Геть сумніви — нараховуємо резерви! (як сформувати резерв сумнівних боргів)

З цього правила є винятки. Їх усього три:

(1) бюджетні установи,

(2) підприємства, що складають фінзвітність відповідно до МСФЗ,

(3) суб’єкти мікропідприємництва* та юрособи — «єдиноподатники» групи 3, які ведуть спрощений бухоблік ( п. 44.2 ПКУ).

За першими двома позиціями про звільнення від «повинності» створювати резерв зазначено в п. 2 П(С)БО 10.

Причому щодо підприємств-МСФЗшників пояснимо: правила П(С)БО 10 на них, узагалі-то, не поширюються, а згідно з МСФЗ 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» питання створення резерву віддане на відкуп суб’єктам господарювання. Водночас у таких підприємств сума дебіторської заборгованості на дату балансу підлягає обов’язковому тестуванню на предмет її знецінення. І в разі наявності ознак знецінення балансову вартість дебіторської заборгованості знижують (до рівня суми, що відшкодовується) або шляхом списання «проблемної вартості», або шляхом створення оціночного резерву (§ 63 МСФЗ 39).

Що стосується третьої категорії «щасливчиків» (так званих «малят»): їх «винятковість» випливає з п.п. 2 п. 2 і п. 8 розд. І П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва». Їм дозволено відображати дебіторську заборгованість у балансі за її фактичною (історичною) вартістю. Інакше кажучи, створювати чи ні РСБ, «малята» вирішують самостійно, але це рішення необхідно зафіксувати в наказі про облікову політику

* Юрособи, в яких середня кількість працівників за календарний рік не перевищує 10 осіб, а річний дохід — не перевищує суму, еквівалентну 2 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ ( ч. 3 ст. 55 ГКУ).

Умови визначення «дебіторки», під яку створюють РСБ:

(1) є фінансовим активом, тобто контрактом, що дає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства ( п. 4 П(С)БО 13 «Фінансові інструменти»). Тому за виданими авансами РСБ не створюють;

(2) не придбана підприємством і не призначена для продажу;

(3) не вважається безнадійною, що очевидно: адже щодо такої заборгованості сумніватися (а отже, створювати резерв) уже пізно… ☹. Зрозуміло також, що не має сенсу створювати резерви під «дебіторку», що забезпечена порукою, гарантією, заставою, завдатком відповідно до гл. 49 ЦКУ.

Увага! Резерв створюють не тільки для товарної дебіторки, а й для інших видів дебіторської заборгованості, що відповідають вищепереліченим умовам. Наприклад, для дебіторської заборгованості за векселями отриманими, іншої поточної дебіторської заборгованості, дебіторської заборгованості за внутрішніми розрахунками тощо. Для кожної такої статті дебіторської заборгованості розраховують свій РСБ

Методи визначення РСБ:

а) із застосуванням абсолютної суми сумнівної заборгованості (метод «абсолютної суми»);

б) з використанням коефіцієнта сумнівності (К_с), який, у свою чергу, може розраховуватися трьома способами:

(1) «питомої ваги в чистому доході» ( приклад 3 П(С)БО 10),

(2) «класифікації «дебіторки» ( приклади 1 і 2 П(С)БО 10) і

(3) «середньої питомої ваги».

Зауважте: для методу «абсолютної суми» важливо (!) у наказі про облікову політику встановити тимчасові критерії визнання дебіторської заборгованості сумнівним боргом (наприклад, прострочення погашення заборгованості протягом 3 і більше місяців). Причому не плутайте прострочену заборгованість з відстроченою. Остання передбачає продовження строку сплати за домовленістю сторін, а отже, строк погашення такої заборгованості ще не настав

Пов’язано це з тим, що поточна дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою вартістю реалізації, яка, у свою чергу, визначається шляхом зменшення фактичної (історичної) вартості «дебіторки» на суму РСБ.

Уключаємо РСБ до складу інших операційних витрат ( п. 10 П(С)БО 10) і обліковуємо на рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів». «Мовою» проводок: Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» — Кт 38.

Підтверджується розрахунок РСБ первинним документом (розрахунок резерву, бухгалтерська довідка тощо), який обов’язково повинен містити всі відповідні реквізити

Це правило використовують для перевірки коректності і достовірності відображення РСБ у балансі. Якщо залишок резерву за кредитом рахунка 38 перевищує сальдо за дебетом 34, 36, 37 (у частині тієї заборгованості, під яку резерв створюватися може), то на суму такої різниці необхідно в бухобліку провести коригування. Здійснюємо його наступними проводками:

— Дт 944 — Кт 38 методом «сторно» або

— Дт 38 — Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»

Відображаємо списання безнадійної заборгованості за рахунок резерву записами:

Дт 38 — Кт 34 «Короткострокові векселі отримані», 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами» у розрізі розрахунків з покупцями і замовниками або іншими дебіторами.

А ось «вершок», тобто суму списуваної «безнадії», що перевищила суму створеного резерву, одразу враховуємо в операційних витратах — відправляємо до дебету рахунку 944.

Якщо після списання дебіторської заборгованості боржник її все ж таки погасив, кредитор повинен показати збільшення доходу від іншої операційної діяльності (Дт 30, 31 — Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів»).

Зверніть увагу: інформацію про суму списаної дебіторської заборгованості фіксуємо за дебетом субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Тут цю суму обліковують не менше 3 років для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни майнового стану боржника. Остаточно списують зазначену суму із субрахунку 071 або одночасно з отриманням коштів від боржника у вигляді відшкодування заборгованості, або у зв’язку із закінченням строку обліку такої заборгованості

1

Порушення встановленого порядку бухгалтерського обліку

від 136 до 255 грн.

Ст. 164² КпАП

Органи державного фінансового контролю* ( ст. 234¹ КпАП)

2

Дії, зазначені в п. 1 таблиці, вчинені особою, на яку протягом року вже накладалося адміністративне стягнення за те саме порушення

від 170 до 340 грн.

* Як бачимо, до звичайних суб’єктів цей штраф практично не застосовний, оскільки орган, який має право його накладати, здійснює контроль за використанням і збереженням державних фінресурсів.

3

Викривлення показників фінзвітності (ненарахування або некоректне нарахування РСБ)

від 170 до 255 грн.

Ст. 186³ КпАП

Органи статистики ( ст. 244³ КпАП)

4

Дії, зазначені в п. 3 таблиці, вчинені особою, на яку протягом року вже накладалося адміністративне стягнення за те саме порушення

від 255 до 340 грн.

5

Порушення встановленого порядку податкового обліку

від 85 до 170 грн.

Ст. 163¹ КпАП

Органи державної податкової служби ( ч. 1 ст. 255 КпАП)

6

Дії, зазначені в п. 5 таблиці, вчинені особою, на яку протягом року вже накладалося адміністративне стягнення за те саме порушення

від 170 до 255 грн.