(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 81
  • № 80
  • № 79
  • № 78
  • № 77
  • № 76
  • № 75
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
1/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2017/№ 82

Продаж нижче собівартості: ПДФО, ВЗ, ЄСВ

Лист ДФСУ від 02.08.2017 р. № 1454/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

висновок документа


Сума різниці між собівартістю товару, що продається юрособою фізособам (працівникам цієї юрособи), і ціною продажу товару включається в базу обкладення ПДФО і ВЗ, а також у базу нарахування ЄСВ таких фізосіб

Підприємство за рахунок власних коштів організувало харчування (обіди) працівників. Ці обіди продаються їм за ціною нижче собівартості. Чи виникає в цьому випадку в таких працівників оподатковуваний дохід? Вважаємо, якщо підприємство реалізує своїм найманим працівникам обіди за нижчими цінами, ніж стороннім особам, то теоретично в цій ситуації можна говорити про те, що фізособам, які працевлаштовані на цьому підприємстві, були надані індивідуальні знижки від звичайної ціни (вартості) страв.

Отже, на підставі п.п. «е» п.п. 164.2.17 ПКУ різниця між звичайною ціною (а не, як указано в листі, собівартістю (!)) і ціною придбання товару фізособами буде для них доходом у вигляді додаткового блага.

Причому оскільки виплата такого доходу здійснюється в негрошовій формі, то в базу обкладення ПДФО він повинен потрапити з урахуванням «натурального» коефіцієнта, передбаченого п. 164.5 ПКУ.

Сплачувати ПДФО і ВЗ із цього доходу податковий агент — роботодавець повинен протягом 3 банківських днів з дня, наступного за днем його надання (виплати, нарахування).

Чому ж тоді податківці дійшли в листі висновку про те, що в працівника виникає дохід у вигляді різниці між собівартістю і ціною продажу? На жаль, зрозуміти їх логіку з листа не можливо. Адже називаючи такий дохід додатковим благом, вони при цьому не посилаються на конкретну норму (пп. «а» — «е») п.п. 164.2.17 ПКУ.

Але навіть якщо дотримувати логіки податківців, то все впирається в питання персоніфікації такого доходу. Адже для того, щоб на кінець місяця (саме тоді буде порахована собівартість реалізованої продукції) визначити дохід конкретного працівника, що купував страви в їдальні, підприємству необхідно знати, що конкретно (яку продукцію) і в якій кількості купував працівник протягом місяця. Зібрати таку інформацію практично не реально.

Якщо ж об’єктивна можливість персоніфікувати дохід відсутня, то він не може розглядатися як об’єкт обкладення ПДФО і ВЗ

Сказане вище справедливе і для ЄСВ. Якщо персоніфікації немає — немає і доходу, з якого стягується ЄСВ.

А ось аргументи податківців з листа, який коментується, що різниця між собівартістю і ціною продажу товару є базою нарахування ЄСВ, оскільки не вказана в Переліку № 1170 як виплата, на яку роботодавці не нараховують ЄСВ, виглядають дивно. Уже якщо хочуть вони бачити її у складі зарплати, то повинні вказати конкретний пункт Інструкції № 5, який вводить цю виплату до фонду оплати праці. Адже саме цією Інструкцією необхідно користуватися роботодавцям при визначенні видів виплат, які належать до основної, додаткової зарплати й інших заохочувальних та компенсаційних виплат, таких, що надаються в межах трудових відносин.

харчування працівників, собівартість товару, ціна продажу, оподатковуваний дохід, ПДФО, ЄСВ, військовий збір додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті