Відразу ж нагадаємо: абзац п’ятий п. 32 Положення № 148, по-перше, встановлює, що при оформленні касових ордерів на загальну суму проведених підприємством касових операцій — у цьому випадку це отримання готівки з банку за чеком і оприбуткування її в касі — реквізит «Прийнято від» у відповідному ПКО не заповнюється. Отже, тут потрібно «для надійності» поставити прочерк. По-друге, друге речення цього абзацу всі інші реквізити касових ордерів і видаткових відомостей заповнювати зобов’язує. Тобто в ПКО на готівку, що отримується в касі банку і прибуткується в касі підприємства, усі інші реквізити, крім цього, заповнювати обов’язково.
Інших особливих приписів стосовно заповнення ПКО в обговорюваній ситуації Положення № 148 не містить.
Подібно до матеріалу на с. 7 звертаємо вашу увагу, по-перше, на певну послідовність оформлення касового ордера — у цьому випадку ПКО. А по-друге — на ту обставину, що за ситуації, коли оформляється ПКО на готівку, отриману в касі банку, щоб почати оформлення такого ПКО, у бухгалтера (або іншої уповноваженої особи) має бути відповідна документальна підстава (п. 25 Положення № 148). В обговорюваній ситуації таким документом є корінець грошового чека.
І до речі, якщо вже ми зачепили ту публікацію й ту ситуацію, принципова відмінність від неї нашої ситуації полягає в тому, що тут корінець грошового чека цілком тягне на статус «додатка» до відповідного ПКО! Але оскільки цей корінець зобов’язаний залишатися в чековій книжці й тому реально додати його до ПКО неможливо, в останньому реквізит «Додатки:» не заповнюється (нічим, крім прочерку). Інша відмінність полягає в тому, що в корінці грошового чека особа, відповідальна за отримання готівки в банку (касир або інший, уповноважений на це працівник підприємства), ідентифікується: на лицьовому боці є прізвище й ініціали, а також підпис такої особи. Ось чому у відповідному ПКО ці відомості не дублюються.
Зате номер такого ПКО зазначається чотири рази: 1) у журналі реєстрації касових документів — звідки цей номер «виникає»; 2) на звороті корінця відповідного грошового чека; 3) на основній частині ПКО; 4) на квитанції до такого ПКО. Зазначимо, до речі:
таку квитанцію обов’язково слід відрізати і передати згаданій у корінці грошового чека особі
Нехай ця особа квитанцію від такого ПКО зберігає, а підприємству вона ні до чого.
Для опису характеристики (призначення) отриманої суми готівки у формі ПКО є реквізит «Підстава» (ця інформація знадобиться вам для заповнення гр. 2 касової книги (далі — КК); див. с. 11). До речі, від роз’яснень порядку заповнення ПКО податківці ухилилися, перевівши стрілки на НБУ (109.15 БЗ).
А що коли реквізит «Прийнято від» у такому ПКО виявився заповненим?
Формально — це суперечить припису абзацу п’ятого п. 32 Положення № 148 (ср. ). Проте за порушення власне порядку заповнення касових документів законодавство жодних санкцій не передбачає. Інша річ, не виключено, що «злі» перевіряючі, можливо, спробують визнати такий ПКО «недійсним», а отже — оформлену таким ПКО суму неоприбуткованою і, ймовірно, «шитимуть» п’ятикратний штраф згідно з абзацом третім ст. 1 Указу № 436... Хоча до деяких помилок заповнення ПКО і ВКО фіскали демонструють дуже лояльне ставлення (див. лист ДФСУ від 16.07.2018 р. № 3117/6/99-99-14-05-01-15/ІПК).
Ну, і примарний шанс зачепитися за лояльну норму про «несуттєві недоліки» в первинних документах (абзац 9 ст. 9 Закону про бухоблік* плюс аналогічний новий абзац п. 2.4 «документального» Положення № 88**, внесений до нього наказом Мінфіну від 20.06.2018 р. № 565). Цю норму податківці знають і на неї іноді посилаються, але... Краще від прямих приписів Положення № 148 не відхилятися.
* Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-XIV.
** Затверджено наказом Мінфіну від 24.05.95 р. № 88.
