висновок документа
Якщо працівник, якому встановлено оклад (місячну тарифну ставку), відпрацював не всі робочі дні місяця, розрахунок суми основної зарплати провадиться виходячи із денного заробітку та кількості фактично відпрацьованих ним робочих днів у такому місяці
Минулого року ми неодноразово порушували питання оплати праці на підприємствах з почасовою формою оплати праці* (тобто оплатою праці за відпрацьований час певної тривалості — годину, день, місяць).
* Див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 95, с. 15, № 67, с. 35.
При погодинній оплаті праці суму основної зарплати за місяць знаходять помножуючи годинну тарифну ставку, встановлену працівникові, на кількість фактично відпрацьованих ним протягом місяця годин.
Якщо ж працівникові встановлено місячну тарифну ставку (оклад) і він повністю відпрацював усі дні за графіком роботи в місяці, за який проводиться розрахунок зарплати, то йому нараховують тарифну ставку (оклад) у повному розмірі. В той же час, якщо такий працівник-«окладник» відпрацює з певних причин (відпустка, хвороба тощо) не усі дні місяця, які згідно з графіком є для нього робочими, то заробітна плата йому буде нарахована тільки за фактично відпрацьований час — дні.
Тобто у цьому випадку оклад (місячну тарифну ставку) працівника потрібно розділити на кількість робочих днів за графіком роботи за місяць, за який провадиться розрахунок (знаходимо денний заробіток), а потім отриманий результат помножити на кількість днів, фактично відпрацьованих працівником цього місяця.
Але із ваших звернень на «гарячу лінію» ми дізналися, що при проведенні трудових перевірок деякі інспектори праці дещо інакше розуміють порядок розрахунку основної зарплати працівників, оплата праці яких провадиться виходячи з окладу (місячної тарифної ставки).
На їх думку, на підприємствах з почасовою оплатою праці при розрахунку основної заробітної плати працівникам, оплата праці яких здійснюється виходячи з окладу (місячної тарифної ставки), потрібно діяти так. Оклад (місячну тарифну ставку) працівника розділити на норму робочого часу в годинах, встановлену йому на місяць, за який проводиться розрахунок (тобто по суті знайти годинний заробіток працівника), і помножити на кількість фактично відпрацьованих протягом місяця годин.
В результаті через «гру чисел» (оклад ділимо та множимо на дні чи ділимо і множимо на години) отримуємо (1) різні суми основної зарплати за місяць, який був відпрацьований не повністю, наприклад, через хворобу чи відпустку, і (2) можливість стягнути з «підприємства» трудові штрафи, якщо підприємство, використовуючи у розрахунках дні, нарахувало працівникові меншу суму зарплати. ☹
Щоб поставити всі крапки над «і», ми звернулися з офіційним запитом із цього питання до Мінсоцполітики. Відповідь на нього у коментованому листі. І вона, як бачите, повністю підтверджує нашу позицію.
Отже, якщо працівник виконав місячну норму праці, то йому мають нарахувати оклад. Якщо працівник відпрацював неповний місяць чи не виконав норму праці, то оклад нараховується пропорційно виконаній нормі праці (часу).
Так, наприклад, якщо працівник відпрацював замість 20 робочих днів 15 днів, то оплата провадиться виходячи з денного заробітку працівника та кількості відпрацьованих ним робочих днів місяця.
І тільки у випадках, коли працівник відсутній на робочому місці упродовж декількох годин (запізнився на роботу на декілька годин, перебував у суді тощо), оплата відпрацьованих годин у цей день провадиться виходячи із розрахованого годинного заробітку працівника. Зверніть увагу, тільки у цей день! За інші робочі дні оплата праці провадиться виходячи із денного заробітку працівника.
