(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/16
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2017/№ 96

«Дві сторони однієї медалі»: чи завжди вигідна спрощенка?

Спрощена система — безумовно, для того і призначена, щоб спростити «податкове життя» суб’єктові господарювання. Ось і популярність її не згасає. Практично кожен суб’єкт господарювання, який вписувався в критерії, що дозволяють використати спрощенку, обов’язково ставив запитання: переходити чи ні на єдиний податок? Проте що для одного підприємства — добре, іншому може і зовсім «вийти боком…». А щоб не сталося образливих промахів до переходу на спрощену систему оподаткування необхідно підходити зважено і оцінити всі «за» і «проти». Сподіваємося, ця стаття допоможе вам зробити правильний вибір.

Ясна річ, що переваги і недоліки тієї чи іншої системи оподаткування потрібно оцінювати передусім за податковим навантаженням на платника, і про це ми обов’язково детальніше поговоримо. Але спершу скажемо про загальні відмінності між загальною і спрощеною системами оподаткування, які відіграють чималу роль у прийнятті рішення про її вибір. Розпочнемо з переваг спрощенки над загальною системою.

Переваги спрощенки

1. Спрощений облік і звітність. Як ми вже сказали, цей момент, передусім, привертає увагу будь-якого платника. Адже відсутність обліку понесених витрат для податкових цілей (одне зі значних спрощень обліку) знижує інтерес до платника з боку контролюючих органів (особливо це стосується тих суб’єктів, які не є платниками ПДВ).

Водночас установлені фіксовані і процентні (від суми доходу) ставки єдиного податку (ЄП) спрощують розрахунок податкових зобов’язань перед бюджетом і зменшують ризики допустити помилку при їх розрахунку. До того ж можливі санкції за порушення сплати ЄП, зокрема для ФОП, не так сильно «кусаються» (див. ст. 122 ПКУ) порівняно зі штрафами на загальній системі (ст. 123, п. 126.1 ПКУ).

Як бачимо, навіть тільки простота ведення обліку привносить, дійсно, багато позитивних моментів до використання спрощенки.

2. Добровільна реєстрація платником ПДВ. Спрощенці, використовуючи групу 3 єдиного податку, можуть добровільно зареєструватися платником ПДВ. Причому звітувати з ПДВ вони можуть щоквартально (п. 202.2 ПКУ).

А ось вимога про обов’язкову реєстрацію при досягненні обороту в 1 млн грн. на них не поширюється

3. Звільнення від використання РРО і РК (п. 6 ст. 9 Закону про РРО). Цей момент стосується тільки ФОП на єдиному податку. Вони мають право здійснювати реалізацію за готівку без застосування РРО (за винятком торгівлі технічно складними побутовими товарами, що підлягають гарантійному ремонту), а для груп 2 — 3 ЄП за умови неперевищення протягом календарного року обсягу доходу 1 млн грн. (п. 296.10 ПКУ).

4. Звільнення від сплати деяких податків (п. 297.1 ПКУ). Щоправда, в окремих випадках спрощенцям усе ж доведеться сплачувати навіть ті податки, від яких вони формально звільнені на підставі цієї норми ПКУ. Детальніше див. на с. 25.

Проте в цій «бочці меду знайдеться місце і для ложки дьогтю». Безумовно, спрощенка має і низку недоліків.

Недоліки спрощенки

Серед «мінусів» спрощенки назвемо обмеження в оборотах і певних видах діяльності, чисельності найманих працівників для груп 1 і 2 ЄП, у негрошових формах розрахунків та інші недоліки.

Крім того,

ФОП на групах 1 і 2 ЄП щомісячно зобов’язаний сплачувати єдиний податок і ЄСВ «за себе» не менше мінімального страхового внеску (min ЄСВ)*, незалежно від наявності в нього доходів від госпдіяльності

* А для групи 1 — не менше 0,5 х min ЄСВ. Хоча з 01.01.2018 р. цієї пільги більше не буде. Також звільнені від сплати ЄСВ «за себе» пенсіонери за віком та інваліди (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464).

Хоча відразу зазначимо, що в ряді випадків переваги спрощенки нівелюють її недоліки.

А тепер перейдемо до останнього критерію, який здійснює істотний вплив на рішення про перехід на спрощенку, — це розрахунок показника податкового навантаження на суб’єкта господарювання.

Податкове навантаження

Щоб прийняти рішення про вибір спрощеної системи оподаткування, порівнюємо показники податкового навантаження при сплаті єдиного податку (Пє) і загальної системи оподаткування (Пз).

І якщо виконується нерівність: Пз > Пє, то пріоритет єдиного податку, в принципі, незаперечний

Відразу пояснимо: під податковим навантаженням у цьому випадку розглядатимемо загальну суму податків і внесків, що підлягають сплаті суб’єктом господарювання окремо на загальній і на спрощеній системах оподаткування. При цьому порівнювати будемо суму податків без урахування тих податків, які можуть сплачуватися однаково як на спрощенці, так і на загальній системі оподаткування (у тому числі, без урахування зарплатних податків та інших «загальних» податків і внесків, які єдиннику доведеться сплачувати), а також без податку на майно (але тільки — у частині земподатку!), від якого єдинники звільнені (п. 297.1 ПКУ). Якщо ви сплачуєте земельний податок, то просто додайте його плановану величину до загальної суми показника податкового навантаження на загальній системі (Пз), змістивши таким чином перевагу на користь спрощенки.

Тепер порівняємо обидві системи оподаткування окремо для груп 1 і 2 ЄП та групи 3. Розпочнемо з груп 1 і 2.

Коли ФОП вигідні групи 1 і 2 ЄП. Для прийняття рішення про перехід із загальної системи в групи 1 і 2 ЄП на підставі показника податкового навантаження орієнтуємося на передбачуваний розмір чистого доходу (оскільки він є базою для нарахування податків на загальній системі). Визначення чистого доходу (ЧД) для ФОП на загальній системі знаходимо в п. 177.2 ПКУ.

Показник Пє складається з двох величин: ставки ЄП і мінімального страхового тарифу з ЄСВ (min ЄСВ).

Показник Пз включає три складові: ПДФО (18 %), ВЗ (1,5 %) ЄСВ (22 %). Повторимо: базою для нарахування цих податків є чистий дохід ФОП. Причому сума ЄСВ на загальній системі також не може бути нижчою значення min ЄСВ на місяць.

Отже, вигідно обрати спрощену систему оподаткування в тому випадку, коли виконується нерівність:

ЧД х 18 % + ЧД х 1,5 % + ЧД х 22 % (але не нижче min ЄСВ) > ставка ЄП + min ЄСВ.

По суті, податкове навантаження для ФОП груп 1 і 2 є величиною постійною. А ось на загальній системі вона прямо пропорційно залежить від чистого доходу. Розрахуємо в таблиці нижче максимальне податкове навантаження на підприємця у 2018 році залежно від обраної системи оподаткування. Але майте на увазі, що ґрунтуватися в розрахунках будемо на МЗП (3723 грн.) та нмдг (1700 грн.), передбачені проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 14.11.2017 р. № 7000. Тому з набранням чинності держбюджетом-2018 цифри можуть ще помінятися.

Таблиця 1. Максимальне податкове навантаження на підприємця у 2018 році

Система оподаткування ФОП

Розмір доходу/ЧД*, грн.

Максимальна ставка ЄП або сума

ПДФО, ВЗ, грн.

ЄСВ, грн.

Максимальне податкове навантаження, грн.

Група 1 ЄП

до 300 тис. грн.

170

819,06

Пє = 989,06

Група 2 ЄП

до 1,5 млн грн.

744,60

819,06

Пє = 1563,66

Загальна

3723*

725,99 (670,14 + 55,85)

819,06

Пз = 1545,05

0*

0

819,06

Пз = 819,06

* Чистий дохід (ЧД).

Як бачимо, якщо підприємець «уписується» в умови роботи в групі 1 ЄП, то йому, безперечно, вигідно використовувати групу 1 ЄП. Для тих, хто відповідає критеріям групи 2 ЄП, у цілому, залишатися на загальній системі має сенс, якщо величина ЧД прагне до нуля і не перевищує на місяць базу для нарахування мінімального страхового тарифу з ЄСВ (у 2018 році — 3723 грн.), оскільки в такому разі при однаковому значенні ЄСВ ставка ЄП перевищуватиме витрати на сплату ПДФО і ВЗ із суми ЧД. Хоча, як бачимо з таблиці, вигода, в принципі, мізерна. Одним словом, при обранні між загальною системою і групою 2 ЄП,

підприємцеві вигідно залишатися на загальній системі оподаткування виключно при дуже низькій рентабельності або зовсім за відсутності господарської діяльності

До речі, якщо ФОП на період відсутності діяльності з будь-яких причин не хоче розлучатися зі спрощенкою, то, в принципі, йому вигідно обрати групу 3 ЄП. Оскільки ставки 3 і 5 % застосовуються до отриманого доходу — а його не буде, то в такому разі підприємцеві залишається сплачувати виключно суму min ЄСВ.

Таким чином, для ФОП пріоритет груп 1 і 2 спрощенки, в принципі, очевидний. А ось щоб визначити вигідність групи 3 ЄП, доведеться трохи повозитися з розрахунком показника рентабельності продажів.

Вигода переходу в групу 3 ЄП. Важлива особливість групи 3 ЄП полягає в тому, що на цій групі суб’єкт господарювання може обрати ставку ЄП* (3 %) як зі сплатою ПДВ, так і (5 %) без ПДВ.

* При виборі ставки 3 % (тобто зі сплатою ПДВ) єдиний податок розраховується в процентному відношенні від доходу без урахування ПДВ.

У зв’язку з цим, зазвичай, очевидна вигода в разі, коли суб’єкт господарювання може потрапити під обов’язкову реєстрацію платником ПДВ (див. ст. 181 ПКУ), а перехід на спрощенку за ставкою 5 % дозволить йому уникнути такої реєстрації. Тому розглянемо ситуацію, при якій статус платника ПДВ не міняється залежно від системи оподаткування.

Спочатку порівняємо податкове навантаження для юросіб у ситуації, коли при різних системах оподаткування статус ПДВ не міняється. А потім перейдемо до ФОП.

Податкове навантаження на ЄП відповідає сумі ЄП, сплачуваного в процентному відношенні від суми доходу (Д), визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ (ср. 025069200). Водночас податкове навантаження для загальної системи відповідає сумі податку на прибуток (Пп) і складає 18 % від оподатковуваного прибутку, визначеного згідно зі ст. 134 ПКУ. Таким чином,

перехід із загальної системи на спрощену буде вигідний при виконанні такої нерівності: Пр х 18 % > Д х ставка ЄП (3 або 5 %)

Як бачимо, розмір єдиного податку залежить від обсягу доходу, а сума податку на прибуток — від розміру оподатковуваного прибутку. Водночас рентабельність продажів (Р) визначається як відношення прибутку (Пр) від реалізації до доходу (Д) від реалізації товарів/робіт/послуг (за вирахуванням ПДВ, якщо він «сидить» у продажній вартості). Тобто

Р = Пр : Д або Пр = Д х Р.

Таким чином, маючи загальну складову (дохід продукції (Д), що реалізовується) двох сторін однієї нерівності (Пз і Пє), можна розрахувати граничну рентабельність продажів (при рівній сумі отримуваного доходу), при якій вигідно перейти на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, рівняння для розрахунку рентабельності набуває такого вигляду:

(Д х Р) х 18 % = Д х ставка ЄП.

Звідси визначимо рентабельність, при перевищенні якої нерівність змінюватиметься на користь спрощенки (Пз > Пє):

Р = (Д х ставка ЄП) : (Д х 18 %)

або

Р = ставка ЄП : 18 %.

Занесемо розрахункові показники в таблицю нижче.

Таблиця 2. Рентабельність, при якій юрособі вигідно перейти на спрощенку при незмінному статусі платника ПДВ

Перехід із загальної системи оподаткування на спрощену

Статус ПДВ

Ставка ЄП

Вигідно при рентабельності продажів вище

неплатник ПДВ

5 % (без ПДВ)

27,78 % ((0,05 : 0,18) х 100)

платник ПДВ

3 % (з ПДВ)

16,67 % ((0,03 : 0,18) х 100)

Наведемо приклад для неплатника ПДВ. Припустимо, розмір доходу без ПДВ складає 1 млн грн. При рентабельності 27,78 % податок на прибуток (ПП) складає:

ПП = (1000000 х 27,78 %) х 0,18 = 50004 грн.

Сума ЄП = 1000000 х 5 % = 50000 грн.

Як бачимо, при рентабельності вище 27,78 % вигідно перейти на сплату єдиного податку за ставкою 5 %. Тепер розглянемо граничну рентабельність Р, при якій ФОП із загальної системи вигідно перейти у групу 3 ЄП, порівняємо окремо податкове навантаження за умови, що чистий дохід (ЧД) не перевищує розміру, що дорівнює базі нарахування min ЄСВ (у 2018 році — 3723 грн.):

— на ЄП: Пє = Д х ставка ЄП + min ЄСВ,

— на загальній системі: Пз = (Д х Р) х 0,18 + (Д х х Р) х 0,015 + min ЄСВ.

Рівність матиме такий вигляд:

Д х ставка ЄП + min ЄСВ = 0,195 (Д х Р) + min ЄСВ.

Оскільки значення min ЄСВ однакове для обох систем оподаткування, їх у формулі не враховуємо. Звідси:

Р = ставка ЄП : 0,195.

Таблиця 3. Рентабельність, при якій ФОП вигідно перейти в групу 3 ЄП при незмінному статусі платника ПДВ

Перехід із загальної системи оподаткування на спрощену

Статус ПДВ

Ставка ЄП

Вигідно при рентабельності продажів вище

За умови: ЧД < 3723* грн. на місяць

неплатник ПДВ

5 % (без ПДВ)

25,6 % ((0,05 : 0,195) х 100)

платник ПДВ

3 % (з ПДВ)

15,4 % ((0,03 : 0,195) х 100)

* Ґрунтуємося на МЗП (3723 грн.), передбачену у 2018 році законопроектом № 7000.

Очевидно, що при перевищенні розміру ЧД над розміром мінімальної бази страхового внеску (тобто ЧД > 3723 грн.) істотно буде зростати податкове навантаження ФОП на загальній системі оподаткування. Адже до показника Пз додається ще 22 % від ЧД.

Майте на увазі: результати наших обчислень не можна приймати за точні показники податкового навантаження, адже вони відносні й умовні Проте, виходячи з наведених розрахунків, стає зрозуміло, що кидатися в спрощенку з головою без попереднього аналізу планованої господарської діяльності може бути дуже поспішно. Крім того, ми впевнені, що виведені тут формули послужать основою для точнішого розрахунку рентабельності саме ваших продажів і, відповідно, допоможуть вам прийняти правильне рішення у виборі системи оподаткування.

спрощена система оподаткування, переваги, недоліки, податкове навантаження додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті