Проблеми із складанням ПН у сфері громадського харчування в основному породжені нинішнім суцільним кодуванням у ПН товарів/послуг, що реалізуються, а також підсилені страхом платників перед не дуже-то й примарними ПН-штрафами*. Тому складання ПН у деяких платників зі сфери громадського харчування стало цього року викликати реальний головний біль. Пошукаємо разом варіанти вирішення цих ПН-проблем. І почнемо з того, що пропонують податківці.
* Детальніше про непросту ситуацію, що склалася цього року з ПН-штрафами, читайте, наприклад, у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 28, с. 17, 18 і 20.
Позиція фіскалів
Спочатку зазначимо, що більшість платників ПДВ зі сфери громадського харчування згідно з п. 201.4 ПКУ мають право на виписку ПН за щоденними підсумками операцій (так званих підсумкових ПН).
Водночас, якщо читати ст. 201 ПКУ буквально, то
навіть у підсумкових ПН слід перелічувати і «кодувати» повністю всю номенклатуру товарів/послуг, що поставляються платником
Фіскали ж у цьому питанні пішли шляхом напівзаходів, причому таких, що тягнуть за собою порушення (!) зазначених норм ПКУ (див. БЗ 101.16). Пославшись на те, що фіскальний звітний чек (Z-звіт) РРО містить підсумки розрахункових операцій за реалізовані товари/послуги за кожним запрограмованим кодом товару/послуги (із зазначенням його найменування та реалізованої кількості), податківці запропонували так само групувати номенклатуру і в підсумкових ПН. У графі 2 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» підсумкової ПН вони приписали зазначати загальними сумами товари/послуги за групами, що відповідають конкретному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/кодом послуги відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010 (ДКПП), а графи 4, 5, 6 і 7 такої ПН узагалі не заповнювати.
У тому самому ключі побудована й консультація дніпропетровських фіскалів (див. на їх сайті: http://dp.sfs.gov.ua/baner/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/71874.html), в якій, зокрема, йдеться і про реалізацію готових харчових страв та алкогольних напоїв. Відповідь практично та сама: групуйте в ПН номенклатуру за кодами товарів з УКТ ЗЕД/кодами послуг з ДКПП.
Щоправда, згадка перед цим, що підприємство має код діяльності за КВЕД 56.10 «Діяльність ресторанів, надання послуг харчування», дає натяк на те, що фіскали не проти, щоб продукція громадського харчування відображалася в ПН як послуги — із зазначеним кодом (який, до речі, ідентичний такому самому коду згідно з ДКПП)…
При цьому податківці додатково зауважили, що платник має право зазначити код товару/послуги не повністю, але не менше перших 4-х цифр коду (виняток — підакцизний та імпортний товар, що «зобов’язує» до 10-значного коду в ПН, причому підсумкові ПН для цього — не виняток).
Запропоновані фіскалами напівзаходи для підсумкових ПН на практиці не дуже-то рятують. Адже часто перелік і різноманітність товарів/продукції, що реалізуються «громадськими харчовиками», навіть після групування вельми великі, що викликає неабиякі складнощі при формуванні підсумкових ПН за «рецептом» фіскалів. Крім того, більшість таких платників реалізують товари власного виготовлення/приготування (уключаючи страви та коктейлі, приготовані за власною рецептурою), які в деяких випадках узагалі не мають кодів УКТ ЗЕД.
Якщо ж розписувати в ПН, наприклад, страву «Борщ український» або коктейль «100 радощів в одному флаконі» ☺ окремо за їх складовими товарними компонентами, неважко уявити, скільки часу це займе. А якщо спробувати отримати в ТПП коди УКТ ЗЕД на кожну таку «бескодову» продукцію — то скільки грошей на це піде…
Які ж виходи з цих тупикових ПН-ситуацій?
Що відбувається на практиці
Зауважимо, що на практиці платники ПДВ, які працюють у сфері громадського харчування, при складанні ПН вирішують свої проблеми по-різному…
Що стосується різновиду ПН. Хтось щодня складає підсумкові ПН на весь денний обсяг постачання/реалізації. Але є й такі, хто взагалі складає одну зведену ПН за підсумками конкретного місяця (або коротшого періоду) на весь обсяг постачання за такий період. Щоправда, у другому («зведеному») випадку — нерідко порушуються норми ПКУ, за що теоретично можуть загрожувати штрафні неприємності.
Наприклад, за несвоєчасну реєстрацію в ЄРПН підсумкових ПН на постачання в першій половині місяця. Детальніше про нюанси та наслідки ситуацій із «заміщенням» зведеними ПН підсумкових (та/або одиночних) ПН читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 37, с. 16.
Що стосується номенклатури. Тут деякі платники (особливо ті, у кого добре «автоматизовано» облік і реалізуються в основному купівельні товари) оформляють підсумкові ПН щодня і на всю номенклатуру, або «групово» — за «рецептом» фіскалів. У другому (груповому) випадку ще й окремо зазначають підакцизні та імпортні товари з 10-значними кодами у графі 3.1 ПН.
Для коктейлів, що містять алкоголь, вони використовують код УКТ ЗЕД 2208 90 69 00, що відповідає товарній позиції «Інші напої, що містять спирт», і зазначають усі продані коктейлі в ПН «групово» (тобто одним рядком/сумою)
Те, що цей код годиться і для алко-коктейлів, підтверджують Пояснення до УКТ ЗЕД, затверджені наказом ДФСУ від 09.06.2015 р. № 401 (див. у цьому документі пояснення до зазначеного коду).
Скачати ці Пояснення, які можуть бути корисні платникам не тільки для цього («коктейлевого»), а й для багатьох інших випадків вирішення спірних питань у сфері «ПН-кодувань», можна за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/nakazi/63754.html.
Проте найоптимальнішим, на наш погляд, є на практиці варіант, коли в «громадсько-харчових» ПН платники відображають послуги з відповідними кодами з ДКПП.
Даєш послуги!
Як ми зазначили, тут платникам, очевидно, краще піти шляхом тих просунутих підприємців зі сфери громадського харчування, які зазначають у денних підсумкових ПН увесь обсяг постачання (уключаючи й купівельні товари, що реалізуються паралельно зі своїм «куховарінням») одним рядком і загальною сумою, відображаючи його як постачання послуг. Аргументом для фіскалів вони використовують унесені до Держреєстру коди своїх видів діяльності згідно з КВЕД (див. вище про консультацію дніпровських фіскалів). Той факт, що платник працює у сфері харчування-послуг, крім КВЕД-кодів, можна підтвердити ще й відповідними нормативними актами (див., наприклад, Правила роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджені наказом Мінекономіки від 24.07.2002 р. № 219).
Водночас, при суворому підході купівельні товари, що реалізуються окремо, слід відображати у «громадсько-харчових» ПН саме як постачання товарів, з відповідними кодами УКТ ЗЕД (групуючи їх так, як це рекомендують фіскали, але імпортні та підакцизні окремо — узагалі з 10-значними кодами УКТ ЗЕД). Як тут діяти з купівельними товарами — вирішуйте самі, залежно від того, наскільки ви зможете переконати у своїй правоті перевіряючих, і з поправкою на можливі наслідки подібних ПН-«хуліганств» (див. нижче).
А тепер наведемо найбільш розхожі коди послуг згідно з ДКПП, які зазначають «просунуті» підприємці зі сфери громадського харчування в підсумкових ПН:
| 56 10 — «Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування» |
| 56 29 — «Послуги із забезпечення громадського харчування, інші» |
| 56 30 — «Обслуговування напоями» |
Останній код зазвичай зазначають бари, таверни, шинки, пивні та подібні заклади, що реалізують переважно «шинковий матеріал».
Деякі, у кого у структурі закладу є окремий розливний відділ (бар, тощо), ще й поділяють у ПН послуги з громадського харчування на декілька, зазначаючи окремі суми виручки за відокремленим баром (шинком тощо) з кодом 56.30.
Наслідки вільностей у «громадсько-харчових» ПН
З «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 34, с. 40 ви вже знаєте можливі наслідки вільностей (уключаючи неправильну номенклатуру і «кодування» товарів/послуг), допущених у підсумкових ПН. Нагадаємо, що платникам за це (за умови зазначення в ПН правильної суми ПДВ і своєчасної їх реєстрації в ЄРПН!) узагалі нічого не загрожує ☺. Утім, з 1 липня теоретично можливе зупинення реєстрації таких ПН.
Але, якщо вірити останньому мінфінівському проекту наказу**, що встановлює критерії для зупинення реєстрації ПН, то реєстрацію ПН, що оформляються на неплатників ПДВ, узагалі зупиняти не повинні. До того ж, одним із критеріїв для зупинення реєстрації є перевищення місячного обсягу постачань у виписаних ПН суми 500 тис. грн. Напевно, небагато закладів громадського харчування перевищують своїми обсягами зазначену суму…
** Див. його тут: http://sfs.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2017-rik/72061.html.
Ну і завершимо риторичним запитанням: кому і навіщо все це потрібно?.. ☹
висновки
- Податківці пропонують у підсумкових ПН з громадського харчування у графі 2 «Номенклатура постачання товарів/послуг продавця» зазначати загальними сумами товари/послуги за групами, що відповідають конкретному коду товару згідно з УКТ ЗЕД/кодом послуги згідно з ДКПП, а графи 4, 5, 6 і 7 такої ПН узагалі не заповнювати.
- Оптимальним, на наш погляд, є на практиці варіант, у якому в «громадсько-харчових» ПН платники відображають послуги з відповідними кодами з ДКПП.