Звільнитися від різниць заднім числом

В обраному У обране
Друк
Нестеренко Максим, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Червень, 2017/№ 52
Наше підприємство у декларації з податку на прибуток за 2016 рік визначало різниці, передбачені розд. ІІІ ПКУ. Але наразі ми виявили, що помилилися в розрахунку бухоблікового фінрезультату. Ми виявилися малодохідниками, а отже, — могли б не визначати різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ. Чи можна нам подати уточнюючу декларацію з податку на прибуток за 2016 рік і прийняти рішення про незастосування різниць?

Так, можна. У вступній статті сьогоднішнього номера на с. 5 ми вже звертали вашу увагу на це. Зокрема, ми розглядали ситуацію, коли у платника бухобліковий дохід первісно менше 20 млн грн., але він не поставив відмітку про незастосування різниць, визначених розд. ІІІ ПКУ, в полі «Наявність рішення». Ми дійшли висновку, що такий «забудькуватий» платник може заднім числом звільнитися від уже визначених різниць, подавши уточнюючу декларацію з податку на прибуток, в якій буде зазначено про рішення не застосовувати різниці.

Вважаємо, що в ситуації, окресленій у запитанні, підхід має бути аналогічним. Принаймні, податківці у своїх усних роз’ясненнях посилаються на ту саму консультацію з БЗ, підкатегорія 102.23.02. Поглянемо на неї ще раз, більш пильно. У цій консультації податківці говорять про платника податку на прибуток, у якого бухобліковий дохід за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн. і який не прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ. Фіскали підкреслюють, що такий платник може скористатися правом на незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені розд. ІІІ ПКУ, подавши уточнюючу декларацію з податку на прибуток та зазначивши в ній про прийняте рішення.

Вважаємо, що в цій ситуації не принципово, чи одразу в платника бухобліковий дохід був менше 20 млн грн., чи після виправлення помилки. Принциповою є та обставина, що податківці дозволяють відмовлятися від коригувань на різниці згідно з розд. ІІІ ПКУ заднім числом, через подання уточнюючої декларації згідно з п. 50.1 ПКУ.

Відмінність від «загальної» ситуації, визначеної у вищезгаданій консультації, полягає в тому, що в нашій ситуації в уточнюючій декларації зміниться не лише поле «Наявність рішення», але і сумові показники. Адже платник зазначить в уточнюючій декларації з податку на прибуток правильний бухобліковий дохід і, відповідно, фінрезультат. Уточнені показники будуть менше первісно задекларованих і, як наслідок, в ІКП виникне переплата з податку на прибуток (якщо первісно у декларації за рік було визначено суму податкового зобов’язання до сплати). В усьому іншому — ситуація в податковоприбутковому обліку — ідентична тій, яку роз’яснює консультація податківців.

Ну, а власне в бухобліку виправлення помилки у доході буде здійснюватися згідно з П(С)БО 6. На цьому податківці наголошують у своїй консультації з БЗ, підкатегорія 102.23.02. І не забувайте також, що у зв’язку з виправленням помилки в бухобліковому доході ви повинні будете подати податківцям виправлену фінансову звітність.

Адже у вас помилка не тільки у декларації з податку на прибуток, але і у поданій податківцям фінансовій звітності (див. консультацію з БЗ, підкатегорія 102.23.02, нині втратила чинність). Наразі це необхідно робити не тільки через вимоги податківців, але і через те, що з 01.01.2017 р. фінансова звітність має статус додатка до декларації з податку на прибуток (п. 46.2 ПКУ).

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити