(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2017/№ 40

Аптечка на підприємстві

Як відомо, краще бути багатим і здоровим, ніж бідним та хворим. Але, на жаль, як би блискуче не була організована система ОП на підприємстві, нездужання працівників і виробничі травми все одно трапляються. У такому разі на допомогу прийде аптечка першої медичної допомоги. У вас її ще немає? Тоді саме час обзавестися нею. А ми, зі свого боку, розповімо вам про те, що в ній повинно міститися, як відобразити в обліку придбання аптечки та її поповнення необхідними ліками, ну і звичайно, як списати прострочені медикаменти.

9.1. Коли наявність аптечки є обов’язковою?

Перший відомий усім випадок, який спадає на думку, — автотранспортні підприємства.

Річ у тім, що згідно з п.п. «є» п.п. 31.4.7 ПДР заборонено експлуатацію транспортних засобів, зокрема, за відсутності медичної аптечки з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена. При цьому аптечка, перелік медикаментів якої відповідає ДСТУ 3961-2000 «Аптечка медична автомобільна» для певного типу транспортних засобів, має бути закріплена в місці, спеціально призначеному для цього підприємством-виробником. Якщо ж конструкцією автомобіля зазначених місць не передбачено, медична аптечка має бути розташована в легкодоступному місці.

Отже, зрозуміло, що

усі щасливі власники автомобіля повинні мати в ньому медичну аптечку

Але ПДР не єдиний нормативний документ, який вимагає обов’язкової наявності аптечки. Робота на виробничих підприємствах часто пов’язана з певним ризиком не тільки для здоров’я, а й для життя працівників. При цьому ризики варіюються залежно від характеру виконуваних на підприємстві робіт. У таких випадках обов’язкової наявності аптечки можуть вимагати галузеві нормативно-правові акти. Наприклад, вимоги забезпечити виробничі приміщення медичними аптечками можна знайти у:

Правилах охорони праці для підприємств та організацій поліграфічної промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 03.12.2007 р. № 287;

Правилах охорони праці для нафтохімічних підприємств, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 03.07.2008 р. № 156;

Державних санітарних нормах і правилах для підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої, затверджених наказом МОЗ від 11.12.2007 р. № 811;

— Ветеринарно-санітарних правилах для суб’єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів, затверджених наказом Головного держінспектора ветмедицини від 07.09.2001 р. № 70;

Правилах охорони праці для підприємств трикотажної галузі промисловості, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 22.11.2006 р. № 4;

Правилах охорони праці для підприємств по виробництву кабельної продукції, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 18.12.2007 р. № 314, і так далі.

Це далеко не повний перелік нормативних документів, що вимагають від підприємств тієї чи іншої галузі обзаводитися аптечкою. Найважливіше тут розуміти: у деяких випадках обов’язкова наявність аптечки в цеху або на робочому місці — пряма вимога законодавства. Тому для того, щоб знати, чи належите ви до таких «щасливчиків», потрібно ретельно вивчити галузеві нормативні акти.

Зауважимо, що на великих промислових підприємствах з високим ризиком травматизму працівників однією аптечкою, як правило, не обмежуються. Там часто створюють медпункти для надання медичної допомоги працівникам (детальніше див. с. 86). Працівники медпунктів повинні вміти надавати першу медичну допомогу потерпілим. Вони ж стежать за дотриманням вимог нормативних документів щодо постачання структурних підрозділів підприємства медичними аптечками. Тому на таких підприємствах проблем з аптечками якраз немає.

Частіше виникає інше запитання: а чи потрібна аптечка у «простому» офісі торговельної компанії чи банківської установи?

9.2. Аптечка в офісі

Одразу зазначимо: чинне законодавство стосовно цього дуже небагатослівне.

Як свідчить ст. 13 Закону про охорону праці, роботодавець зобов’язаний створити на кожному робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити дотримання вимог законодавства щодо прав працівників у сфері ОП. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління ОП, зокрема вживає термінових заходів для допомоги потерпілим. За порушення цих вимог роботодавець несе безпосередню відповідальність.

Крім того, згідно з п. 8 Порядку № 1232 у разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов’язаний, зокрема, терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити в разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу.

Як бачите, обидва документи прямо про обов’язкову наявність аптечки нічого не говорять. Водночас самі розумієте: важко вживати якихось заходів для допомоги потерпілим, як того вимагають і Закон, і Порядок, без хоча б мінімального набору необхідних засобів. При цьому нещасний випадок може статися не тільки в цеху промислового підприємства, а й у теплому офісі. А отже, можна зробити висновок: хоча чинне законодавство прямо й не вимагає наявності аптечки у «простих» офісах, без неї роботодавцю ніяк не виконати покладені на нього вимоги Закону про охорону праці та Порядку № 1232.

Інакше кажучи, на наш погляд,

аптечкам в офісах торговельних підприємств, банківських установ, страхових організацій і на підприємствах сфери послуг бути

Аналогічні висновки із цього приводу свого часу робили й фахівці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві (далі — ФСНВ) у листі від 16.08.2005 р. № 261-05-3.

До речі, ст. 18 Закону про охорону праці передбачає, що при прийнятті на роботу та у процесі роботи працівники повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж і навчання, зокрема з питань надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків. А це ще один плюс на користь аптечки, без якої, повторимося, надати допомогу потерпілому навряд чи вийде.

Ну і, нарешті, останній аргумент «за» офісну аптечку. Жоден сьогоднішній офіс не можна собі уявити без комп’ютера. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин затверджено наказом Держгірпромнагляду від 26.03.2010 р. № 65. Як передбачено п. 1.3 цього документа, робочі місця, оснащені комп’ютерами, повинні відповідати вимогам самих Правил та Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. № 7 (ДСанПіН 3.3.2.007-98). У свою чергу, п. 2.16 зазначених Санітарних правил недвозначно вимагає, щоб приміщення з візуально-дисплейними терміналами були оснащені аптечками першої медичної допомоги.

Зверніть увагу! Питання забезпечення підприємства аптечками слід вирішувати на рівні колективного договору в розділі «Охорона праці» (див. лист ФСНВ від 31.08.2010 р. № 823-06-2). Якщо ж у вас колективний договір не укладено, придбання аптечки достатньо оформити відповідним наказом керівника підприємства.

Отже, з необхідністю мати аптечку ми з вами розібралися. Тепер давайте розглянемо, що до цієї аптечки покласти.

9.3. Вміст аптечки

Наповнюємо аптечку

Найпростіша ситуація — з автомобільною аптечкою. Наказом МОЗ від 07.07.98 р. № 187 затверджено:

Перелік лікарських засобів, які повинні бути у медичних аптечках першої медичної допомоги для пасажирських легкових з кількістю пасажирів до 9 осіб та вантажних транспортних засобів, — автомобільна аптечка-1 (АМА-1);

Перелік лікарських засобів, які повинні бути у медичних аптечках першої медичної допомоги для пасажирських транспортних засобів з кількістю пасажирів понад 9 осіб, — автомобільна аптечка-2 (АМА-2).

Які медпрепарати повинні входити до складу АМА-1 і АМА-2, ви дізнаєтеся з табл. 9.1.

Таблиця 9.1. Вміст АМА-1 і АМА-2

Склад аптечки

Кількість

АМА-1

АМА-2

1. Засоби для зупинки кровотечі, накладення пов’язок при травмах

1.1. Джгут для зупинки кровотечі

1 од.

3 од.

1.2. Бинт стерильний 5 м х 10 см

1 од.

6 од.

1.3. Серветки з хлоргексидином 6 см х 10 см

2 од.

9 од.

1.4. Серветки кровоспинні з фурагіном 6 см х 10 см

2 од.

9 од.

1.5. Пакет перев’язочний стерильний

1 од.

4 од.

1.6. Лейкопластир у рулоні 5 см х 5 м

1 од.

3 од.

1.7. Пластир бактерицидний 2,3 см х 7,2 см

4 од.

10 од.

1.8. Косинка медична перев’язочна 50 см х 50 см

1 од.

3 од.

1.9. Шворка для фіксації шин

10 м

2. Антисептичні засоби

2.1. Розчин йоду 5 % 10 мл

1 фл.

2 фл.

3. Знеболюючі та серцеві засоби

3.1. Буторфанолу тартрат 0,2 % 1 мл у шприц-тюбику

2 од.

6 од.

3.2. Нітрогліцерин 1 % у капсулах (0,0005)

20 капс.

40 капс.

4. Додаткові засоби

4.1. Ножиці з тупими кінцями

1 од.

2 од.

4.2. Рукавички медичні № 8 з поліетилену

1 пара

4 пари

4.3. Плівка (клапан) для проведення штучної вентиляції легенів

1 од.

4 од.

4.4. Сульфаціл натрію 20 % 1 мл у шприц-тюбику

2 од.

4 од.

4.5. Булавки англійські

6 од.

12 од.

4.6. Гіпотермічний портативний пакет-контейнер

4 од.

4.7. Термопокривало

4 од.

4.8. Коміри для фіксації шийного відділу хребта комплект: 4 розміри для дорослих і 1 дитячий

1 од.

4.9. Шини еластичні типу SAM SPLINT:

— для верхніх кінцівок

4 од.

— для нижніх кінцівок

6 од.

4.10. Портативний апарат для штучної вентиляції легенів типу «АМБУ»

1 од.

5. Інструкція про користування засобами автомобільної аптечки

6. Футляр для аптечки

1 од.

1 од.

Лікарські засоби в аптечці повинні своєчасно поповнюватися або замінюватися після їх використання або закінчення строку дії.

Зверніть увагу! Автомобільну аптечку можна купити в готовому вигляді в аптечній установі, а можна укомплектувати самостійно. Головною вимогою до самостійно зібраної аптечки є її відповідність вимогам ДСТУ 3961-2000 (див. лист Нацполіції від 11.01.2016 р. № 71/20/10/04-2016).

Тепер про неавтомобільні аптечки. Для деяких везунчиків вміст аптечок розписують галузеві нормативні документи.

Якщо ж нормативними документами точного переліку медпрепаратів не встановлено, тоді все, як то кажуть, у ваших руках. У такому разі перелік необхідних лікарських засобів, якими слід укомплектувати медичну аптечку,

визначається характером шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які можуть виникнути на робочому місці

Принаймні так роз’яснювали фахівці ФСНВ у вже зазначеному раніше листі від 16.08.2005 р. № 261-05-3.

При цьому кількість препаратів варіюється залежно від кількості осіб, яким може знадобитися допомога.

Тобто потрібно виходити з того, які небезпеки підстерігають працівника на робочому місці. Комусь вистачить стандартних анальгетиків, спазмолітиків і серцевих препаратів, а також простих матеріалів і медикаментів для обробки ран при незначних травмах, а комусь бажано обзавестися ширшим переліком ліків і виробів медичного призначення.

Перелік лікарських засобів, якими має бути укомплектована аптечка, місце її зберігання, а також порядок її використання і періодичність контролю за вмістом аптечки затверджують наказом керівника підприємства.

Цим самим наказом призначають працівника, відповідального за вирішення організаційних «аптечних» питань. Саме він відповідатиме за придбання аптечки, її комплектацію та зберігання, а також за використання препаратів з аптечки. Ідеальним варіантом, звичайно, є людина з медичною освітою. За відсутності такої відповідальним розумно призначити фахівця служби ОП підприємства.

І ще один дуже важливий момент! Обов’язково потрібно дотримуватися строків та умов зберігання лікарських засобів з аптечки. Не варто зберігати там не придатні до використання препарати, якщо в них порушено упаковку або сплинув строк придатності.

Виникає запитання: а що робити з ліками, строк придатності яких сплинув? Давайте разом пошукаємо відповідь на нього.

Позбуваємося прострочених ліків

Звичайно ж, перший порив — викинути прострочені медикаменти у відро для сміття. Але не кваптеся.

Якщо діяти відповідно до закону, то старі ліки потрібно утилізувати

Дивіться: згідно з п. 3 Правил утилізації цей документ обов’язковий для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність, пов’язану з обігом лікарських засобів, утилізацією і знешкодженням відходів. При цьому під обігом розуміються види діяльності, пов’язані не тільки з виробництвом і торгівлею, експортом/імпортом, а й із придбанням і використанням ліків.

Важливо, що жодних критеріїв обсягу використання ліків Правила не встановлюють. Тому виходить, що для цілей цього документа не має значення, використовуєте ви медикаменти в «лікарняно-аптечних» обсягах або максимум, що у вас може «завалятися», — пластинка валідолу і баночка йоду. У будь-якому разі їх потрібно утилізувати в порядку, прописаному Правилами утилізації.

Як це зробити? Посадові (уповноважені) особи суб’єкта господарювання визначають наявність ліків, що не підлягають подальшому використанню, і оформляють їх Актом, форму якого наведено в додатку 1 до Правил утилізації. Потім такі лікарські засоби передають для утилізації підприємствам, що мають ліцензію на поводження з небезпечними відходами (прямо або через постачальників, якщо є така можливість).

Після цього органам держконтролю за місцем провадження діяльності потрібно подати інформацію про передачу ліків, що не підлягають подальшому використанню, на утилізацію або знешкодження (додаток 2 до Правил утилізації).

Звичайно, дивно говорити про утилізацію невикористаної пластинки пігулок, що залишилася. Але треба — значить, треба. Якщо ж усі ліки будуть використані ще до закінчення строку придатності, турбуватися про утилізацію не доведеться.

Ну ось, з організаційними «аптечними» запитаннями ми з вами розібралися. А оскільки придбання аптечок і наповнення їх медикаментами пов’язане з витратами, час з’ясувати всі подробиці бухгалтерського та податкового обліку таких витрат.

9.4. Облік «аптечних» витрат

Бухгалтерський облік

Якщо ви придбали укомплектовану медичну аптечку, то маєте справу з об’єктом МНМА.

Дійсно, вартість такої аптечки відносно невелика (як правило, не дотягує до вартісної межі для розмежування ОЗ і МНМА*), а строк її служби перевищує один рік (один операційний цикл). Тому витрати на придбання аптечки спочатку групують на субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних активів», а потім

* Як правило, в бухобліку вартісну межу предметів, що належать до складу МНМА, установлюють на податковому рівні ( п.п. 14.1.138 ПКУ), тобто в розмірі 6000 грн. Хоча на розсуд підприємства її може бути встановлено в іншому розмірі.

списують на субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»

При цьому вартість кожного лікарського препарату окремо не виділяють.

Амортизацію вартості аптечки нараховують одним із методів, передбачених п. 27 П(С)БО 7:

— прямолінійним;

— виробничим;

«50 % / 50 %» (амортизацію нараховують у розмірі 50 % вартості, що амортизується, у першому та останньому місяці використання МНМА);

«100 %» (амортизацію нараховують у розмірі 100 % вартості, що амортизується, у першому місяці використання об’єкта МНМА).

Для відображення накопиченої суми амортизації призначено субрахунок 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів».

А от вартість ліків, які ви купуєте окремо (наприклад, щоб доукомплектувати свою аптечку або замінити прострочені ліки), обліковують у складі запасів на субрахунку 209 «Інші матеріали», а потім у періоді їх «потрапляння» до аптечки списують до складу витрат.

Статтю витрат для нарахування амортизації та списання вартості ліків обирають залежно від того, де використовують аптечку

Наприклад, якщо йдеться про автомобільну аптечку, то має значення напрям використання автотранспорту.

Тобто, якщо автомобіль:

— обслуговує адмінперсонал, тоді «аптечні» витрати включають до складу адміністративних (Дт 92 «Адміністративні витрати»);

— використовують для доставки продукції споживачам, тоді вартість медпрепаратів потрапить до складу витрат на збут (Дт 93 «Витрати на збут»).

Якщо потрібно облікувати «виробничі» аптечки, що перебувають на території цехів, тоді витрати на їх придбання повинні осісти на рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

І нарешті, для обліку аптечок, які зберігаються на підприємствах торгівлі, послуг і ресторанного господарства, потрібно виходити з напряму діяльності самого підприємства або працівників конкретного підрозділу. Як правило, це будуть або адміністративні витрати (Дт 92), або витрати на збут (Дт 93).

Приклад 9.1. Підприємство придбало аптечку для офісу вартістю 350 грн. (у тому числі ПДВ 7 % — 22,90 грн.). Крім того, для доукомплектування аптечки додатково придбано медпрепарати вартістю 107 грн. (у тому числі ПДВ 7 % — 7 грн.).

У бухобліку придбання аптечки і медпрепаратів відображаємо так (див. табл. 9.2):

Таблиця 9.2. Облік медичної аптечки та медпрепаратів

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

1

Перераховано попередню оплату вартості аптечки і додаткових медикаментів

371

311

457,00

2

Відображено податковий кредит з ПДВ (за наявності зареєстрованої податкової накладної)

644/1

644/ПДВ

29,90

641/ПДВ

644/1

29,90

3

Оприбутковано аптечку

153

631

327,10

4

Оприбутковано додаткові медикаменти

209

631

100,00

5

Списано податковий кредит з ПДВ

644/ПДВ

631

29,90

6

Здійснено залік заборгованостей

631

371

457,00

7

Аптечку передано в експлуатацію

112

153

327,10

8

Нараховано амортизацію методом «100 %»

92

132

327,10

9

Доукомплектовано аптечку додатковими ліками

92

209

100,00

Податковий облік

Податок на прибуток. У прибутковому обліку все дуже просто.

І у високодохідників, і в малодохідників вартість аптечки та медикаментів потрапляє до бухгалтерських витрат (ліки напряму, а аптечка через амортизацію МНМА) і автоматично зменшує об’єкт обкладення податком на прибуток

І жодних податкових різниць! Адже за згодою самих податківців податкові різниці з МНМА не рахують (див., наприклад, листи ДФСУ від 28.10.2016 р. № 23357/6/99-99-15-02-02-15 і від 19.01.2017 р. № 1000/6/99-99-15-02-02-15).

ПДВ. Як відомо, згідно з п.п. «в» п. 193.1 ПКУ за ставкою 7 % оподатковують операції постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні і внесених до Держреєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за Переліком № 410. Медичні вироби, що не включені до зазначеного Переліку, обкладають ПДВ за ставкою 20 %.

Виходить, при придбанні аптечки, а також додаткових ліків (медприладів) підприємство, як завжди, відображає податковий кредит з ПДВ. Головна умова відома: наявність правильно оформленої податкової накладної, своєчасно зареєстрованої в ЄРПН.

Що стосується «компенсаційних» податкових зобов’язань згідно з п. 198.5 ПКУ, то їх, на наш погляд, тут не буде. Ми вважаємо, що «господарність» аптечки не викликає сумнівів: наявність автомобільної аптечки вимагають ПДР, а аптечки у виробничих і навіть офісних приміщеннях — наслідок вимог законодавства у сфері ОП (наші аргументи на користь такого висновку читайте в підрозділах 9.1 і 9.2). А це, у свою чергу, дає нам право не компенсувати відображений податковий кредит умовними податковими зобов’язаннями.

ПДФО, ВЗ і ЄСВ. Нашим читачам давно відомо, що головна умова оподаткування доходів фізосіб — можливість їх персоніфікації. А от «знеособлені» виплати не включаються до оподатковуваного доходу фізосіб, а отже, ПДФО з них не утримують.

У нашому випадку ми маємо справу з неперсоніфікованим доходом працівників. Погодьтеся: далеко не завжди можна зафіксувати факт використання працівниками препаратів з аптечки.

Але навіть якщо кожну продезінфіковану подряпину ретельно документувати, на наш погляд, про ПДФО все одно говорити не доводиться. Дійсно, ліки з аптечки працівникам надають безоплатно, а отже, факт надання доходу в натуральній формі начебто очевидний. Але чи так це насправді? Адже в цьому випадку неможливо з’ясувати головне — суму «доходу» працівника у вигляді однієї умовної пігулки анальгіну, декількох сантиметрів лейкопластиру або декількох крапель йоду. Тому

вартість ліків з медичної аптечки не збільшує оподатковуваний дохід працівника і не обкладається ПДФО

База обкладення ВЗ, як відомо, практично повністю збігається з базою обкладення ПДФО. Звідси ще один приємний висновок: об’єкт обкладення ВЗ у разі користування безоплатними медичними аптечками не виникає.

Тепер про ЄСВ. Такої «виплати» ми не знайдемо в Інструкції № 5 у складі фонду оплати праці. Водночас витрати на проведення оздоровчих заходів можна побачити в п. 10 розд. ІІ Переліку № 1170. А отже, вартість лікарських засобів з аптечки не включається до бази нарахування ЄСВ.

висновки

  • Точний перелік ліків прописано тільки для автомобільної аптечки. В інших випадках потрібно керуватися галузевими нормативними актами або (в разі їх відсутності) комплектувати аптечку на власний розсуд.
  • У бухобліку вартість аптечки обліковують у складі МНМА (субрахунок 112), а окремі ліки до неї — як запаси (субрахунок 209).
  • У податковоприбутковому обліку вартість аптечки і медикаментів відображають за бухгалтерськими правилами.
  • ПДВ, сплачений у складі вартості аптечки і медпрепаратів, уключають до складу податкового кредиту з ПДВ за наявності правильно оформленої та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.
аптечка першої медичної допомоги, вміст аптечки, облік витрат додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті