Інтерес до питання, чи підлягають оподаткуванню грошові перекази, що їх отримують фізичні особи — резиденти України з-за кордону, час від часу штучно підігрівають самі фіскали.
То тут, то там на регіональних сайтах головних управлінь ДФС з’являються повідомлення на кшталт такого: згідно з ПКУ кошти, перераховані з-за меж України на поточні або карткові рахунки громадян, вважаються іноземними доходами, і при їх отриманні громадянин повинен подати річну декларацію, у якій указати отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Та чи завжди грошові перекази з-за кордону є іноземними доходами, шо підлягають оподаткуванню?
На нашу думку, тут усе залежатиме від того, ким є відправник коштів їх отримувачу — фізособі резиденту України. Пояснимо свою позицію.
Отримувач — родич заробітчанина
Згідно із СКУ встановлено обов’язок:
— дружини і чоловіка матеріально підтримувати один одного (ст. 75 СКУ). При цьому заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, отримані одним із подружжя, є об’єктом права спільної сумісної власності (ч. 2 ст. 61 СКУ);
— батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей (до 18 років) (ст. 180 СКУ), повнолітніх дітей, які продовжують навчання (до 23 років) (ст. 199 СКУ), повнолітніх непрацездатних дітей, які потребують матеріальної допомоги (за умови, що батьки дитини мають можливість надавати таку допомогу) (ст. 198 СКУ);
— повнолітніх дітей утримувати непрацездатних батьків, які потребують матеріальної допомоги (ст. 202 СКУ).
Ураховуючи наявність такого обов’язку, можна стверджувати, що перерахування коштів із-за кордону дружиною (чоловіком) відповідно чоловікові (дружині), матір’ю (батьком) дітям у зазначених вище випадках, а також повнолітніми дітьми непрацездатним батькам є, по суті, передачею грошових коштів усередині сім’ї. А це повинно розглядатися як виконання обов’язку з утримання, установленого СКУ, а не як отримання доходу із джерелом походження з-за кордону.
Тобто
якщо фізособа отримує гроші від свого чоловіка (або дружини чи батька), який працює за кордоном, то сума таких коштів для цієї фізособи доходом не буде
А якщо заробітчанин перераховує гроші особам, щодо яких СКУ обов’язок з їх утримання не встановлено? Дуже далекому родичу, скажімо. Або коханці. ☺
Для таких осіб цей дохід буде іноземним. За підсумками року такий дохід має бути задекларований і з нього слід сплатити ПДФО.
До речі, і сам заробітчанин також має задекларувати в Україні дохід, отриманий за кордоном.
Про деякі особливості такого декларування читайте далі.
Оподаткування іноземних доходів: раз, а не двічі!
Розпочнемо з того, що фізособа-резидент, яка одержує іноземні доходи, зобов’язана включити суму таких доходів в загальний річний оподатковуваний дохід і подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі — податкова декларація) за результатами звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п.п. 168.2.1 ПКУ).
Причому, оскільки ми з вами говоримо про офіційні доходи, то ясно, що з них іноземні роботодавці стягнули «іноземні» податки.
Щоб не платити двічі, заробітчанин має право скористатися механізмом уникнення подвійного оподаткування, передбаченим п.п. 170.11.4 ПКУ, тобто зарахувати податок з доходу, сплачений за кордоном, в рахунок ПДФО, що підлягає сплаті в Україні.
Такий залік проводять, якщо:
— по-перше, між Україною і країною — джерелом виплати доходу укладений договір про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов’язковість якого дана ВР України*;
* Останній перелік таких договорів див. у листі ДФСУ від 02.01.2018 р. № 78/7/99-99-01-02-02-17.
— по-друге, у заробітчанина є довідки про суми сплаченого податку (збору), про базу та/або об’єкт оподаткування, видані державним органом країни, яка є джерелом виплати доходу (прибутку), уповноваженим стягувати такі податки (далі — «залікова» довідка) (див. п. 13.5 ПКУ).
У загальному випадку «залікова» довідка підлягає легалізації. Разом з тим не вимагають легалізації офіційні документи країн — учасниць Гаагської конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.61 р., засвідчені апостилем, проставленим уповноваженим органом країни, в якій складений документ.
Також не вимагають ані легалізації, ані засвідчення апостилем документи, видані країнами — учасницями двосторонніх договорів про правову допомогу і правові стосунки в цивільних і кримінальних справах, і документи країн — учасниць багатосторонньої Конвенції про правову допомогу і правові стосунки в цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.93 р. (див. «Вісник податкової служби України», 2012, № 6, с. 21).
Але будьте пильні!
Не завжди наявність двостороннього договору про правову допомогу звільняє від легалізації усіх офіційних іноземних документів. Порядок застосування таких договорів роз’яснював Мін’юст в листах від 11.05.2010 р. № 26-26/291 і від 29.11.2012 р. № 11891-0-4-12/12.2 (ср. ).
Але повернемося до податкової декларації. Її необхідно подати до 1 травня року, що настає за звітним.
А якщо граничний термін подання декларації про доходи вже на порозі, а «залікових» довідок немає? Нічого страшного.
Ви можете
подати до свого податкового органу заяву про перенесення терміну подання податкової декларації до 31 грудня року, наступного за звітним, і потім займайтися «заліковими» довідками
Таке право передбачене п.п. 170.11.2 ПКУ.
До речі, заробітчанину буває вигідно підтвердити на чужині свій статус податкового резидента України (і відповідно — податкового нерезидента тієї країни, де він працевлаштувався). У такому разі з нього вже при виплаті заробітної плати утримуватиметься «податок на прибуток» за ставкою, яка прописана в «уникаючій» конвенції. А вона, як правило, менше тієї, за якою обкладають доходи у вигляді зарплати робітників-аборигенів. ☺
За отриманням такої довідки заробітчанин може звернутися до свого центру обслуговування платників (за місцем реєстрації в паспорті) із заявою в довільній формі (140.06 БЗ). Зверніть увагу, що форма довідки-підтвердження статусу податкового резидента України** передбачає зазначення конкретної країни, до відповідного договору про уникнення подвійного оподаткування з якою вдасться резидент-заробітчанин.
** Затверджена наказом ДПАУ від 12.04.2002 р. № 173.
Така довідка діє в межах одного календарного року
Розглянемо для прикладу Польщу (за даними НБУ, звідти валюти заходить найбільше). Відповідна Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна і попередження податкових ухилень від 12.01.93 р. діє з 11.03.94 р. А польський податок на доходи фізичних осіб — це так званий PIT (Personal Income Tax). Припустимо, заробітчанин в Польщі добре потрудився, напрацював на «хатинку», отримав «залікову» довідку і подає річну податкову декларацію в Україні.
Детально не викладатимемо порядок її заповнення, а лише зазначимо, що перерахована в гривню за обмінним курсом НБУ на момент нарахування (отримання) величина іноземного доходу знайде своє місце в ряд. 10.6 (з відповідними сумами ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %).
За відсутності інших оподатковуваних доходів сума ПДФО, що підлягає сплаті з іноземних доходів, сформує показник ряд. 18 декларації. Тоді як сума PIT, сплачена в Польщі (підтверджена «заліковою» довідкою), — з метою зменшення суми ПДФО, що належить до сплати до бюджету України, — включається до ряд. 21 декларації.
Відмітимо декілька нюансів.
По-перше, якщо в Польщі ви сплатили PIT більше, ніж склав ПДФО, нарахований на суму іноземного доходу за один і той же рік, то з бюджету вам все одно нічого не повернуть.
Оскільки значення ряд. 21 декларації не повинне перевищувати значення ряд. 18 декларації. Це відповідає вимогам п.п. 170.11.4 ПКУ.
По-друге,
з іноземного доходу від добросовісного заробітчанина податківці зажадають сплатити ВЗ, оскільки він не згаданий в конвенціях про уникнення
Про це йдеться в листі ДФСУ від 12.04.2016 р. № 3734/П/99-99-17-02-03-14.
Розрахунок суми ВЗ проводиться також в податковій декларації.
Нарешті, по-третє, видана «залікова» довідка про сплату PIT не вимагає ані легалізації, ані проставляння апостиля. Річ у тім, що в українсько-польських стосунках з 14.08.94 р. діє Договір між Україною і Республікою Польща про правову допомогу і правові стосунки у цивільних і кримінальних справах.
Проте заробітчанину таки доведеться витратитися на переклад «залікової» довідки з мови оригіналу на українську мову і нотаріальне посвідчення такого перекладу.
Окремо зазначимо, що з іноземних доходів ЄСВ не сплачується.
За такими самими правилами мають декларувати грошові перекази з-за кордону від заробітчан і ті особи, щодо яких СКУ не встановлено обов’язок щодо їх утримання. За підсумками року із цього іноземного доходу вони теж мають сплатити ПДФО та ВЗ, однак такі отримувачі уже не зможуть зменшити річне податкове зобов’язання з ПДФО, оскільки безпосередньо вони податок за кордоном не сплачували.
Контроль фіскалів
Для фіскалів ключовим моментом системи контролю за отриманням фізичними особами — резидентами України доходів із-за кордону є можливість централізовано отримувати зведену інформацію про міжнародні транзакції фізосіб, що здійснюються за допомогою банків або міжнародних платіжних систем (Western Union, MoneyGram тощо).
Відмітимо головне: щодо «звичайної» фізичної особи банк зобов’язаний розкривати податківцям на їх письмову вимогу інформацію лише про наявність банківських рахунків (п.п. «а» п. 4 ч. першої ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-III). А внутрішньобанківська звітність передбачає передачу подібної інформації лише у знеособленому вигляді — в усякому разі, поки що...
Зрозуміло,
за рішенням суду банк вимушений розкривати усю інформацію про стан рахунку клієнта
Проте, усе буде так безтурботно, тільки якщо сума банківської транзакції не перевищує еквівалент 150 тис. грн. Інакше про неї дізнається фінмоніторинг і, ймовірно, поділиться такою інформацією з податківцями. А тоді, одержувачу, чекай на гостей з податкової... ☹
Втім, не бажаючи виправдовуватися перед податківцями або геройствувати в суді, мабуть, переважна більшість заробітчан і їх адресатів вважатимуть за краще «не відсвічувати»... ☺
Також треба бути обережним одержувачам пільг і субсидій. Хоча за умови декларування заробітчанином своїх доходів і — увага! — при добровільній сплаті ЄСВ соцчиновники обіцяють йому не відмовляти в праві на житлову субсидію зі сплати комунальних послуг (подробиці її надання див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 49, с. 15). Яке щастя! ☺
Підіб’ємо підсумок. Незважаючи на жорстку риторику податківців щодо оподаткування іноземних доходів фізичних осіб в Україні, на сьогодні у них немає дієвих способів масового контролю таких доходів. Так само, як нема підстав для оподаткування переважної частини переказів на користь фізичних осіб в Україні (звісно, ідеться про перекази між членами однієї сім’ї).
Вочевидь, що подальше посилення фіскального тиску в цій сфері призведе до тінізації грошових переказів, а їх офіційний ринок, найімовірніше, скоротиться.
На сьогодні, на наш погляд, існує єдиний законний спосіб перемістити зароблені за кордоном гроші своїм родичам в Україну, не привертаючи уваги контролюючих органів.
Ідеться про відкриття карткового рахунку у зарубіжному банку. Варіант підійде для тих, хто легально проживає та законно працевлаштований в іншій країні, що дає можливість відкрити в банку країни проживання рахунок, на який оформляється декілька платіжних карток. Одна з них передається особі, яка перебуває в Україні і може знімати гроші в банкоматах або використовувати картку для розрахунків у торговельних мережах.
Для цих же цілей можна відкрити рахунок і в одному з великих українських банків (бажано з іноземним капіталом), з можливістю поповнення рахунку через банкомати за кордоном, хоча цей варіант буде дещо дорожче за описаний вище.
І ще така інформація наостанок. На жаль, законопроект № 2535а, де пропонувалося доопрацювати ст. 170 ПКУ з метою встановлення нульової ставки оподаткування для фізичних осіб — платників податків, які отримали дохід з іноземним джерелом походження від членів сім’ї першого ступеня споріднення, рік провалявся у Верховній Раді і був відкликаний. Тож єдина ваша можливість відбитися від оподаткування переказів, отриманих від своїх родичів— заробітчан — ця стаття. ☺
