висновок документа
Суми ПДВ, нараховані (сплачені) у зв’язку з придбанням госпматеріалів, які використовуватимуться для поточних потреб загального користування (туалетний папір, мило, миючі засоби, щітки тощо), включаються до складу ПК.
Якщо вартість цих товарів включається до складу витрат і, відповідно, до вартості товарів/послуг, оподатковуваних ПДВ і пов’язаних з отриманням доходів, такі товари визнаються використаними в госпдіяльності, і нарахування ПЗ згідно з п. 198.5 ПКУ не здійснюється.
Чи вважаються використаними в госпдіяльності миючі засоби й інвентар, що застосовуються для прибирання виробничого приміщення, а також засоби особистої гігієни співробітників? Можливо, багато хто і не замислювався над цим питанням, проте воно не таке просте, як може здатися на перший погляд.
Якщо говорити про прибирання приміщення, то витрати на придбання миючих засобів, одноразових і багаторазових приладів, інструментів та інвентарю (пилососи, швабри, щітки, віники, рукавички, пакети для сміття тощо) є нічим іншим, як витратами на охорону праці, тобто є обов’язковими і прямо пов’язані з госпдіяльністю.
Сучасний офіс складно уявити без комп’ютерів. Тому звернемося до Правил № 7, які регламентують санітарні правила і норми роботи з ЕОМ. У п. 2.15 цього документа прямо зазначено, що в приміщеннях з візуально-дисплейними терміналами слід щодня проводити вологе прибирання.
Більше того, санітарно-гігієнічні заходи і засоби, спрямовані на збереження життя, здоров’я і працездатності людини в процесі трудової діяльності, прямо названі охороною праці (визначення терміна в Законі № 2694). А необхідність утримувати приміщення відповідно до вимог нормативних актів про охорону праці передбачена в ст. 153 КЗпП. У ній же вказано і про обов’язок створювати безпечні та нешкідливі умови праці (докладніше див. на с. 29).
Трохи складніше з тими засобами гігієни, які безпосередньо не пов’язані з прибиранням приміщень, а стосуються саме працівників (миючі, знезаражувальні засоби тощо). Однозначно до охорони праці можна віднести ті з них, які прямо передбачені нормативно-правовими актами як обов’язкові. Ідеться про забезпечення працівників миючими засобами і засобами, які нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв’язку з виконанням робіт (п. 5 Переліку № 994). А ось коли йдеться про офісних працівників (де немає шкідливих і небезпечних складових*), то тут пряму норму знайти складно (хіба що апелювати до колективного договору, яким може бути встановлений перелік заходів з охорони праці).
* Якщо дотримані всі правила з охорони праці щодо роботи з комп’ютером (ДСанПіН 3.3.2.007-98, Правила № 65), таку роботу не розглядають як важку або шкідливу. На це звертало увагу Мінсоцполітики в листі від 11.08.2014 р. № 348/13/166-14.
Із цього листа можна дійти висновку, що нараховувати «негосподарські» компенсуючі ПЗ не потрібно. При цьому податківці вважають, що ці товари повинні включатися до вартості товарів/послуг, постачання яких обкладається ПДВ. Вважаємо, що тут повинно йтися не про включення до собівартості (адже зазвичай такі витрати будуть адміністративними), а про включення до кінцевої ціни товарів, що продаються. Ну а оскільки ціна товару калькулюється виходячи з усіх понесених витрат (включаючи й адміністративні), то проблем з госпдіяльністю бути не повинно.
Важливо, що такий же підхід продемонстрований в іншому листі ДФСУ — від 05.05.2017 р. № 77/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, тобто його можна назвати сталим.
