Ремонт зіпсованих товарів

Необхідність ремонтувати товари виникає тоді, коли в процесі зберігання чи транспортування ці товари зазнали пошкоджень, які можна виправити. Тобто певні споживчі характеристики товару було втрачено, але їх можна відновити. Власне, в такій ситуації і виникає необхідність проводити ремонт товарів, які знаходяться на балансі підприємства. Відразу зауважимо: у цій статті ми не говоримо про гарантійний ремонт, який пов’язано з післяпродажним обслуговуванням товарів, адже такий ремонт стосується товарів, які вже списано з балансу*.

* Про гарантійний ремонт товарів читайте нашу статтю у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 37, с. 14.

Підстави для ремонту

У ситуації, коли товар, що знаходиться на балансі підприємства, з тих чи інших причин зіпсувався, перш за все потрібно з’ясувати, що надалі з таким товаром робити. Для цього на підприємстві створюється комісія для розслідування причин того, що сталося. Також у цьому випадку обов’язково проводиться інвентаризація (як передбачено п. 7 розд. І Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну від 02.09.2014 р. № 879).

За результатами роботи комісії складається акт, в якому оцінюються характер пошкоджень, причини псування, а також можливість подальшого використання зіпсованого майна

Якщо у ході розслідування комісія доходить висновку, що товар може бути придатний для подальшого продажу після його відповідного ремонту, такий висновок і є підставою для проведення «ремонтних» заходів. Також він буде додатковим доказом правомірності здійснення витрат, понесених для ремонту товарів і їх відображення в обліку.

Бухгалтерський облік

Сума витрат на ремонт частково зіпсованих товарів в бухобліку знайде своє відображення: (1) або за дебетом рахунку 93 «Витрати на збут» (якщо ідеться про ремонт випадково зіпсованого товару); (2) або за дебетом субрахунку 977 «Інші витрати діяльності» (якщо ідеться про ремонт товару, зіпсованого внаслідок стихійного лиха) в кореспонденції з рахунками 20, 22, 66, 65, 63, 68 в залежності від того, якими силами здійснюватиметься ремонт зіпсованих товарів. Витрати відображаємо в періоді, коли фактично здійснено ремонт зіпсованих товарів.

Окрема розмова, якщо псування товарів відбулося з вини працівника. У такому випадку витрати на ремонт «сідають» на суму збитків, яка виставляється винній особі (Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»).

І ще: є підприємства, які провадять діяльність із закупівлі зіпсованих товарів, їх ремонту і наступного продажу. Так от,

якщо підприємство відпочатку придбало зіпсований товар, воно витрати на ремонт такого товару уключає до первісної вартості

Адже це витрати безпосередньо пов’язані з доведенням запасів до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях ( п. 9 П(С)БО 9).

А що робити з первісною вартістю зіпсованих товарів в інших випадках? На нашу думку, коригувати цю вартість будь-яким чином у зв’язку з «частковим псуванням» товару не потрібно. Адже згідно з п. 15 П(С)БО 9, первісна вартість запасів у бухгалтерському обліку не змінюється (за винятком випадків, передбачених П(С)БО 9, тобто випадків переоцінки вартості запасів). Щоправда, якщо відремонтований товар уже згодом з тих чи інших причин виявиться таким, що важко реалізовується, і його чиста вартість реалізації виявиться нижчою за первісну вартість, підприємству варто зробити його уцінку із застосуванням субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів» ( п. 25 П(С)БО 9). Якщо ж первісно очікувана економічна вигода від товару буде отримана у тій самій сумі, що і очікувалося до псування товару (зрештою, саме на це і спрямовані заходи з ремонту товарів), ніякого впливу на первісну вартість товарів їх «зворотне псування» не матиме.

Податковий облік

На податковоприбутковий облік ремонт товарів матиме такий самий вплив, як і на бухоблік. Тобто витрати на ремонт товарів зменшать фінрезультат до оподаткування. Жодних різниць у зв’язку з ремонтом товарів навіть високодохідникам здійснювати не потрібно. Адже ремонтуються не основні засоби, а товари. А за ремонтом товарів ніяких різниць ПКУ не передбачає. Так само, як і за уцінкою ТМЦ: ПКУ згадує тільки про різниці, які виникають при уцінці основних засобів*.

* Докладно про уцінку запасів читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 89, с. 39.

У ПДВ-обліку трохи складніше. Якщо ремонт товарів здійснюється підрядним способом, суму ПДВ, зазначену у ПН, складеній підрядником, можна уключити до складу податкового кредиту. Щодо «вхідного» ПДВ із вартості товарів, що ремонтуються, то його компенсувати шляхом ПДВ-зобов’язань (згідно з п. 198.5 ПКУ) теж не потрібно. Адже завдяки ремонту споживчі якості товару було відновлено і його буде використано в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Втім не виключаємо, що податківці будуть тягнути сюди ту ж логіку, що й відносно невиправного браку (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19).

Наостанок — наш традиційний приклад.

Приклад. Внаслідок підтоплення відбулося пошкодження внутрішніх компонентів товару, що зберігався на складі (DVD-програвачі). Інвентаризаційна комісія встановила, що для відновлення споживчих якостей DVD-програвачів потрібно здійснити ремонтні заходи на суму 3450 грн. (у тому числі ПДВ — 575 грн.). На дату балансу чисту вартість реалізації відремонтованих DVD-програвачів було знижено на 800 грн. (DVD-програвачі уцінено).

Облік ремонту товарів

Отже, ремонтувати товари теж можна. Хоча такий ремонт і має певні облікові особливості.