 2017 року виявиться нижче мінзарплати, встановленої на цей місяць (3200 грн.), на різницю між цими двома величинами необхідно донарахувати ЄСВ.
Різницю відображайте в Звіті з ЄСВ, сформованому за той місяць, по якому здійснюєте порівняльні розрахунки. На відміну від сум допомоги по вагітності і пологах наперед відображати різниці між базами нарахування ЄСВ і «мінімалкою», на які донараховуватимете ЄСВ, не треба! Усе робите місяць в місяць.
