Не станемо повторювати всього зазначеного у статті на с. 8 щодо дотримання ФОП на ЄП другої і третьої груп мільйонного критерію доходів, отриманих протягом календарного року, — як умови необов’язковості застосування РРО. «Необов’язковості» — у тому сенсі, що навіть при нульових доходах такий ФОП застосовувати РРО напевно має право, якщо тільки він цього хоче сам...
Так, і одразу виведемо за дужки обговорення питання обов’язку застосовувати РРО з 08.05.2017 р. у тому числі й такими ФОП, якщо тільки вони торгують технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту (які увійшли до Переліку № 231). Із цим усе зрозуміло (див. статтю на с. 2).
Мільйонний критерій: так «круть-верть» чи «верть-круть»?..
Ще раз поставимо руба таке запитання: якщо ФОП на ЄП другої або третьої групи протягом календарного року таки перевищив мільйонний критерій отриманих доходів, то чи має право він, займаючись принаймні тими видами діяльності з Переліку № 1336, для яких ліміт річного доходу не встановлено (пп. 1, 8, 9, 10, 11, 15, 18, 19, 20, 21, 24, 25 і 26), не застосовувати РРО, а обійтися варіантом КОРО + РК, дозволеним ст. 10 Закону про РРО?
Ми пишемо «ще раз» для того, щоб акцентувати, що це питання, що називається, «з бородою»... ☹ Тому не станемо захаращувати текст загальновідомими посиланнями, а просто констатуємо:
(1) фіскали послідовно дотримуються позиції, мовляв, якщо ФОП на ЄП другої або третьої групи мільйонний критерій перевищив, то альтернативи в нього немає — йому застосовувати РРО обов’язково, а варіант КОРО + РК неможливий (зауважимо, утім, що цю думку податківці просувають тільки в «індивідуальних» листах і в 109.02, 109.03 БЗ);
(2) ми з цією надфіскальною позицією категорично не згодні.
Таким чином, якщо ви, читач, не маєте наміру з податківцями конфліктувати, то вирішите за краще обговорювану проблему не героїчно долати, а просто обійти (наприклад, залишаючись на ЄП, завчасно — тобто на підходах до відмітки «1 млн» — припинити отримання підприємницьких доходів до кінця календарного року або на певний «поганий» період перескочити на загальну систему оподаткування).
Інша справа — якщо мільйонну відмітку ви ненароком проскочили... ☹ Ну, або якщо маєте намір поборотися за праве діло (до речі, раптом створите переможний судовий прецедент — інші «надмільйонери» будуть вам вдячні, але поки що відповідна судова практика не склалася)...
Аргументи
Без зайвих слів звернемося до конкретних норм законодавства.
1. Згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО не застосовуються ані РРО, ані РК тільки тими ФОП, що належать відповідно до ПКУ до груп платників ЄП, які не застосовують РРО.
Очевидно, що ця загальна звільняюча норма апелює до спеціальної норми — п. 296.10 ПКУ, яка, у свою чергу, визначає (обмежує) суб’єктний склад платників ЄП, які мають право на звільнення від застосування РРО і РК згідно з п. 6 ст. 9 Закону про РРО. Конкретніше: це, по-перше, ФОП першої — третьої груп, а по-друге — з ФОП на ЄП другої і третьої груп — ті, хто дотримує мільйонного критерію доходів протягом року.
2. Згідно зі ст. 10 Закону про РРО можна без застосування РРО обов’язково застосовувати КОРО + РК тільки тим «окремим формам та умовам проведення діяльності», які є в Переліку № 1336.
Таким чином, ця загальна норма апелює до спеціального Переліку № 1336, що визначає (обмежує) склад суб’єктів підприємництва, які відповідають критеріям пп. 1 — 27 (п. 12 вилучено) цього документа.
Разом з цим друге речення ст. 10 Закону про РРО по суті додатково відсилає до ст. 9 Закону про РРО як підстави незастосування суб’єктом РК.
3. Не викликає сумнівів, що дві обговорювані норми Закону про РРО — п. 6 ст. 9 і ст. 10 відповідно в цілому спрямовані на різні предмети регулювання: перша виводить з-під «загальнозобов’язуючої» ст. 3 Закону про РРО «своїх» суб’єктів (звільняючи їх від зобов’язалівки щодо як РРО, так і КОРО + РК), а разом з цим друга — виводить «своїх» суб’єктів (дозволяючи їм замість РРО застосовувати КОРО + РК).
І оскільки адекватний законодавець у принципі не міг допустити в одному акті — Законі про РРО — внутрішню колізію норм (мається на увазі — між п. 6 ст. 9 і ст. 10 відповідно), то «випадання» деякого суб’єкта (у зв’язку з перевищенням мільйонного критерію) із суб’єктного складу першої норми ніяк не може дискредитувати дію другої.
Інакше кажучи, якщо якийсь ФОП на ЄП «випав» за обмеження спеціального п. 296.10 ПКУ, то він, звичайно ж, втрачає право на звільнення від РРО. Але якщо при цьому такий ФОП на ЄП, не порушуючи умов перебування на спрощенці, вписується в обмеження спеціального Переліку № 1336, то він має повне право застосовувати варіант КОРО + РК. І тут не може бути колізій між нормами спеціального Переліку № 1336 і спеціального п. 296.10 ПКУ.
Адже якщо ми звернемося до аналізу суб’єктного складу Переліку № 1336, то хіба що за винятком (із числа не обмежених обсягом розрахункових операцій) пп. 8, 15, 18, 20, 25 (п. 1 залишимо на закуску) — у решті пунктів не застерігається організаційна форма відповідних суб’єктів, а отже, це напевно може бути ФОП на ЄП груп другої і третьої.
І одразу ж зробимо проміжний висновок: тих ФОП на ЄП другої і третьої груп, що перевищили мільйонний критерій, які відповідають будь-якому «необмеженому» пункту Переліку № 1336 (до злощасного п. 1 повернемося пізніше), напевно не стосуються заборони податківців на застосування варіанта КОРО + РК.
«Нехороший» пункт
Так вийшло, що в п. 1 Переліку № 1336 красується:
Роздрібна торгівля продовольчими товарами та пивом у пляшках і бляшанках за умови відсутності продажу підакцизних товарів, що здійснюється ФОП, які сплачують ЄП
Тобто саме щодо ФОП на ЄП, які торгують продовольчими товарами і пивом у пляшках та бляшанках за умови відсутності продажу підакцизних товарів, ми бачимо «перетин» суб’єктного складу п. 296.10 ПКУ — з одного боку, і п. 1 Переліку № 1336 — з іншого... ☹ При цьому межі п. 296.10 ПКУ помітно ширші — адже ФОП на ЄП усіх трьох груп можуть торгувати, скажімо, непродовольчими товарами, а другої і третьої — ще й надавати послуги.
До речі, зверніть увагу, що відомі листи та консультації БЗ фіскалів на цю тему (наприклад, лист ДФСУ від 03.06.2016 р. № 5984/Б/99-99-22-07-03-14; 109.02 і 109.03 БЗ) стосуються цілком визначеної категорії ФОП на ЄП — тільки тих, хто торгує (алкогольним) пивом. Ось де фіскали шукають колізію: між п. 1 Переліку № 1336 і п. 296.10 ПКУ... ☹ Але її там немає!
На нашу думку, логіка така. Якщо ФОП на ЄП перевищив мільйонний критерій, то згідно з п. 296.10 ПКУ, як спеціальною нормою, він повністю покидає сферу регулювання ст. 9 Закону про РРО і — увага! — на загальних підставах цього Закону підпадає під сферу регулювання ст. 10 Закону про РРО, і якщо він відповідає будь-якому «необмеженому» пункту Переліку № 1336 (у тому числі — й п. 1), як спеціальній нормі, — то він має повне право застосовувати варіант КОРО + РК.
А що стосується пріоритету спеціальних норм над загальними — зауважимо, що згідно з преамбулою Закону про РРО саме цей Закон, а не ПКУ є спеціальним актом у сфері застосування РРО, а якщо навіть у другій частині цієї преамбули й допускається встановлення ще і в ПКУ норм щодо незастосування РРО, то суто формально це не дає ПКУ повноважень вторгатися у сферу регулювання Закону про РРО щодо застосування КОРО + РК! ☺
