(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
6/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Серпень , 2018/№ 62

Залік БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань і погашення податкового боргу

http://tinyurl.com/y555ho5k
Наше підприємство в декларації за червень 2018 року задекларувало велику суму від’ємного значення ПДВ. При цьому за підсумками півріччя ми нарахували податок на прибуток до сплати. Чи можна зарахувати від’ємне значення ПДВ у рахунок сплати податку на прибуток або будь-якого іншого податку? Що буде з нашим лімітом реєстрації податкових накладних?

Розпочнемо з приємного. Дійсно, ПКУ прямо передбачає право платників податків зараховувати «мінус» з ПДВ у рахунок сплати окремих податків. Відповідний дозвіл надає п. 200.4 ПКУ, який за відсутності податкового боргу і виконання інших БВ-умов* дозволяє підприємствам заявляти БВ і (абзац «б» п. 200.4 ПКУ):

* Про умови декларування БВ читайте на с. 7 цього номера.

— отримувати його грошовими коштами на поточний рахунок та/або

— зараховувати в рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу за іншими платежами, які сплачують до державного бюджету.

Тобто

за бажання і дотримання умов з п. 200.4 ПКУ ви маєте повне право направити свій ПДВ-мінус на погашення деяких інших податкових зобов’язань

Що для цього потрібно?

Якщо в ПДВ-декларації за липень 2018 року податкові зобов’язання не перекриють увесь ваш «мінус», його суму в межах регліміту потрібно включити в рядок 20.2 декларації, а також конкретизувати обраний вами напрям використання БВ у рядку 20.2.2. Крім того, потрібно буде заповнити і подати додатки Д3 і Д4. В останньому обов’язково заповнити таблицю 1 частини «б» і перелічити в ній податкові платежі, в рахунок яких ви направляєте своє БВ.

Ліміт реєстрації податкових накладних розраховують за формулою з 2001.3 ПКУ. Сума ПДВ, заявлена платником податків до відшкодування, є одним із від’ємників цієї формули. Тому після подання декларації за липень 2018 року (із заявленим у ній БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань з інших платежів, що сплачуються до держбюджету), ваш реєстраційний ліміт буде зменшений на зазначену в ній суму (БЗ 101.17).

Тепер давайте розберемося, в рахунок сплати яких конкретно податків можна направляти БВ.

Пункт 200.4 ПКУ говорить про платежі, що зараховуються до Державного бюджету України.

Перелік доходів держбюджету встановлює ст. 29 БКУ. Наведемо деякі платежі, в рахунок яких можливий залік БВ:

військовий збір (п.п. 12 п. 2 ст. 29 БКУ);

— ПДВ (п.п. 6 п. 2 ст. 29 БКУ);

акцизний податок з виготовлених в Україні підакцизних товарів (продукції) (п.п. 7 п. 2 ст. 29 БКУ);

— плата за окремі види ліцензій (п.п. 25 п. 2 ст. 29 БКУ);

— нерозподілювані види рентної плати (наприклад, п. 16 п. 2 ст. 29 БКУ, див. лист ДФСУ від 21.03.2017 р. № 882/4/99-99-12-03-02-13);

— частина чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств і їх об’єднань, яка стягується до держбюджету, і дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) госптовариств, у статутних капіталах яких є держвласність, тощо.

А ось із погашенням за рахунок БВ зобов’язань з податку на прибуток, на жаль, не все гладко ☹.

Річ у тім, що згідно з усе тією ж ст. 29 БКУ в доходи загального фонду держбюджету податок на прибуток приватних підприємств надходить не повністю, а тільки в розмірі 90 %. Решта 10 % ідуть до місцевих бюджетів. І тільки податок на прибуток держпідприємств зараховується до держбюджету в повному обсязі.

Зрозуміло, що зарахувати «місцеві» 10 % податку на прибуток з «держбюджетним» БВ ніяк не вийде. Але чом би не провести залік на решту 90 %? Адже в цьому випадку ідея заліку за п.п. «б» п. 200.4 ПКУ не порушується і гроші держбюджет не «покидають». А якщо повернутися до формулювання п.п. «б» п. 200.4 ПКУ, то там чітко зазначено: зарахувати податковий борг можна за платежами, які сплачуються до державного бюджету. При цьому жодних обмежень щодо часткового заліку Кодекс не встановлює.

Спочатку податківці коливалися і надавали суперечливі роз’яснення з приводу можливості зарахувати БВ у рахунок сплати податку на прибуток. Так, у листі ДФСУ від 25.05.2016 р. № 11353/6/99-99-15-03-02-15 контролери не вбачали жодних перешкод для того, щоб платник податків задекларовану суму БВ направив у рахунок сплати грошових зобов’язань з податку на прибуток приватних підприємств, які виникнуть у нього протягом майбутніх податкових періодів. А ось місцеві податківці в листі ГУ ДФС у Харківській області від 13.07.16 р. № 4009/10/20-40-12-02-16 висловлювалися категорично проти такого заліку.

Наразі контролери, схоже, остаточно відмовились від ідеї заліку БВ у рахунок сплати податку на прибуток. У категорії 101.25 БЗ розміщена консультація з абсолютно чітким висновком:

зарахування сум БВ у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу за платежами, надходження яких розподіляють у пропорціях як до держбюджету, так і до місцевих бюджетів, ПКУ не передбачено

Аналогічний висновок знаходимо і в зовсім свіжому листі ДФСУ від 16.03.2018 р. № 1054/6/99-99-15-03-02-15/ІПК. Погоджується з податківцями і Мінфін (див. лист від 21.04.2017 р. № 35130-12-10/11072 // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 43, с. 5).

При цьому під заборону підпадає не лише податок на прибуток, але й інші «пропорційні» платежі, наприклад, такі як ПДФО, рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування (йде до держбюджету в розмірі 50 %) або рентна плата за спеціальне використання води (йде до держбюджету в розмірі 45 %).

Враховуючи все вищесказане, сплатити податок на прибуток вам, радше за все, доведеться «живими» грошима.

Щоправда, для тих, хто не боїться складнощів, ну або якщо овчинка варта вичинки, є і ще один варіант — звернутися до суду.

Тим паче, що суди дуже часто стають на бік платників податків і зобов’язують податківців провести залік БВ у рахунок сплати податку на прибуток (постанова Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 02.03.2017 р. у справі № П/811/412/16, ухвала Київського апеляційного адмінсуду від 02.03.2017 р. у справі № 810/3914/16). Зрозуміло, що сьогодні судова практика відрізняється мінливістю, проте якщо поставити собі за мету, то шанси на успіх, думаємо, є.

Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
ПДВ, від’ємне значення, бюджетне відшкодування, податок на прибуток, ліміт реєстрації додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті