висновок документа
Відновлення ПДВ-реєстрації (у тому числі і за рішенням суду) не поновлює у платника ПДВ-облік з дати анулювання реєстрації.
Проте платник може відкоригувати нараховані при анулюванні ПЗ, склавши РК і відобразивши його в першій після відновлення декларації з ПДВ.
Без рішення на те суду старий реєстраційний ліміт платникові не відновлять
Після відновлення в Реєстрі платників ПДВ (у тому числі за рішенням суду) дата реєстрації платника ПДВ залишається «старою» — відповідає даті колишньої реєстрації (п. 5.10 розд. V Положення про реєстрацію платників ПДВ, затвердженого наказом Мінфіну від 14.11.2014 р. № 1130). ІПН теж залишається колишній. Проте, незважаючи на це, податківці стоять на своєму: в період з дати виключення до дати відновлення в Реєстрі платників ПДВ особа втрачає можливість (1) складати податкові накладні; (2) формувати податковий кредит; (3) отримувати бюджетне відшкодування; (4) подавати ПДВ-звітність.
Адже за загальним правилом при анулюванні ПДВ-реєстрації платникові закривають його ПДВ-рахунок у СЕА (після чого платник не може реєструвати ПН і РК у ЄРПН). А залишок коштів із закритого ПДВ-рахунку спрямовують до бюджету (п. 2001.8 ПКУ, п. 7 Порядку № 569*).
* Порядок електронного адміністрування ПДВ, затверджений постановою КМУ від 16.10.2014 р. № 569.
Що чекає платника при відновленні реєстрації? Чи може відновлений у правах платник ПДВ повернути гроші, перераховані до бюджету із закритого ПДВ-рахунку? Чи повернуть йому колишній ліміт реєстрації?
Законодавством не визначений окремий порядок відновлення ПДВ-обліку в СЕА при відновленні ПДВ-реєстрації, у тому числі і за рішенням суду. У такій неврегульованій ситуації податківці покладаються на рішення суду. Залежно від цього і діятимуть з відновленням ПДВ-показників у СЕА:
— або в загальному порядку, як при повторній ПДВ-реєстрації, відкриють новий ПДВ-рахунок (п. 8 Порядку № 569). Увага! Поки новий ПДВ-рахунок не відкритий, підприємство може встигнути повернути гроші «старого ПДВ-рахунку» з бюджету, заявивши їх на поточний рахунок (п. 43.41 ПКУ). Після відкриття нового ПДВ-рахунку заявити до повернення вийде тільки на ПДВ-рахунок. А гроші з бюджету не збільшать ліміт реєстрації;
— або вчинять, покладаючись на рішення суду. Нагадаємо, що раніше податківці вже говорили (див. БЗ 101.17), що рішення суду може містити окремі вимоги про: збереження податкових показників на ПДВ-рахунку в системі СЕА; відновлення закритого або відкриття нового електронного ПДВ-рахунку; відновлення показників в обліковій картці на електронному ПДВ-рахунку в системі СЕА; повернення на ПДВ-рахунок коштів, надмірно перерахованих до бюджету. В даному випадку ліміт реєстрації платникові не відновлено, бо позовна вимога в цій частині не задоволена.
Проте є і позитивний момент: податківці дають добро на коригування суми «умовних» ПЗ, які були задекларовані при анулюванні згідно з п. 184.7 ПКУ. Для цього вони радять (1) скласти РК до останньої перед анулюванням зведеної ПН; (2) показати суму коригування з РК у декларації з ПДВ за перший звітний період після відновлення ПДВ-реєстрації.
Хоча нагадаємо, що раніше дозволяли відкоригувати «компенсуючі» ПЗ трохи по-іншому (див. лист від 29.06.2017 р. № 888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 65, с. 11). Таке коригування радили провести через УР — як виправлення помилки.
Враховуючи законодавчу неврегульованість таких питань, радимо звертатися за власними ІПК.
