(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
8/11
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2017/№ 80

Податкові наслідки гарантійної заміни товару постачальником-нерезидентом

Не секрет, що більшість технічно складних товарів (і не лише побутових) сьогодні в нашу країну імпортується. Тому виконання гарантійних зобов’язань виробником/продавцем-нерезидентом обумовлено необхідністю вивезення/ввезення забракованого виробу. І відповідно — це вимагає дотримання встановлених законодавством процедур митного оформлення таких операцій. Нашого читача — суб’єкта господарювання в статусі резидента — цікавлять відповідні податкові наслідки вивезення і подальшого ввезення гарантійного товару, заміненого постачальником-нерезидентом.

Зосередимося на суб’єктах господарювання, які придбали технічно складні товари в нерезидентів, і за ситуації, коли такі товари вийшли з ладу, — мають намір скористатися своїми «гарантійними» правами (зрозуміло — прописаними у відповідних договорах постачання), врегульованими в ст. 269 ГКУ.

Нагадаємо, що в ч. 6 цієї статті, зокрема, встановлено, що

«Постачальник (виробник) зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари…»

Як бачите, «гарантійних» варіантів два...

Варіант перший — гарантійний ремонт

Не станемо детально аналізувати податкові наслідки першого варіанта — коли бракований виріб вивозиться за кордон для ремонту, після якого ввозиться назад у відремонтованому, тобто справному вигляді — оскільки жодних податкових наслідків при цьому варіанті загалом не настає.

Дивіться: на підставі ст. 163 МКУ (плюс відсилання з неї до ст. 150 МКУ) такий виріб поміщається в митний режим переробки товарів за межами митної території.

Відповідний дозвіл надається (ч. 1 ст. 165 МКУ) і його строк (але не довше 365 днів) установлюється фіскалами в кожному конкретному випадку (ч. 1 ст. 166 МКУ).

І якщо відремонтований нерезидентом за гарантією виріб повертається резидентові в межах установленого строку, то згідно з п. 2 ч. 2 ст. 168 МКУ він повністю звільняється від обкладення митними платежами, а згідно зі ст. 206.13 ПКУ така операція звільнена від ПДВ.

Крапка. І навіть дві... ☺

Варіант другий — гарантійна заміна

Дещо складнішим виявляється другий варіант — коли покупець-резидент протягом гарантійного строку виявив у купленому в нерезидента товарі фатальну несправність, яка не підлягає ремонту/виправленню, а потребує заміни бракованого виробу (зрозуміло — згідно з гарантійними зобов’язаннями вказаного постачальника).

При цьому повний ланцюжок дій покупця-резидента такий:

1) ввіз виріб (який згодом виявився бракованим), оформивши його в митному режимі імпорту (випуску для вільного обігу) зі сплатою митних платежів та «імпортного» ПДВ за ставкою 20 %, включивши суму останнього в ПК на підставі МД;

2) вивіз той самий (бракований) виріб в митному режимі експорту (ставка ПДВ 0 %);

3) ввіз такий же (але інший — справний) виріб, оформивши його в митному режимі імпорту (випуску для вільного обігу) зі сплатою митних платежів та «імпортного» ПДВ за ставкою 20 %, включивши суму останнього в ПК на підставі (нової) МД.

Зазначимо, що цей варіант існує у двох варіаціях (які виходять з положень відповідного ЗЕД-контракту на постачання):

(а) постачальник-нерезидент компенсує витрати покупця, понесені при «повторному» ввезенні (див. п. 3 вище) виробу, заміненого постачальником у межах своїх гарантійних зобов’язань;

(б) постачальник-нерезидент не компенсує покупцеві вказані витрати.

Тут же зазначимо, що згідно з п. 3 (див. вище) ввозиться товар, формально кажучи, безкоштовний (у тому сенсі, що повторно покупець його не оплачує). Зрозуміло чому, але фіскалів і ця обставина могла б навести на погані роздуми... ☹

Нагадаємо, що фіскали тривалий час вимагали від платників (на нашу думку — вимагали неправомірно) виключати з ПК суми, включені туди згідно з п. 1 (див. вище). Не станемо переказувати їх, так би мовити, аргументи: головне, що нашу протилежну думку підтримали багато судових інстанцій (про це ви читали в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 42): «відновлювати» ПЗ за таким ПК згідно з п. 198.5 ПКУ підстав немає.

Що впало (у ПК) — те... там і залишилося

Радує, що у свіжій індивідуальній податковій консультації від 28.07.2017 р. № 1421/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (про яку ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 65, с. 2) фіскали нарешті взялися за розум. ☺ Тобто вони погодилися, що якщо виріб (як «перший», так і «другий») використовується покупцем — платником ПДВ в оподатковуваних операціях, то

підстави для застосування п. 198.5 ПКУ таки відсутні

Причому як стосовно ввезення згідно з п. 1 (тобто первісного ввезення виробу, в якому був потім виявлений фатальний брак), так і стосовно ввезення виробу — замінника за гарантією згідно з п. 3 (див. вище).

І що важливо: фіскали дійшли подібного висновку навіть для ситуації «а», до якої вони могли б чіплятися більше, ніж до «б». ☺ Зазначимо: формально у вказаному висновку автори консультації упустили ситуацію «б», але при уважному прочитанні поставленого податківцям запитання видно, що воно стосується як «а», так і «б».

Тобто слід поширити позитивний висновок ІПК на обидві ці ситуації.

І ще: в обговорюваній правильній ІПК податківці не дезавуюють своїх колишніх надфіскальних аргументів, а просто «забувають» про них, не особливо обтяжуючи себе новими (хоча з нашої публікації в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 16, с. 42 ви їх і без того давно і добре знаєте).

Одне «погано»: ця консультація — індивідуальна. Тому для повної впевненості доцільно отримати таку саму ІПК, але власну. Вона зі зрозумілих причин, мабуть, не відрізнятиметься по суті...

висновки

  • Якщо бракований виріб у межах гарантійних зобов’язань постачальника-нерезидента вивозиться за кордон для ремонту (будучи оформленим у митний режим переробки товарів за межами митної території), після якого в межах установленого строку ввозиться назад у відремонтованому, тобто справному вигляді, то жодних податкових наслідків для покупця-резидента при цьому не настає.
  • Якщо бракований виріб у межах гарантійних зобов’язань постачальника-нерезидента вивозиться за кордон для заміни, після чого ввозиться справний новий виріб, то згідно з новою думкою податківців покупець-резидент жодних ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ не нараховує.
технічно складні товари, постачальник-нерезидент, покупець-резидент, договір постачання, гарантійні зобов’язання, гарантійна заміна, гарантійний ремонт додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті