(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
2/8
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2017/№ 86

«Найгуманніший…», або Оскарження рішень податківців у судовому порядку

Звернення до суду — це важка артилерія в процесі захисту своїх прав. Така процедура потребує копіткої підготовки і грошових вливань. Цей спосіб вирішення проблем найчастіше дорогий, затяжний, але найефективніший. Якщо правильно вибудувати свою позицію і грамотно обґрунтувати її в залі суду — успіх гарантований. У цій статті розберемося з тим, яким чином потрібно звернутися по допомогу до Феміди, щоб отримати бажаний результат. Що, куди, як подаємо і в які строки?

Перш ніж зануритися в судові «нетрі», зробимо декілька зауважень.

По-перше, оскарження в адміністративному порядку незаконного, на ваш погляд, рішення ніяк не впливає на право звернутися до суду. Тому вдаватися до допомоги служителів Феміди можна як після проходження всієї вертикалі адміноскарження, так і відразу після винесення «нехорошого» рішення.

По-друге, на сьогодні в самому розпалі судова реформа.

Ось-ось з’являться нові редакції процесуальних кодексів (ЦПКУ, ГПКУ, КАСУ). Окрім усіх інших змін, модернізується Закон № 3674*. Проте ці масштабні реформи були прийняті народними депутатами, але відповідний закон** ще не підписаний Президентом.

* Ставки судового збору див. на с. 31 цього номера.

** Проект Закону про внесення змін до ГПКУ, ЦПКУ, КАСУ та інших нормативно правових актів (зареєстрований у ВРУ за № 6232) (далі — Проект № 6232).

Оскільки зміни поки що не стали реальністю — спиратися будемо все-таки на чинне законодавство. Але про реформу скажемо декілька слів, тільки трохи пізніше.

За винятком деяких нюансів, що стосуються строків подання позову до адміністративного суду, процедура звернення по допомогу до служителів Феміди з приводу оскарження різних рішень, дій або бездіяльності подібна.

Куди подаємо позов?

Питання підсудності — одне з найважливіших у процесі судового оскарження. Отже, як же визначитися з «правильним» судом?

Перший момент — звернути увагу на те, що ми оскаржуємо, тобто на предмет позову.

Якщо йдеться про постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, то вам пряма дорога до місцевого суду загальної юрисдикції (наприклад, Київський районний суд міста Харкова).

Детальніше про оскарження адміністративних штрафів див. на с. 20 цього номера.

Коли ж ми говоримо про рішення, дії або бездіяльність державних органів (у тому числі про оскарження ППР), то подавати позов потрібно до окружного адміністративного суду.

Другий момент — місцезнаходження суду, у який ви збираєтеся звернутися.

Тут діють такі правила:

1. Адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії (наприклад, ППР), а також дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за:

а) зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) позивача;

б) місцезнаходженням відповідача.

2. Окружним адміністративним судом міста Києва розглядаються адміністративні справи стосовно оскарження:

— нормативно-правових актів КМУ, міністерства або іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України

— рішень АМКУ з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері держзакупівель і рішень у сфері державної допомоги госпсуб’єктам;

Також «кияни» розглядають адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дип- або консульське представництво України, його посадова особа.

3. Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб’єктів владних повноважень, прийнятих на контрольних пунктах в’їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їх дій або бездіяльності, вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідного контрольного пункту.

У разі коли рішення суду першої інстанції вас не влаштовує, потрібно звертатися до відповідного апеляційного адміністративного суду. При цьому

апеляційна скарга подається через суд першої інстанції, який і прийняв «нехороше» рішення

А вже якщо і апеляційний суд вас не задовольнив, тоді настає час касації. Касаційна скарга в нашому випадку поки що подається у ВАСУ.

Зверніть увагу: незабаром судом касаційної інстанції стане Верховний Суд. До цього питання ми ще повернемося пізніше.

В які строки потрібно подати позов?

Варто зазначити, що питання строків подання адміністративного позову, окрім КАСУ, регулюється ще й профільними нормативно-правовими актами.

Так, у питаннях судового оскарження рішень, дій або бездіяльності податківців у межах контролю за дотриманням податкового законодавства нам варто заглянути ще і в ПКУ. Якщо ж говорити про оскарження, наприклад, фінансових санкцій з «алкогольних» і «тютюнових» питань, то звертаємося до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.95 р. № 481/95-ВР (далі — Закон № 481).

Тим більше, сам КАСУ дозволяє звертатися до профільного в конкретному питанні законодавства.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 99 КАСУ для захисту прав, свобод та інтересів особи КАСУ й іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду.

І це, потрібно сказати, іноді на руку платникові. Причина в тому, що ч. 2 ст. 99 КАСУ встановлює 6-місячний строк для подання адміністративного позову.

А платник податків відповідно до ПКУ

має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу в будь-який момент після отримання такого рішення протягом 1095 календарних днів

Тим же, хто звертається до суду з приводу незаконності фінансових санкцій на підставі Закону № 481, для звернення до суду надається лише 1 місяць (ч. 7 ст. 17 Закону № 481).

Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді ППР або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання протягом 1 місяця, яке настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 ПКУ.

До речі, це положення подібне до правил ч. 4 і 5 ст. 99 КАСУ: якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач ним скористався, то для звернення до адміністративного суду встановлений місячний строк. І обчислюється останній з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність держоргану (у нашому випадку органи ДФС або безпосередньо ДФСУ).

Звичайно, норма далеко не найсправедливіша, оскільки в особи, що скористалася адміністративною процедурою, строк на судове оскарження виходить значно меншим. І так би далі і застосовувалося це блюзнірське правило, але ВАСУ і навіть (!) податківці все-таки стали на бік платника податків. Висловили свою згоду останні в листі ДПАУ від 20.05.2011 р. № 6082/5/10-1016.

А ВАСУ, зокрема, у листі від 10.02.2011 р. № 203/11/13-11, проаналізувавши норми пп. 56.18 і 56.19 ПКУ, дійшов висновку, що пункти:

— по-перше, регулюють одні й ті ж правовідносини по-різному;

— по-друге, між ними виникає колізія, що призводить до неоднозначного тлумачення.

Тому було вирішено,

застосовуючи принцип «будь-яке протиріччя норм вирішується на користь платника податків» (п. 56.21 ПКУ), враховувати строк у 1095 календарних днів після отримання «спірного» рішення

Варто визнати, що формулювання п. 56.18 ПКУ з використанням слова «після» не дуже-то вдала. Але враховуючи загальні положення про обчислення строків, 1095 днів потрібно відлічувати з дня, наступного за датою отримання «спірного» рішення.

Рішення суду першої інстанції вас не задовольнило? Звертаємося до апеляційного суду. Відповідно до ч. 2 ст. 186 КАСУ апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня її проголошення*.

* Якщо (1) при розгляді вашої скарги проголошення було відкладене на пізніший строк (у порядку ст. 160 КАСУ); або (2) постанова у вашій справі приймалася в письмовому провадженні, то апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Якщо і тут усе вирішилося не на вашу користь — звертаємося до суду касаційної інстанції. Для цього у вас є 20 календарних днів після набрання законної чинності рішенням апеляційного суду або з дня складання постанови в повному обсязі (у порядку, передбаченому ст. 160 КАСУ)**. Рішення суду апеляційної інстанції (як і касаційної) набирає чинності з моменту:

** Після набрання чинності Проектом № 6232 збільшаться. Для подання апеляційної і касаційної інстанції буде встановлений строк у 30 календарних днів.

а) його проголошення 
або

б) через 5 днів з моменту направлення копій особам, які брали участь у справі (якщо рішення приймалося в порядку письмового провадження).

Погоджено/не погоджено

Вирішуючи проблему «коли подавати позов?», потрібно врахувати один дуже важливий момент! Річ у тому, що грошове зобов’язання вважатиметься погодженим наступного дня після закінчення строку на адміністративне оскарження.

Тобто після спливу 10 календарних днів непогоджене грошове зобов’язання перетвориться на податковий борг. Це, у свою чергу, спричинить нарахування штрафних санкцій.

Тому якщо ви вже вирішили не вплутуватися в адміністративні процедури оскарження, краще не відкладати подання позову в довгий ящик, а укластися в 10-денний строк***.

*** Серед деяких фахівців існує думка, що вже погоджене податкове зобов’язання після закінчення процедури адміністративного оскарження «розпогодиться», якщо після цього ми подамо позов. Спираються вони у своїх поясненнях на п. 56.18 ПКУ.

Утім, цю проблему теж можна вирішити. Зокрема, можна клопотати про призупинення виконання незаконного рішення (разом з позовом подати заяву про забезпечення позову) (ч. 1 ст. 117 КАСУ). У разі винесення рішення на вашу користь проблем з податковим боргом виникнути не повинно. Такі клопотання суди задовольняють (див., наприклад, ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 р. у справі № 0670/1690/12****).

**** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24079161#.

А ось коли ви звертаєтеся до суду з позовом з приводу визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу,

грошове зобов’язання також вважається непогодженим, але вже до дня набранням судовим рішенням законної сили

Подібне правило встановлене п. 56.18 ПКУ.

Нагадаємо: постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАСУ (наприклад, ухвала не підлягає оскарженню), набирає чинності після закінчення строку для подання апеляційної скарги (тобто 10 календарних днів), якщо така скарга не була подана.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно:

1) не скасоване, набирає чинності після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або

2) набрання чинності рішенням за наслідками апеляційного провадження (див. вище).

Таким чином, якщо ви подали позов, то грошове зобов’язання вважається непогодженим доти, поки або:

а) мине строк для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції;

б) апеляційний суд винесе рішення за скаргою на рішення суду першої інстанції з приводу «спірного» грошового зобов’язання.

Ні раніше, ні пізніше! На цей момент звертає свою увагу і ВАСУ в ухвалі від 06.06.2017 р. у справі № 810/6395/13-а*.

* Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67035615.

Якщо ж ви маєте намір звертатися до суду касаційної інстанції — пам’ятайте, що рішення апеляційного суду вже набуло чинності! Отже, зобов’язання вважається погодженим (див. ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 р. у справі № 2а-1670/6733/12**).

** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29328924#.

Тому подаючи касаційну скаргу, «впихніть» у неї клопотання про призупинення виконання рішення апеляційного суду. Якщо клопотання задовольнять — податкове зобов’язання, як і раніше, вважатиметься погодженим, але ви не зобов’язані будете його сплачувати до моменту винесення рішення касаційним судом. Тому надалі вам не повинні нараховуватися штрафні санкції.

У зв’язку з процесом погодження грошових зобов’язань виникає ще одне запитання: як про подання позову до суду дізнаються податківці.

Раніше, ще до існування ПКУ, на платника податків покладався обов’язок повідомити фіскальний орган про подання позову (п.п. 5.2.5 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III). Але Закон № 2181 втратив чинність, а нових подібних положень так і не з’явилося.

По суті, податковий орган повинен дізнатися про подання позову, коли йому надійде копія позовної заяви з ухвалою про відкриття провадження у справі.

Проте, незважаючи на подібну ситуацію, радимо вам у разі звернення до суду повідомити автору спірного рішення.

Наслідки недотримання строків звернення до суду

Скажемо відразу, вони не найприємніші.

Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.

Проте суд на підставі позовної заяви і матеріалів, що додаються до неї, може визнати причини пропуску строку поважними. У такому разі допускається її розгляд.

А що тягне за собою залишення позову без розгляду?

Відповідно до ч. 3 ст. 155 КАСУ особа, позов якої залишений без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку тільки після усунення підстав, за якими позов був залишений без розгляду.

А отже, залишається лише шукати поважні причини пропуску строків подання позову. Інакше вам його ніяк не подати.

Що повинен у собі містити позов?

Адміністративний позов подається до адміністративного суду у формі письмової позовної заяви особисто позивачем або його представником. Позовна заява може бути направлена до адміністративного суду поштою***.

*** До речі, з набранням чинності Проектом № 6232 з’явиться можливість подати позов в електронному вигляді. Але, радше за все, таке ноу-хау відразу не розпочне діяти, адже технічна частина цих грандіозних планів потребує доопрацювання.

Письмова позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позовної заяви, наданої судом

У позовній заяві вказуються (ч. 1 ст. 106 КАСУ):

1) найменування адміністративного суду, у який подається позовна заява;

2) ім’я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреси електронної пошти, якщо такі є;

3) ім’я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреси електронної пошти, якщо вони відомі;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох позивачів — зміст позовних вимог стосовно кожного з відповідачів;

5) у разі потреби — клопотання про звільнення від оплати судового збору; про звільнення від сплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі в забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо;

6) перелік документів та інших матеріалів, які надаються.

Для підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості — указує докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, які «підшиваються» до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Не забувайте про необхідність додати також документ про оплату судового збору. Природно, крім випадків, коли він не підлягає сплаті. Але про це трохи пізніше.

Тобто, наприклад, ви подаєте позов, де відповідачем виступає ДФСУ. Отже, до суду ви подаєте:

1) позов і копії документів (для суду);

2) оригінал квитанції про оплату судового збору;

3) копію позову і копії всіх документів, які ви додали до позову для суду (для ДФСУ).

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати підписання

Якщо позов подається представником, то в ньому додатково вказуються:

1) ім’я представника;

2) його поштова адреса, а також номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти, якщо вони є.

Одночасно з позовною заявою подається довіреність або інший документ, який підтверджує повноваження представника.

Адмінпозов може містити вимоги про:

а) скасування або визнання недійсним рішення відповідача — суб’єкта владних повноважень повністю або окремих його повноважень;

б) зобов’язання відповідача — суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або здійснити певні дії;

в) зобов’язання відповідача — суб’єкта владних повноважень утриматися від здійснення певних дій;

г) виконання зупиненої або нездійсненої дії;

ґ) встановлення наявності або відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень;

д) стягнення з відповідача-суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Такі вимоги розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди розглядаються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

До речі, подібна норма, судячи з Проекту № 6232 (закону), залишиться і в новій редакції КАСУ.

І ще...

Перше — нюанс, що стосується судового оскарження ППР. Він має бути винесений у результаті законних дій податківців.

Сенс у тому, що якщо повідомлення-рішення було винесене на основі перевірки, то перевірка повинна проводитися відповідно до норм чинного законодавства. Будь-який «прокол» фіскалів — це незаконна перевірка. А незаконна перевірка означає і незаконність ППР.

Подібний висновок ґрунтується на положеннях ч. 2 ст. 19 Конституції України: органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень і в спосіб, які передбачені Конституцією і законами України (див. ухвалу ВАСУ від 25.01.2017 р. у справі № 811/3255/13-а* з приводу фактичних перевірок; постанову ВАСУ від 01.09.2014 р. у справі № 816/3090/13-а** з приводу невиїзних документальних перевірок).

* Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64335246.

** Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2015, № 73, с. 4.

Друге — обов’язок довести законність того чи іншого рішення. Зверніть увагу на такий момент.

КАСУ в ч. 2 ст. 71 покладає тягар доведення правомірності рішення, дії або бездіяльності держоргану на відповідача, якщо він заперечує проти адмінпозову.

Тому доводити свою правоту повинен саме держорган, оскільки він і виступатиме відповідачем у процесі судового оскарження.

Увага: реформа!

Про судову реформу останнім часом не говорив хіба що ледачий. Триває вона вже не перший рік, проте саме зараз робота значно прискорилася.

Зокрема, нардепи активно правлять процесуальні кодекси (див. вище).

До того ж формування складу нового Верховного Суду вийшло на «фінішну пряму» і він ось-ось почне свою роботу.

Але до чого потрібно бути готовим, окрім цього, в найближчі декілька років у зв’язку з реформою?

По-перше, варто звернути увагу на представництво інтересів у суді. Точніше, на те, хто матиме право представляти ваші інтереси перед служителями Феміди.

А стан справ тут такий.

Представництво інтересів у судах проводитиметься тільки прокурорами й адвокатами

Виняток становитимуть трудові спори, справи, у яких представлятимуться інтереси малолітніх або неповнолітніх, недієздатних або обмежено дієздатних і справи невеликої складності (малозначні).

Як визначити, чи є справа малозначною? Конкретні критерії передбачатимуться процесуальними кодексами, у тому числі КАСУ. Один з блоків, які піддалися змінам, саме і стосується нюансів представництва.

У ВСУ і касаційних судах (ВАСУ і ВГСУ) (тільки Верховного Суду — після того як він почне функціонувати) представляти ваші інтереси можуть тільки адвокати і прокурори ще з 01.01.2017 р. Звернення до апеляційних судів спіткає ця ж доля з 01.01.2018 р., а до місцевих судів — з 01.01.2019 р.

Що ж це означає? А означає це те, що незабаром без адвоката госпсуб’єкту нікуди. І спричинити це може лише зайві витрати, адже штатний юрист вам допомогти не зможе (якщо в нього відсутня заповітна «кірочка»).

Виняток становитимуть директори (ФОП), які в змозі самостійно обстояти свої права в суді (т. зв. «самопредставництво»).

По-друге, система судів зазнає змін. Єдиним судом касаційної інстанції стане Верховний Суд.

Усі вищі суди спеціальної юрисдикції (ВАСУ, ВГСУ, Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ) припинять своє існування. Станеться це з моменту початку функціонування нового Верховного Суду (п. 7 розд. ХІІ Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII).

Звичайно, вирішення ваших проблем із залученням служителів Феміди — справа трудомістка й іноді дорога. Але вже протягом багатьох років рішення суду вважається остаточною крапкою в будь-якому спорі. Цього процесу не варто боятися й потрібно активно застосовувати. Упевнені, що наша стаття вам допоможе.

Шлях подолає той, хто іде!

висновки

  • Справи про оскарження рішень (дій, бездіяльності) органів державної влади розглядаються системою адміністративних судів.
  • Справи про оскарження постанов про застосування адміністративних штрафів у першій інстанції розглядаються судами загальної юрисдикції.
  • Коли в позові об’єднані дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
  • Представництво інтересів у судах проводитиметься виключно адвокатами або прокурорами, з урахуванням винятків, передбачених КАСУ.
податкове повідомлення-рішення, оскарження рішень, оскарження в судовому порядку, подання позову, апеляційна скарга, позовна заява, судовий збір, представництво інтересів додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті