ФОП на «загальній»
Вважаємо, що в цій ситуації особливих причин для хвилювання немає. Але деякі, так би мовити, нюанси, слід обговорити, щоб раптом у разі перевірки фіскали не почали морочити ФОП голову…
Як відомо, ФОП може використовувати у підприємницькій діяльності будь-яке своє майно, включаючи грошові кошти (ч. 1 ст. 134 ГКУ). У зв’язку з цим таке майно (у тому числі гроші), що «передається самому собі» для використання в підприємницькій діяльності, не може вважатися доходом (виручкою) ФОП, який працює на загальній системі1.
1 З ФОП-єдинниками ситуація гірша — див. далі.
Тому на запитання щодо оподаткування особистих коштів, унесених ФОП на свій підприємницький рахунок, податківці дають заперечну відповідь (див. БЗ 104.04):
власні кошти, які ФОП зараховує на поточний рахунок, не включаються до складу доходу і не відображаються в Книзі обліку доходів та витрат
Водночас таке «негарне» призначення платежу в «об’явці»2 та банківській виписці може викликати хворобливу цікавість у перевіряючих і спонукати їх до надмірної старанності в пошуку неіснуючого кредитора/договору тощо. А можливо навіть — до нарахування ПДФО та ВЗ із суми цієї нібито безповоротної фіндопомоги (БФД).
2 Маємо на увазі Заяву на внесення готівки.
Річ у тім, що, на думку фіскалів (див. БЗ 104.04), сума БФД включається до складу оподатковуваного доходу як дохід звичайної фізичної особи у вигляді додаткового блага (оскільки, мовляв, така сума не є доходом від підприємницької діяльності ФОП) та оподатковується ПДФО за ставкою 18 % та ВЗ за ставкою 1,5 %3.
3 А якщо таку допомогу нараховує/виплачує податковий агент, то він, як пишуть фіскали, зобов’язаний утримати з такої суми ПДФО та ВЗ і відобразити її у формі № 1ДФ.
Зрозуміло, що за такого підходу сума отриманої БФД не згорнеться зі збитками від підприємницької діяльності (за їх наявності), тобто податки з цієї суми доведеться сплатити у будь-якому разі. Але водночас якщо фіндопомогу надає не податковий агент, задекларує її ФОП (як доходи звичайної фізичної особи) і податок з неї сплатить тільки за декларацією за той податковий рік, у якому було одержано гроші.
Не виключено, що фіскали, помітивши таке формулювання, подумають, що ФОП вносив на рахунок чужі, точніше, подаровані йому кимось готівкові кошти. А якщо не виявлять договору БФД/дарування (якого взагалі-то й не було), можуть заявити, що він існував в усній формі і все одно спробують незаконно оподаткувати цю суму.
Тож щоб перестрахуватися від подібних домагань контролерів, ми б радили в цій ситуації написати листа банку, в якому повідомити, що ви помилково зазначили в «об’явці» в реквізиті «Призначення платежу» формулювання «Внесення на рахунок безповоротної фінансової допомоги» і просите замінити його на «пом’якшене» формулювання, наприклад: «Поповнення рахунку особистими заощадженнями»4. А копію такого листа з відміткою банку про його отримання покласти поряд з банківськими документами про внесення цих грошей. І хоча за зміст призначення платежу в «об’явці» відповідає клієнт, а банк за нього відповідальності не несе, але такий лист підтвердить помилковість формулювання про внесення готівки. Ну а раптом дійде справа до суду, то такий документ там напевно стане в пригоді…
4 Але ми не радимо зазначати таке формулювання ФОП-єдинникам. Чому — читайте далі.
Утім, НБУ (див. лист від 12.07.2018 р. № 50-0007/38194) у подібних випадках, схоже, рекомендує призначення платежу в «об’явці» писати просто: «переказ готівки». Але зауважимо, що таке формулювання може бути досить небезпечним, оскільки воно позбавлене конкретності і не відображає походження готівки. Тож у разі внесення власних коштів ми б усе-таки рекомендували змінити формулювання на «Поповнення рахунку особистими заощадженнями», а при внесенні позикових коштів — «Поворотна фінансова допомога».
ФОП на «єдиному»
Ще важливіше для цілей оподаткування, що пропише в «об’явці» про внесення готівки на підприємницький рахунок ФОП-єдинник. І це підтверджується досить сумною судовою практикою.
Щодо цього показовими є постанова ВС від 06.02.2018 р. у справі № 813/238/17 та аналогічне рішення Чернівецького окружного адмінсуду від 06.03.2018 р. у справі № 824/908/17-а5.
5 http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72065200 і http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72889231 відповідно.
В обох випадках рішення були прийняті на користь фіскалів. ☹ На жаль, судді ставлять на перше місце формулювання в «об’явці» (або платіжному дорученні) на зарахування коштів на підприємницький рахунок, яке (як і в нашому запитанні) цілком може бути помилковим.
З висновків суддів виходить повний нонсенс:
формулювання в реквізиті «Призначення платежу» для цілей оподаткування важливіше за інші господарські документи і навіть договори
ВС, зокрема, розглядав ситуацію, коли податківці під час перевірки «заштовхали» ФОП — платникові ЄП у дохід суму поворотної фіндопомоги, яку він уніс на рахунок з формулюванням «готівкові надходження обігових коштів». При цьому суд заявив: позивач (ФОП-єдинник) не довів ту обставину, що внесені ним на свій банківський рахунок кошти є поворотною фіндопомогою, «здійснення якої має бути чітко ідентифіковане в платіжних документах платника єдиного податку».
ВС також зазначив, що надалі зміни до платіжних документів (!) для ідентифікації цих коштів як поворотної фіндопомоги позивач не вносив. Причому суд не узяв до уваги договір про поворотну фіндопомогу, а відзначив лише той факт, що платник не надав його податківцям під час перевірки та при запереченнях до акта перевірки. А тому, мовляв, фіскали діяли правомірно…
У ще свіжішому рішенні Чернівецького окружного адмінсуду ситуація схожа і ще більш фіскальна. Кошти поворотної фіндопомоги, підтверджені договорами, ФОП-єдинник вносив на свій рахунок з формулюваннями: «готівкові надходження власних коштів», «переказ коштів на рахунок». Ані фіскалів, ані суддів договори не переконали — вони уперлися в формулювання у платіжних документах і в те, що виправлення до цих формулювань на поворотну фіндопомогу платник не вносив. Судді проігнорували не тільки наявність відповідних договорів (розписок), а й той факт, що «недохідність» цих коштів єдинника було підтверджено висновком незалежних аудиторів.
Загалом, тенденція невтішна6. А оскільки визначення «доходу» (див. п. 292.1 ПКУ) для ФОП-єдинників досить «гумове», то їм краще вносити власні кошти тільки «під соусом» (і з формулюванням в «об’явці») «поворотної фіндопомоги» — на строк не більше 12 місяців (або як кредити). Оскільки п.п. 3 п. 291.11 ПКУ чітко зазначає, що такі суми не включаються до ЄП-доходу. Ну а якщо вже внесли «не з тим» формулюванням, то, можливо, варто його виправити, надіславши листа банку (див. у першій частині).
6 Хоча щодо змін призначення платежу за платіжним дорученням склалася сприятлива судова практика (див., наприклад, постанову ВС від 19.06.2018 р. у справі № 809/34/17). На наш погляд, така сама логіка має застосовуватися й у випадку, що розглядається.
