Нестандартні джерела забруднення атмосфери: що з екоподатком?

Товстоп’ят Юрій, податковий експерт
Якщо говорити про шкідливі викиди в атмосферу, то екоподаток зараз докучає власникам лише стаціонарних джерел забруднення. Але визначити, стаціонарне джерело чи пересувне, не завжди легко. Зараз пропонуємо розібратися з тими об’єктами, які перебувають начебто посередині між стаціонарними і пересувними об’єктами забруднення.

Розпочнемо з того, що п.п. 242.1.1 ПКУ як об’єкт і базу оподаткування екоподатком визначає обсяги і види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. За визначенням це підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об’єкт, який зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює зокрема викиди забруднюючих речовин в атмосферу (п.п. 14.1.230 ПКУ).

Отже,

стаціонарне джерело — це нерухомий об’єкт, але не обов’язково об’єкт нерухомості

Це цілком може бути й об’єкт (агрегат, установка тощо), який транспортується, що відповідає іншій частині визначення — «зберігає свої просторові координати протягом певного часу».

При цьому Одеський окружний адмінсуд у постанові від 02.06.2017 р. у справі № 815/7032/16* зазначав, що природоохоронне законодавство містить досить загальну норму щодо стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря, на які вимагається дозвіл. Зберігання такими джерелами своїх просторових координат протягом певного часу як критерій є оціночним.

* http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/66951386.

У справі фігурували: газова дахова котельня, дизель-генератори, електростанції бензинові, а також неорганізовані джерела викидів — бензопили, зварювальні апарати, компресори, шліфувальні машини, перфоратори, плиткорізи, верстати та інше обладнання.

При цьому суб’єкт господарювання наполягав на тому, що єдиним стаціонарним джерелом забруднення за критеріями ст. 14 ПКУ є тільки дахова котельня. І суд його підтримав!

Потрібно розуміти, що на чільне місце була поставлена, умовно кажучи, відсутність мобільності.

Якщо об’єкт «заточений» під роботу в одному місці (потрібні наладка, підключення, облаштування місця розташування тощо), то це стаціонарний об’єкт.

Водночас не можна сказати, що судова практика йде саме таким шляхом. Значно більше рішень схиляються до позиції, якої довгий час дотримуються податківці: до стаціонарних джерел забруднення можна віднести генератори, міні-електростанції, газозварювальне обладнання (установки), які працюють на пальному, при спалюванні якого утворюються і викидаються в атмосферне повітря забруднюючі речовини або суміш таких речовин (див. БЗ 120.09).

Часто суди не вдаються до подробиць, що це за генератор, електростанція тощо, мобільні вони чи ні. Відповідно на перше місце при оцінці «стаціонарності» може бути поставлений лише той факт, що в робочому стані об’єкт не повинен перебувати в русі. За ті об’єкти, які не є стаціонарними і викидають забруднюючі речовини в атмосферне повітря, нагадаємо, платити екоподаток не потрібно.

Знову ж таки, в ПКУ наявний своєрідний «антипод» стаціонарних джерел — пересувні джерела забруднення (визначені п.п. 14.1.142 ПКУ). Це транспортний засіб, рух якого супроводжується викидом в атмосферу забруднюючих речовин.

Але чи правильно стверджувати, що все, що не є транспортним засобом, — це стаціонарний об’єкт забруднення? У жодному разі.

Показовими в цьому плані є докодексні роз’яснення Мінприроди і податківців. Так, у листі ДПАУ від 31.07.2008 р. № 354/4/17-0214 податківці повідали таке:

«Так, Мінприроди України вважає, що в міжнародній практиці пересувні джерела — це автомобільні, залізничні, повітряні, морські та річні транспортні засоби, сільськогосподарська, дорожня і будівельна техніка та інші пересувні засоби і установки, які обладнані двигунами внутрішнього згорання і працюють на бензині, дизельному паливі, керосині, стисненому та зрідженому газах, бензогазових і газодизельних сумішах та інших альтернативних видах палива. Зважаючи на те, що в законодавстві України не визначено поняття «пересувні джерела забруднення» із зазначенням характеристик та ознак його типів, Мінприроди України вважає, що інші механізми, такі як газонокосарки, ланцюгові пили та бензопили, можна умовно віднести до пересувних джерел забруднення, зокрема до типу «недорожні транспортні засоби і машини».

Вважаємо, що ця думка актуальна і зараз.

Ті об’єкти, які хоч і не є транспортними засобами, але їм абсолютно необов’язково зберігати незмінними в процесі роботи свої просторові координати, точно виключаються зі стаціонарних джерел забруднення.

Питання, виходить, залишається з устаткуванням, яке по суті своїй дуже навіть мобільне, але робота його відбувається в нерухомому стані.

Перша рекомендація, яка стосується всього, про що йтиметься далі: не впевнені — спробуйте заручитися індивідуальною податковою консультацією.

При цьому виходьте у своєму запиті з аргументів від протилежного, намагаючись натякнути податківцям, що ваш об’єкт, який забруднює атмосферу, не є стаціонарним джерелом. Тобто розраховувати і платити за нього екоподаток не потрібно.

Вийде — здорово, а ні — у вас на руках буде документ, який ви за бажанням зможете оскаржити як правовий акт індивідуальної дії згідно з п. 53.2 ПКУ.

Зерносушарки мобільні. Якщо дивитися під кутом зору фіскалів і екологів, то велика ймовірність віднесення їх до стаціонарних джерел. Адже для того, щоб використати зерносушарку, її місцезнаходження потрібно все ж зафіксувати.

Придбали сушарку для зерна, яка працює на дизпаливі. За документами називається «Зерносушарка мобільна». Вона на колесах, пересувна, але працює не в русі, а знаходячись на одному місці. І що, отримувати дозвіл на викиди і платити екоподаток?

Генератори. Вони бувають дуже різними. Водночас у своїй відповіді в БЗ 120.09 податківці віднесли до стаціонарних об’єктів забруднення всі генератори без уточнення їх розмірів, можливості пересування і принципу дії. У листі від 13.01.2015 р. № 311/6/99-99-15-04-02-15 ДФСУ говорила про бензинові генератори, безальтернативно вважаючи їх стаціонарними джерелами забруднення. Хоча ключове питання листа щодо того, хто повинен сплачувати екоподаток за такий об’єкт забруднення — орендар чи орендодавець, ДФСУ представила правильно.

Якщо йдеться про мобільні (пересувні) генератори, то можна спробувати провести аналогію з будівельною/дорожньою технікою із вищезгаданого листа від 31.07.2008 р. № 354/4/17-0214 (ср. ). Такі генератори «заточені» під можливість їх переміщення. Але успіх не гарантований.

Газонокосарки, бензопили. Тут, вважаємо, проблем бути не повинно (див. лист вище).

Нагрівачі для укладання руберойду. У процесі свого використання таке устаткування стоїть на місці вкрай нетривалий час, тому, вважаємо, можна говорити про невідповідність визначенню стаціонарного джерела. Тобто й екоподаток з такими нагрівачами несумісний.

Електроінструмент. Ті ж електропили, дрилі, болгарки, інфрачервоні нагрівачі для укладання руберойду і подібні до них, що працюють від електричної мережі, однозначно обкладати екоподатком за викиди в атмосферу не доведеться. І навіть не тому, що це пересувні джерела, а тому, що вони зовсім не є джерелами викидів, оскільки працюють від електричної мережі.

Не здійснюють шкідливих викидів в атмосферу також інструменти, які працюють на акумуляторних батареях, що заряджаються, у свою чергу, від електромережі (наприклад, шуруповерти).

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі