Відразу відповімо, що платник ПДВ, який реорганізується шляхом виділення, за наявності в нього непогашеного від’ємного значення (ВЗ) з ПДВ, розподіляє його суми між своїми правонаступниками — платниками ПДВ згідно з часткою, зазначеною в розподільчому балансі (п. 198.7 ПКУ). Водночас правонаступник має повне право включити до свого податкового кредиту (ПК) частину ВЗ, яке йому переходить, згідно з усе тим же розподільчим балансом. А тепер детальніше про сам механізм перенесення «мінуса».
Передусім нагадаємо, що реорганізація може бути у вигляді: приєднання, злиття, поділу, виділення і перетворення. У п. 183.17 ПКУ зазначено, що особа, утворена в результаті реорганізації (крім особи, яка утворилася в результаті перетворення*), реєструється платником ПДВ як інша новоутворена особа. Тобто такі види реорганізації, як приєднання, злиття, поділ і виділення, передбачають анулювання ПДВ-реєстрації підприємства, що реорганізується (п. 183.17 ПКУ, п.п. «б» п. 184.1 ПКУ). У свою чергу, правонаступник-юрособа має свій власний ІПН, відмінний від ІПН реорганізованого підприємства.
* Перетворенням юрособи згідно зі ст. 108 ЦКУ є зміна її організаційно-правової форми (наприклад, ПАТ перетворюється на ТОВ).
Платник ПДВ, який реорганізується та має непогашене ВЗ, яке підлягає включенню до складу ПК правонаступника, має право передати такому правонаступникові (новому платникові ПДВ) частину ВЗ пропорційно частині майна, згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу.
Для цього платник ПДВ, який реорганізується, подає у складі декларації з ПДВ (далі — Декларація) за останній (звітний) період своєї реєстрації платником податку відповідну заяву. Тобто заповнює таблицю 2 додатка Д2 Декларації, де він і здійснює розподіл ВЗ із зазначенням усіх платників податку — правонаступників** (п. 14 розд. III Порядку № 21).
** У разі реорганізації платника податків шляхом приєднання, злиття, перетворення зазначається тільки один правонаступник.
Обов’язковою умовою для включення такої частини ВЗ до складу кредиту правонаступника є підтвердження такої суми документальною перевіркою контролюючого органу
Потім правонаступник отримує право заявити підтверджену суму ВЗ для включення до складу власного ПК. Для цього він заповнює таблицю 3 додатка Д2 до Декларації за звітний (податковий) період після документальної перевірки. Підсумкове значення з таблиці 3 додатка Д2 переноситься до рядок 16.3 поточної Декларації. Крім того, правонаступник окремо зазначає цю суму в графі 5 таблиці 1 додатка Д2.
Якщо поточні ПЗ у Декларації не перекриють суму такого ВЗ, її (за рішенням платника податків) можна направити на бюджетне відшкодування (БВ), поставивши навпроти суми, взятої з рядка 16.3 Декларації, відмітку «+» в окремому полі графи 6 таблиці 2 додатка Д3.
Якщо поточні зобов’язання періоду перекриють суму ВЗ і рядок 21 Декларації залишиться не заповненим, то додаток Д2 усе одно потрібно обов’язково подати. Адже правонаступник включив до складу ПК (заповнив рядок 16.3 декларації з ПДВ) суму ВЗ, отриману від платника, що реорганізується. У цьому випадку в додатку Д2 буде заповнена тільки таблиця 3.
Причому у будь-якому разі у наступних звітних періодах ця сума в рядку 16.3 Декларації і в таблиці 3 додатка Д2 більше не відображається.
До речі, такий механізм передбачений також для передачі правонаступникові реєстраційного ліміту шляхом заповнення таблиць 5 і 6 додатка Д4 (п. 14 розд. III Порядку № 21).
