Нагадаємо: нарахована працівнику заробітна плата за повністю виконану місячну (годинну) норму праці має бути не нижче за законодавчо встановлений розмір МЗП. Причому для працівників, які отримують місячний оклад, мінімальною державною гарантією є виплата зарплати не менше МЗП, установленої в місячному розмірі, а для працівників з погодинною оплатою (годинними тарифними ставками) — МЗП в погодинному розмірі. Таке роз’яснення надало Мінсоцполітики в листі від 20.03.2017 р. № 766/0/101-17/28.
Якщо заробіток нижчий, роботодавець зобов’язаний здійснити доплату до рівня МЗП* (п. 31 Закону про оплату праці).
* Які виплати при цьому не включають до зарплати для порівняння з МЗП, див. на с. 6.
Крім того, на МЗП роботодавці в загальному випадку повинні рівнятися і при нарахуванні ЄСВ (див. с. 65). Так, якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру МЗП, установленої законом на місяць, за який отримано дохід, суму ЄСВ розраховують як добуток МЗП за цей місяць і ставки ЄСВ (ч. 5 ст. 8 Закону № 2464). Тобто в такій ситуації базу нарахування ЄСВ фактично потрібно дотягувати до рівня МЗП.
Відчути різницю між цими двома вимогами вам допоможе зведена таблиця. У ній, залежно від категорії працівників, відпрацьованого ними часу і нарахованих їм виплат, ви знайдете відповіді на два важливі запитання: чи потрібно здійснювати «трудову» доплату до МЗП і з якої суми сплачувати ЄСВ.
«Трудова» і ЄСВ-доплата: коли яка
| Доплата до МЗП згідно з КЗпП | Сплата ЄСВ з МЗП |
| Основні працівники — неінваліди, повний робочий час, відпрацьовано весь місяць (виконано місячну норму праці) | |
| ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, здійснюємо доплату до МЗП | ТАК. Якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП |
| Приклад 1. Згідно із штатним розписом оклад працівника дорівнює 2800 грн. Червень 2017 року працівник відпрацював повністю. За підсумками місяця йому нараховано премію в сумі 280 грн. «Трудова» доплата. Загальна сума зарплати працівника за червень 2017 року, розрахована відповідно до умов трудового договору, дорівнює 3080 грн. (2800 грн. + 280 грн.), що нижче місячного розміру МЗП (3200 грн.). Тому проводимо доплату до рівня МЗП у сумі 120 грн. (3200 грн. - 3080 грн.). Загальна сума зарплати, що має бути нарахована працівнику за червень 2017 року: 2800 грн. + 280 грн. + 120 грн. = 3200 грн. ЄСВ. Оскільки сума зарплати з урахуванням «трудової» доплати не нижче МЗП, нараховуємо ЄСВ на фактичну базу нарахування внеску: 3200 грн. х 22 % : 100 % = 704 грн. Приклад 2. На підприємстві встановлено 40-годинний робочий тиждень. Годинна тарифна ставка працівника становить 15 грн. Оплата праці — погодинна. Премій, надбавок немає. Працівник виконав місячну норму праці за червень 2017 року (159 год.). «Трудова» доплата. Місячний заробіток працівника за червень становив 2385 грн. (15 грн. х 159 год.). Розрахуємо щодо цього працівника мінімальний розмір зарплати, нижче за який не може бути нараховано зарплату за виконану ним місячну норму праці: 19,34 грн./год. х 159 год. = 3075,06 грн., | |
| де 19,34 — МЗП у погодинному розмірі, установлена на 2017 рік. Урахуйте: цю величину використовують для розрахунку МЗП за місяць працівникам, яким установлено погодинну оплату праці. Фактична зарплата працівника, розрахована виходячи з умов трудового договору (2385 грн.), нижче МЗП, розрахованої на червень виходячи з виконаної норми праці (3075,06 грн.). Визначимо суму «трудової» доплати до МЗП: 3075,06 грн. - 2385 грн. = 690,06 грн. Таким чином, зарплата працівника за червень 2017 року дорівнює 3075,06 грн. При цьому порівнювати заробіток з МЗП, установленої в місячному розмірі, не потрібно, оскільки праця працівника оплачується виходячи з годинної тарифної ставки. ЄСВ. Сума зарплати з урахуванням «трудової» доплати до МЗП (3075,06 грн.) нижче МЗП у місячному розмірі (3200 грн.). Тому на різницю між цими двома величинами (124,94 грн.) доведеться донарахувати ЄСВ. Сума ЄСВ дорівнює: (3075,06 грн. х 22 % : 100 %) + (124,94 грн. х 22 % : 100 %) = 704 грн. | |
| Основні працівники — інваліди, працевлаштовані в юросіб, повний робочий час, відпрацьовано весь місяць (виконано місячну норму праці) | |
| ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, здійснюємо доплату до суми МЗП (див. приклади 1 і 2) | НІ. ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ |
| Основні працівники — неінваліди, неповний робочий час, відпрацьовано весь місяць | |
| ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, розрахованої з урахуванням зайнятості працівника, здійснюємо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами | ТАК. Якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП |
| Приклад 3. Працівник, для якого це місце роботи є основним, працює на 0,5 ставки. Заробітна плата за фактично відпрацьований час у червні 2017 року — 1500 грн. «Трудова» доплата. Оскільки працівник працює на 0,5 ставки, то й мінзарплатну межу для нього розраховуватимемо з урахуванням його зайнятості: 3200 грн. х 0,5 = 1600 грн. Величина цієї межі (1600 грн.) вища за зарплату, розраховану виходячи з умов оплати праці, установлених на підприємстві (1500 грн.). Отже, необхідно нарахувати «трудову» доплату в сумі 100 грн. Загальна сума зарплати за червень 2017 року — 1600 грн. ЄСВ. Оскільки зарплата за місяць (1600 грн.) нижче МЗП (3200 грн.), на різницю (1600 грн.) необхідно донарахувати ЄСВ. Тобто щодо цього працівника загальна сума ЄСВ за червень 2017 року становитиме: 1600 грн. х 22 % : 100 % + 1600 грн. х 22 % : 100 % = 704 грн. | |
| Основні працівники — інваліди, працевлаштовані в юросіб, неповний робочий час, відпрацьовано весь місяць | |
| ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, розрахованої з урахуванням зайнятості працівника (див. приклад 3), здійснюємо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами | НІ. ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ (див. лист ДФСУ від 06.04.2017 р. № 7121/6/99-99-13-02-03-15) |
| Основні працівники — інваліди, працевлаштовані у підприємців, місяць відпрацьовано повністю | |
| ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, розрахованої з урахуванням зайнятості працівника і пропорційно відпрацьованому часу, здійснюємо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами (див. приклади 1 — 3) | ТАК. Якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП (див. приклади 1 — 3). Причина — на заробітну плату працівників-інвалідів підприємці нараховують ЄСВ за загальною ставкою 22 %, а не за пільговою 8,41 % |
| Зовнішній сумісник, відпрацьовано весь місяць | |
| ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, розрахованої з урахуванням зайнятості працівника (див. приклад 3), здійснюємо доплату до суми МЗП | НІ. ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ (абзац третій ч. 5 ст. 8 Закону № 2464) |
| Внутрішній сумісник (неінвалід), відпрацьовано весь місяць | |
| ТАК. Причому порівняльні розрахунки слід проводити за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом окремо. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, розрахованої з урахуванням зайнятості працівника, здійснюємо «трудову» доплату до суми МЗП, розрахованої окремо за основним місцем роботи і окремо за сумісництвом з обліком зайнятості за кожною з посад | ТАК. Причому з розміром МЗП слід порівнювати загальну суму доходу, нарахованого як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом, на який нараховується ЄСВ (див. лист ДФСУ від 29.01.2016 р. № 1394/5/99-99-17-03-03-16) |
| Приклад 4. Працівник — внутрішній сумісник. На основній посаді він працює на 0,75 ставки, а за внутрішнім сумісництвом — на 0,15 ставки. Заробітна плата за фактично відпрацьований час у червні за основною посадою — 2325 грн., за сумісництвом — 450 грн. «Трудова» доплата. Розрахуємо мінзарплатну межу з урахуванням зайнятості працівника: — за основним місцем роботи: 3200 грн. х 0,75 = 2400 грн.; — за місцем роботи за внутрішнім сумісництвом: 3200 грн. х 0,15 = 480 грн. Як бачите, і за основним місцем роботи, і за внутрішнім сумісництвом фактична зарплата працівника нижча за мінзарплатну межу, розраховану з урахуванням його зайнятості. Тому працівнику буде нараховано «трудову» доплату за основним місцем роботи в сумі 75 грн. (2400 грн. - 2325 грн.) і за сумісництвом — 30 грн. (480 грн. - 450 грн.). Таким чином, сума зарплати, нарахованої працівнику за червень 2017 року: — за основним місцем роботи дорівнюватиме 2400 грн.; — за місцем роботи за сумісництвом — 480 грн. ЄСВ. Оскільки працівник — внутрішній сумісник, з розміром МЗП (3200 грн.) порівнюємо загальну суму зарплати, нарахованої йому цим роботодавцем як за основним місцем роботи, так і за внутрішнім сумісництвом. Її величина дорівнює 2880 грн. (2400 грн. + 480 грн.). Оскільки вона менше МЗП (3200 грн.), на різницю між цими двома величинами (320 грн.) доведеться донараховувати ЄСВ. Таким чином, щодо цього працівника загальна сума ЄСВ за червень 2017 року становитиме: 2880 грн. х 22 % : 100 % + 320 грн. х 22 % : 100 % = 704 грн. | |
| Основні працівники (неінваліди), місяць відпрацьовано не повністю у зв’язку з хворобою, відпусткою | |
| ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, розрахованої з урахуванням зайнятості працівника і пропорційно відпрацьованому часу, здійснюємо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами | ТАК. Якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП |
| Приклад 5. Працівник перебував у щорічній відпустці з 13 по 20 червня 2017 року. Заробітна плата за фактично відпрацьовані 14 днів — 2100 грн., відпускні — 759,44 грн., премія до ювілейної дати — 2000 грн. Облік робочого часу — у днях. «Трудова» доплата. У порівняльних розрахунках бере участь тільки зарплата за фактично відпрацьований час. Відпускні та премію до ювілейної дати відкидаємо. Мінзарплатна межа за працівником становитиме: 3200 грн. : 20 роб. дн. х 14 роб. дн. = 2240 грн., де 20 — кількість робочих днів у червні 2017 року згідно з графіком роботи підприємства; 14 — кількість фактично відпрацьованих працівником днів у червні. Зарплата працівника за фактично відпрацьований час виходячи з умов оплати праці, установлених трудовим договором (2100 грн.), нижче за суму зарплати, розрахованої виходячи з рівня МЗП за відпрацьовані дні червня (2240 грн.). Тому розраховуємо і проводимо доплату до її рівня. Розмір «трудової» доплати дорівнює: 2240 грн. - 2100 грн. = 140 грн. Загальна сума доходу, нарахована працівнику за червень, дорівнює: 2100 грн. + 140 грн. + 759,44 грн. + 2000 грн. = 4999,44 грн. ЄСВ. База нарахування ЄСВ, визначена щодо працівника (4999,44 грн.), вище МЗП (3200 грн.). Тому ЄСВ справляємо з фактичної бази нарахування ЄСВ. Сума внеску дорівнює: 4999,44 грн. х 22 % : 100 % = 1099,88 грн. | |
| Основні працівники та сумісники, місяць відпрацьовано не повністю у зв’язку з прийняттям/звільненням | |
| ТАК. Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше МЗП, розрахованої з урахуванням зайнятості працівника і пропорційно відпрацьованому часу, здійснюємо «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами | НІ. ЄСВ розраховуємо виходячи з фактичної бази нарахування ЄСВ (див. лист ДФСУ від 29.01.2016 р. № 1394/5/99-99-17-03-03-16) |
| У звітному місяці дохід працівнику не нараховувався, немає жодного відпрацьованого дня (години) | |
| НІ. Нараховувати МЗП не потрібно, оскільки немає жодного відпрацьованого дня (години) | НІ. Відсутня база нарахування ЄСВ |
| Працівник-інвалід, працевлаштований у юрособи, та/або зовнішній сумісник у звітному місяці не відпрацював жодного дня (години), але нараховано відпускні, лікарняні (допомогу по вагітності та пологах) | |
| НІ. Доплачувати до МЗП не потрібно, оскільки у звітному місяці не відпрацьовано жодного дня (години) | НІ. ЄСВ розраховуємо виходячи з фактичної бази нарахування ЄСВ |
| Основний працівник — неінвалід, працевлаштований у юрособи, або основний працівник, який працює в підприємця, у звітному місяці не відпрацював жодного дня (години), але нараховані (або на цей місяць припадають) відпускні, лікарняні (допомога по вагітності та пологах) | |
| НІ. Доплачувати до МЗП не потрібно. Адже у звітному місяці не відпрацьовано жодного дня (години) | ТАК. Якщо база нарахування ЄСВ менше МЗП, ЄСВ сплачуємо з МЗП |
