Дійсно, запитання дуже розповсюджене. Чимало платників остерігаються ПДВ-мінуса у декларації і навіть спеціально «притримують» деякі «вхідні» податкові накладні, аби його уникнути. Але чи насправді такий страшний ПДВ-мінус сам по собі? Давайте розбиратися!
Які можливі негативні наслідки власне декларування ПДВ-мінуса? У ПКУ ми знаходимо лише один такий наслідок — документальна позапланова перевірка. Якщо ми відкриємо ст. 78 ПКУ, то побачимо, що там чорним по білому написано наступне. Підставою для проведення документальної позапланової перевірки є те, що платник подав декларацію, в якій: (1) заявлено бюджетне відшкодування (за наявності підстав для перевірки, визначених у розд. V ПКУ), та/або (2) задекларовано від’ємне значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. (п.п. 78.1.8 ПКУ). Отже, якщо ви не заявляли бюджетне відшкодування і ваш ПДВ-мінус (значення рядка 21 декларації) становить менше 100 тис. грн. — хвилюватися про документальну позапланову перевірку немає причин.
Якщо ж ваш ПДВ-мінус все-таки перевищив зазначений «поріг безперевірковості», вам слід пам’ятати, що документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у п.п. 78.1.8 ПКУ, проводиться виключно щодо законності задекларованого від’ємного значення. Тобто це не «суцільна», а «вибіркова» перевірка.
Нарешті, якщо у вас у декларації одночасно є і «перехідне» від’ємне значення, і бюджетне відшкодування, вам буде цікаво знати, про які підстави, визначені у розд. V ПКУ, йдеться у п.п. 78.1.8 ПКУ. Згідно з п. 200.11 ПКУ фіскали мають право провести документальну перевірку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:
— за періоди до 01.07.2015 р., що не підтверджені документальними перевірками;
— з придбання товарів/послуг за період до 01.01.2017 р. у платників ПДВ, що використовували ПДВшний спецрежим, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.
Ця документальна перевірка «відшкодуванців» може проводитися за рішенням податкового органу на додачу до обов’язкової камеральної перевірки (п. 200.10 ПКУ). Строк проведення цієї документальної перевірки — протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання декларації з ПДВ, а в разі якщо така декларація надана після закінчення граничного строку — за днем її фактичного подання. Водночас рішення про проведення цієї документальної перевірки фіскали мають прийняти не пізніше, ніж закінчиться граничний строк проведення «камералки». Тобто рішення має бути прийнято протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання ПДВ-декларації, а якщо такі декларацію було надано пізніше — за днем її фактичного подання (п. 76.3 ПКУ).
Не забувайте: якщо ви — «відшкодуванець», то для вас інформація про перевірки є надзвичайно важливою. Дати початку та закінчення перевірки вашої ПДВ-декларації з відшкодуванням або УР до неї (якщо ви подавали такий УР) з обов’язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна), а також дати складення та вручення вам акта перевірки — це та інформація, яка в обов’язковому порядку вноситься до Реєстру на відшкодування ПДВ (пп. 8, 10 п.п. 200.7.1 ПКУ).
