* Затверджений постановою КМУ від 04.07.2017 р. № 485.
Але спершу уявимо собі не найприємнішу, але досить поширену ☹ ситуацію: вам зупинили реєстрацію ПН/РК. Як вирішити цю проблему?
У вас два шляхи:
1) ви йдете до суду (якщо під Критерії № 567** зовсім не повинні були потрапляти)
** Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинки реєстрації ПН/РК в ЄРНН, затверджені наказом Мінфіну від 13.06.2017 р.
або
2) звертаєтеся в комісію ДФС, про яку йде мова в пп. 201.16.2, 201.16.3 ПКУ (про те, як їй подати «розблокуючі» документи, читайте на с. 5).
Якщо ж ви захочете оскаржити зупинення реєстрації ПН/РК безпосередньо в ДФСУ (оминувши вищезгадану комісію), то, скоріш за все, це у вас не вийде. Річ у тім, що загальний порядок оскарження рішень (п. 56.3 ПКУ) передбачає подання скарги у вищий орган. Відповідає за ведення ЄРПН ДФСУ, а саме ЄРПН в автоматичному режимі «приймає рішення» про зупинку реєстрації «підозрілої» ПН/РК. Виходить, що не про який вищий орган говорити не доводиться. Відповідно і скаргу подати нікуди. Крім того, «волинка» з розглядом подібної скарги може затягнутися на чималий час (від 20 до 60 днів).
Тому все ж таки доведеться вплутатися в процедури, передбачені п. 201.16 ПКУ і наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567. Тобто подати на розгляд комісії ДФС певний перелік первинних документів та/або пояснення з приводу операції, за якою була зупинена реєстрація ПН/РК.
Далі події можуть розвиватися таким чином. Комісія ДФС:
— приймає рішення на вашу користь, і спірна ПН/РК реєструється в ЄРПН,
або
— відмовляє в реєстрації ПН.
Зрозуміло, версія з реєстрацією ПН/РК в ЄРПН не викликає запитань. Можна видихнути і жити до наступного такого інциденту (якого ми вам, звичайно, бажаємо уникнути).
А ось що робити, якщо Фортуна обернулася до вас спиною? Тут, знову ж таки, у вас один із двох варіантів:
1) суд;
2) адміністративне оскарження рішення (тобто звернення в ДФСУ відповідно до Порядку № 485).
Декілька слів скажемо про судовий порядок оскарження.
По-перше, звертатися слід до окружного адміністративного суду. До того ж, вам надається можливість вибрати місце подання позову. Чи ви звертаєтеся за місцем вашої реєстрації (місцезнаходженням — для юросіб), або вирушаєте в Київ, за місцезнаходженням відповідача (тобто ДФСУ) (ч. 2 ст. 19 КАСУ).
По-друге, складаючи позов, логічніше буде сформулювати дві вимоги:
1) визнати рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРНН незаконним;
2) зареєструвати спірну(і) ПН/РК в ЄРПН (законність цієї вимоги, на наш погляд, підтверджується положеннями п. «б» п.п. 201.16.4 ПКУ про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН з моменту набуття чинності рішенням суду про таку реєстрацію і ст. 162 КАСУ, за якою суд може прийняти будь-яке рішення, що забезпечує відновлення порушених прав платника податків).
По-третє, якщо ви як продавець подаєте позов, то покупця необхідно залучати як третю особу. Причина: ваш контрагент через незаконне рішення втрачає податковий кредит, що і є порушенням його прав.
Взагалі-то, на наш погляд, покупець може звернутися з подібним позовом сам. Адже його права безпосередньо порушені подібною витівкою ДФС. А це цілком вписується в положення КАСУ (ст. 2 і 6). Особливо це стосується випадків, коли, отримавши відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, продавець просто «відморозився».
Проте суди, швидше за все, в захваті від подібного позову не будуть. Адже за загальним правилом до суду має право звертатися особа, відносно якої було винесено незаконну ухвалу. А таким вважається продавець. Якщо ж ви вибираєте «адміністративний шлях», то тут у гру вступає Порядок № 485. Про нього далі і піде мова.
Тонкощі подання
Один із нюансів стосується органу, який розглядатиме вашу скаргу. Оспорювати відмову в реєстрації доведеться безпосередньо в ДФСУ.
Що зі строками подання? Тут правила ті ж, що і для інших «гнівних звернень». Скарги подаються впродовж 10 календарних днів після отримання платником податків рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.
Зверніть увагу:
строки для подання відлічуються з дня отримання вами відмови, а не з дня, коли ця відмова була надіслана ДФСУ
Останній день строку припадає на вихідний або святковий день? Тоді останнім днем такого строку вважається перший робочий день, що йде за вихідним або святковим днем.
Важливий момент! Строк подання скарги може бути продовжений за правилами і на підставах, визначених п. 102.6 ПКУ.
По-перше, граничні строки подовжуються керівником (його заступником або уповноваженою особою) за письмовим запитом платника податків. Оскільки в нашому випадку рішення, що стосуються блокування ПН/РК, приймає вищий податковий орган, то і письмову заяву про продовження строків треба подавати до ДФСУ.
По-друге, підставами* для продовження стануть випадки, передбачені п. 102.6 ПКУ. Цитувати їх не будемо. Скажемо про найцікавіші: (а) платник податків був за межами України або (б) мав обмеження свободи пересування у зв’язку з ув’язненням або полоном на території інших держав або внаслідок інших «форс-мажорних» обставин, підтверджених документально. Сюди можна включити і ситуацію з АТО**.
* Повний перелік підстав див. в п. 102.6 ПКУ.
** Ця підстава працюватиме, якщо у вас буде сертифікат Торгово-промислової палати України або регіональної торгово-промислової палати про підтвердження форс-мажору на період для оскарження.
Скарга складається виключно у письмовій формі і подається платником податків особисто або через представника безпосередньо до ДФСУ, або надсилається поштою.
Подали документ безпосередньо до ДФС, отже, дата подання — це дата на штемпелі канцелярії (служби діловодства ДФС). Скаргу ви направили поштою? Датою подання буде дата отримання поштовим відділенням від вас відповідного поштового відправлення (вказується в чеку, який відділення зв’язку видає вам у момент оплати поштових послуг).
До речі, головна фіскальна служба не має права відмовити в реєстрації скарги.
Ще один важливий момент — вимоги до «внутрішнього наповнення» вашого звернення. Воно, зокрема, повинне містити наступні дані:
1) найменування або П. І. Б. платника-скаржника, його податкову адресу;
2) податковий номер або серію (за наявності***) і номер паспорта (для ФОП, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за його серією (за наявності) і номером);
*** Цим положенням Кабмін адаптував норму під ID-паспорт. Адже він серії не має.
3) реквізити оскаржуваного рішення комісії ДФСУ;
4) інформацію про причину незгоди платника податків з рішенням комісії ДФСУ;
5) дані про оскарження рішення комісії ДФСУ в суді. Пункт досить дивний. Який платник податків при повному розумі і твердій пам’яті таке писатиме? Адже це пряма дорога до відмови в задоволенні скарги (п. 6 Порядку № 485);
6) вимоги платника податків, який подає скаргу. Тобто ви повинні написати, мовляв, вимагаємо задовольнити скаргу, відмінити рішення комісії ДФСУ про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН і зареєструвати ПН/РК (із зазначенням реквізитів кожної);
7) адресу, на яку необхідно надіслати рішення, прийняте за результатами розгляду скарги. Якщо ви забули в скарзі вказати адресу, на яку хочете отримати рішення комісії про результати її розгляду, відповідь буде спрямована на вашу податкову адресу (тобто вказану в ЄДР*).
* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців і громадських формувань.
Порядок № 485 надає вам право доповнювати свою скаргу поясненнями і копіями документів, які підтверджують інформацію, вказану в ПН/РК. Копії завіряються у встановленому законом порядку (нотаріально або підписом і печаткою директора підприємства/ФОП).
По суті, ситуація схожа із «визволенням» заблокованої ПН. Єдина відмінність — ви подаєте підтвердні документи виключно в паперовому вигляді. Ніяких електронних форм. Але такий обмін, як ви розумієте, займе значно більше часу.
ДФСУ на розгляд дається 10 календарних днів з моменту отримання нею скарги
Майте на увазі: рішення комісії ДФСУ про оскарження відмови в реєстрації ПН/РК в ЄРПН не підлягають подальшому адміністративному оскарженню. У цій ситуації вам знову ж таки пряма дорога до суду.
Що у результаті?
За результатами розгляду скарги ДФСУ може: (а) задовольнити скаргу і відмінити рішення комісії ДФС; (б) залишити скаргу без задоволення, а рішення комісії — без змін; (в) залишити скаргу без розгляду (тільки у разі відмови платника податків від скарги).
Важливий момент! Якщо мотивоване рішення з приводу скарги не надсилається платникові податків впродовж строку, визначеного п. 56.23 ПКУ, то така скарга вважається задоволеною в повному обсязі на користь платника податків з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 16 Порядку № 485).
Тут зауважимо декілька важливих моментів:
По-перше, враховується не дата отримання вами рішення про результати розгляду скарги, а дата, коли податківці це рішення надіслали.
По-друге, п.п. 56.23.4 ПКУ, на який також посилається п. 16 Порядку № 485, сформульований невдало. Законодавець встановив «10-денний» термін для направлення рішення з результатами розгляду скарги, але не вказав, в яких днях його необхідно відлічувати (календарних або робочих) і з якої дати треба починати. Звісно, цей момент завадить і без того проблемному «пільговому» задоволенню скарги.
По-третє, рішення про результати розгляду скарги має бути вмотивованим.
Звідси висновок: якщо рішення буде недостатньо вмотивованим (простіше кажучи, пришлють відписку), то можна вважати, що скарга також задоволена на вашу користь. Проте подібну позицію, швидше за все, доведеться відстоювати у суді.
Якщо ви пройшли усі «круги пекла» і вашу скаргу задовольнили, то це стане підставою для реєстрації в ЄРПН ПН/РК. Проте є ще дві перешкоди: (1) реєструють тільки ПН/РК, вказані у скарзі; (2) з урахуванням вимог п. 2001.3 ПКУ. Тобто якщо на момент задоволення скарги у вас не буде регліміту, то уся ваша кров на полі бою буде пролита даремно ☹.
Та все ж бажаємо вам уникнути застосування Порядку № 485. Але якщо доведеться зв’язатися з процедурою оскарження — боріться до кінця. А ми обов’язково вам в цьому допоможемо!
