висновок документа
Якщо платник «самовиправився» з ПДВ після спливу «пільгових» 90 днів, пеня нараховується за увесь період заниження зобов’язання (тобто відлік розпочинають не з 91-го, а з 1-го дня!). У ПДВ-декларації суму такої пені не відображають. Вона розраховується в інформаційній системі ДФС
Ви, звісно, пам’ятаєте ліберальний п. 129.9 ПКУ. Він звільняє платника від сплати пені у разі, якщо той встигне виправити занижуючу помилку протягом 90 календарних днів, що йдуть за граничним строком сплати зобов’язань за помилковий період. Тобто у разі такого своєчасного «самовиправлення» пеня взагалі не нараховується.
А за який період має бути нарахована пеня у разі, якщо занижуючу помилку в податковій звітності платник виправляє пізніше?
У п.п. 129.1.3 ПКУ сказано, що у разі, якщо податкові зобов’язання платник нараховує самостійно (а при самовиправленні нараховує їх саме платник), то пеню починають нараховувати після спливу 90 календарних днів прострочення. Тобто пеня при самовиправленні має бути нарахована починаючи з 91-го дня.
Але ось податківці в листі, що коментується, говорять: при виправленні платником занижуючих помилок у ПДВ-декларації пеня буде нарахована починаючи з 1-го дня прострочення. Аналогічний висновок знаходимо і в іншому листі ДФСУ від 19.11.2018 р. № 4883/6/99-99-07-02-01-15/ІПК.
Причому такий підхід фіскали, схоже, обґрунтовують тим, що в ПДВ-декларації рядок для відображення пені відсутній (тобто нарахувати пеню самостійно платник не може), а в автоматичній системі ДФС розрахунок здійснюється автоматично згідно з реалізованим алгоритмом.
Чому цей алгоритм не враховує «самовиправне» відстрочення в 90 днів, гарантоване ПКУ, залишається тільки здогадуватися. Очевидно, податківці вважають, що таке відстрочення діє тільки у тому випадку, якщо пеня декларується платником самостійно. Але така позиція абсолютно не обґрунтована, оскільки:
— по-перше, у п.п. 129.1.3 ПКУ йдеться про точку відліку для нарахування пені при самостійному нарахуванні платником податкових зобов’язань.
Зверніть увагу: самостійно нарахувати платник повинен саме податкові зобов’язання (їх визначення див. у п.п. 14.1.156 ПКУ), а не пеню. Тож незастосування п.п. 129.1.3 ПКУ з тієї причини, що платник не відобразив пеню в декларації, незаконне;
— по-друге, платник при самовиправленні нараховувати пеню в принципі не зобов’язаний (не лише з ПДВ). У п. 50.1 ПКУ сказано про необхідність нарахувати штраф, а ось про пеню в ньому — ані слова.
Виходить, нарахування пені — прерогатива контролерів, у тому числі і в «самовиправних» випадках. І нараховувати вони її, безумовно, зобов’язані, з урахуванням усіх вимог ПКУ (у тому числі 90-денного відстрочення). Ну а те, що автоматизована система ці вимоги при розрахунку не враховує, виправданням бути, як ви розумієте, не може.
Щоправда, тут є одне «але». Доводити необґрунтованість нарахування пені за увесь період прострочення платникові доведеться в суді. А суди, як показує практика, часто-густо підтримують у цьому питанні фіскалів (див., наприклад, рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду від 09.10.2018 р. у справі № 804/4386/18, постанову Вінницького апеляційного адмінсуду від 17.05.2018 р. у справі № 822/3403/17). Тож успіх такого судового розгляду під великим питанням.
