Так, можна. Уся річ у тім, що правові вимоги в частині деяких положень договору позики ідентичні договору оренди. Тому вважаємо, що і бухоблікові правила за ними ідентичні. Пояснимо.
Правові аспекти договору позики закріплені в гл. 60 «Позика» ЦКУ. Так, за договором позики одна сторона (позикодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати іншій стороні (користувачеві) річ для користування впродовж установленого строку ( ч. 1 ст. 827 ЦКУ). Користування річчю є безкоштовним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними ( ч. 2 ст. 827 ЦКУ).
Договір позики, окрім «своїх» спеціальних норм, регулюється також з урахуванням положень ЦКУ, передбачених гл. 58 «Найм (оренда)» для договору оренди ( ч. 3 ст. 827 ЦКУ). І вимоги в частині ремонту і поліпшення об’єкта позики ідентичні орендним*.
* Детальніше про подібність і відмінності договору оренди і договору позики див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 82, с. 13.
Користувач несе звичайні витрати на підтримку належного стану речі, переданої йому в користування ( ч. 1 ст. 833 ЦКУ).
А ось орендовані й узяті в позику речі можуть покращуватися тільки згідно з умовами договору. При цьому орендар, а отже і користувач позиченого об’єкта може отримати навіть компенсацію за їх поліпшення. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її ушкодження, орендар/користувач має право на їх вилучення.
Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів визначає П(С)БО 14. У ньому можливість використання його норм для обліку об’єктів за договором позики не прописана, (!) але і не заборонена — у п. 3 П(С)БО договори позики не названі.
Так що, спираючись на правові норми ч. 3 ст. 827 ЦКУ, вважаємо, що
з метою бухгалтерського обліку до операцій позики можуть бути застосовані правила бухгалтерського обліку, передбачені для операцій оренди з П(С)БО 14
Зазначимо, що аналогічно мислять і податківці (див. лист ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 25.05.2016 р. № 1739/10/08-01-12-03-11). На їх думку, користувач об’єктом позики в бухобліку повинен керуватися п. 8 П(С)БО 14, а також пп. 20 і 21 п. 4 Методрекомендацій № 561. Що це означає?
По-перше, позичений автомобіль слід враховувати на забалансі за вартістю, вказаною в договорі позики. Не буде помилкою враховувати автомобіль, отриманий у позику, на рахунку 01, відкривши до нього окремий субрахунок 011 «Необоротні активи в позиці». Повернення «позиченого» автомобіля відображати шляхом списання із забалансового субрахунку.
По-друге, витрати на поліпшення об’єкта позики слід враховувати як окремий об’єкт і амортизувати на рахунку 117 «Інші необоротні активи». Платники, що прийняли рішення коригувати фінрезультат на різниці, у податковому обліку об’єкт поліпшення враховують у групі 9, амортизуючи його не менше 12 років.
По-третє, витрати, здійснювані для підтримки об’єкта в робочому стані (проведення технічного обслуговування і ремонту), включаються до складу витрат згідно з П(С)БО 16. Витрати, які підприємство несе в процесі експлуатації транспортного засобу, отриманого за договором позики, осядуть на тих же рахунках обліку, що і при оренді.
Детальніше про тонкощі обліку ремонту орендованого майна, а також операції повернення відремонтованих об’єктів див. на с. 23 цього номера.