Теми статей
Обрати теми

Відступлення вимоги — «ПДВшне самогубство»?

Павленко Олексій, податковий експерт
Підприємство «А» відправило постачальникові передоплату, на яку він оформив податкову накладну (ПН), на підставі якої «А» відобразило ПК. Потім було здійснене відступлення вимоги «товарного» боргу підприємством «А» на користь підприємства «Б», на адресу останнього і буде здійснено відвантаження постачальником. Які наслідки в частині ПДВ будуть у сторін?

З низки ситуацій з відступленням вимоги в цієї ПДВшні наслідки — «гірше не придумаєш». Свого часу ми детально описували наслідки подібних операцій (за «товарним» відступленням) у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 96, с. 11. Тому зараз надамо відповідь коротко.

Спочатку нагадаємо, що згідно з п.п. 196.1.5 ПКУ відступлення права вимоги (переведення боргу) не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тому від самої операції відступлення вимоги ПДВ-наслідків у «А» і «Б» не буде.

А ось що стосується долі ПК, відображеного підприємством «А», то, на нашу думку, у момент підписання угоди про відступлення вимоги «А» втратить своє право на ПК з передоплати. Це виходить з того, що при відступленні вимоги «А» втрачає право на отримання від постачальника товарів (послуг) — а саме ці операції (а не передоплати) є підставою для відображення ПК (пп. 198.1, 198.3 ПКУ).

У згаданому матеріалі ми писали про два варіанти коригування ПК первісним кредитором (у цьому випадку — «А»).

Перший (обережний): коригувати ПК на підставі бухдовідки з відображенням у рядку 14 декларації з ПДВ зі знаком «-». При цьому в таблиці 2 додатка 1 — указати ІПН постачальника, а в графі 3 — місяць складання ПК на підставі отриманого від постачальника (боржника) РК у зв’язку із заміною сторони в зобов’язанні (кредитора).

Другий (альтернативний): «А» здійснює зменшення ПК на підставі отриманого від постачальника (боржника) РК до ПН у зв’язку із заміною сторони в зобов’язанні (кредитора).

Цей варіант, можливо, дозволив би новому кредиторові (підприємству «Б») отримати ПК від вартості отриманих від постачальника (боржника) товарів/послуг. Для цього постачальник за датою відступлення вимоги повинен виписати «мінусовий» РК на первісного кредитора («А»), а також оформити (мабуть, тією ж датою) нову ПН — на нового кредитора («Б»). Тут, на наш погляд, має бути алгоритм дій, подібний до ситуації із зазначенням у ПН помилкового ІПН покупця. Але — за тим лише винятком, що тут мала місце не помилка, а зміна обставин (заміна особи в зобов’язанні) — тому нову ПН нелогічно виписувати «заднім числом».

Утім, проти такого варіанта напевно заперечуватимуть фіскали — вони зазвичай формально посилаються на «коригувальний» п. 192.1 ПКУ і, стверджуючи, що при здійсненні операцій з відступлення права вимоги не виникає жодної з перелічених там обставин, відмовляють постачальникові в коригуванні ПЗ і складанні нової ПН (на нового кредитора).

У результаті обидва кредитори опиняються в незавидному положенні: первісний втрачає право на ПК, а новий кредитор його не отримує. І хоча в консультації у БЗ 101.015, відповідаючи на подібне запитання, фіскали уникли відповіді — під тим приводом, що потрібно бачити конкретні документи за відступленням, проте саме такий (формально-фіскальний) їх підхід легко спрогнозувати після вивчення листа ДФСУ від 24.07.2017 р. № 1325/6/99-99-15-03-02-15/ІПК.

Щоправда, там описана дещо інша ситуація — коли після подібного відступлення товарного боргу сторонами було прийнято рішення, замість постачання товарів, — про повернення передоплати на користь нового кредитора. І там уже постраждав постачальник (боржник) — оскільки фіскали відмовили йому у виписуванні РК і зменшенні ПЗ з передоплати — незважаючи на її повернення новому кредиторові.

Водночас наприкінці цього листа звучить узагальнюючий і дуже невтішний висновок:

«Постачальник (боржник) на дату заміни кредитора у зобов’язанні не коригує податкові зобов’язання з ПДВ, визначені на дату отримання ним попередньої (авансової) оплати, оскільки відсутні законодавчо визначені підстави для такого коригування, та не складає податкову накладну на нового кредитора, оскільки податкова накладна вже складена на дату першої події операції (отримання авансу)»

Відштовхуючись від цього, і в нашій ситуації постачальникові напевно фіскалами буде відмовлено у виписуванні РК і нової ПН.

Яка ж із цього мораль? За можливості, намагайтеся перебудувати ситуацію — наприклад, скасувавши відступлення і «пропустивши» товари/послуги транзитом через «А» на «Б». А надалі — у силу такої ПДВшної неврегульованості — не створюйте подібних ситуацій, «розрулюючи» подібні тристоронні ситуації не через відступлення.

Якщо ж ви все-таки вдастеся до «альтернативного» варіанта «ПДВшного оформлення» цих операцій, то новий кредитор («Б») має бути готовий обстоювати право на свій ПК у суді (результат якого важко передбачуваний ☹).

Загалом, платники ПДВ повинні бути особливо обережними з операціями, які передбачають заміну особи в зобов'язанні: і не тільки відступлення вимоги, а й переведення боргу. Наприклад, у недавньому листі ДФСУ від 03.11.2017 р. № 2506/6/99-99-15-03-02-15/ІПК у ситуації, коли борг за передоплатою за постачальника повертав коштами новий боржник, постачальнику фіскали відмовили в коригуванні ПЗ.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі