висновок документа
Заліку сум бюджетного відшкодування (БВ) з ПДВ у рахунок платежів, надходження яких розподіляються у пропорціях між державним і місцевими бюджетами, ПКУ не передбачено
Лист стосується «негрошового» способу отримання БВ — «у рахунок держбюджетних платежів» (п.п. «б» п. 200.4 ПКУ). Він з’явився з 01.01.2016 р. (заповнюють ряд. 20.2.2 декларації з ПДВ з додатком Д3 і розшифровкою «залікових» платежів у додатку Д4). З ним трапилася ціла історія.
Спершу «головні» податківці без усяких застережень погоджувалися з можливістю БВ у рахунок держбюджетних платежів. І навіть дозволяли за рахунок БВ авансувати сплату платежів (наприклад, податку на прибуток, що може з’являтися в майбутньому, див. лист ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11353/6/99-99-15-03-02-15 // «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 65, с. 4). Та роз’яснювали, що за рахунок БВ можна погашати всі платежі (податки/збори), що зараховуються до державного бюджету і перелічені у ст. 29 БКУ, окрім тих, які згідно зі ст. 64, 66, 69, 691 і 71 БКУ закріплені за місцевими бюджетами (лист ДФСУ від 20.07.2016 р. № 15705/6/99-99-15-03-02-15). До речі, сьогодні таку ж консультацію зустрічаємо і в БЗ 101.23.
Але незабаром контролери на місцях почали чіплятися за те, що деякі з платежів, які надійшли, далі розподіляються між державним і місцевими бюджетами. Зокрема, від податку на прибуток звичайних «недержпідприємств» 90 % іде до держ- бюджету, решта 10 % — до місцевих бюджетів. І тільки в держпідприємств уся сума потрапляє до держбюджету. З цієї причини місцеві податківці не дозволяли звичайним недержпідприємствам використовувати БВ «під» податок на прибуток. І зазначали, що зарахувати БВ можна тільки в рахунок тих «бюджетних платежів», які у всій сумі (!) повністю (без розподілу) потрапляють до держбюджету (лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 13.07.2016 р. № 4009/10/20-40-12-02-16).
Причому столичні податківці кивали ще й на інший момент — технічний. І повідомляли, що таке відшкодування можливе тільки після доопрацювання відповідного програмного забезпечення (листи ГУ ДФС у м. Києві від 03.06.2016 р. № 12305/10/26-15-12-02-14 і від 27.10.2016 р. № 22986/10/26-15-12-02-14; див. також «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 98, с. 20, № 55, с. 16).
А з часом уже й «головні» фіскали віщали про децентралізацію і розподіл між різними бюд- жетами низки платежів (згадуючи й податок на прибуток). Тому допускали залік БВ тільки в рахунок платежів, які повністю потрапляють до держбюджету, наприклад, у рахунок акцизного податку (лист ДФСУ від 21.03.2017 р. № 882/4/99-99-12-03-02-13). А також поцікавилися думкою Мінфіну.
На жаль, Мінфін цілком підтримав податківців: на «розподілювані» (між державним і місцеви- ми бюджетами) платежі не можна «пускати» БВ. Оскільки ПКУ це не передбачено.
Хоча п.п. «б» п. 200.4 ПКУ все ж сформульовано нечітко. Особливо враховуючи, що «загальнодержавний» податок на прибуток (п.п. 9.1.1 ПКУ) сплачують єдиною сумою «без розподілу» на один код бюджетної класифікації (і далі в його «децентралізації 90 % - 10 %» платник не бере участі). Це неодноразово зазначали й суди, захищаючи платників і вимагаючи від контролерів провести БВ-залік у рахунок податку на прибуток по повній на всі 100 % (постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 р. у справі № П/811/412/16, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 02.03.2017 р. у справі № 810/3914/16, ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 р. у справі № 820/1675/15).
Якщо ж не готові за захистом звертатися до суду, врахуйте, що до БВ-заліку в рахунок «розподілюваних» держбюджетних платежів Мінфін із ДФСУ налаштовані «недружньо».