Право власності є правом особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 ЦКУ). Власнику належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦКУ). Саме власник несе ризик випадкового знищення та пошкодження (псування) майна, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 323 ЦКУ).
У загальному випадку право власності переходить до набувача майна за договором з моменту передачі такого майна (ч. 1 ст. 334 ЦКУ)
При цьому передачею майна вважається його вручення набувачеві або перевізникові, організації зв’язку тощо для відправлення або пересилання набувачеві (якщо майно відчужується без зобов’язання доставки). До передачі майна прирівнюють також вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Цікаво, що в самому договорі сторони можуть застерегти інший момент переходу права власності. Скажімо, можна передбачити, що право власності на річ переходить тільки після повного розрахунку за договором.
Якщо договір, за яким передається майно, підлягає нотаріальному посвідченню, право власності у нового власника виникне не раніше, ніж договір буде нотаріально посвідчено. При цьому сторони можуть зазначити в договорі пізніший момент переходу права власності на майно, що передається.
В окремих випадках законодавець установлює особливі правила визначення моменту переходу права власності, від якого сторони не можуть відхилитися. Так, якщо йдеться про придбання об’єкта нерухомості, то право власності у нового власника виникне тільки з моменту державної реєстрації такого права.
Наведемо пам’ятку про момент переходу права власності в таблиці нижче.
Момент переходу права власності на майно, що передається
| № з/п | Вид майна | Момент переходу права власності | Нормативний акт |
| 1 | Майно, що передається за договором | З моменту передачі майна особі, яка придбаває його за договором | |
| Це правило діє тільки в разі передачі права власності за договором (а не, наприклад, у порядку спадкоємства, виконання рішення суду або отримання майна через пряму вказівку закону) і тільки за умови відсутності спеціального застереження про інший момент переходу права власності в самому договорі або в нормативно-правових актах. Найпоширеніші види договорів, за якими може передаватися право власності, — договір купівлі-продажу (поставки), договір дарування. | |||
| 2 | Майно, що передається за договором із спеціальним застереженням про момент переходу права власності | З моменту, зазначеного сторонами в договорі | |
| У договорі може бути обумовлено, що право власності на майно переходить з моменту укладення договору, або з моменту повної оплати його вартості, або через певний проміжок часу після фактичного передання тощо. У таких випадках виникає часовий розрив між моментом передання майна набувачу і моментом переходу права власності. Це може дати підстави податківцям стверджувати, що в зазначений період майно використовувалося безоплатно. У зв’язку з цим до договору доцільно включити умову про те, що майно не використовуватиметься його набувачем до переходу права власності. Другий варіант — застерегти окрему оплату за період використання майна до моменту переходу права власності на нього. | |||
| 3 | Майно, що передається за бартерним договором | Одночасно в обох сторін договору після виконання зобов’язань з передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом | Ч. 4 ст. 715 ЦКУ |
| 4 | Майно, яке передається за договором, що підлягає нотаріальному посвідченню | З моменту, обумовленого в договорі, але не раніше нотаріального посвідчення договору або набуття чинності рішенням суду про визнання дійсним договору, не посвідченого нотаріально | |
| Це правило діє у разі, коли законодавством не встановлено інший момент переходу права власності на окремі види майна. | |||
| 5 | Об’єкти нерухомості | З моменту державної реєстрації права власності | |
| Об’єктами нерухомості вважають земельні ділянки та об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення і зміни їх призначення. | |||
| 6 | Земельні ділянки | З моменту державної реєстрації права власності | Ст. 125 ЗКУ |
| Договори купівлі-продажу, міни, дарування земельної ділянки, як і інших об’єктів нерухомості, підлягають нотаріальному посвідченню. Проте через пряму норму право власності на земельну ділянку виникне тільки з моменту державної реєстрації такого права. | |||
| 7 | Об’єкти незавершеного будівництва, права на які підлягають держреєстрації | З моменту державної реєстрації права власності на об’єкт незавершеного будівництва | |
| 8 | Майнові права | З моменту, зазначеного в договорі, якщо спеціальне правило переходу майнових прав не встановлено законом | |
| 9 | Цінні папери | Права на цінний папір і права за цінним папером на пред’явника, який існує: — у документарній формі в паперовому вигляді, переходять шляхом вручення такого цінного паперу іншій особі; — у документарній формі як електронний документ, переходять у порядку, визначеному НБУ — для фінансових банківських векселів і КМУ — для фінансових казначейських векселів; — у бездокументній формі, переходять у порядку, визначеному для переходу прав на іменні цінні папери. Права на іменний цінний папір і права за іменним цінним папером переходять до іншої особи в порядку, установленому законодавством про депозитарну систему України, тобто в момент здійснення облікового запису на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі. Право власності на ордерний цінний папір переходить іншій особі шляхом здійснення на ньому передавального запису (індосаменту) | Ст. 4 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV |
