Розпочнемо наш «розбір польотів» зі змін до ЄСВшного Закону № 2464**. Чому саме з нього? Тому що навколо дати набуття чинності змінами, що вносяться Законом № 2148 до цього Закону, в мережі Інтернет розгорівся неабиякий ажіотаж ☺. Деякі незалежні аналітики зробили висновок, що ці зміни набувають чинності з 01.10.2017 р.! Але запевняємо вас, переживати і хапатися за валер’янку зовсім не варто. Усе, що архіважливо в частині ЄСВ для госпрозрахункових підприємств, підприємців та фермерів, набуває чинності з 01.01.2018 р. Дивіться самі.
Зміни до «ЄСВшного» Закону
І відразу про головну новину, яка стосується як страхувальників, так і застрахованих осіб.
З 01.01.2018 р. максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнюватиме 15 розмірам мінімальної заробітної плати, встановленої законом
Усе, що вище за цю величину, ЄСВ не обкладається.
Відзначимо, що сьогодні така величина складає 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. І якщо відштовхуватися від проекту закону про Держбюджет-2018, то в наявності підвищення максимальної величини бази нарахування, оскільки за проектом мінзарплата в середньому в два рази перевищує прожитковий мінімум.
Підприємці. Спочатку про фізосіб-єдиноподатників. З 01.01.2018 р. усі підприємці — платники єдиного податку зобов’язані будуть сплачувати «за себе» ЄСВ за місяць у розмірі не нижче мінімального страхового внеску. Нагадаємо, що величина «мінстрахвнеску» дорівнює добутку мінзарплати, встановленої законом, на ставку ЄСВ (22 %).
Пільгу, яка діє цього року відносно єдиноподатників групи 1 і передбачає сплату ЄСВ «за себе» за місяць у розмірі не нижче 0,5 мінімального страхового внеску, «вбили».
Терміни сплати ЄСВ у єдиноподатників не змінилися.
Таким чином, уперше за новими правилами (у розмірі не нижче мінімального страхового внеску) єдиноподатники 1 групи повинні будуть сплатити ЄСВ «за себе» за місяці 1 кварталу 2018 року в строк не пізніше 19.04.2018 р.
Переходимо до загальносистемників. З 01.01.2018 р. підприємці, які працюють на загальній системі оподаткування, сплачуватимуть ЄСВ «за себе» щокварталу (зараз платять раз на рік). Термін сплати — до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Питання щодо бази нарахування ЄСВ за місяці звітного кварталу залишається відкритим. Адже згідно з абзацом першим п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 загальносистемники нараховують ЄСВ на суму підприємницького доходу (прибутку), оподатковуваного ПДФО. Достовірно сума такого доходу буде відома тільки в кінці звітного року. А платити ЄСВ Закон № 2464 зобов’язує за підсумками кожного календарного кварталу.
Який вихід з цієї ситуації запропонує Мінфін — побачимо в оновленій Інструкції № 449*. Час ще є. На наш погляд, у цьому випадку логічно було б сплачувати ЄСВ за місяці кварталу виходячи з мінімального страхового внеску, а потім за підсумками року, коли буде відома загальна сума підприємницького доходу (прибутку), робити перерахунок і доплату ЄСВ (за необхідності). Але чекаємо на зміни до Інструкції № 449.
Незалежні професіонали. З 01.01.2018 р. вони, так само як і загальносистемники, сплачуватимуть ЄСВ «за себе» щокварталу — до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
Фермери. З 01.01.2018 р. ряди платників ЄСВ поповнять члени фермерських господарств (далі — фермери), що не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах. Що це означає? Якщо член фермерського господарства працює за трудовим договором або цивільно-правовим договором (далі — ЦПД), за яким виконує роботи (надає послуги), і за нього сплачує ЄСВ роботодавець, або він зареєстрований підприємцем (незалежним професіоналом) і сам платить за себе ЄСВ, то він має право з фермерських доходів ЄСВ не сплачувати.
Але якщо фермерство — єдине джерело доходу, і при цьому фермер не звільнений від сплати ЄСВ на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464 (про це читайте нижче), бути йому обов’язковим платником ЄСВ.
Нараховувати ЄСВ треба буде на суму фермерських доходів (прибутку), що підлягає обкладенню ПДФО
При цьому база нарахування ЄСВ конкретного місяця не може бути вища за максимальну величину, а сума єдиного внеску — менша за розмір мінімального страхового внеску.
Сплачувати ЄСВ доведеться щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за календарним кварталом, за який сплачується внесок.
Ну а зараз повернемося до «звільнюючої» ч. 4 ст. 4 Закону № 2464. Цією нормою Закону № 2464 звільнені від сплати ЄСВ фермери, які:
— отримують пенсію за віком;
— є особами з інвалідністю або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058**, і отримують згідно із законом пенсію або соціальну допомогу.
** Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV.
Такі особи можуть бути платниками ЄСВ виключно за умови їх добровільної участі в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Ще раз підкреслимо. Усі перелічені вище зміни набудуть чинності з 01.01.2018 р.
Зміни до «соцстрахівського» Закону
Ці зміни запрацювали з 11.10.2017 р. Так що вивчаємо їх уважно! Повірте, цікавого тут багато.
Обмеження. Викладено в новій редакції норми Закону № 1105***, що встановлюють максимальні та мінімальні обмеження за сумою лікарняних/декретних.
*** Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105-XIV.
Розпочнемо з декретних. За страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р.,
сума декретних з розрахунку на місяць не може бути меншою за розмір допомоги, обчислений виходячи з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку
Страховий стаж працівниці, у тому числі за останні 12 місяців, тут значення не має.
Тобто за страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., щоб виконати обмеження за мінімальною сумою допомоги по вагітності та пологах, ви:
по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату з фактичної зарплати працівниці;
по-друге, визначаєте обмежуючий показник — середньоденну зарплату, обчислену виходячи з мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку;
по-третє, порівнюєте отримані величини. Якщо фактична «середньоденна» виявиться нижче обмежувача, розрахунок декретних робите виходячи з мінімальної «середньоденної». Тобто просто помножуєте мінімальну середньоденну зарплату на кількість днів відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами згідно з листком непрацездатності і все! Ніякі «розкидання» за місяцями і подальші порівняння з «мінімалкою» для цілей визначення суми декретних більше робити не треба.
Переходимо до «верхніх» обмежень. Тут, як і раніше, є важливим стаж працівниці за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку.
Якщо такий стаж менше 6 місяців — вивчаємо викладений у новій редакції п. 2 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105. Ось як він звучить сьогодні. Сума декретних розраховується виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувалися страхові внески, але не більше за розмір допомоги, обчислений із двократного розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку.
Що змінилося? За страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., щоб виконати обмеження за максимальною сумою допомоги по вагітності та пологах, за працівницею, яка за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку заробила собі страховий стаж менше 6 місяців, ви:
по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату з фактичної зарплати працівниці;
по-друге, визначаєте обмежуючий показник — середньоденну зарплату, обчислену виходячи з двократного розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку;
по-третє, порівнюєте отримані величини. Якщо фактична «середньоденна» виявиться вище за обмежувач, розрахунок декретних робите виходячи із середньоденної зарплати, обчисленої із двократного розміру мінзарплати, встановленої на момент настання страхового випадку. При цьому для цілей визначення загальної суми декретних
«розкидати» за місяцями і «зрізувати» суму допомоги до рівня двох мінзарплат у повних місяцях перебування в декретній відпустці, вже не треба
Тобто скільки вийшло в результаті розрахунку, стільки і нараховуємо.
А ось у ситуації, коли у працівниці страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням страхового випадку склав 6 або більше місяців, діємо за вже звичними правилами. Тут без змін. Тобто:
по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої в розрахунковому періоді зарплати;
по-друге, визначаєте обмежуючий показник, а саме максимальну середньоденну зарплату. Для цього розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановлений в останньому місяці розрахункового періоду, ділите на середньомісячну кількість календарних днів;
по-третє, порівнюєте отримані величини. Якщо сума фактичної середньоденної зарплати перевищує обмежуючий показник, для розрахунку декретних застосовуєте суму максимальної середньоденної зарплати. Далі розраховуєте загальну суму декретних, за необхідності «зрізуючи» в повних місяцях декретної відпустки місячні суми допомоги до рівня максимальної величини бази нарахування ЄСВ, встановленої в останньому місяці розрахункового періоду.
Тепер давайте пробіжимося по лікарняних. Тут у новій редакції виклали п. 1 ч. 4 ст. 19 Закону № 1105, яким встановлено спеціальне обмеження щодо суми лікарняних для застрахованих осіб, в яких страховий стаж за останні 12 місяців перед настанням тимчасової непрацездатності складає менше 6 місяців.
За страховими випадками, що настали з 11.10.2017 р., такі особи мають право на лікарняні, розраховані виходячи з нарахованої зарплати, з якої сплачувався ЄСВ, але не більше за розмір допомоги, обчислений із мінімальної зарплати, встановленої на час настання страхового випадку.
Як це працює:
по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої в розрахунковому періоді зарплати, і суму денної виплати;
по-друге, визначаєте обмежуючий показник — мінімальну середньоденну зарплату;
по-третє, порівнюєте денну виплату та мінімальну середньоденну зарплату. Якщо сума денної виплати перевищує обмежуючий показник, для розрахунку лікарняних застосовуєте суму мінімальної середньоденної зарплати. Усе! «Обрізувати» суму лікарняних до рівня «мінімалки» в повних місяцях хвороби, що почалася після 10.10.2017 р., для цілей визначення загальної суми лікарняних, більше не треба.
Загальне обмеження (для тих, хто за останні 12 місяців перед настанням хвороби заробив собі страховий стаж 6 або більше місяців) за сумою лікарняних залишилося без змін
Тут, як і раніше:
по-перше, розраховуєте середньоденну зарплату виходячи з фактично нарахованої зарплати в розрахунковому періоді;
по-друге, визначаєте обмежуючий показник — середньоденну зарплату виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду;
по-третє, порівнюєте отримані величини. Якщо сума фактичної середньоденної зарплати перевищує обмежуючий показник, то для розрахунку денної виплати використовуєте суму порушеного показника (тобто середньоденну зарплату, розраховану виходячи з розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду);
по-четверте, розраховуєте денну виплату і обчислюєте суму лікарняних. При цьому, якщо працівник хворів частину місяця, ніяких порівняльних розрахунків більше не робите. Але (!) якщо працівник був непрацездатний один календарний місяць (чи більше), суму лікарняних, нарахованих за повний місяць хвороби, порівнюєте з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду.
У випадку якщо сума лікарняних за повний місяць непрацездатності перевищить максимальну величину, «обрізуєте» її до рівня максимальної величини.
Підприємці. Ура, усунено несправедливість відносно підприємців, які також працюють у інших роботодавців за трудовими договорами. У разі настання тимчасової непрацездатності, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, такі особи тепер мають право розраховувати на отримання лікарняних (декретних), і як наймані працівники (допомогу нараховує і виплачує роботодавець на підставі оригіналу листка непрацездатності), і як підприємці (допомогу розраховують ФОП самостійно на підставі копії листка непрацездатності, завіреної за основним місцем роботи, перераховує ФСС*).
* Фонд соціального страхування.
Зазначимо, що раніше ФСС відмовляв таким особам у виплаті «підприємницьких» лікарняних (декретних), посилаючись на те, що їх нарахування «за підприємництвом» на підставі копії лікарняного листа (оригінал «осідав» у основного роботодавця) не передбачено Законом № 1105. Тому підприємці, які працювали також за трудовими договорами в інших роботодавців, могли розраховувати лише на лікарняні, нараховані їх роботодавцями.
ЦПДшники. З 11.10.2017 р. особи, які працюють за ЦПД, мають право на лікарняні і декретні. Проте процес реалізації цього права на практиці доки незрозумілий і викликає безліч питань.
Дійсно, суми винагороди за виконані роботи (надані послуги) за ЦПД входять до бази нарахування ЄСВ. А отже частина сплаченого з них ЄСВ «осідає» на рахунках ФСС.
Йдемо далі. Згідно із Законом № 1105 основна мета лікарняних і декретних — компенсувати (повністю або частково) застрахованій особі втрату заробітної плати (доходу).
У випадку з особами, які працюють за трудовими договорами, усе зрозуміло. Непрацездатний — отже не отримуєш зарплату, а отримуєш лікарняні (декретні). Але ось у випадку із ЦПД не все так однозначно. Не завжди хвороба (декрет), що припала на період дії ЦПД, призведе до втрати доходу.
Простий приклад. Підприємство (замовник) уклало з фізичною особою (підрядник) договір підряду, відповідно до якого підрядник зобов’язується посадити на території замовника 40 трояндових кущів. Вартість робіт — 10000 грн. У період дії договору підрядник захворів, що підтверджує належним чином оформлений листок непрацездатності, але у встановлений договором термін роботу свою зробив, і йому було нараховано згідно з договором і виплачено 10000 грн. Тобто факту втрати доходу немає. Чи треба йому в цьому випадку розраховувати і нараховувати лікарняні? Якщо слідувати нормам Закону № 1105, то так. ☺
Хто повинен розраховувати і нараховувати лікарняні/декретні особі, яка працює за ЦПД? Закон № 1105 говорить, що виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, у тому числі у зв’язку з вагітністю та пологами, надають за основним місцем роботи (діяльності) і за сумісництвом (наймом).
Якщо припустити, що під наймом законодавець розумів виконання робіт (надання послуг) за ЦПД, то лікарняні особі, що захворіла в період дії такого договору, повинен розраховувати і нараховувати його замовник (підприємство або підприємець, що уклав з фізичною особою ЦПД).
Виходячи з чого (яких сум) розраховувати лікарняні? Адже у більшості випадків винагорода за ЦПД буде нарахована фізичній особі після виконання робіт (надання послуг). А якщо роботи виконані (послуги надані) не будуть, то і винагороди не буде!
На жаль, але Закон № 1105 відповіді на це запитання не дає. Не знайдете ви її сьогодні і в Порядку обчислення середньої заробітної плати.., затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (ср. ). Отже треба чекати, що незабаром (сподіваємося, що незабаром) до цього Порядку будуть внесені відповідні зміни, які і розставлять усі крапки над «і».
Зміни до «зайнятого» Закону
З 01.01.2018 р. для підприємств, установ, організацій з кількістю штатних працівників від 8 до 20 чоловік буде встановлено «пенсійну» квоту — норматив працевлаштування громадян, яким до настання права на пенсію за віком (див. ст. 26 Закону № 1058) залишилося 10 або менше років.
Чому дорівнюватиме розмір такої квоти? Не менше однієї людини у середньообліковій кількості штатних працівників (далі — СКШП) підприємства.
При цьому для підприємств з кількістю штатних працівників більше 20 чоловік, як і сьогодні, діятиме «трудова» квота — норматив працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (дорівнює 5 % СКШП за попередній календарний рік, див. ч. 2 ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 р. № 5067-VI).
Зазначимо, що штраф за невиконання цих квот чинним законодавством доки не передбачений.
висновки
- Зміни, які стосуються порядку сплати ЄСВ звичайними роботодавцями, підприємцями і фермерами, набувають чинності з 01.01.2018 р.
- Зміни, які стосуються порядку надання і обчислення лікарняних/декретних, діють з 11.10.2017 р.
- З 01.01.2018 р. для підприємств, установ, організацій з кількістю штатних працівників від 8 до 20 чоловік діятиме «пенсійна» квота.
