* Див. на сайті ДФСУ (zir.sfs.gov.ua) у розділі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс».
висновок документа
Якщо продавцю товару надходять кошти від перевізника як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно, така компенсація включається до бази оподаткування ПДВ
Податківці вкотре торкнулися теми, яку ми вже неодноразово висвітлювали (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 19, № 27, с. 31). Підприємство відвантажило покупцю товар, який під час перевезення був пошкоджений або знищений з вини перевізника. У зв’язку із цим продавець затребував у перевізника компенсацію, яку і отримав на свій рахунок.
У коментованій консультації податківці визнають, що у випадку пошкодження (знищення) товарів під час перевезення з вини перевізника продавець має право зменшити податкові зобов’язання (ПЗ), відображені при відвантаженні товарів, через розрахунок коригування (РК). Такий РК буде зменшуючим, і зареєструвати його в ЄРПН має покупець. Бо ж саме він фактично отримає меншу кількість товару. Зазначений висновок є справедливим для ситуації, коли першою подією було відвантаження.
Водночас із позитивом з уст податківців вкотре звучить нічим не обґрунтований негатив. Вони знову наголошують на тому, що відшкодування збитків продавцю (компенсація, отримана від перевізника) має оподатковуватися ПДВ, не називаючи, втім, жодних законодавчих підстав для такого підходу.
На нашу думку, таких підстав не існує, адже немає постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ. Перевізник не придбаває у продавця пошкоджені (знищені) товари, а тільки компенсує їхню вартість. І він не відображав податковий кредит при перерахуванні компенсації. Тож вимога нараховувати ПЗ за фактом отримання компенсації нічим не обґрунтована. Про це ви вже знаєте із вищезгаданих публікацій.
Однак, незважаючи на відсутність законодавчих аргументів, податківці наполягають на оподаткуванні компенсації ПДВ. Ба, більше: схоже, що зазначений підхід до ПДВ-обліку компенсації, отриманої як відшкодування пошкоджених (знищених) активів підприємства, став загальною тенденцією роз’яснень фіскалів. Зокрема, у консультації щодо компенсації, отриманої не від перевізника, а від безпосередньо контрагента (див. БЗ 101.07), податківці займають аналогічну позицію.
Рішуче заперечуємо проти такого підходу. Але вважаємо, що продавцю доведеться нараховувати ПЗ на іншій підставі — згідно з п. 198.5 ПКУ у зв’язку із використанням пошкоджених (знищених) під час перевезення товарів не у господарській діяльності. І скласти зведену податкову накладну із типом причини «13» не пізніше останнього дня місяця, у якому відбулося пошкодження або знищення товарів при їх перевезенні.
Зауважте: податківці розглядають ситуацію, коли продавець мав передати ризики на товар при доставці товару покупцю (наприклад, умови DDP Інкотермс) і власне відповідав за товар під час перевезення. Тож на момент пошкодження (знищення) товари, що перевозяться, йому усе ще належали. За таких умов право зменшити ПЗ виглядає цілком логічним і обґрунтованим.
Якщо ж продавець передав ризики на товар при передачі товару перевізнику (наприклад, умови СРТ Інкотермс), на момент пошкодження або знищення товарів продавець вже не несе ризиків, пов’язаних із ними. Тобто на цей момент товар для продавця уже вважається поставленим. Як обліковувати компенсацію у такому разі, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 13, с. 19.
Враховуючи вищезазначене, рекомендуємо коментовану консультацію фіскалів узяти до уваги, але користуватися нею обережно, ретельно виписуючи у договорах між продавцем і покупцем умови постачання і момент передачі ризиків на товари, а у договорах між продавцем і перевізником — порядок отримання компенсації.
