Визначення термінів
Порядок надання і використання благодійної допомоги (благодійних пожертвувань) регулює Закон про благодійну діяльність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 цього Закону благодійна діяльність — це добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначеної Законом мети, яка не передбачає отримання благодійником прибутку, а також виплати будь-якої винагороди або компенсації благодійникові від імені або за дорученням бенефіціара. При цьому благодійником може бути дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один або декілька видів благодійної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про благодійну діяльність).
Одержувачем благодійної допомоги — бенефіціаром — може бути фізична особа, неприбуткова організація або територіальна громада, які отримують допомогу від одного або декількох благодійників для досягнення цілей, визначених Законом про благодійну діяльність (п. 1 ч. 1 ст. 1 цього Закону).
Як бачите,
юридичні особи можуть займатися благодійністю самостійно або через спеціальні благодійні організації, створені і зареєстровані у встановленому законодавством порядку
При цьому підприємство, яке вирішило надати допомогу благодійній організації, у термінах закону вважається благодійником, а ось бенефіціаром виступає благодійний фонд.
Хто є хто — розібралися, а тепер давайте визначимося, яку допомогу можна надати благодійній організації.
Види благодійної допомоги
Частенько під благодійністю розуміють тільки безоплатну передачу грошових коштів. Але чи так це?
Перелік дозволених видів благодійної допомоги наведений у ч. 1 ст. 5 Закону про благодійну діяльність. Отже, допомогти благодійному фонду можна шляхом:
1) безоплатної передачі коштів, іншого майна, а також безоплатного відступлення бенефіціару майнових прав;
2) безоплатної передачі бенефіціарам права користування й інших речових прав на майно і майнові права;
3) безоплатної передачі бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;
4) безоплатного надання послуг і виконання робіт на користь бенефіціарів;
5) благодійної спільної діяльності і виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;
6) публічного збору благодійних пожертвувань;
7) управління благодійними ендавментами;
8) виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;
9) проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.
Тобто спеціальний «благодійний» Закон передбачає можливість надання благодійної допомоги в будь-якій зручній для вас формі:
як у вигляді грошових коштів, так і в натуральній формі у вигляді ТМЦ, необоротних, у тому числі нематеріальних, активів або наданих бенефіціару послуг (виконаних робіт)
Зверніть увагу! З наведеного нами на самому початку визначення благодійної діяльності виходить, що благодійна допомога має цільовий характер, тобто її використовують виключно на цілі, передбачені Законом про благодійну діяльність. Перелік основних напрямів використання благодійних пожертвувань наведений у ст. 3 вказаного Закону. У цьому власне полягає головна відмінність благодійної допомоги від звичайної безплатної передачі.
Яке це має для нас значення? Це означає, що при документальному оформленні благодійної допомоги бажано вказувати, на які цілі вона надана. Ну і коли ми вже згадали про документальне оформлення благодійної допомоги, зупинимося на ньому детальніше.
Оформляємо благодійну допомогу
Якщо ініціатива про надання допомоги фонду виходить від самого підприємства, тоді документальне оформлення розпочинають з видання наказу (розпорядження) керівника про надання допомоги. У наказі вказують найменування благодійного фонду — одержувача, суму грошової допомоги або найменування матеріальних цінностей/послуг, які будуть передані/надані бенефіціару, а також обумовлюють цілі, на які допомога надана.
Якщо ж ініціатором надання допомоги виступає сам фонд-одержувач допомоги, тоді бажано заручитися листом-клопотанням фонду з проханням про надання допомоги на певну мету. І вже на підставі цього листа орган управління підприємства (керівник) приймає рішення про виділення допомоги і видає відповідний наказ (розпорядження).
Як передбачено ч. 1 ст. 6 Закону про благодійну діяльність безоплатна передача благодійником грошових коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певної, заздалегідь установленої мети благодійної діяльності є благодійним пожертвуванням.
Благодійну допомогу оформляють договором про благодійне пожертвування*
* Зазначимо: предметом договору пожертвування не можуть бути майнові права. Тому якщо ви раптом вирішили безкоштовно передати благодійному фонду об’єкт майнових прав, тоді доведеться оформляти таку передачу договором дарування.
Загальні вимоги до укладення договорів пожертвування встановлені ст. 729 ЦКУ, згідно з якою пожертвуванням є дарування нерухомих і рухомих речей, зокрема грошових коштів та цінних паперів, для досягнення певної, заздалегідь обумовленої мети.
Договір про пожертвування є різновидом договору дарування, і до нього застосовуються положення про договір дарування, якщо інше не встановлене законом (ч. 3 ст. 729 ЦКУ). Зокрема, при укладенні договору про пожертвування потрібно дотримуватися вимог ст. 719 ЦКУ стосовно форми договору.
Наприклад, договір пожертвування нерухомості укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному засвідченню (ч. 2 ст. 719 ЦКУ). Договір про пожертвування рухомих речей може бути укладений як у письмовій, так і в усній формі. Це виходить із ч. 4 ст. 719 ЦКУ. Ну і нарешті договір про пожертвування валютних цінностей* на суму, що перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (тобто на суму понад 850 грн.), також укладають у письмовій формі. Проте на відміну від договору дарування
* Будьте уважні: до валютних цінностей серед іншого належить і національна валюта — гривня (п. 1 ст. 1 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.93 р. № 15-93).
договір про благодійне пожертвування валютних цінностей не підлягає нотаріальному засвідченню
Про це говорять ч. 5 ст. 719, ч. 3 ст. 729 ЦКУ і ч. 1 ст. 6 Закону про благодійну діяльність.
Договір пожертвування є укладеним з моменту прийняття пожертвування (ч. 2 ст. 729 ЦКУ).
І ще одне. У договорі про пожертвування не забудьте вказати про цільове використання вашої допомоги. Інакше безкоштовна передача допомоги за договором може бути розцінена як звичайний договір дарування, а це вже відгукнеться в деяких випадках визнанням таких договорів дарування недійсними.
По-перше, відповідно до ч. 3 ст. 720 ЦКУ підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування встановлене засновницькими документами дарувальника. Проте це положення не поширюється на право юридичної особи укладати угоди пожертвування.
Тобто перед укладенням договору дарування потрібно переконатися, що такий вид діяльності передбачений статутом. Інакше такий договір може бути визнаний недійсним на підставі ст. 215 ЦКУ.
А ось договір пожертвування можна укладати незалежно від того, чи дозволений такий вид діяльності засновницькими документами
По-друге, дарування грошових коштів у сумі понад 850 грн. потребує, як ми вже говорили, нотаріального засвідчення. При цьому відсутність нотаріального засвідчення там, де це потрібно, може послугувати підставою для визнання такого договору нікчемним на підставі ст. 219 ЦКУ.
Надалі при перерахуванні/передачі допомоги оформляють первинні документи, які послужать підтвердженням такої операції для цілей бухгалтерського і податкового обліку. Так, залежно від виду допомоги підтвердними документами будуть:
— у разі надання безготівкової грошової допомоги — платіжне доручення на безготівкове перерахування коштів;
— у разі надання допомоги готівковими грошовими коштами — видатковий касовий ордер;
— якщо у вигляді пожертвування ви передаєте ТМЦ (необоротні активи) — видаткова накладна (акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів).
Крім того, якщо «натуральну» допомогу надає благодійник — платник ПДВ, тоді доведеться оформити дві податкові накладні (ПН):
— ПН на безПДВшне постачання товарів (робіт, послуг), звільнене від ПДВ на підставі п.п. 197.1.15 ПКУ;
— зведену ПН на суму «компенсуючих» ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ (детальніше про це ми розповімо трохи пізніше, див. с. 8).
Ну і нарешті ще один документ, яким потрібно обзавестися при наданні допомоги благодійному фонду, — це копія рішення про включення благодійного фонду в Реєстр неприбуткових установ та організацій. Цей документ, що говорить про неприбутковий статус бенефіціара, знадобиться вам для правильного відображення благодійної допомоги в податковоприбутковому обліку, а також для підтвердження права на пільгу з ПДВ.
